Ухвала

від 16.02.2024 по справі 383/1822/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1822/23

Номер провадження 1-кс/383/39/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції№3(м.Бобринець)Кропивницького районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромБобринецького відділуЗнам`янської окружноїпрокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна укримінальному провадженні№12023121050000180від 19.11.2024року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2024 року слідчий слідчого відділення Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення, у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року на нерухоме майно, належне ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 , а саме: земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область; земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, - із забороною розпорядження вказаним майном.

Посилаючись на те, що злочинними діями підозрюваного ОСОБА_6 , що полягають у незаконному вилові риби, заподіяно водним ресурсам України, матеріальну шкоду на загальну суму 662762 гривні 00 копійок, виникла необхідність у накладені арешту та забороні розпоряджатися вищевказаним нерухомим майном, оскільки його розпорядження може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та відшкодуванню завданих кримінальним правопорушенням збитків.

Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.02.2024 року по справі № 383/1822/23, провадження номер 1-кс/383/21/24, накладено арешт у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року на належне підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область; земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, із забороноюрозпорядження вказаниммайном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Однак вказана ухвала не може бути виконана через те, що під час розгляду слідчим суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 , підозрюваний здійснив відчуження земельних ділянок безоплатно своєму сину ОСОБА_5 за договором дарування від 31.01.2024 року.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не з`явились, подали відповідно заяву та клопотання про розгляд без їх участі, клопотання про арешт майна підтримують.

Так як заявлене до арешту майно не було тимчасово вилучене, клопотання про його арешт розглядається без повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника та іншого власника майна ОСОБА_5 (сина підозрюваного), оскільки існує значний ризик подальшого відчуження ОСОБА_5 заявленого до арешту майна, з підстав наведених нижче.

Дослідивши клопотання, його доводи та підстави для накладання арешту, копії матеріалів кримінального провадження, надані із клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.

Відділенням поліції№3(м.Бобринець)Кропивницького районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті здійснюєтьсярозслідування кримінальногопровадження №12023121050000180від 19.11.2024року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.249 КК України, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.5).

26.01.2024 року ОСОБА_6 повідомлено пропідозру у тому, що 18.11.2023року,у деннийчас,точного часув ходідосудового розслідуванняне встановлено,у ОСОБА_6 виник злочиннийумисел назайняття незаконнимрибним добувнимпромислом,із застосуваннямелектроструму,з метоюнезаконно добутирибу уставку,знаючи прозаборону виловуриби якв періоднересту такі вінший період,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,виключно длявласного збагачення,діючи приховано,не маючиправа наспеціальне використанняводних живихресурсів,передбаченому «Порядкомздійснення спеціальноговикористання воднихбіоресурсів увнутрішніх рибогосподарськихводних об`єктах(їхчастинах),внутрішніх морськихводах,територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №992 від 25.11.2015, зі змінами, в порушення вимог ст. 52-1, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та положень п.1 ч.1 розділу 4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 за №700, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 №1412/38748 (зі змінами), у відповідності до яких забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також забороняється виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на зайняття незаконним рибним добувним промислом, ОСОБА_6 , вирішив залучити до своїх протиправних дій, раніше знайомих йому осіб, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повідомивши їх про наданий йому дозвіл на вилов риби.

Цього ж дня, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були не обізнані в злочинних діях ОСОБА_6 , прибули на його автомобілі ВАЗ 21101, сірого кольору, р.н. НОМЕР_2 , до ставку що розташований в с. Бериславка, Кетрисанівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, за географічними координатами 047.52.57N, 032.16.52E на земельній ділянці з кадастровим номером 3520881600:02:000:7501.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на зайняття незаконним рибним добувним промислом, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, заздалегідь проінструктувавши та запевнивши про законність дій надав знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які за допомогою гумового надувного човна марки «BARK» вийшли на воду та без дозволу рибоохорони виставили привезені ОСОБА_6 , незаконні знаряддя лову, а саме риболовні сітки, в кількості п`яти штук, з них: дві сітки (вічко) 80 мм, дві сітки (вічко) 70 мм, одна сітка (вічко) 50 мм., та за допомогою електровудки кустарного виробництва, яка являє собою сачок до якого приєднані дроти, які під`єднані до стабілізатора з`єднаного з акумуляторною батареєю марки «VEGA», за допомогою якої подавали електрострум у воду, яким була вражена риба і таким чином добували незаконно водні біоресурси. Після чого, цього ж дня, у вечірній час, були викритті гр. ОСОБА_9 .

Та в подальшому 18 листопада 2023 року в період часу з 19 години 17 хвилин по 20 годин 42 хвилин в ході огляду місця події було виявлено та вилучено: автомобіль ВАЗ 21101 сірого кольору, д.н.з НОМЕР_2 ; гумовий човен чорно-зеленого кольору, марки «Bark»; два весла; сачок з дротами до якого приєднаний стабілізатор та акумуляторна батарея марки «VEGA», дві сітки (вічко) 80 мм., дві сітки (вічко) 70 мм., одна сітка (вічко) 50 мм та незаконно виловлену рибу: карась сріблястий 342 шт., сазан 32 шт., щука 1 шт.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 , своїми протиправними діями щодо незаконного вилову риби відповідно до висновку експерта №3925/23-27 від 19.01.2024 заподіяв водним ресурсам України, матеріальну шкоду на загальну суму 662762 гривні 00 копійок, що є істотною шкодою за критерієм «добування великої кількості риби».

Тим самим, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,вчинив незаконнезайняття рибнимдобувним промислом,яке заподіялоістотну шкодурибним ресурсамдержави,вчинене іззастосуванням електричногоструму, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.249 КК України.

Отже, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавленням волі на строк до трьох років.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, результати, зафіксовані в протоколах огляду місця події, допиту свідків, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновок експерта у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.249 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagozv.Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Отже, представником власника майна не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточноїкваліфікаціїі доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру Речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта №362958208 від 24.01.2024 року, підозрюваний ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_3 , має у власності земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, а також земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область (а.с.28-30).

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилом ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Ініціатором клопотання доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту вказаного майна; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 , про який ідеться в клопотанні слідчого; та можливість у разі ухвалення в майбутньому обвинувального вироку забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, слід визнати, що арешт належного йому майна, забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав підозрюваного, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження згідно з положеннями ст.2 КПК України, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на нього як на власника так і на третіх осіб.

29.01.2024 року слідчий слідчого відділення Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме: земельні ділянки з кадастровим №3520810100:02:001:2149, площею 4,8358 га, з кадастровим №3520810100:02:001:0383, площею 0,6105 га, із забороною розпорядження вказаним майном.

Під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_6 30.01.2024 року заявив відвід слідчому судді, в задоволенні якого ухвалою судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2024 року відмовлено (слідчим суддею на підставі ч.4 ст. 172 КПК України за власною ініціативою досліджено копію ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2024 року по справі №383/1822/23, що мають значення для вирішення питання про арешт майна).

Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.02.2024 року по справі № 383/1822/23, провадження номер 1-кс/383/21/24, накладено арешт у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року на належне підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область; земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, із забороноюрозпорядження вказаниммайном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (а.с.35-39).

Однак з Інформації з Державного реєстру Речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №365387722, №365419958 від 12.02.2024 року, вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, а також земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, 31.01.2024 року зареєстровано за ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 , на підставі договорів дарування від 31.01.2024 року (а.с.40-50).

Отже, під час розгляду слідчим суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області зазначеного клопотання про арешт майна підозрюваного, а саме в проміжку часу між поданням підозрюваним ОСОБА_6 30.01.2024 року заяви про відвід слідчого судді по справі №383/1822/23 (провадження номер 1-кс/383/21/24) та її розгляду іншим суддею (ухвала Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2024 року), підозрюваний здійснив відчуження земельних ділянок безоплатно своєму сину за договором дарування від 31.01.2024 року.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б, зокрема, порушити права інших осіб (ч. 2 ст. 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Слідчим суддею встановлено, що договори дарування земельних ділянок від 31.01.2024 року, щодо яких сторона обвинувачення звернулась з клопотанням про їх арешт, укладені між близькими родичами (підозрюваним ОСОБА_6 та його сином ОСОБА_5 ), є безоплатними, вчинені у короткий проміжок часу та під час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт земельних ділянок належних підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, яким заподіяно істотну шкоду. Вказані обставини свідчать, що укладення договорів дарування відбулось з метою приховання цього майна від звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення спричиненої кримінальним правопорушенням істотної шкоди, тобто їх правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а підозрюваний зловживаючи правами діє очевидно недобросовісно на досягнення протизаконної мети.

Така позиція відповідає висновкам викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 381/2296/18 (провадження № 61-10001св21), зроблено висновок, що «фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним. Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Такий висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03 липня 2019 року, за наслідками розгляду цивільної справи № 369/11268/16-ц (касаційне провадження № 14-260цс19), у якому Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі № 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022року у справі № 446/1942/19 (провадження№ 61-16300св21) зазначено, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)».

Враховуючи те, що не застосування арешту може призвести до повторного відчуження майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання про арешт майна, а саме земельних ділянок з кадастровим №3520810100:02:001:2149, площею 4,8358 га, з кадастровим №3520810100:02:001:0383, площею 0,6105 га, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , із забороною розпорядження вказаним майном обґрунтоване та підлягає задоволенню, як найменш обтяжливий спосіб арешту майна в даному випадку, який суттєво не позначаються на інтересах власника та інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права, хоча власник і обмежується у реалізації правомочності по розпорядженню ним. Такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними.

З огляду на перераховані обставини, керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України задовольнити.

З метою забезпечення відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення, накласти арешт у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року на нерухоме майно, належне ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , а саме:

земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область;

земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, - із забороною розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Апеляційне оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1