Постанова

від 13.02.2024 по справі 175/3593/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2274/24 Справа № 175/3593/20 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л.,

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на заочнерішення Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 28вересня 2021року посправі запозовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він 09 лютого 1996 року був прийнятий на посаду водія в ПРОФКОМ орендного підприємства «Перемога» Дніпропетровського району відповідно до наказу №2 від 09 лютого 1996 року. 01 червня 1999 року звільнився з ПРОФКОМУ орендного підприємства «Перемога» Дніпропетровського району за власним бажанням, а 03 червня 1999 року позивач був прийнятий на посаду економіста по реалізації в колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога».

Згідно з рішенням Дніпропетровської районної державної адміністрації від 28.08.2000 року за №04052264Ю0010778, 01 вересня 2000 року колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» було реорганізоване в сільськогосподарський виробничий кооператив «Перемога». 27 грудня 2000 року позивача було звільнено з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» у зв`язку з скороченням штату.

Позивач,зазначає,що підчас паюваннясільськогосподарських земельсільськогосподарського виробничогокооперативу «Перемога»з невідомихйому причин,не буловключено досписків громадян-членів СВК«Перемога»,які малиправо наземельну частку(пай),на йогоім`я невидали відповіднийсертифікат направо наземельну частку(пай),а відтакі державнийакт направо власностіна земельнуділянку,а томупозивач звернувсядо судуз данимпозовом длявирішення питанняпро визнанняза нимправа власностіна земельнуділянку (пай).

Заочним рішеннямДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від28вересня 2021року позовзадоволено таухвалено визнатиза ОСОБА_1 право власностіна земельнуділянку (пай)площею 3,2га вумовних кадастровихгектарів ізземель колишньогосільськогосподарського виробничогокооперативу «Перемога»,що знаходитьсяна територіїБалівської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті.Виділення земельноїчастки (паю)провести зарахунок земелькомунальної власностіБалівської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

В апеляційній скарзі Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до відомостей з копії трудової книжки НОМЕР_1 , на підставі наказу №2 від 09 лютого 1996 року ОСОБА_1 , прийнятий на посаду водія в ПРОФКОМ орендного підприємства «Перемога» Дніпропетровського району.

На підставі наказу №3 від 01 червня 1999 року ОСОБА_1 було звільнено з ПРОФКОМУ орендного підприємства «Перемога» Дніпропетровського району, про що свідчить запис у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Також, відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , 03 червня 1999 року ОСОБА_1 було прийнято в колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» на посаду економіста по реалізації, відповідно до рішення №36-а від 03 червня 1999 року.

Відповідно до рішення №52 від 27 грудня 2000 року ОСОБА_1 звільнено з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» у зв`язку з скороченням штату.

Водночас, згідно з рішенням Дніпропетровської районної державної адміністрації від 28 серпня 2000 року №04052264Ю0010778 колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» 01 вересня 2000 року було реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив «Перемога».

Відповідно до листа Балівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року №557 ОСОБА_1 на території села Балівка земельні ділянки не виділялись у власність та користування не передавались.

У листі Відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.06.2020 р. №-4-0.21-1114/104-20 зазначено, що відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 01.01.2013 року відомості щодо державної реєстрації земельних ділянок за ОСОБА_1 на території Балівської сільської ради Дніпропетровського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області за адресою: с. Балівка, відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На підставі п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право власності на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право власності на землю.

Частиною1 статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до роз`яснень викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває прав на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами у таких справах згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» з 01.01.2019 р. є територіальні громади, на території яких розташовані землі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 27 серпня 2014 року по справі № 6-12823св 14 зазначено, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання;

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;

- одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписамистатті 77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки, позивачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не було надано належного доказу того, що на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» ОСОБА_1 був членом цього підприємства, а також був включений до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, колегія суддів вважає їх недоведеними та необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Позивач, зазначає, що під час паювання сільськогосподарських земель сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» з невідомих йому причин, не було включено до списків громадян - членів СВК «Перемога», які мали право на земельну частку (пай), на його ім`я не видали відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай), а відтак і державний акт на право власності на земельну ділянку, проте із вимогами щодо включення його до списку останній не звертався. Тоді як, звернення до суду з позовом про визнання права на земельну ділянку частку (пай) має передувати вирішення питання про не включення особи до списку громадян членів, які мають право на земельну частку (пай).

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 140/1113/17ц.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з з ОСОБА_1 на користь Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області судовий збір 1261,20 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргуСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті задовольнити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2021 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області судовий збір 1261,20 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

Е.Л. Демченко