Рішення

від 26.02.2024 по справі 635/5365/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/5365/21 Номер провадження 22-з/814/84/24 Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в м.Полтаві заяву адвоката Лаєвської Марине Леніківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , щодо ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Безлюдівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 16 червня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХХХІІ сесії VІІ скликання від 03 грудня 2019 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 .

Скасовано запис про право власності, внесений державним реєстратором міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:00:037:0054, площею 0,1500 га, цільове призначенні «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 .

Скасовано запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Ганни Анатоліївни, індексний номер: 50493210 від 26.12.2019, підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер б/н. виданий 03.12.2019, видавник: Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області, «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:00:037:0054 загальною площею 0,1500 га, цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу адвоката Марченка Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 червня 2023 року залишено без змін.

23 лютого 2024 року адвокат Лаєвська М.Л. в інтересах ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі та просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., понесених заявником при розгляді даної справи у Полтавському апеляційному суді.

Розгляд даного питання колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.4 ст. 270, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви колегія суддів прийшла до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 137 в частинах 3,4 встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Відповідно до приписів статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Лаєвською М.Л. надавалася правова допомога ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.

Так, вказане підтверджується:

-договором про надання правової допомоги від 23 січня 2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Лаєвською М.Л. (т.2 а.с.74).;

-додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 23 січня 2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Лаєвською М.Л. (т.2 а.с.75). ;

-актом надання послуг правової допомоги за договором від 23 січня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лієвською М.Л. від 26 січня 2024 року(а.с. 72);

-квитанцією до платіжної інструкції, призначення платежу - поповнення рахунку Лаєвська М.Л. , на суму - 7000 грн.

Цивільним процесуальним законом визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Представник відповідача подала заперечення щодо задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, зокрема, посилаючись на фактичність таких витрат.

Так, вивчаючи наданий адвокатом акт надання послуг правової допомоги, колегія суддів критично сприймає інформацію зазначену в графі три отримання інформації з державного реєстру речових прав, Єдиного реєстру боржників - 40 год.

Крім того, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару в розмірі 7000 грн. не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі «гонорару», суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми незадоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатом та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов`язаних з розглядом справи на підставі акту прийому-передачі наданої правничої допомоги адвокатом Лаєвською М.Л. та позивачем ОСОБА_1 від 23 січня 2024 року, колегія суддів дійшла висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат в розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 381 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника відповідача адвоката Лаєвської Марине Леніківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04.03.2024 року.

Головуюча суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І.Обідіна