Ухвала

від 08.02.2024 по справі 477/849/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/849/22

Провадження №1-кс/477/192/24

УХВАЛА

про арешт майна

08 лютого 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №42021150000000088 від 05 листопада 2021 року про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2024 року прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , шляхом направлення клопотання засобами поштового зв`язку, звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42021150000000088 від 05 листопада 2021 року із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке було вилучено 31 січня 2024 року у ОСОБА_4 під час проведення обшуку іншого володіння особи нежитлового приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переліку.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом незаконного збуту через мережу інтернет незаконно виготовлених алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інших підакцизних товарів 05 листопада 2021 року внесено відомості до ЄРДР за №42021150000000088 та розпочато досудове розслідування за частиною першою статті 204 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 зберігається та здійснюється реалізація тютюнових виробів сумнівного виробництва, що не марковані марками акцизного податку які можуть мати ознаки фальсифікованої продукції.

31 січня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук іншого володіння особи приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено документи згідно переліку, які постановою слідчого від 31 січня 2024 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що здійснено на підставі ухвали слідчого судді, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 не з`явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі. Просив його задовольнити.

Особа, у якої було вилучено майно ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна, повідомлений належним чином.

У зв`язку неявкою учасників, фіксування судового засідання аудіо та відео технічними пристроями запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з представлених матеріалів, відділом Миколаївської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021150000000088 від 05 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим відділом ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області, за фактом незаконного збуту через мережу інтернет незаконно виготовлених тютюнових виробів.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42021150000000088 від 05 листопада 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за частиною першою статті 204 КК України.

В подальшому під час здійснення досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні виявлено факти виготовлення та збуту і незаконно виготовлених алкогольних напоїв, про що 24 серпня та 05 жовтня 2023 року внесено відповідні відомості до ЄРДР.

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені особи на території Миколаївської області та міста Миколаєва, не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності, не маючи ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а також окремих положень Податкового кодексу України, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, незаконно виробляють, зберігають, з метою подальшого збуту незаконно виготовлені тютюнові вироби, тютюн та алкогольні напої (спирт, етиловий, коньячний плодовий).

На виконання доручення слідчого, оперативним підрозділом було з`ясовано осіб, які можуть бути причетні до вчинення дій пов`язаних з виготовленням та збутом підакцизних товарів, місця їх проживання, встановлено транспортні засоби, що перебувають у їх володінні, а також встановлено і місця реалізації незаконно виготовленої підакцизної продукції, тощо.

31 січня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук іншого володіння особи нежитлового приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено документи відповідно до переліку.

Постановою слідчого від 31 січня 2024 року вилучені в ході обшуку документи визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Вважаючи, що вилучені під час огляду речі мають ознаки речового доказу, з метою забезпечення їх збереження, прокурор 02 лютого 2024 року шляхом направлення клопотання засобами поштового зв`язку звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За системним тлумаченням положень статті 64-2 КПК України, частини третьої статті 170 КПК України, та статті 98 КПК України, на майно, що було вилучено у ході обшуку приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 може бути накладено арешт незалежно від того, кому належить вилучене майно, за умови наявності у вилученого майна, ознак, передбачених статтею 98 КПК України.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із незаконне придбанням з метою збуту або зберіганням з цією метою, а також збуту чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Зі змісту клопотання та долучених до нього документів, вбачається, що під час проведення обушку приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вилучено документи перелічені прокурором у поданому клопотанні.

Вирішуючи питання з приводу накладення арешту на зазначені документи, слідчий суддя враховує те, що ухвалою слідчого судді від 27 січня 2024 року слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання і вилучення речей та документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Наявність підстав для вилучення документів, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 31 січня 2024 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено документи на відшукання яких, в тому числі, надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

Постановою слідчого вищевказані документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, що згідно з частиною першою статті 98 КПК, можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних документах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на нього арешту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 31 січня 2024 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Озерна, 9в, корпус 2/10, а саме на:

1.Бланк договору поставки на 1 арк.;

2.Ксерокопія виписки ТОВ «НВП ГРУП» на 2 арк.;

3.Ксерокопія ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на 2 арк.;

4.Ксерокопія додатку до ліцензії на 1 арк.;

5.Ксерокопія паспорту ОСОБА_4 на 5 арк.;

6.Блокнот із чорновими записами на 16 арк

у виді заборони будь-якій фізичній чи юридичній особі користуватися та розпоряджатися цим майном.

Копію ухвали для виконання направити слідчому СУ ГУНП в Миколаївській області, прокурору для виконання та власнику вилученого майна - для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6