Постанова

від 30.01.2024 по справі 395/218/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2024 року м. Кропивницький

справа № 395/218/22

провадження № 22-ц/4809/133/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А. М., Дуковський О. Л.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське»,

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Оситнянське»про визнаннядоговору неукладенимта усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2023 року (суддя Забуранний Р.А.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

ОСОБА_1 у лютому2022року звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом, відповідно до якого просив:

- визнати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства б/н від 13 листопада 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №49769551 неукладеним, внаслідок непідписання його власником земельної ділянки ОСОБА_1 ;

-скасувати державнуреєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства б/н від 13 листопада 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №49769551

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» усунути перешкоди позивачу у користуванні належним йому майном - земельною ділянкою, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, шляхом повернення її ОСОБА_1 як безпідставно набуту Товариством з обмеженою відповідальністю «Оситнянське»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» в особі його керівника усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га, отриманою ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» негайно звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, маючи статус учасника бойових дій та бажаючи реалізувати гарантоване законом право на отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, у зв`язку з перебуванням на військовій службі був позбавлений можливості вирішити зазначене питання особисто, а тому звернувся за допомогою до осіб, які надавали іншим військовослужбовцям послуги з оформлення відповідної документації.

Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на вчинення від його імені дій, необхідних для отримання довірителем у власність земельної ділянки, реєстраційного підтвердження права власності, тощо.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградської області від 15 червня 2018 року №11-3617/14-18-СГ позивачу надано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

У зв`язку з отриманою інформацією про випадки шахрайських дій із земельними ділянками, переданими у власність учасникам АТО, за заявою ОСОБА_1 від 08 листопада 2019 видана ним довіреність була скасована.

Згодом позивач дізнався, що належна йому на праві власності земельна ділянка протиправно,без йогозгоди переданав орендуТовариству зобмеженою відповідальністю«Оситнянське» на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року.

Стверджує, що договір оренди земельної ділянки ним з Відповідачем не укладався, про існування зазначеного договору оренди позивач не знав та знати не міг. Звертає увагу, що у справі № 395/115/20, провадження у якій відкрите за його позовом до Товариства зобмеженою відповідальністю«Оситнянське» про визнаннянедійсним договору орендиземельної ділянки№ б/нвід 13листопада 2019року,місцевим судомпризначалась судово-почеркознавчаекспертиза,проведення якоїдоручалось експертуДніпропетровського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз.Відповідно довисновку експерта№2206-21за результатамипроведення судовоїпочеркознавчої експертизиу цивільнійсправі №395/115/20, підписи від імені ОСОБА_1 у наступних документах: у загальній графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ:» договору оренди землі №б/н від 13 листопада 2019 року»; у графі «Орендодавець» акта приймання-передачі земельної ділянки (Об`єкта оренди) в оренду від 11 листопада 2019 року, що єдодатком №1до Договоруоренди землі№б/нвід 13листопада 2019року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду України, викладені в постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, про те, що правочин,який невчинено (договір,який неукладено (непідписано)),не підлягаєвизнанню недійсним,позивачем поданозаяву прозалишення йогопозову усправі № 395/115/20 без розгляду, яка була задоволена місцевим судом.

Звернувшись до суду з позовом у даній справі, наполягає, що договір оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Враховуючи викладене вважає, що порушене право позивача підлягає захисту саме в обраний ним спосіб.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позовні вимоги не визнає повністю, вважає їх безпідставними, надуманими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Звертає увагуна те,що усправі №395/115/20за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Оситнянське» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним позивач стверджував, що спірний договір підписував не він, а представник за довіреністю, яка на той момент вже була скасована Довірителем. У даній справі позивач вказує на те, що договір оренди землі не укладав та не підписував. Оскільки відповідач ніколи не заперечував того факту, що підпис у договорі оренди землі виконано не ОСОБА_1 , вважає зайвими як сам факт проведення почеркознавчої експертизи у справі №395/115/20, так і посилання позивача на висновки цієї експертизи у даній справі. Фактично обидві сторони спору визнають обставину, що підпис від імені ОСОБА_1 у спірному договорі оренди землі б/н від 13 листопада 2019 року виконано не ОСОБА_1 , а його представником на підставі довіреності від 04 жовтня 2017 року.

Щодо повноважень представника на підписання договору зазначає, що після припинення довіреності позивач не діяв у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 249 ЦК України. Оскільки позивач у будь-який із можливих способів не

повідомив про припинення довіреності представників та відомих йому третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, а також не надав відповідних доказів до суду, вважає, що спірний договір зберігає чинність для

позивача. Відтак, договір є укладеним, а посилання позивача на відсутність його підпису у договорі жодним чином не змінює обставин справи щодо підписання договору представником.

Також переконує, що визнання договору неукладеним є неналежним способом захисту порушеного права, про що неодноразово зазначала у постановах Велика Палата Верховного Суду.

Наголошує, що договір оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року не проходив державної реєстрації, а тому позовна вимога про її скасування є безпідставною.

Решта вимог позову є похідними від попередньо зазначених вимог, а тому також не можуть бути задоволені судом (а.с. 79-80 том 1).

Відповідно до відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача. Ані сам договір оренди, ані додатки до договору не містять інформації про їх підписання не особисто позивачем, а саме представником, не вказана особа представника, а також документ, на підставі якого представнику надані відповідні повноваження. Натомість, договір з додатками підписані шляхом імітування оригінального підпису позивача.

Вказує, що позивач повідомив повіреного ОСОБА_5 про скасування довіреності в особистій телефонній розмові.

Звертає увагу,що заусталеною позицієюВеликої ПалатиВерховного Судуналежним способомзахисту праввласника,які єпредметом неукладеного(непідписаного)договору,необхідно вважати звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (а.с. 121-123 том 1).

Позивачем подано до суду заяву, відповідно до якої відмовляється від позовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди. Решту вимог позову підтримує та наполягає на їх задоволенні (а.с. 241-242 том 1).

Відмову позивача від позову в частині вимоги про скасування державної реєстрації договору, підтверджену представником також і в усному порядку у ході розгляду справи, було прийнято судом першої інстанції та закрито в цій частині провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу (а.с. 100-101 том 2).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районногосуду Кіровоградськоїобласті від10серпня 2023року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено; визнано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства б/н від 13 листопада 2019 року, зареєстрований в реєстрі №49769551 - неукладеним внаслідок непідписання його власником земельної ділянки - ОСОБА_1 ; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належним йому майном - земельною ділянкою, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства шляхом повернення її позивачу як безпідставно набуту відповідачем; зобов`язано відповідача в особі його керівника усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га, отриманою ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» негайно звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства; здійснено розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу земельна ділянка, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року.

Погодившись з доводами позову про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на вчинення зазначеного правочину, суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Посилаючись на ч. 2ст. 152 ЗК України,суд зазначив, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року є неукладеним. Зазначене, на переконання суду першої інстанції, має наслідком усунення позивачу перешкод у користуванні землею шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, площею 2,0000 га, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням Новомиргородського районногосуду Кіровоградськоїобласті від10серпня 2023року у даній справі, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, просить ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скаржник наполягає на тому, що ним не заперечувався факт підписання договору оренди не позивачем, а його представником на підставі довіреності. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення уповноважених за довіреністю осіб про її скасування позивачем. Наслідком невиконання дій, передбачених ч.2 ст. 249 ЦК України, є збереження чинності правочину для позивача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає також, що позовна вимога про визнання спірного договору неукладеним є неналежним способом захисту. Обрання неналежного способу захисту порушених прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Також звертає увагу, що позивачем фактично пред`явлено три ідентичні позовні вимоги: дві «про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою» та одну «про зобов`язання позивача негайно звільнити земельну ділянку», задоволення яких у повному обсязі судом поклало на відповідача надмірний тягар відшкодування судових витрат.

Вказує, що суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув, допустивши таким чином неправильне застосування норм матеріального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням Національної гвардії України 14 квітня 2016 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с.12 том 1).

На підставі довіреності від 04 жовтня 2017 року реєстровий №1159, посвідченої приватним нотаріусом Криворізької міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., ОСОБА_1 уповноважив: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , бути його представниками з усіма необхідними повноваженнями в органах виконавчої влади, державних громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, органах юстиції, нотаріату, територіальних органах Державного агентства земельних ресурсів України, (в тому числі в управлінні МіА, управлінні ДАБІ у відповідній області, відповідному бюро технічної інвентаризації), державних реєстраторів та інших реєстраційних службах, з питання подання, здання (мовою оригіналу), оформлення, замовлення та отримання права власності на земельну ділянку на ім`я довірителя та оформлення відповідних правовстановлюючих документів, їх дублікатів, реєстрації права власності, землекористування, присвоєння кадастрового номеру та інше з подальшим користуванням та розпорядженням відповідно до законодавства України (продати, обміняти, тощо) земельною ділянкою, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, яке знаходиться на території України.

В силу повноважень, що ґрунтуються на цій довіреності представники мають право:

- представляти інтереси довірителя у зв`язку з цим в будь-яких установах, підприємствах чи організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування, у тому числі в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідної області, її виконавчих органах, органах Державного земельного кадастру та відповідному органі Держземагенства відповідної області, в органах нотаріату, в органах державної пожежної охорони. У відповідному відділі містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин,в державних реєстраторів з питань,реєстрації речових прав на нерухоме майно (земельну ділянку) тощо, а також перед всіма недержавними підприємствами та товариствами будь-якої форми власності;

- подавати від імені довірителя будь-які запити, клопотання, заяви (як письмові так і усні), що стосуються виконання даної довіреності та обґрунтовувати інформацію, прохання і побажання, викладені в них; замовляти та отримувати технічну документацію, нормативно грошову та експертну оцінки земельної ділянки, зокрема, замовити та отримати землевпорядну справу, акт, дублікат, здійснити перереєстрацію/реєстрацію кадастрового номеру земельної ділянки, висновки про експертну/ринкову вартість майна, резенцію (мовою оригіналу)на висновок про експертну/ринкову вартість майна, витяг із ДЗК тощо, вносити необхідні платежі, які стосуються реалізації права власності на нерухоме майно, подавати та підписувати від імені довірителя документи, включаючи заяви що стосуються виконання цієї довіреності і необхідність у поданні яких викликана його інтересами як власника нерухомого майна чи вимогами чинного законодавства, ведення від його імені переговорів та попереднього узгодження всіх питань, укладати від його імені на умовах на свій розсуд договори з будь-якою юридичною або фізичною особою для вирішення зазначених питань;

- подавати будь-які інші документи, необхідні для вирішення питань, про які йдеться у цій довіреності:

- розписуватися за довірителя на всіх без винятку документах, які стосуються цієї довіреності;

- одержувати на ім`я довірителя (оформлені для нього) відповідні довідки, документи, технічну документацію, витяги, дублікати право встановлювальних документів, витяги про реєстрацію права власності, висновки експертиз, свідоцтва рішення, узгодження (погодження), акти та інші необхідні документи, в органах нотаріату, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, та будь-яких інших органів;

- подавати від імені довірителя різні заяви, в тому числі заяви,що стосуються виконання цієї довіреності і необхідність у поданні яких викликана його інтересами як власника майна чи вимогами чинного законодавства (зокрема сімейного законодавства та законодавства про нотаріат, - про те, що відчужуване нерухоме майно належить йому на праві особистої приватної власності, заяву про те, що малолітні та неповнолітні діти не мають права користування майном, заяву про повний розрахунок тощо), розписуватися за нього, в тому числі підписати та укласти договір купівлі-продажу, обміну, визначаючи продажну ціну та істотні умови продажу чи обміну, в разі необхідності договір купівлі-продажу з відкладною умовою, розстроченням (відстроченням) платежу, попередній договір з передплатою (авансом, 100% оплатою) тощо, підписувати правочини про внесення змін до договорів, розірвання вказаних правочинів, внесених до них змін, узгоджувати від його імені питання, які можуть виникнути в процесі реалізації довіреності, одержати належні довірителю гроші від продажу, оренди, обміну майна та внаслідок укладення попереднього договору, відкривати/закривати рахунки на його ім`я для переказу коштів від продажу, оренди, обміну належного йому майна, передати ключі та технічну документацію від вказаного майна, сплачувати платежі у разі, якщо вони передбачені умовами та/чи чинним законодавством, включаючи державне мито (плату), в разі необхідності розірвати укладений правочин, а також виконувати всі інші юридично значимі дії в межах та обсязі передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень, та які б належало виконувати довірителю, якби він самостійно займався зазначеним питання.

Дана довіреність видана з правом передачі повноважень частково або повністю третім особам, строком на п`ять років і дійсна по 04 жовтня 2022 року (а.с.13-14 том 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-3617/14-18-СГ від 15 червня 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» позивачу надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 3523885600:02:000:5396) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області Новомиргородського району Оситнянської сільської ради (а.с.21 том 1).

13 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» (далі - Орендар укладено Договір оренди землі б/н (далі Договір, 16-19 том 1).

Згідно з пунктом 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, з кадастровим номером 3523885600:02:000:5396 сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0000 гектарів, у тому числі: ріллі 2,0000 гектарів, якісні характеристики якої дозволяють використовувати її під сільськогосподарські угіддя.

Договір укладено на 45 років (пункт 8 Договору).

У розділі «Реквізити сторін» Договору наведені персональні дані ОСОБА_6 , а також інформація про Орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське».

Вбачається, що Договір підписаний особисто Орендодавцем та директором Орендаря.

Тими ж особами підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки від 11 листопада 2019 року (Додаток № 1 до Договору, а.с.20 том 1).

Як вбачається зі змісту Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 40541412, на підставі заяви ОСОБА_1 від 08 листопада 2019 року до Єдиного реєстру довіреностей внесено запис № 46191122 про припинення дії довіреності на представництво та розпорядження земельною ділянкою, посвідченої 04 жовтня 2017 року (а.с.15).

Згідно з інформаційною довідкою №321474311 від 31 січня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 13 листопада 2019 року державним реєстратором Созонівської сільської ради Клюшник А.О. зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, належної ОСОБА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оситнянське», строком дії до 20 листопада 2064 року з правом пролонгації (а.с. 222-223 том 1).

Судом першої інстанції був витребуваний та досліджений у судовому засіданні висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03 серпня 2021 року № 2206-21 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 395/115/20 (а.с.135-139 том 2).

Будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, судовий експерт виснувала, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року, в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» та підпис в графі «Орендодавець» акту приймання-передачі земельної ділянки (об`єкта оренди) в оренду від 11 листопада 2019 орку, що є додатком №1 до Договору оренди землі №б/н від 11 листопада 2019 року, - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2023 року з підстав, що у ній зазначені, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2023 року залишено без руху.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

06 листопада 2023року закінченопідготовчі дії;справу призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції на 20 грудня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку з відсутністю з`єднання з сервером, судове засіданні у даній справі, призначене на 20 грудня 2023 року не відбулось, про що відповідальними особами Кропивницького апеляційного суду складено акт ( а.с. 210 том 2).

Наступний судовий розгляд справи призначено на 30 січня 2024 року.

У відповідності до вимог процесуального закону учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 211, 214 том 2).

Позивач подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги (а.с. 213 том 2).

У засіданні апеляційного суду 30 січня 2023 року в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,пояснення представникавідповідача,дослідивши матеріалисправи таперевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,колегія суддівдійшла висновку,що апеляційнаскарга підлягає частковому задоволенню за наступного.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У повній мірі зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, з огляду на наступне.

У справі, що переглядається апеляційним судом, позивач просив визнати неукладеним Договір оренди землі б/н від 13 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оситнянське».

Задовольняючи зазначену позовну вимогу, суд першої інстанції належної оцінки відповідним доводам сторін та обраному позивачем способу захисту порушеного права не надав.

Колегія суддів, аналізуючи доводи позову, нормативно - правове регулювання та актуальну судову практику у контексті встановлених у даній справі фактичних обставин, враховує наступне.

За змістомст, 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1ст. 215 ЦК України, так і уст.ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1статті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч. 1ст. 627 ЦК Україниі відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(ч. 1ст. 638 ЦК України).

За ст.ст.13,14Закону України «Про оренду землі»(туті далі-у редакції,чинній надату,зазначену вспірному договорі)договір орендиземлі -це договір,за якиморендодавець зобов`язанийза платупередати орендаревіземельну ділянкуу володінняі користуванняна певнийстрок,а орендарзобов`язаний використовуватиземельну ділянкувідповідно доумов договорута вимогземельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Об`єкт задоговором орендиземлі вважаєтьсяпереданим орендодавцеморендареві змоменту державноїреєстрації праваоренди,якщо іншене встановленозаконом (ст.17 Закону України «Про оренду землі»).

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Аргументуючи позов у відповідній частині, позивач стверджував, що спірний Договір оренди він не підписував та про його існування не знав. На підтвердження своїх доводів посилався на висновок судової почеркознавчої експертизи у справі № 395/115/20,за яким підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки № б/н від 13 листопада 2019 року, в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» та підпис в графі «Орендодавець» акту приймання-передачі земельної ділянки (об`єкта оренди) в оренду від 11 листопада 2019 року, що є додатком №1 до Договору оренди землі №б/н від 11 листопада 2019 року, - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

За відсутності відповідної інформації у тесті договору, позивачем висловлено припущення, що спірний Договір оренди та додаток до нього підписаний його представником на підставі довіреності від 04 жовтня 2017 року реєстровий №1159, яка, однак, на момент підписання спірного договору була ним припинена.

Відповідач інформацію про підписання Договору оренди представником позивача на підставі довіреності підтвердив. Оскільки факт не підписання спірного Договору оренди позивачем жодною із сторін у справі не заперечується, просив не брати до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи у іншій цивільній справі. Разом з тим, зазначав, що позивач не дотримався вимог ч. 2 ст. 249 ЦК України, якою передбачено обов`язок особи, яка видала довіреність і згодом скасувала її, негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, тому спірний договір зберігає чинність для позивача.

Надаючи оцінку наведеним вище доводам сторін, апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч 1, 3ст. 237 ЦК Українипредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 244 ЦК Українипредставництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Вказані норми презюмують наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє.

З викладеного вбачається те, що факт укладення договору представником має бути відображений у тексті такого договору з обов`язковою вказівкою на підставу представництва та містити підпис представника, а не особи,яку він представляє.

Однак, застереження про підписання Договору оренди представником Орендодавця, а не особисто ОСОБА_1 , у тексті спірного договору відсутнє.

Відповідач підтверджує, що у розділі «Реквізити сторін» Договору оренди у місці для проставлення Орендодавцем реквізиту «Підпис» біля прізвища та ініціалів ОСОБА_1 міститься підпис не позивача, а іншої особи.

Відсутність у Договорі оренди інформації про особу, яка підписала спірний договір від імені позивача, дає підстави для висновку, що фактично договір підписаний невідомою особою.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що спірний Договір оренди від імені Орендодавця був підписаний одним із представників на підставі довіреності від 04 жовтня 2017 року реєстровий №1159, апеляційним судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо недотримання ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 249 ЦК України. Волевиявлення власника щодо розпорядження майна є превалюючим, законодавством врегульований алгоритм дій внаслідок припинення дії представництва. Разом з тим, при скасованому представництві, договір укладений, зазначений, безпосередньо, стороною договору ОСОБА_1 . Належний, достатній та достовірний доказ щодо відповідності підпису позивача, суду наданий. Отже, у даній справі достеменно встановлено, що Договір оренди позивач не підписував ані особисто, ані через повноважного представника, відповідно істотні умови спірного договору не погоджував. Зміст договору про представництво не містить, зайвим взагалі є посилання на дію представництва, з`ясування дотримання вимог закону щодо даної обставини.

Поряд з цим, відповідачем правильно вказано на те, що визнання спірного договору неукладеним не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Заст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована забороназакономна захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2ст.16ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом (зокрема, постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

Так само усталеним у судовій практиці є підхід, за яким застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 та багатьох подальших.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушенимшляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про визнання Договору оренди неукладеним є безпідставним. Позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від28 листопада 2018 року у справі№ 504/2864/13-ц(пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Викладене свідчить, що позивачем у даній справі цілком обґрунтовано заявлено негаторний позов.

Разом з тим, безпідставно залишилось поза увагою суду першої інстанції те, що виклад пунктів 4-6 прохальної частини позовної заяви свідчить про пред`явлення позивачем трьох вимог немайнового характеру, які фактично дублюють одна одну.

Апеляційний суд вважає, що права та інтереси позивача, враховуючи також справедливість,законність, правосвідомість та сучасні реалії, мають бути ефективно захищені у обраний ним спосіб шляхом задоволення судом негаторного позову.

З цією метою доцільним є задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною йому на праві власності земельною ділянкою.

У задоволенні решти вимог позову необхідно відмовити.

Допущене під час судового розгляду даної справи неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витратиу справі.

За наслідком розподілу судових витрат, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у сумі 992,40 грн. Судовий збір позивачем не сплачувався при зверненні до суду, з обґрунтуванням на положення ЗУ «Про судовий збір». За наслідком задоволення частини позовних вимог, з відповідача стягується судовий збір, який підлягав сплаті при зверненні до суду, з врахуванням розміру задоволення позову.

Разом з тим, враховуючи, що апеляційна скарга відповідача частково задоволена, Товариству з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» підлягає компенсація сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 992,40 грн, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зарахуванню дані суми не підлягають через різний порядок та відповідність стягнення/ компенсування коштів судового збору .

Загальний висновок за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції не у повній мірі відповідає критеріям законності та обґрунтованості, в силу приписів ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог ч.13 ст. 141 ЦПК України, апеляційним судом здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.367, 368, 369,374,376,381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» задовольнити частково.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2023 року скасувати частково.

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним йому майном земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523885600:02:000:5396, загальною площею 2,0 га, шляхом повернення позивачу зазначеної земельної ділянки.

У задоволенні позовної вимоги про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер3523885600:02:000:5396,загальною площею2,0га дляведення особистогоселянського господарстваб/нвід 13листопада 2019року,зареєстрованого вреєстрі №49769551,-відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» на користь

держави судовий збір за подання позовної заяви у сумі 992,40 грн.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 992,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 13.02.2024р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський