Постанова

від 18.04.2024 по справі 495/13875/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4731/24

Справа № 495/13875/23

Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 495/13875/23

Номер провадження: 22-ц/813/4731/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області,

- відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, за апеляційною скаргою адвоката Питомець Артема Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Пендюри Л.О. 15 лютого 2024 року, про передачу справи за підсудністю,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Єфремової Алли Володимирівни від 08.07.2016 року № 15373811, яким за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на дачний будинок, загальною площею 45,8 кв. м., що розташований в АДРЕСА_1 (а. с. 1 - 10).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року цивільну справу № 495/13875/23 за позовом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права надіслано до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підсудністю (а. с. 68 - 71).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки справа не підсудна Біляївському районному суду Одеської області, тому є підстави для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є - Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу нерухомого майна, а саме державної реєстрації права власності відповідача на дачний будинок, що розташований в Одеській області, Білгород-Дністровський район, Удобненська сільська рада. Тому позов про скасування рішення про державну реєстрацію речового права має пред`являтися за місцем знаходження об`єкту нерухомості, який був зареєстрований за відповідачем, за правилами виключної підсудності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Питомець Артем Валерійович, діючий від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати. Справу направити до Біляївського районного суду Одеської області для розгляду по суті.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального законодавства.

Узагальнені доводи інших сторін в апеляційному суді

Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області не скористалася своїм правом на подачу відзиву до суду апеляційної інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Питомець Артема Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_1 (а. с. 87 - 87 зворотна сторона).

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи (а. с. 88).

З довідки про доставку електронного листа від 20.03.2024 року вбачається, що адвокат Питомець А.В. отримав в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 20.03.2024 р. (а. с. 88 зворотна сторона).

З довідки про доставку електронного листа від 20.03.2024 року вбачається, що Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області отримала в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 20.03.2024 р. (а. с. 89).

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що сторони по справі повідомлені про розгляд справи в апеляційному суді.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.04.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст.369ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Питомець Артема Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

У грудні 2023 року Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Єфремової Алли Володимирівни від 08.07.2016 року № 15373811, яким за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на дачний будинок, загальною площею 45,8 кв. м., що розташований в АДРЕСА_1 (а. с. 1 - 10).

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 26грудня 2023року переданоцивільну справу за позовною заявою Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права до Біляївського районного суду Одеської області (а. с. 63 - 64).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року цивільну справу № 495/13875/23 за позовом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права надіслано до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підсудністю (а. с. 68 - 71).

Суд першої інстанції встановив, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу нерухомого майна, а саме - права власності відповідача на дачний будинок, загальною площею 45,8 кв. м., що розташований в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5120887400:01:005:0001. Отже, позов про скасування рішення про державну реєстрацію речового права має пред`являтися за місцем знаходження об`єкту нерухомості, який був зареєстрований за відповідачем, за правилами виключної підсудності.

По справі виникли правовідносини щодо передачі справи за підсудністю.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи питання про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції правильно визначився з нормами процесуального права, які підлягають застосуванню. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність передачі справи до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для розгляду по суті.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Так, відповідно до ст. ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Як вбачається із матеріалів справи, Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області звернулася до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Єфремової Алли Володимирівни від 08.07.2016 року № 15373811, яким за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на дачний будинок, загальною площею 45,8 кв. м., що розташований в АДРЕСА_1 .

Таким чином, позов про скасування рішення про державну реєстрацію речового права має пред`являтися за місцем знаходження об`єкту нерухомості, який був зареєстрований за відповідачем, за правилами виключної підсудності.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів, зокрема створено Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) у складі територій Авангардівської селищної, Біляївської міської, Великодальницької сільської, Великодолинської селищної, Вигодянської сільської, Визирської сільської, Дальницької сільської, Дачненської сільської, Доброславської селищної, Красносільської сільської, Маяківської сільської, Нерубайської сільської, Овідіопольської селищної, Одеської міської, Таїровської селищної, Теплодарської міської, Усатівської сільської, Фонтанської сільської, Чорноморської міської, Чорноморської селищної, Южненської міської, Яськівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України та ліквідовано в Одеській області: Ананьївський, Арцизький, Балтський, Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Ізмаїльський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський, Окнянський, Подільський, Ренійський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський, Татарбунарський, Ширяївський райони.

До проведення адміністративно-територіальної реформи Удобненська сільська рада відносилася до Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, кожен місцевий загальний суд продовжує здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів від 03 листопада 2020 року, розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та оголошенням в України 24.02.2022 року воєнного стану Верховною Радою України 01.12.2022 року було прийнято Закон України «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів»№ 2808-IX, в якому пункт 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в такій редакції:

«3-1. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».

Аналогічної позиції притримується і Рада суддів України, у листі від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, а якому зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Удобненська сільська рада, де знаходиться спірний дачний будинок, відноситься до колишнього Білгород-Дністровського району Одеської області, що за територіальною підсудністю належить до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що цивільна справа підсудна Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області.

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду не спростовують.

Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормиправа,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Питомець Артема Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

За правилами, передбаченими пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про передачу справи за підсудністю без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Дата постановлення ухвали, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За правилами, передбаченими пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Питомець Артема Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2024 року про передачу справи за підсудністю залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. М. Таварткіладзе

С. О. Погорєлова