Постанова

від 12.02.2024 по справі 635/5365/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/5365/21 Номер провадження 22-ц/814/577/24Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: представника позивача- адвоката Лаєвської М.Л.,

представника відповідача- адвоката Марченка С.О.,

розглянувшив режимі відеоконференції вм.Полтавіцивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Безлюдівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення

за апеляційноюскаргою адвоката Марченка Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_2

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 червня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Стрюк Л.І. в м.Полтаві,-

в с т а н о в и в :

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з червня 1995 року вона набула право власності на земельну ділянку площею 0,0945 гектарів в межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1 , на яку отримала правовстановлюючий документ, відповідно до норм законодавства, що діяло станом на 1996 рік. Проте, після визначення координат земельної ділянки, рішенням державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Харківському районі в м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.12.2020 року № РВ- 6302565942020 їй відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з тим, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати знаходиться частина іншої земельної ділянки - земельної з кадастровим номером 6325182500:02:003:0030 (площа співпадає на 38, 9525 %), яка належить відповідачу ОСОБА_2 .

Просила визнати незаконним та скасувати рішення Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХХХІІ сесії VII скликання від 03 грудня 2019 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельних і споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 та області.,

-скасувати рішення державного кадастрового реєстратора про реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6325182500:02:003:0030 має загальну площу 0,1500 га, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_2 ,

-скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Ганни Анатоліївни про державну реєстрацію за ОСОБА_2 (з відкриттям розділу), індексний номер: 50493210 від 26.12.2019 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325182500:02:003:0030 загальною площею 0,1500 га, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_2 .

На підставі розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського районного суду та справу передано на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 16 червня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХХХІІ сесії VІІ скликання від 03 грудня 2019 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 .

Скасовано запис про право власності, внесений державним реєстратором міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:00:037:0054, площею 0,1500 га, цільове призначенні «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 .

Скасовано запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Ганни Анатоліївни, індексний номер: 50493210 від 26.12.2019, підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер б/н. виданий 03.12.2019, видавник: Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області, «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:00:037:0054 загальною площею 0,1500 га, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_2 .

Рішення оскарживадвокат Марченко С.О. в інтересах ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вказує, що у встановленому законом порядку ОСОБА_2 звернувся з заявою до Безлюдівської селищної ради про надання дозволу на розробку проекут землеустрою щодо відведення земельної ділянки, такий дозвіл йому було надано та ФОП ОСОБА_3 розроблений проект землеустрою, були визначені межі земельної ділянки, що було відображено в акті погодження, в якому чітко зазначено, що землі не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів.

Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені факти, взявши тільки до уваги наявність у позивача Державного акту, хоча з наданих доказів не зрозуміло, звідки були взяті координати поворотних точок меж земельної ділянки, яка надана позивачу.

В акті погодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами від 22.10.2020 року, складеного землевпорядником ФОП ОСОБА_4 , підпис ОСОБА_2 не належить та йому не повідомлялось про проведення таких дій.

Крім того, ОСОБА_2 30.09.2021 року одержав споживчий кредит, в забезпечення якого передав в іпотеку належну йому земельну ділянку по АДРЕСА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «МАНІТУ» є її іпотекодержателем.

Однак оскаржуваним рішенням це товариство фактично позбавлено права вимоги по договору іпотеки і районним судом ТОВ «Фінансова компанія «МАНІТУ» не була залучена до участі у справі в якості третьої особи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Лаєвська М.Л. вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР 25-61-40477 згідно рішення Безлюдівської селищної Ради народних депутатів від 06.06.1995 року №215 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0945 га в межах згідно з планом, яка розташована по АДРЕСА_1 та області для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідачу рішенням Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХХХІІ сесії VІІ скликання від 03.12. передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6325155600:00:037:0054) площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту по АДРЕСА_2 .

Обгрнтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 вказувала, що рішенням державного кадастрового реєстратора їй відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з тим, що в межах її земельної ділянки знаходиться частина іншої земельної ділянки відповідача площею 0,0368 га, що порушує її право власності.

Задовольняючи позовнівимоги, судпершої інстанціїприйшов до висновку щопередача увласність ОСОБА_2 земельної ділянки здійснена з порушенням прав позивача.

Колегія суддів погоджується з даним висновком.

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 14 Конституції Українипередбачає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідностатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За нормоюстатті 125 ЗК України, відповідно до пункту 3статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 10Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

На підставі частини 1статті 126 ЗК України, в редакції, що діяла до набрання чинностіЗакону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Згідно ч. 2, 3ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1ст. 153 ЗК Українивласник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 1ст. 155 ЗК Україниу разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност. 393 ЦК Україниправовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним таскасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Так, у справі, що переглядається, достовірно встановлено, що позивач правомірно має у власності земельну ділянку, що підтверджуєтьсяДержавним актом на право приватної власності на землю серії ХР 25-61-40477 від 26.03.1996 року.

Отже, рішенням Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХХХІІ сесії VІІ скликання від 03 грудня 2019 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 та області було відчужено 38,95% земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання незаконним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Задоволення позовних вимог захистить права та законні інтереси ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження її земельною ділянкою.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПКУкраїни належнимиєдокази,якімістятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказування єобставини,щопідтверджуютьзаявлені вимогичизапереченняабо маютьіншезначеннядля розглядусправиіпідлягають встановленнюприухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовуватиналежністьконкретного доказудляпідтвердженняїхніх вимогабозаперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Всупереч вимогам вказаних статей, ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували факт співпадіння площ земельних ділянок сторін та відсутності порушення прав позивача.

Між тим, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі оформлення технічної документації, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами».Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа акту погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав.

Зазначений висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №681/1039/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Помилковим є твердження апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення впливає на інтереси ТОВ «Фінансова компанія«МАНІТУ»,з яким ОСОБА_2 30.09.2021року укладено договір споживчого кредиту та в забезпечення його виконання передано в іпотеку належну йому земельну ділянку АДРЕСА_2 , адже строк виконання зоов`язання відповідача сплив 30.09.2022 року, а також відсутні докази про те, що між вказаним товариством та ОСОБА_2 існує спір з приводу цієї ділянки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанцій -без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Марченка Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.02.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна