Ухвала

від 16.02.2024 по справі 575/1107/23

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/1107/23

Провадження № 2-ві/575/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 р. смт. Велика Писарівка

В.Писарівський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Савєльєвої А.І., за участю секретаря Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Семенової Оксани Сергіївни -

в с т а н о в и в :

У провадженні судді Семенової О.С. В.Писарівського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа № 575/1107/23 (2/575/14/24) за позовом адвоката Цуркана В.І. в інтересах фізичних осіб - позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на сторону позивачів Великописарівська селищна рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Кириківська селищна рада, про усунення перешкод у зустрічах, спілкуваннях та прийняття участі у вихованні неповнолітньої дитини.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Цуркан Віктор Іванович 15.02.2024 звернувся до суду із заявою про відвід головуючого у вищевказаній справі судді Семенової Оксани Сергіївни мотивуючи тим, що в судовому засіданні суддя відмовила у задоволенні заяви залишення без розгляду позовної заяви в частинах позовних вимог, що обтяжують становище неповнолітньої дитини з посиланням на обставини, які не відповідають сучасній процесуальній практиці. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Поведінка судді спрямована на створення утруднень на вирішені позовних вимог, які визначені саме стороною позивачів, але які суд нав`язує для подальшого розгляду загострюючи таким чином наявність складного судового провадження, примушуючи сторони давати докази та пояснення по вимогам, які не є актуальними для позивачів.

Ухвалою судді Великописарівського районного суду Сумської області Семенової О.С. від 15.02.2024 у задоволенні заяви про відвід судді у вищевказані справі відмовлено в зв`язку з необґрунтованістю.

Визначення судді для вирішення питання про відвід здійснено Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою за принципом випадковості відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, у зв`язку з чим відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Отже у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності та неупередженості. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Перелік підстав для відводу судді міститься у ст. 36 ЦПК України.

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Обґрунтованість підстав для відводу судді повинна підтверджуватися фактами, які реально існують, та не може ґрунтуватися на припущеннях або особистих судженнях заявника. Зокрема, підстави для відводу судді можуть бути визнані обґрунтованими в разі наявності особистої зацікавленості судді у результатах розгляду справи, яка існує об`єктивно, незалежно від судді.

Дослідивши зміст заяви про відвід та ухвалу суду від 15.02.2024 про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Семеновій О.С. у цивільній справі № 575/1107/23 (2/575/14/24) за позовом адвоката Цуркана В.І. в інтересах фізичних осіб - позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на сторону позивачів Великописарівська селищна рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Кириківська селищна рада, про усунення перешкод у зустрічах, спілкуваннях та прийняття участі у вихованні неповнолітньої дитини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви. Наведені підстави для відводу судді не відповідають наведеному у ст. 36 ЦПК України переліку підстав для відводу судді, у зв`язку з якими суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, а саме незгода сторони з процесуальним рішення судді, не можу бути підставою для відводу.

Щодо порушення суддею норм суддівської етики стандартів поведінки, вияв неповаги чи образи когось з учасників судового процесу в судовому засіданні, з цих підстав має право звернутися до ВРП відповідно до ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Керуючись ст.ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Семенової Оксани Сергіївни - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І.Савєльєва