Справа № 392/1523/22
Провадження № 2/392/48/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2024 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючої - судді Кавун Т.В.,
секретар Стець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
22.12.2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 05.04.2019 року ним подано заяву до Новогригорівської сільської ради Новоукраїнського (Маловисківського) району Кіровоградської області про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,8 гектара, як учаснику АТО. Рішенням Новогригорівської сільської ради Новоукраїнського (Маловисківського) району Кіровоградської області № 451 від 19.06.2020 року вказану заяву задоволено та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га (в тому числі 2,0 га землі запасу сільськогосподарського призначення за рахунок земель комунальної власності) на території Новогригорівської сільської ради Новоукраїнського (Маловисківського) району Кіровоградської області.
На виконання рішення № 451 від 19.06.2020 року розроблено проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення ОСГ (згідно КВЦПЗ А.01.13).
21.09.2020 року рішенням Новогригорівської сільської ради Новоукраїнського (Маловисківського) району Кіровоградської області № 506 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для ведення ОСГ (згідно КВЦПЗ А.01.13) за адресою: Кіровоградська область Новоукраїнський (Маловисківський) район Новогригорівська сільська рада (за межами населеного пункту).
Вказаним рішенням йому передано у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га у тому числі: 2,000 га земель для ведення особистою селянського господарства (згідно КВЦПЗ А.01.13), кадастровий номер 3523183800:02:000:1006 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності Новогригорівської сільської ради за адресою: Кіровоградська область Новоукраїнський (Маловисківський) район Новогригорівська сільська рада (за межами населеного пункту). Після винесення рішення він не встиг зареєструвати земельну ділянку в реєстрі, так як йому не було роз`яснено про таку необхідність.
У листопаді 2022 року стало відомо, що належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006, рішенням Смолінської селищної ради № 302 від 11.02.2022 року незаконно передано у власність ОСОБА_2 , про що свідчать дані інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та в подальшому передано вказану земельну ділянку в оренду ОСОБА_3 .
Від належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006 він добровільно не відмовлявся, інших підстав для позбавлення такого права також не існує на даний момент. Вважає, що Смолінська селищна рада діяла поза межами добросовісного урядування, передавши вже сформованому та передану у власність його земельну ділянку третій особі, при цьому могла та була зобов`язана перевірити наявність майнового інтересу на таку земельну ділянку, незалежно від того, чи була внесена інформація до державного реєстру про право власності на таку ділянку чи ні.
Тому, просить суд, визнати незаконним та скасувати рішення Смолінської селищної ради № 302 від 11.02.2022 року, визнати за ним право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006, загальною площею 2,0000 га у тому числі: 2,000 га земель для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ А.01.13), визнати незаконним та скасувати державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006 за ОСОБА_2 , індексний номер 63662628 від 24.02.2022 року, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006, б/н від 24.02.2022 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію, індексний номер 64528426 від 18.08.2022 року та стягнути на його користь понесені судові витрати.
Крім того, 07.03.2023 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд, витребувати на його користь земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006, загальною площею 2,0000 га у тому числі: 2,000 га земель для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський (Маловисківський) район с. Новогригорівка.
Позивач у судове засідання не прибув, представником подано заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали. Подано відповідь на відзив.
Представник Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в судове засідання не прибув подав заяву про розгляд справи у його відсутність, крім того, подав відзив на позовну заяву. Відповідно до якого в задоволені позову просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що обґрунтування позивачем позовних вимог зводиться включно до того, що йому не було роз`яснено необхідність реєстрації права власності на земельну ділянку, яку йому було надано відповідно до рішення органу місцевого самоврядування. При цьому, законодавством України визначено, перелік документів, які підтверджують право власності на землю та право користування земельною ділянкою. Правовстановлюючим документом починаючи з 2016 року фактично є запис в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень (інформаційна довідка про реєстрацію права власності).
15.02.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив представника Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, відповідно до якої позов підтримали та зазначили, що постанова Касаційного господарського суду у справі № 910/10987/18 від 24.01.2020 року на яку посилається представник відповідача стосується майна переданого в іпотеку та моменту набуття права саме на іпотечне майно. Для правильного з`ясування обставин та вирішення спору суд має виходити в усталеної позиції Верховного суду, яка стверджує, що державна реєстрація права власності в реєстрі не є підставою виникнення права власності на нерухоме майно. ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку в силу рішення Новогригорівської сільської ради Новоукраїнського (Маловисківського) району № 506 від 21.09.2020 року, яке ніким не оспорено, не скасовано, не визнано незаконним тощо. Існування двох рішень щодо передання однієї і тієї ж земельної ділянки у власність різним громадянам є прямим порушенням принципу розумності, справедливості та правової визначеності. Враховуючи, що законодавець не визначив строк, в який особа зобов`язана внести інформацію про право власності на нерухоме майно до реєстру, за відсутності оскарження рішення, на підставі якого вносяться дані до реєстру, будь-які послідуючі рішення щодо розпорядження нерухомим майном не є законним, адже прямо порушує право особи на гарантоване Конституцією право власності.
Враховуючи, що земельна ділянка, на момент внесення рішення про передачу у власність ОСОБА_2 вже мала кадастровий номер, який був присвоєний на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо її відведення, орган місцевого самоврядування мав всі можливості встановити обставини на підставі яких така технічна документація розроблялась першочергово та чи передавалась в подальшому вказана земельна ділянка у власність, зокрема шляхом звернення до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, в якому зберігається екземпляр технічної документації. Тому вважає, що поданий відзив на позовну заяву жодним чином не спростовує обставини зазначені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, подав пояснення щодо позовної заяви, відповідно до якого в задоволені позову просив відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що позивач не набув права (в розумінні ст. 11 ЦК України), яке підлягає судовому захисту. У додатках до проекту землеустрою розробленого на замовлення позивача міститься довідка Держгеокадастру про те, що земельна ділянка відноситься до земель колективної власності. При цьому, на думку Новогригорівської сільської ради, сам факт віднесення земельної ділянки до земель колективної власності свідчить про те, що сільська рада набула право розпоряджатись такими землями. Однак, такий висновок сільської ради є хибним і не відповідає нормам Закону вказаного в преамбулі самих рішень. Для того, щоб говорити про наявність у сільської ради права власності на земельну ділянку, необхідно встановити факт наявності/відсутності на сьогодні юридичної особи КСП або його правонаступника. Посилання на такі документи в рішеннях сільської ради відсутні. Крім того, з реєстру судових рішень ним встановлено, що КСП "ім. Кірова" не було ліквідовано і має правонаступника. Новогригорівська сільська рада приймаючи рішення № 506 від 21.09.2020 року розпорядилась земельною ділянкою, яка не знаходилась у власності територіальної громади, а перебувала у колективній власності СТОВ "Злагода".
Крім того, зазначає, що у справі відсутні докази якими встановлено право власності позивача на нерухоме майно, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Також, вимога позивача у частині скасування рішень про реєстрацію прав оренди та суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають, як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 року у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 року у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідно запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Належним способом захисту є виключно віндикаційний позов поданий неволодіючим власником до володіючого не власника. Щодо вимоги про визнання неясним договору, то вказана вимога не є і не може похідною, так як у даному випадку договірні зобов`язання стосуються двох сторін орендодавця і орендаря. В даному випадку договір зберігає свою чинність не зважаючи від зміни власника земельної ділянки. При цьому, в позові не вказано мотивів за яких позивач вважає цей договір недійсним, тому вимога є повністю безпідставною.
23.02.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив третьої особи ОСОБА_3 , відповідно до якої просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в ній обставини.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області за № 451 від 19.06.2020 року надано дозвол на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 на території Новогригорівської сільської ради.
Приватним підприємством "Громадський земельний центр" розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03.) за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада (за межами населеного пункту) на підставі рішення сесії Новогригорівської сільської ради від 19.06.2020 року за № 451.
Рішенням Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області № 506 від 21.09.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ А.01.03) за адресою Кіровоградська області, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада (за межами населеного пункту); передано у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га у тому числі 2,0000 га земель для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ А.01.03.) кадастровий номер 3523183800:02:000:1006 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності Новогригорівської сільської ради за адресою: Кіровоградська області, Маловисківський район, Новогригорівська сільська рада (за межами населеного пункту).
Рішенням Смолінської селищної ради Новокраїнського району Кіровоградської області за № 302 від 11.02.2022 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано земельну ділянку у власність в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_2 , площею 2,0000 га кадастровий номер 3523183800:02:000:1006 для ведення особистого селянського господарства, відповідно до КВЦПЗ А.01.03, розташованої за межами населеного пункту с. Новопетрівка Смолінської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006 віднесено до земель комунальної власності, державну реєстрацію здійснено 26.08.2020 року. Відомості станом на 26.08.2020 року щодо обметяжень відсутні.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 22.02.2022 року здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006 площею 2 га, за ОСОБА_2 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 63662628 від 24.02.2022, підстава для державної реєстрації-рішення Смолінської селищної ради №302 від11.02.2022 року. На підставі договору оренди землі від 24.02.2022 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 18.08.2022 року здійснено державну реєстрацію іншого речового права-право оренди земельної ділянки, індексний номер:64528426.
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16.03.2023 року, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3523183800:02:000:1006, площею 2 га, що розташована на території Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, 22.02.2022 року зареєстровано за ОСОБА_2 , право оренди-24.02.2022 року за ОСОБА_3 .
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, згідно приписів ст. 81 ЗК України.
Частинами першою, другою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Законом № 2498-VIII від 10.07.2018 доповнено пунктом 21 Розділ X Перехідних положень ЗК України, відповідно до якого з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Отже, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006, яка відповідно інформації наданої відділом в Маловисківському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.06.2019 року, згідно картографічних матеріалів на території Новогригорівської сільської ради відноситься до земель колективної форми власності згідно державного акту на право колективної власності КСП ім. "Кірова", 26.08.2020 року перейшла у комунальну власність відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Рішенням Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 21.09.20920 року №506 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3523183800:02:000:1006, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності Новогригорівської сільської ради.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, згідно з частиною першою статті 321 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частинами другою, третьою даної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до приписів статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є серед іншого: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Згідно частини ч.4 ст. 3 даного Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Відповідно до приписів статтей 152, 153 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
Отже, позивач на підставі рішення Новогригорівської сільської ради від 21.09.2020 року за № 506 набув право власності на земельну ділянку, що розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району кадастровий номер 3523183800:02:000:1006.
Дане рішення сесії не скасоване та є чинним.
Однак, рішенням Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 11.02.2022 року за №302 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006 площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства.
Тобто, виділення земельної ділянки яка належить позивачу іншій особі є неправомірним, а державна реєстрація даної спірної земельної ділянки на ім`я ОСОБА_2 проведена без урахування того, що на момент передачі у власність відповідачу не була вільною. При цьому органом місцевого самоврядування не було з урахуванням Закону України "Про державний земельний кадастр" здійснено перевірку щодо наявних обтяжень на земельну ділянку.
Відповідно до статті першої Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання: органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою; державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно відомостей з Державного земельного кадастру про речові права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Статтею 116 ЗК України передбачено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.
Згідно частини 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
Як встановлено з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі договору оренди землі від 24.02.2022 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію іншого речового права-право оренди за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006 площею 2 га, строком на 10 років, дата закінчення 24.02.2032 .
Відповідно до частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статтю 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Отже, позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України, оскільки метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
Положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено порядок державної реєстрації прав, який включає перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав або прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тобто, одним з обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор повинен запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного законодавства проводили таке оформлення, вимагати за потреби подання додаткових документів.
За змістом частини 3 статті 26 даного Закону, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Отже, не здійснення перевірки відомостей з Державного земельного кадастру суб`єктом владних повноважень під час розгляду питання про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність спірну земельну ділянку та відповідно проведення державним реєстратором державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка на той час перебувала у власності позивача, укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки, яку на підставі рішення сесії набув позивач та яке на даний час є чинним, порушує права ОСОБА_1 щодо вільного користування, володіння та розпорядження належним йому на праві власності майном.
А тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Смолінської селищної ради №302 від 11.02.2022 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу у власність в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3523183800:02:000:1006 площею 2 га, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.02.2022 року та витребування земельної ділянки підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
А тому наявність судового рішення про скасування рішення органу місцевого самоврядування та витребування на користь позивача із незаконного володіння відповідача земельної ділянки кадастровий номер 3523183800:02:000:1006 буде правомірною підставою для проведення державним реєстратором речового права ОСОБА_1 , тому позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку за ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Крім того, слід зауважити, що реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Оскільки позивач набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення сесії Новогригорівської сільської ради Маловисківського району від 21.09.2020 року за №506, однак не оформив відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд не вбачає підстав для визнання права власності за позивачем на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:1006.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України стягнути на користь позивача з відповідачів-Смолінської селищної ради Новоукраїнського району та ОСОБА_2 сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Смолінської селищної ради Новокраїнського району Кіровоградської області за № 302 від 11.02.2022 року "Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_2 , площею 2,0000 га кадастровий номер 3523183800:02:000:1006 для ведення особистого селянського господарства, відповідно до КВЦПЗ А.01.03, розташованої за межами населеного пункту с. Новопетрівка Смолінської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Витребувати на користь ОСОБА_1 із не законного володіння у ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер: 3523183800:02:000:1006.
Стягнути з Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2066 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Смолінська селищна рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ: 05378818, місцезнаходження: вул. Казакова, 39, смт. Смоліне Новоукраїнського району Кіровоградської області.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ,
Суддя Т.В. Кавун
Суд | Маловисківський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117033864 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Маловисківський районний суд Кіровоградської області
Кавун Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні