Постанова

від 13.02.2024 по справі 367/1605/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 367/1605/21 Головуючий у суді І інстанції: Мерзлий Л.В.

провадження №22-ц/824/3370/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мироненко Катерини Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп», треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Естіма Резіденс» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позов.

У листопаді 2023 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненко К.Б. надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс Рі Груп», треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Естіма Резіденс» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою залишено без розгляду.

13.11.2023 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Головачевої О.М. про ухвалення додаткового рішення, згідно якого просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Заява обгрунтована тим, що 01.11.2023 року ухвалою суду першої інстанції залишено без розгляду позов за відповідною заявою позивача, тобто представник відповідача вважає, що позивач особисто визнав відсутність предмета спору, що про ОСОБА_2 зазначав ще у своїх запереченнях, викладених у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 ..

У відзиві на позовну заяву відповідач описував обставини щодо зловживаннями своїми процесуальними правами позивача та третіх осіб без самостійних вимог, відповідно до яких позов є безпідставними.

ОСОБА_2 зазначав про відсутність жодних належних та достатніх доказів, які б доводили факт існування перешкод у користуванні земельною ділянкою, причетності до створення таких перешкод, а також відсутністю жодних доказів, що такі перешкоди створені саме протиправними діями ОСОБА_2 ..

Представник відповідача вважає, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, неодноразово користувався своїм процесуальними правами всупереч принципам цивільного судочинства, зокрема добросовісності.

Зазначила, що ході розгляду даної справи адвокатським об'єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» надано клієнту ОСОБА_2 правову допомогу на загальну суму 50 000 грн.

Додатковою ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Головачевої О.М. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Мироненко Катерина Борисівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 , адвоката Головачевої О.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що дії позивача не були необгрунтованими, адже дійсно позивач протягом тривалого часу не міг відновити доступ до території на якій знаходилось його майно.

Зокрема з акту від 29.08.2023 року та фотознімків доданих до апеляційної скарги, які були передані позивачу третьою особою ТОВ «Естіма Резіденс» вбачається, що станом на момент заходу на територію об`єкту в серпні 2023 року, на якій знаходилось майно ОСОБА_1 , на металеві ворота та хвіртку входу до території були наварені шматки металу та арматури, які фізично перешкоджали доступу до території.

Вказувала на те, що після відновлення доступу до території ОСОБА_2 особисто підходив до працівників поліції та наполягав, що дії ТОВ «Естіма Резіденс» яке є власником території на даний момент, є незаконними та працівники поліції нібито приймають участь у «рейдерських діях».

Вважає, що припинення перешкоджання доступу на територію ТОВ «ЕСТІМА РЕЗІДЕНС», на території якого зберігалося майно ОСОБА_1 , відбулось не з доброї волі ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс Ті Груп», а внаслідок законних дій ТОВ «ЕСТІМА РЕЗІДЕНС» під контролем працівників поліції, які забезпечили дотримання правопорядку під час відновлення доступу зазначеної юридичної особи до свого майна. Тобто, дії ОСОБА_4 щодо подання позову про усунення перешкод у користуванні майном були обґрунтованими.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила також те, що як тільки доступ до території було відновлено і відповідачі перестали вчиняти перешкоди у користуванні майном, представник ОСОБА_1 надіслав відповідне клопотання про залишення даного позову без розгляду з метою недопущення розгляду більше не актуальних позовних вимог.

З огляду на викладене, представник апелянта вважає, що при винесенні оскаржуваної додаткової ухвали про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000 грн витрат на правову допомогу суд першої інстанції порушив положення ст. ст. 141,142 ЦПК України не врахувавши того факту, що в даному випадку не мали місця необгрунтовані дії позивача.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані зокрема тим, що відповідач не обгрунтував розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

Також зазначила, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано, що заявник не довела що саме адвокати АО «Ревелін Інформейшн Груп» надали правничу допомогу у справі.

30 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Кєєр Олени Сергіївни, в якому просила апеляційну скаргу відхилити, а додаткову ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Кєєр О.С. просила поновити строк на подачу відзиву як пропущеного з поважних причин, посилаючись на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 11.04.2024 року учасникам справи зокрема роз`яснено право подати відзив на апеляційну скаргу в строк до 18 січня 2024 року.

З текстом апеляційної скарги представник ОСОБА_2 вперше ознайомилась лише 24.01.2024 року, тому об`єктивно подати відзив на апеляційну скаргу до 18.01.2024 року неможливо.

Тому вважає, що в даному випадку, фактично перебіг строку на подання відзиву подався з 25.01.2024 року і закінчується 31.01.2024 року.

Суд апеляційної інстанції вважає наведені у відзиві обставини, як підставу пропуску строку поважними та приходить до висновку про поновлення строку представнику ОСОБА_2 - адвокату Кєєр Олені Сергіївні для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги зазначила, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача детально описувала щодо зловживання своїми процесуальними правами позивача та третіх осіб без самостійних вимог.

Звернула увагу суду на те, що окрім даної справи № 367/1605/21 у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувало ще 2 однакових за своїм предметом позовів від ТОВ «Естіма Резіденс» до ОСОБА_2 (№ 367/1581/21) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та позов від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (№ 367/1959/21) з вимогою про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення.

Представник відповідача вважає, що стороною відповідача доведено, які саме необгрунтовані дії позивача, а саме зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 були здійснені в ході розгляду справи, а тому на переконання представника відповідача наявні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду двічі, свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги щодо твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано того, що відповідач ОСОБА_2 не обгрунтував розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначив те, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу є фіксованим, а тому факт понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу та її розмір згідно договору про надання правової допомоги № 11/02/21- щодо здійснення представництва, захисту прав та законних інтересів відповідача ОСОБА_2 від 11.02.2021 року підтверджено належними доказами.

Представник відповідача вважає, що неналежними є доводи апелянта щодо недоведеності надання адвокатами АО «Ревелін Інформейшн Груп» правничої допомоги у справі, оскільки надання правової допомоги адвокатом Головачевою О.М., яка представляла інтереси ОСОБА_2 її межі, обсяги і вартість підтверджені належними і допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що оскільки правова допомога відповідачу ОСОБА_2 адвокатом надавалась, яка приймала участь в судовому розгляді, взявши до уваги велику кількість підготовлених та долучених до матеріалів справи процесуальних документів представником відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу та вважав за потрібне стягнути з позивача судові витрати на суму 20 000 грн, оскільки суд вважав такі витрати є співмірними та доведеними належними доказами.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» Рі Груп», треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ТОВ «Естіма Резіденс» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 березня 2021 року відкрито позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання 13.04.2021 року о 14 год. 00 хв..

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022 року на 16 год. 00 хв. (а.с. 240 том 1).

У листопаді 2023 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненко К.Б. надійшла заява про залишення позову без розгляду (а.с. 69 том 2).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп», треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Естіма Резіденс» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою залишено без розгляду (а.с. 70 том 2).

13.11.2023 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Головачевої О.М. про ухвалення додаткового рішення, згідно якого просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн (а.с. 72-85 том 2).

Заява обгрунтована тим, що 01.11.2023 року ухвалою суду першої інстанції залишено без розгляду позов за відповідною заявою позивача, тобто представник відповідача вважає, що позивач особисто визнав відсутність предмета спору, що про ОСОБА_2 зазначав ще у своїх запереченнях, викладених у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 ..

У відзиві на позовну заяву відповідач описував обставини щодо зловживаннями своїми процесуальними правами позивача та третіх осіб без самостійних вимог, відповідно до яких позов є безпідставними.

ОСОБА_2 зазначав про відсутність жодних належних та достатніх доказів, які б доводили факт існування перешкод у користуванні земельною ділянкою, причетності до створення таких перешкод, а також відсутністю жодних доказів, що такі перешкоди створені саме протиправними діями ОСОБА_2 ..

Представник відповідача вважає, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, неодноразово користувався своїм процесуальними правами всупереч принципам цивільного судочинства, зокрема добросовісності.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_2 - адвокатом Головачевою О.М. надано Договір про надання правової допомоги №11/02/21-1 від 11.02.2021 року, укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» (а.с. 77-82 том 2).

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість послуг за цим Договором складається із суми всіх виставлених клієнту рахунків - фактури.

Також представником відповідача додано Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги №11/02/21-1 від 11.02.2021 року, згідно якої вартість наданих адвокатом послуг складає 50000,00 грн, Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №11/02/21-1 від 11.02.2021 року, згідно якої вартість наданих адвокатом послуг складає 50000,00 грн (а.с. 83, 84 том 2).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується (постанова Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки сукупність обставин справи свідчить про те, що позивачем у даній справі жодних дій, які б свідчили про зловживання своїми процесуальними правами не вчинено.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кєєр Олени Сергіївни викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, оскільки окрім даної справи № 367/1605/21 у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувало ще 2 однакових за своїм предметом позовів від ТОВ «Естіма Резіденс» до ОСОБА_2 (№ 367/1581/21) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та позов від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (№ 367/1959/21) з вимогою про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом апеляційної інстанції встановлено, що у цивільній справі № 367/1581/21 позивачем є ТОВ "Естіма Резіденс", у справі № 367/1959/21 позивачем є ОСОБА_3 , тому зазначені твердження представника відповідача є безпідставними.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кєєр Олени Сергіївни викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що 08.06.2022 року, 28.07.2022 року, 21.11.2022 року, 03.03.2023 року було відкладено розгляд справи в суді першої інстанції з ініціативи позивача ОСОБА_1 , що на переконання представника відповідача також свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки останній неодноразово користувався своїми процесуальними правами всупереч принципам цивільного судочинства, зокрема добросовісності, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки заявлені клопотання про відкладення розгляду справи не можна визнати зловживанням процесуальними правами чи вчинення умисних дій, спрямованих на затягування розгляду справи.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься довідка складена секретарем судового засідання від 28.07.2022 року про те, що у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, які беруть участь у справі відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, журнал судового засідання не вівся (а.с. 258 том 1).

Також в матеріалах справи містяться довідка від 24.08.2022 року складена помічником судді про те, що розгляд справи було знято у зв`язку з перебуванням судді Мерзлого Л.В. на лікарняному (а.с. 259 том 1) та довідка складена секретарем судового засідання від 26.04.2023 року про те, що справу знімалась з розгляду у зв`язку із перебуванням судді Мерзлого Л.В. у відпустці у зв`язку з навчанням.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що розгляд справи неодноразово відкладався саме з ініціативи позивача.

Також і відсутні підстави вважати, що поданий позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є явно необґрунтованим, оскільки з доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що у позивача був відсутній доступ до майна , а в подальшому його позовні вимоги були виконані відповідачем під час розгляду справи в суді та надано йому можливість користуватись власністю.

Відповідачі у справі не довели належними доказами, що дії позивача при зверненні до суду та під час розгляду справи судом першої інстанції були недобросовісними, а звернення позивача до суду із даним з позовом - необґрунтованим.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Схожий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі № 148/312/16-ц, у постанові від 12.11.2020 у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.

Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, разом з тим, відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Тобто, при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав врахувати положеннями ч. 9 ст. 141 ЦПК України, правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду, оскаржувана додаткова ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а по справі слід ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Головачевої О.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до ст. 376 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мироненко Катерини Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Додаткову ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Головачевої Ольги Миколаївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «15» лютого 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник