Ухвала

від 09.02.2024 по справі 487/3736/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/3736/21

Провадження №4-с/487/6/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2024 Заводський районний суд міста Миколаєва в складі: головуючого судді Кузьменко В.В., при секретарі Оцабера М.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Миколаївського округу Булахевич Степана Вікторовича,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_2 звернулася в інтересах ОСОБА_1 до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на дії приватного виконавця Булахевич Степана Вікторовича.

Посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича перебуває виконавче провадження ВП №71231643 від 07.03.23р. з примусового виконання виконавчого листа №487/3736/21 від 03.03.2023 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Нефтетранспорт» на користь ОСОБА_1 7 951 500 грн. (сім мільйонів дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча п`ятсот гривень) та судового збору у розмірі 3442,00 грн. Виданий Заводський районним судом міста Миколаєва. 13.10.2023 року з АСВП стало відомо, що 19.09.2023 року, приватний виконавець виніс постанову про зняття арешту з рахунку боржника. Дана постанова про зняття арешту з коштів від 19.09.2023 року не була направлена Стягувачу і отримана ним. В матеріалах ВП наявний лише супровідний лист без доказів направлення посанови Стягувачу. 13.10.2023 року з АСВП стало відомо, що 19.09.2023 року, приватний виконавець виніс постанову про зняття арешту з рахунку боржника. Дана постанова про зняття арешту з коштів від 19.09.2023 року не була направлена Стягувачу і отримана ним. В матеріалах ВП наявний лише супровідний лист без доказів направлення посанови Стягувачу.Оскільки перелік є вичерпним для зняття арешту, то у виконавця підстави для зняття арешту були відсутні.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року відкрито провадження у справі.

05.12.2023 року до суду надійшла заява приватного виконавця Булахевіч С.В. про залишення скарги без розгляду, оскільки оскаржувану постанову було ним скасовано та направлено вимогу до АТ "Кредобанк" щодо руху коштів по рахунку боржника з 19.09.2023 року.

Від представника скаржника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримав та просив задовольнити.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином.

Представник боржника у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши письмові матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимогст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у приватного виконавця Булахевіч С.В. перебуває виконавче провадження №71231643 з примусового виконання виконавчого листа у справі №487/3736/21 від 03.03.2023 року щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Нефтетранспорт» на користь ОСОБА_1 7 951 500 грн. (сім мільйонів дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча п`ятсот гривень) та судового збору у розмірі 3442,00 грн.

Постановою приватноговиконавця БулахевічС.В.про зняття арешту з коштів від 19.09.2023 року знято арешт з рахунку боржника НОМЕР_1 . У зв`язку з зверненням із заявою про звільнення одного рахунку з під арешту для здійснення обов`язкових платежів (податків, зборів та комунальних послуг).

Постановою приватноговиконавця БулахевічС.В.про скасування процесуального документу від 01.11.2023 року скасовано документ "Постанова про зняття арешту з коштів" від 19.09.2023 року, що видав ОСОБА_3 при примусовому виконані виконавчого листа №487/3736/21 від 03.03.2023 року.

Постановою приватного виконавцяБулахевіч С.В.про арешт коштів боржника від 01.11.2023 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 .

01.11.2023 року приватним виконавцем Булахевіч С.В. направлено вимогу №5513/71231643 до АТ "КредоБанк" надати інформацію про залишки коштів на рахунках боржника та надати інформацію про рух коштів по рахунках боржника за період з 19.09.2023 року по 01.11.2023 року.

15.11.2023 року приватним виконавемБулахевіч С.В.АТ "Кредо Банк" було надано відповідь на вимогу №5513/71231643 від 01.11.2023 року та надано інформацію про рух по рахунках боржника.

Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ №Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбаченіпунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч.5 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до нормстатті 2 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження здійснюється з дотриманням, в тому числі, верховенства права, обов`язковості виконання рішення, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, тощо.

Положеннями частини першоїстатті 18 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбаченихЗаконом № 1404-VIIIзаходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1ст. 74 Закону № 1404-VIII,ст. 448 ЦПК України)

Принцип обов`язковості судового рішення, закріплений на конституційному рівні (п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції України), набуває свого втілення у судоустрійному і процесуальному законодавстві. Відповідно дост. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи, є найважливішим актом судової влади. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення» воно покликане забезпечити захист гарантованихКонституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеногоОсновним Законом Українипринципу верховенства права. Судове рішення ухвалюється іменем України незалежно від того, до якого рівня судової системи або юрисдикції належить суд і в якому складі суддів (одноособово чи колегіально) розглянуто справу; саме в ньому підбивається підсумок судового розгляду.

Принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивостізаконупо справі, у якій вони постановлені. Тому вони є обов`язковими для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються. Так, відповідно до ч. 1ст. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини наголошує, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя і вагомим складником доступу до суду.З позиції Суду правосудця було б примарним, якби національна правова система держави дозволяла остаточне, обов`язкове судове рішення залишати невиконаним на збиток одній зі сторін. Крім того, у рішенні по справі «Бурдов проти Росії» Суд вказав, що виконання рішення чи постанови будь-якого суду слід вважати невід`ємною частиною «справедливого судового розгляду» в значенні статті 6 Конвенції. Окрім того, підкреслено, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування. Не вживаючи заходів до виконання судових рішень, які набрали законної сили, упродовж тривалого часу - є позбавленням положення п. 1 ст. 6 Конвенції будь-якого сенсу, а значить є його порушенням.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених уЗакону1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч. 1 ст. 5 Закону).

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1ст. 74 Закону1404-VIII,ст. 448 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зіст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 2статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у пункті 18 роз`яснено, що виходячи зі змістустатті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Таким чином, зважаючи на те, що підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є вичерпним, то приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. були відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника. Суд приходить до переконання, що вимога про визнання неправомірними дії приватного виконавця Булахевіч С.В. щодо винисення постанови про зняття арешту з коштів від 19.09.2023 року у виконавчому провадженні №71231643 від 07.03.2023 року, підлягає задоволенню.

Однак, оскільки постанова приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. від 19.09.2023 року у виконавчому провадженні була скасована приватним виконавцем 01.11.2023 року та направлена вимога до АТ "КредоБанк" від 01.11.2023 вимога про скасування постанови від 19.09.2023 року про зняття арешту з коштів

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. про скасування постанови про зняття арешту від 19.09.2023 року та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. направити вимогу боржнику про розкриття банківської таємниці, оскільки оскаржувана постанова вже скасована приватним виконавцем та направлена вимога до АТ "КредоБанк" від 01.11.2023 про надання інформації про залишки коштів на рахунках боржника. Крім того, АТ "КредоБанк" було надано інформацію про коштів на рахунках боржника.

На підставі викладеного та керуючисьЗаконом України «Про виконавче провадження», статтями3,57,58,60, 260-261.447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Вихзнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степана Вікторовича щодо винескння постанови про зняття арешту з коштів від 19.09.2023 року у виконавчому провадженні 71231643 від 07.03.2023 року.

В інших вимог відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя В.В.Кузьменко