Рішення

від 05.02.2024 по справі 754/413/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/104/24

Справа №754/413/22

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

представника позивача Грушки В.І.,

представника відповідача-1 ОСОБА_6

представника відповідача-2 Прядка Р.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук Катерина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті», через представника - адвоката Грушку В.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук Катерина Володимирівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, в якому просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м від 24 червня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 466 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук Катериною Володимирівною.

2. Скасувати за ОСОБА_1 державну реєстрацію права власності на групу приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м (номер запису про право власності: 58929914 від 24 червня 2021 року).

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м від 16 грудня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за 2544 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Юлією Вікторівною.

4. Скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» (код ЄДРПОУ: 40429347) державну реєстрацію права власності на групу приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м (номер запису про право власності 62329075 від 16 грудня 2021 року).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» є власником нежитлового приміщення НОМЕР_4, НОМЕР_5 по АДРЕСА_1 , площею 447,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1536985480000) з 28 серпня 2018 року.

Представник позивача вказує, що в 2018 році з`ясувалося, що у вказаного нежитлового приміщення є ще один власник, який зареєстрував право власності на групу приміщень АДРЕСА_2 із іншою площею: 470,2 кв.м, відповідно, під іншим реєстраційним номером (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000) на ім`я ОСОБА_2 .

Представник позивача стверджує, що попри різні номери приміщень, різні реєстраційні номери об`єкта нерухомого майна, різні площі, а також різних осіб-власників, мова йде про один і той самий об`єкт нерухомості.

За наслідком виявлення даної обставини у вересня 2018 року правоохоронними органами було порушено кримінальну справу, доля якої стороні позивача невідома.

Від Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стало відомо, що Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА) наказ від 27.06.2012 № 988-С/НП та свідоцтво про право власності на приміщення № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м, на підставі яких було проведено реєстрацію права власності на приміщення, не видавались.

27 вересня 2018 року на підставі заяви Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житлосервіс» Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суддею Деснянського районного суду м. Києва було винесено ухвалу у справі № 754/13265/18 про накладення арешту на групу приміщень 189, А-І по АДРЕСА_1 загальною площею 470,2 кв.м.

20 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва вирішив позов Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково, скасувати державну реєстрацію права власності на групу приміщень АДРЕСА_7 в літ А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м (номер запису про право власності: 27325090) та визнати недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м від 27 серпня 2018 року, зареєстрований у реєстрі за № 760 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександром Борисовичем, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 754/13918/18 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року залишено без змін.

У цей же період ТОВ «Рагаш проперті» стало відомо, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником приміщення АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000) є вже не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер 466 від 24 червня 2021 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер 58929914 від 24 червня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук Катериною Володимирівною.

Листом від 13 грудня 2021 року № 17821/125/49-21 Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві повідомило, що в результаті виїзду поліції 18 листопада 2021 року до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було з`ясовано, що у об`єкта нерухомості за зазначеною адресою наявні два власника, що мають відповідні правовстановлюючі документи на приміщення 189 (група приміщень АДРЕСА_7, А-1) та приміщення НОМЕР_4, НОМЕР_5.

За наслідком прибуття слідчо-оперативної групи та складанням матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2021 внесено відомості під № 12021100030003113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі № 754/19033/21 накладено арешт на групу приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000.

Водночас, 16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Юлією Вікторівною на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2544, виданого 16 грудня 2021 року зареєстровано право власності на групу приміщень АДРЕСА_2 , загальною площею 470,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000 за ТОВ «Лібра Ком».

Представник позивача вказує, що, оскільки договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на спірне приміщення Деснянським районним судом м. Києва та Київським апеляційним судом визнано недійсним, а державну реєстрацію на це приміщення скасовано, то і договір купівлі-продажу, на підставі якого на спірне приміщення право власності набув ОСОБА_1 (купивши його у ОСОБА_2 ), підлягає скасуванню.

Ще однією підставою для скасування договору купівлі-продажу, серія та номер 466 від 24 червня 2021 року, на підставі якого на спірне приміщення право власності набув ОСОБА_1 , на переконання сторони позивача, є те, що на момент укладання цього договору на спірне приміщення Деснянським районним судом м. Києва було накладено арешт. Із тих же причин підлягає скасуванню договір купівлі-продажу, серія та номер: 2544 від 16 грудня 2021 року, на підставі якого на спірне приміщення право власності було набуто ТОВ «Лібра Ком».

Відзив на позовну заяву відповідача-1

Представник відповідача-1 - ОСОБА_1 просить суд прийняти рішення, яким відмовити ТОВ «Рагаш проперті» у задоволенні позову, оскільки вважає, що вимоги позивача не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які можуть підтвердити право позивача на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16135111780000) та порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача внаслідок укладення відповідачами угод.

Представник відповідача-1 зазначає, що в межах справи № 754/13918/18 позивачем Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», оспорювались права відповідачів на групу приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м. Судовим рішенням у даній справі був визнаний недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м, від 27.08.2018, зареєстрований у реєстрі за № 760 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком Олександром Борисовичем, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . З мотивувальної частини постанови суду вбачаються наявність прав Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» на спірне приміщення на підставі наданих позивачем доказів в їх сукупності. Також мотивувальною частиною постанови встановлено, що станом на день укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2018, спірна група приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м не була завершена будівництвом та до експлуатації не приймалась, у зв`язку з чим не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації. Встановлення судовим рішенням фактичних обставин створення спірного майна виключає наявність прав ТОВ «Рагаш проперті» на зазначене майно яке, як позивач вважає, набуто ним 28.08.2018.

На переконання представника відповідача-1, вбачається наявність заявлених речових прав ТОВ «Рагаш проперті», Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», на одне й те саме нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 за різними реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна 1536985480000 та 1613511780000. При цьому в справі № 754/13918/18 ТОВ «Рагаш проперті» не було стороною справи, як особа, яка заявляє своє право на нерухоме майно, яке набуте ним 28.08.2018, в той час, коли дана нерухомість на цю дату не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації.

Відзив на позовну заяву відповідача-2

Представник відповідача-2 - ТОВ «Лібра Ком» просить суд відмовити ТОВ «Рагаш проперті» у задоволенні позову, вказуючи, що мотивувальною частиною постанови у справі № 754/13918/18 встановлено, що станом на день укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2018, спірна група приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м не була завершена будівництвом та до експлуатації не приймалась, у зв`язку з чим не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації. Встановлення судовим рішенням фактичних обставин створення спірного майна виключає наявність прав ТОВ «Рагаш Проперті» на зазначене майно, яке позивач вважає набутим ним 28.08.2018 вже за іншим реєстраційним номером об`єкта нерухомого 1536985480000 з іншими характеристиками (номер, площа, літера).

З аналізу змісту позовних вимог ТОВ «Рагаш проперті» та наданих доказів у справі № 754/413/22 та судових рішень у справі № 754/13918/18 вбачається наявність заявлених речових прав ТОВ «Рагаш проперті», Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», на одне й те саме нежитлове приміщення загальною площею по АДРЕСА_1 за різними реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна 1536985480000 та 1613511780000.

При цьому, в справі 754/13918/18 ТОВ «Рагаш Проперті» не був стороною, а дана нерухомість станом на 28.08.2018 взагалі не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації.

Представник відповідача-2 стверджує, що позивачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів порушення його охоронюваних законом прав та інтересів при укладенні договору купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16135111780000 загальною площею 470,2 кв.м від 24 червня 2021 року, зареєстрованого у реєстрі за № 466 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук Катериною Володимирівною, договору купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16135111780000 загальною площею 470,2 кв.м від 16 грудня 2021 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2544 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В.

Також позивачем не доведено його права на групу приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16135111780000 загальною площею 470,2 кв.м та тотожність даного майна з об`єктом нерухомого майна 1536985480000.

Представник відповідача-2 зауважує, що позивач не має жодного відношення до групи приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 . Позивачем не наведено, в чому полягає його інтерес в тому, щоб належний ТОВ «Лібра Ком» об`єкт нерухомості (РНОНМ 16135111780000) перебував у власності іншої особи.

Представник відповідача-2 вказує, що на момент укладення договорів № 466 від 24 червня 2021 року та № 2544 від 16 грудня 2021 року будь-які заборони щодо укладення цивільно-правових угод щодо згаданого приміщення були відсутні.

Письмові пояснення відповідача-2

Представник відповідача-2 - ТОВ «Лібра Ком» зазначає, що з реєстраційної справи вбачається, що первинну реєстрацію права власності на спірний об`єкт проведено на підставі: договору № НБ-1135/11 від 27.06.2012 про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації (видавник ПрАТ «Національна будівельна компанія», ТОВ «Доннік»); акту рахунку № 3518/06351 від 12.11.2013 прийому-передачі депозитарних послуг до договору про відкриття рахунку у цінних паперах; технічного паспорту; договору міни № НБ-1135/1 від 07 серпня 2013 року; акту приймання передачі майнових прав в обмін на цінні папери від 11 березня 2015 року. Попри це, в реєстраційній справі відсутні будь-які документи, що підтверджували б виконання ОСОБА_4 свого обов`язку щодо придбання цінних паперів та оплати таким чином за майнові права на нерухоме майно. Таким чином, відсутні докази виконання Інвестором свого обов`язку за договором, а отже і виникнення передбачених договором підстав переходу майнових прав до Інвестора.

Представник відповідача-2 стверджує, що на момент проведення первинної державної реєстрації права власності на спірне майно (нежитлові приміщення НОМЕР_4-НОМЕР_5), як об`єкт цивільних правовідносин не існувало. У мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року встановлено, що на день укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2018 спірна група приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м не була завершена будівництвом та до експлуатації не приймалась, у зв`язку з чим не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації.

Представник відповідача-2 зауважує, що спірні приміщення, які не були добудовані та введені в експлуатацію, не могли бути, предметом відповідних цивільно-правових угод. За наявними в реєстраційній справі документами не вбачається набуття ОСОБА_4 спірного майна, а первинна реєстрація права власності на приміщення НОМЕР_4-НОМЕР_5 за ТОВ «Рагаш Проперті» проведена незаконно, а саме майно внаслідок цього протиправно вибуло із власності КП «Житлоінвестбуд-УКБ».

ТОВ «Лібра Ком» за відплатним договором придбало приміщення АДРЕСА_7, А-І в будинку АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 . На момент придбання вказаний об`єкт нерухомого майна був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Обтяження чи інші заборони на укладення таких угод на час укладення договору купівлі-продажу в реєстрі були відсутні.

ТОВ «Лібра Ком» є добросовісним набувачем приміщення АДРЕСА_2 , а позивачем взагалі не ставиться вимога про витребування майна у ТОВ «Лібра Ком», який є добросовісним набувачем приміщень.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 січня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданнямстроку для усунення недоліків.

Представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

15 червня 2022 року представником відповідача-1 - ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.

20 червня 2022 року представником відповідача-2 - ТОВ «Лібра Ком» подано відзив на позовну заяву.

08 вересня 2022 року від Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» надійшла заява про залучення КП «Житлоінвестбуд-УКБ» до участі у справі № 754/413/22 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року клопотання Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» про залучення до участі як третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Зобов`язано учасників справи надіслати/вручити залученій третій особі усі копії заяв по суті справи (поданих до суду позову та відзивів) з додатками, а докази такого надсилання/вручення надати суду.

08 вересня 2022 року представником позивача заявлено клопотання про витребування копій договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які є предметом даного спору.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» про витребування доказів задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марчук Катерини Володимирівни належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м. від 24 червня 2021 року зареєстрований у реєстрі за № 466. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жукової Юлії Вікторівни належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м від 16 грудня 2021 року зареєстрований у реєстрі за № 2544.

28 жовтня 2022 року представником позивача подано лист, на виконання вимог ухвали суду від 08 вересня 2022 року.

08 листопада 2022 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жукової Юлії Вікторівни надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 08 вересня 2022 року.

14 березня 2023 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів.

03 травня 2023 року представником відповідача-2 - ТОВ «Лібра Ком» подано клопотання про витребування доказів.

11 травня 2023 року представником позивача подано заперечення на клопотання представника відповідача-2.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» про витребування документів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича копії документів, на підставі яких 28.08.2018 проведено державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна 153698540000 (індексний номер рішення: 42811593, яким зареєстровано право власності на приміщення АДРЕСА_3 за ТОВ «РАГАШ ПРОПЕРТІ»). Витребувано в Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації копію реєстраційної справи за об`єктом нерухомого майна 153698540000 - нежитлові приміщення НОМЕР_4, НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_1 .

29 травня 2023 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича надійшов лист щодо неможливості виконання ухвали суду.

28 червня 2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» заявив клопотання про витребування вказаних документів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» про витребування доказів задоволено. Витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копію реєстраційної справи за об`єктом нерухомого майна 153698540000 - нежитлові приміщення НОМЕР_4, НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_1 .

29 вересня 2023 року від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли копії документів на виконання ухвали суду від 28 червня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 27 жовтня 2023 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

05 лютого 2024 року представником відповідача-2 - ТОВ «Лібра Ком» подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 05 лютого 2024 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представники відповідачів заперечували щодо задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

На підставі заяви від 16.04.2018, договору про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації № НБ-1135/11 від 27.06.2012, Акту-рахунку прийому-передачі депозитарних послуг № 3518/060351 від 12.11.2013, технічного паспорту № 000333 від 20.03.2018, договору міни № НБ-1135/12 від 07.08.2013, Акту приймання-передачі майнових прав в обмін на цінні папери від 11.03.2015 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Пономаренко Оксаною Вікторівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40761021 від 23.04.2018 та внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про об`єкт нерухомості, а саме нежитлові приміщення АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 153698540000, та зареєстровано право власності ОСОБА_4 на вказаний об`єкт (т. 3, а.с. 2-24).

Згодом ОСОБА_4 вніс нежитлові приміщення АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 153698540000, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті», про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. 28.08.2018 був внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомості (т. 3, а.с. 48, 49).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі № 754/13918/18 позов Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права власності на групу приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м (номер запису про право власності: 27325090). Визнано недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м від 27 серпня 2018 року, зареєстрований у реєстрі за № 760 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком Олександром Борисовичем, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 754/13918/18 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року залишено без змін.

Під час розгляду справи № 754/13918/18 судами встановлено, що відповідно до Договору № 81/6-ФВГн від 02.09.2011 на завершення будівництва нежитлового приміщення прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 (будівельна адреса: житловий будинок на ділянці АДРЕСА_4 ), укладеного між ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія» і ОСОБА_5 , ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія», як замовник, зобов`язався забезпечити відповідно до проектно-кошторисної документації виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно з договором купівлі-продажу групи приміщень від 27.08.2018, нотаріального посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., ОСОБА_3 відчужив ОСОБА_2 групу приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 загальною площею 470,2 кв.м. по АДРЕСА_1 . При цьому, відповідно до вказаного договору відчужена група приміщень м. Києві, належала продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого управління органу КМР (КМДА) житлового забезпечення від 27.06.2012 № 988-С/НП та право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на Головного нерухоме майно 31.07.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000.

Однак під час розгляду справи № 754/13918/18 суди встановили, що відповідно до листа КП з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА) від 16.11.2018 № 110/908-2107, Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА) наказ від 27.06.2012 за № 988-С/НП та свідоцтво про право власності на приміщення АДРЕСА_2 не видавалися; станом на момент видачі оспорюваних наказу та свідоцтва на ім`я ОСОБА_3 , а також на день укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2018, спірна група приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,5 кв.м, не була завершена будівництва та до експлуатації не приймалася, у зв`язку з чим не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2021 року між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу групи приміщень, за яким ОСОБА_1 набув у власність групу приміщень АДРЕСА_7 в літ. А-І по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000, який зареєстрований у реєстрі за № 466 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук Катериною Володимирівною (а.с. 186 т. І).

У вказаному договорі купівлі-продажу зазначено, що групи приміщень належить продавцю ( ОСОБА_2 ) на підставі договору купівлі-продажу групи приміщень, посвідченого 27.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., за зареєстрованим № 760.

16 грудня 2021 року між ОСОБА_1 як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» як покупцем було укладено договір купівлі-продажу, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» набуло право власності на групу приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В. та зареєстрований у реєстрі за № 2544.

У вказаному договорі купівлі продажу зазначається, що групи приміщень належить продавцю ( ОСОБА_1 ) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 466.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі № 754/19033/21 у порядку забезпечення позову накладено арешт на групу приміщень АДРЕСА_7, А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000).

Відповідно до листа від Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 13 грудня 2021 року № 17821/125/49-21 в результаті виїзду поліції 18 листопада 2021 року до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було з`ясовано, що у об`єкта нерухомості за зазначеною адресо наявні два власника, що мають відповідні правовстановлюючі документи на приміщення 189 (група приміщень АДРЕСА_7, А-1) та приміщення НОМЕР_4, НОМЕР_5. За наслідком прибуття слідчо-оперативної групи та складанням матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2021 внесено відомості під № 12021100030003113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. Групу приміщень АДРЕСА_7 в літері А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 470,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом на підставі постанови від 25.11.2021. У вказаному кримінальному провадженні ТОВ «Рагаш проперті» та його посадові особи не мають ніякого процесуального статусу, жодній особі про підозру не повідомлено та не визнано потерпілим (т. 1, а.с. 35).

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 10/03/2023 від 10.03.2023, проведеної на замовлення позивача (т. 2, а.с. 59-94) група приміщень АДРЕСА_2 загальною площею 470,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000) є тотожною (одним і тим же приміщенням (групою приміщень)) групі приміщень АДРЕСА_3 загальною площею 447,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1536985480000), що розташовані в незавершеній будівництвом прибудові до житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Норми права та мотиви суду

Щодо належних відповідачів

Як неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема, у постановах від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Однак, позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у порушення вимог ЦПК України не визначив ОСОБА_2 відповідачем у справі.

Отже, позивачем визначено неналежний склад відповідачів щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року.

Щодо способу захисту прав позивача

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі №925/642/19.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц).

Ефективність обраного способу захисту порушеного права визначається з огляду на зміст правовідносин учасників справи. Тобто вирішення указаного питання зумовлює дослідження цих правовідносин на предмет існування обставин порушення відповідачем прав позивача та необхідність їх захисту у конкретний спосіб (вирішення спору по суті/розгляд справи по суті вимог).

Отже, ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Обрання конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.

Так, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Захист порушених цивільних прав та інтересів є елементом механізму правового регулювання цивільних відносин, саме у яких й відбулося порушення зазначених прав або інтересів особи. Такий захист цивільних прав та інтересів їх учасників є необов`язковим (факультативним) у структурі такого механізму, оскільки він з`являється лише за необхідності вирівнювання викривленого розвитку правового регулювання цивільних відносин з метою приведення їх у певний стан - відповідно до умов договору або положень законодавства.

Вочевидь, якщо спір стосується правочину, укладеного самим власником, то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Але якщо контрагент власника за оспорюваним правочином здійснив потім відчуження отриманої від власника речі третій особі, то у відносинах з таким новим набувачем колишній власник може використовувати тільки речово-правові способи захисту, бо вони не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним.

В окремих випадках колишні власники, отримавши відмову в задоволенні своїх речово-правових вимог про повернення їм майна, що перебуває у нових власників, які придбали його в результаті правочинів, оспорюють саме ці правочини, посилаючись на недійсність першого правочину з ланцюжка таких правочинів (укладених за їх участю або від їх імені як відчужувачів спірної речі).

Проте, застосування реституції почергово до усіх правочинів відчуження майна іншим особам в результаті позбавить добросовісного набувача гарантій дотримання його прав, закріплених у статті 388 ЦК України, що є неприпустимим.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 310/2647/17-ц зазначив, що ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Визначаючи вид вимоги, особа може зіткнутися з проблемою, коли одні й ті ж самі протиправні дії породжують виникнення різних цивільно-правових вимог до одного й того ж суб`єкта. Задоволення хоча б однієї з них позбавляє можливості пред`явлення іншої.

У будь-якому випадку під час вибору правомірного способу захисту порушеного права підлягає врахуванню правова природа цивільних відносин, що існують між сторонами як сторонами спірних правовідносин.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 07 листопада 2012 року № 6-107цс12, від 10 червня 2015 року № 6-348цс15, від 13 травня 2015 року № 6-67цс15.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач вважає групу приміщень АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000, загальною площею 470,2 кв.м своєю власністю.

Позивач не є стороною договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року, зареєстрованого у реєстрі за № 466 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук Катериною Володимирівною, та договору купівлі-продажу від 16 грудня 2021 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2544 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Юлією Вікторівною, які він просить суд визнати недійсними та відповідно скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів, тобто позивач та відповідачі не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації не призведе до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу щодо об`єкту нерухомого майна.

Захист порушених прав позивача можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Суд має право відмовити в задоволенні позову лише через те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту. Відповідний висновок викладено в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 квітня 2021 року у справі № 924/199/20.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту.

За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук Катерина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті», код ЄДРПОУ: 42409888, місце знаходження: м. Київ, вул. Радунська, 2/18, офіс 187.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком», код ЄДРПОУ: 40429347, місце знаходження: м. Київ, пров. Деревообробний, 5.

Третя особа-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук Катерина Володимирівна, місце знаходження: АДРЕСА_6 .

Третя особа-2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, місце знаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 69, прим. 4.

Третя особа-3: Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», код ЄДРПОУ: 31958324, місце знаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 42.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2024.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак