Ухвала

від 15.02.2024 по справі 495/13875/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/13875/23

Провадження № 2/496/1429/24

УХВАЛА

15 лютого 2024 року Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши позовну заяву Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

УСТАНОВИВ:

Представник Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення державного реєстратора Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Єфремової Алли Володимирівни від 08.07.2016 року №15373811, за яким за відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване право власності на дачний будинок загальною площею 45.8 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5120887400:01:005:0001 (РНОНМ 970535551208, номер запису про право власності 15373811).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.12.2023 року цивільну справу за позовною заявою Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права передано на розгляд Біляївського районного суду Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються, а частина 2 вказаної статті зазначає, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Дослідивши позовну заяву Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області та додані до неї документи, приходжу до висновку, що справу належить передати на розгляд за територіальною підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Так, відповідно до ст. ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна»необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу нерухомого майна, а саме державної реєстрації права власності відповідача на дачний будинок загальною площею 45.8 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5120887400:01:005:0001.

Таким чином, позов про скасування рішення про державну реєстрацію речового права має пред`являтися за місцем знаходження об`єкту нерухомості, який був зареєстрований за відповідачем, за правилами виключної підсудності.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів, зокрема створено Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) у складі територій Авангардівської селищної, Біляївської міської, Великодальницької сільської, Великодолинської селищної, Вигодянської сільської, Визирської сільської, Дальницької сільської, Дачненської сільської, Доброславської селищної, Красносільської сільської, Маяківської сільської, Нерубайської сільської, Овідіопольської селищної, Одеської міської, Таїровської селищної, Теплодарської міської, Усатівської сільської, Фонтанської сільської, Чорноморської міської, Чорноморської селищної, Южненської міської, Яськівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України та ліквідовано в Одеській області: Ананьївський, Арцизький, Балтський, Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Ізмаїльський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський, Окнянський, Подільський, Ренійський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський, Татарбунарський, Ширяївський райони.

До проведення адміністративно-територіальної реформи Удобненська сільська рада відносилася до Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.

Система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави. Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.

Відповідно, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, кожен місцевий загальний суд продовжує здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів від 03 листопада 2020 року, розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.

У зв`язкуз повномасштабнимвторгненням РосійськоїФедерації натериторію Українита оголошеннямв України24.02.2022року воєнногостану ВерховноюРадою України01.12.2022року булоприйнято ЗаконУкраїни «Провнесення змінидо пункту3-1розділу XII«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» щодотериторіальної юрисдикціїмісцевих судівна територіїУкраїни доприйняття законущодо змінисистеми місцевихсудів натериторії Україниу зв`язкуз утворенням(ліквідацією)районів» №2808-IX, в якому пункт 3-1розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в такій редакції:

«3-1. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX».

Аналогічної позиції притримується і Рада суддів України, у листі якої від 22 липня 2020 року №9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

За таких обставин, Удобненська сільська рада, де знаходиться спірний дачний будинок, відноситься до колишнього Білгород-Дністровського району Одеської області, що за територіальною підсудністю належить до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

З урахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку, що справа не підсудна Біляївському районному суду Одеської області, до якого вона була надіслана та на яку поширюється юрисдикція Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на те, що позовна заява Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права надійшла до Біляївського районного суду Одеської області з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з порушенням правил підсудності, що є безумовною підставою для скасування майбутнього судового рішення, враховуючи недопустимість порушення правил виключної підсудності, приймаючи до уваги те, що предметом спору є скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на території Білгород-Дністровського району Одеської області, у зв`язку з чим вважаю за необхідне передати дану цивільну справу на розгляд за підсудністю до належного суду, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Керуючись ст. ст. 30-32, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №495/13875/23 (провадження №2/496/1429/24) за позовом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права надіслати до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підсудністю.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 15.02.2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра