Ухвала

від 27.02.2024 по справі 383/1822/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-сс/4809/104/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ст. 309 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 року м. Кропивницький

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

при участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 , який представляє інтереси особи, на майно якої накладається арешт, - ОСОБА_8 ,

особи, на майно якої накладається арешт, - ОСОБА_8 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який представляє інтереси особи, майно якої арештоване, - ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.02.2024, якою клопотання слідчого слідчого відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України,задоволено частково.

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий у кримінальному провадженні, - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи неправомірної шкоди, - звернувся з клопотанням, про накладення арешту на майно, належне підозрюваному ОСОБА_8 : земельну ділянку площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану у м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область; земельну ділянку площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану у м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область.

Під час розгляду клопотання слідчого встановлено: 26.01.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у тому, що 18.11.2023 року, у денний час, ОСОБА_8 , реалізовуючи виниклий злочинний умисел на зайняття незаконним рибним добувним промислом, із застосуванням електроструму, з метою незаконного здобуття рибу у ставку, знаючи про заборону вилову риби як в період нересту так і в інший період, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вирішив залучити до своїх протиправних дій, раніше знайомих йому осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , повідомивши їх про наданий йому дозвіл на вилов риби.

Цього ж дня, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які були не обізнані в злочинних діях ОСОБА_8 , прибули на до ставку що розташований в АДРЕСА_1 , де за запевненнями про законність дій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за допомогою гумового надувного човна марки «BARK» вийшли на воду та без дозволу рибоохорони виставили привезені ОСОБА_8 , незаконні знаряддя лову, а саме риболовні сітки, в кількості п`яти штук, добували незаконно водні біоресурси. Після чого, цього ж дня, у вечірній час, були викритті ОСОБА_12 .

У подальшому 18.11.2023 в ході огляду місця події було виявлено та вилучено: автомобіль ВАЗ 21101 сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 ; гумовий човен чорно-зеленого кольору, марки «Bark»; два весла; сачок з дротами до якого приєднаний стабілізатор та акумуляторна батарея марки «VEGA», дві сітки (вічко) 80 мм., дві сітки (вічко) 70 мм., одна сітка (вічко) 50 мм та незаконно виловлену рибу: карась сріблястий 342 шт., сазан 32 шт., щука 1 шт.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 спричинено водним ресурсам України майнову шкоду у розмірі 662 762 гривень.

Слідчим суддею встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України, а також встановлено,що підозрюваний має у власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані у м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування доведено законні підстави для застосування арешту майна, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_8 , про який ідеться в клопотанні слідчого.

До того ж існує нагальна необхідність, у разі ухвалення в майбутньому обвинувального вироку, забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Отже, клопотання слідчого задоволено частково. Ухвалою слідчого судді також заборонено розпорядження вказаним майном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Із судовим рішенням не погоджується особа, на майно якої накладений арешт, і в його інтересах апеляційну скаргу подає адвокат ОСОБА_7 , який просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обґрунтування своїх вимог вказує наступні доводи.

Слідчим суддею задоволено клопотання слідчого і арештовано дві земельні ділянки, належні ОСОБА_8 , з тих мотивів, що останнім здійснювався вилов риби за для власного збагачення.

Як слідує із показань підозрюваного ОСОБА_8 , він 17.11.2023 перебував на ринку у м. Бобринець Кіровоградської області, де зустрів ОСОБА_13 , у якого працював раніше на ставку, останній попросив підозрюваного допомогти із виловом риби, оскільки через мобілізацію у нього немає працівників, на що ОСОБА_8 погодився. наступного дня, 18.11.2023, ОСОБА_8 зустрів раніше йому знайомих братів ОСОБА_14 , запропонував їм роботу, на цю пропозицію брати пристали, а тому того ж дня, о 14:00 годині вони прибули до ставу, поставили сітки для вилову риби, стали чекати власника ставу для початку лову.

Пізніше, о 15:00, до ставу приїхав ОСОБА_12 , який повідомив, що він тепер власник ставу, наказав виловить рибу, яку він згодом забере, а їх відпустить.

Брити ОСОБА_14 вийняли сітки з рибою, склали їх до човна, а потім під`їхало декілька автомобілів із яких вийшло приблизно десять осіб, розпочалася бійка, в ході якої ОСОБА_8 спричиняли тілесні ушкодження ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які у подальшому запхали ОСОБА_8 у автомобіль, покотили його до річки, висловивши бажання втопити, однак не стали того робити; на запитання ОСОБА_8 за що його побили, ОСОБА_15 повідомив, що він тут власник, буде робити, що вважає за потрібне, і за наявності знайомих і зв`язків у поліції, він забере землю ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 тримали до 02 годин, допоки його не забрав син і не відвіз у лікарню; працівники поліції викликали представника рибоохорони, який і повідомив, що даний став не перебуває у приватній власності, у оренді, числиться на балансі ОТГ.

Захист зазначає, що за фактом побиття та нападу на ОСОБА_8 провадиться розслідування кримінального провадження.

Свідки ОСОБА_14 підтвердили показання ОСОБА_8 .

Прокурор у судовому засіданні повідомив що дана стаття, за якою пред`явлено підозру ОСОБА_8 , не передбачає конфіскації майна, а цивільний позов у справі не заявлений.

Вислухавши доповідь судді-доповідача,думку адвоката ОСОБА_7 , особи, на майно якої накладений арешт, ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката, просили скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Стаття 41 Конституції України регламентує право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності , а також визначає: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Обмеження права власності повинні розглядатися як вимушені заходи, які держава не обов`язково повинна застосовувати.

У випадках, коли йдеться про обмеження тих чи інших прав і свобод, Європейський суд завжди звертає увагу на низку параметрів, яким повинні відповідати застосовані державою заходи щодо конкретних прав (наявність правових підстав для обмеження прав і свобод, що передбачає можливість обмеження права виключно в порядку, встановленому чинним законодавством; обумовленість обмеження легітимною метою; пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, яку держава намагалася досягти, запровадивши відповідне обмеження).

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Спадея і Скалабріно проти Італії» від 1 вересня 1995 року та «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно із п. 7) ч. 2 ст. 131 КПК України, ч. 3 ст. 132 КПК України: заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділенням поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023121050000 від 19.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України.

Встановлено, що причетність до вчинення даного кримінального правопорушення має ОСОБА_8 , підозру якому повідомлено 26.01.2024.

Крім того, як слідує з матеріалів клопотання, протиправними діями ОСОБА_8 щодо незаконного вилову риби, відповідно до висновку експерта № 3925/23-27 від 19.01.2024, заподіяно майнову шкоду водним ресурсам України - у розмірі 662 762 гривні 00 копійок, що є істотною шкодою.

Також, у клопотанні йдеться про те, що інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_8 є власником двох земельних ділянок площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383.

На переконання слідчого, доцільним є арешт вказаного майна підозрюваного ОСОБА_8 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Слідчий суддя погодився із клопотанням слідчого про арешт майна, зазначивши про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , тобто, наявності відповідних підтверджень причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, наданими прокурором інформацією та фактами.

Разом із тим, суд виключив посилання клопотання про арешт майна - на мету арешту майна як забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція частини статті обвинувачення - не передбачає конфіскації майна.

Однак, задовольняючи клопотання про арешт майна з підстав забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), вказавши про те, що арешт майна є доцільним і необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, і таке втручання у права та інтереси власника майна виправдовують потреби досудового розслідування - слідчий суддя місцевого суду залишив поза увагою, що станом на час звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, цивільний позов у справі ніким не заявлений.

Отже, заявлена у клопотанні про арешт мета такого арешту - відсутня.

Як встановлює ч. 3 ст. 132, ч. 1, ч. 2 ст. 173 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що, серед іншого, існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, п. 1) правову підставу для арешту майна.

З наявних матеріалів клопотання не можливо достеменно встановити, що потреби досудового розслідування дійсно виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна ( ОСОБА_8 ), про який ідеться в клопотанні прокурора про арешт майна.

Наведені вище обставини у їх сукупності та ретельне вивчення наданих матеріалів клопотання, надає колегії суддів підстав прийти до висновку, що слідчим, прокурором не доведено існування наявності правових підстав для арешту майна у даному кримінальному провадженні, не доведено мети арешту майна для обмеження прав і свобод, що передбачає можливість обмеження права виключно в порядку, встановленому чинним законодавством та обумовленість обмеження легітимною метою.

Слідчим суддею не повною мірою зауважено на ті обставини, про які йдеться вище, також не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді клопотання про арешт майна.

Зазначене є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, із постановленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню як така, що її доводи знайшли своє підтвердження, а оскаржувана ухвала слідчого судді - скасуванню.

Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який представляє інтереси особи, майно якої арештоване, - ОСОБА_8 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.02.2024, якою клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023121050000180 від 19.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України,задоволено частково - скасувати.

Клопотання слідчого СВ ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_17 про арешт майна, належного підозрюваному ОСОБА_8 , а саме земельної ділянки площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої у м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область; земельної ділянки площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої у м. Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область, - залишити без задоволення.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3