Рішення

від 12.02.2024 по справі 369/13225/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13225/22

Провадження № 2/369/780/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Соловюк В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Воронкіна О.В. , Лісечко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради, третя особа Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона працювала на посаді головного бухгалтера в КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради. Через повномасштабне вторгнення вона зі своєю родиною вимушено залишила місце свого постійного проживання та роботи - м.Сєвєродонецьк. На даний час проживає в м.Вишневе. Вимушено залишило місто і керівництво з персоналом підприємства. Не зважаючи на це, вона продовжувала виконувати свої обов`язки відділено (дистанційно). За весь час роботи до неї не було жодних зауважень, доган, дисциплінарних стягнень. Але останнім часом керівництво почало висловлювати на її адресу необґрунтовані претензії, наказом від 07 листопада 2022 року їй оголошено простій із звільненням від обов`язку бути присутнім на робочому місці. Також вона почала отримувати меншу заробітну плату. На виконання наказу вона відправила ноутбук та токени.

Але їй стало відомо, що нібито наказом 21 листопада 2022 року її звільнено. Намагання дізнатись про обставини, підстави звільнення виявились безрезультатними. Тому вона звернулась за правовою допомогою та її адвокат направив запити, відповіді на які будуть долучатись до матеріалів справи. Від отриманої від колег інформації, їй стало відомо, що її звільнено за прогул без поважних причин.

Вважає таке звільнення незаконним, оскільки їй ніхто не повідомляв про виведення з простою та необхідність явки на робоче місце, жодних пояснень у неї не відбрилось для з`ясування причин неявки на робоче місце. Такий наказ підлягає скасуванню судовому порядку.

Просила суд:

скасувати наказ КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради про звільнення ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера та припинення дії контракту;

поновити ОСОБА_4 на роботі з 21 листопада 2022 року на посаді головного бухгалтера КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради;

допустити негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 26 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

05 січня 2023 року представник позивача на виконання ухвали суду надав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 11 січня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року ухвалу районного суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 27 квітня 2023 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заперечень щодо такого розгляду сторони не направили.

16 червня 2023 року ОСОБА_4 заявила відвід судді Ковальчук Л.М.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 16 червня 2023 року у задоволенні відводу відмовлено.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 11 липня 2023 року задоволено заяву про самовідвід.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С. та призначено судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2023 року за клопотанням представника позивача витребувано документи: - наказ про звільнення ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера та припинення дії контракту; - табелі обліку робочого часу ОСОБА_4 з лютого по листопад 2022 року; - інформацію у яких відносинах з підприємством перебуває ОСОБА_4 на дату надання відповідні на ухвалу про витребування доказів у даній справі та як змінювалися правовідносини між ОСОБА_4 і КНП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО- САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з 23.02.2022 до дати надання відповідні на ухвалу про витребування доказів у даній справі; - інформацію про те, який режим роботи був запроваджений на КНП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО- САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ після 24.02.2022 року та як змінювався режим роботи КНП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з 24.02.2022 до дати надання відповідні на ухвалу про витребування доказів у даній справі; - інформацію чи визначено на підприємстві порядок обміну, ознайомлення, погодження документами з питань трудових відносин між КНП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та працівниками та чи доведено такий порядок до відома працівників, зокрема ОСОБА_4 і в який спосіб; - інформацію про фактичне місце знаходження КНП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЦЕНТ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, дату з якої підприємство визначило фактичне місцезнаходження, дату коли нове місце роботи було доведено до відома працівників, зокрема ОСОБА_4 і в який спосіб; - Розпорядження/Наказу керівника чи інший документ, яким визначено фактичне місце знаходження КНП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та доведення вказаних зміни до відома працівників, зокрема ОСОБА_4

03 жовтня 2023 року КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради подали суду витребувані документи та інформацію.

18 жовтня 2023 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача. Вказав також, що спочатку позивачу було повідомлено про простій та зобов`язано повернути всі матеріальні цінності підприємства. Жодних повідомлень про вихід з простою ОСОБА_4 не отримувала. Натомість відповідач прийняв рішення про вихід позивача та визначив її робоче місце в іншій місцевості, що є істотною зміною умов праці та про що мав повідомити позивача за два місяці та дочекатись її згоди або відмови у переведенні в іншу місцевість, в тому числі довести наказ про обмін документами. Процедури повідомлення працівника про зміни умов праці, вихід з простою відповідачем не дотримано. А тому подальше звільнення також відбулось з порушенням законодавства. Просив позов задоволити.

18 жовтня 2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява. Представник позивача просив врахувати, що на час подання позову не були відомо всі дані по наказу про звільнення. Лише після витребування судом документів стало відомо, що наказ про звільнення прийнятий 21 листопада 2022 року за №42-ОС/тр.

Тому просив суд:

скасувати наказ КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради №42-ОС/тр від 21 листопада 2022 року про звільнення ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера та припинення дії контракту;

поновити ОСОБА_4 на роботі з 21 листопада 2022 року на посаді головного бухгалтера КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради;

допустити негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі.

27 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з доводами позову, представник КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради вказав, що після повномасштабного вторгнення працівники підприємства надавали невідкладку медичну допомогу в посиленому режимі до травня місяця. Після окупації міста це стало неможливим. Для забезпечення функціонування підприємства генеральним директором прийнято наказ 11 квітня 2022 року щодо спрощеного обміну документами засобами телекомунікаційного зв`язку, а за розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації від 01 липня 2022 року підприємство здійснює свою діяльність на території м. Кам`янське Дніпропетровської області.

07 листопада наказом ОСОБА_4 було оголошено простій до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Наказом від 18 листопада 2022 року ОСОБА_4 визначено місце роботи по АДРЕСА_1 та зобов`язано з`явитись 21 листопада 2022 року та повернути всі матеріальні цінності. Але 21 листопада позивачка не з`явилась, причини не пояснила, відсутній був зв`язок з нею. Тому наказом від 21 листопада 2022 року звільнено головного бухгалтера за прогули на підставі акта про відсутність на роботі (п.4ст.40 КЗпП України). Причиною звільнення також є постійні порушення щодо своєчасності складання фінансової звітності, не відповідність стандартам бухгалтерського обліку, що спричинило серйозні обтяження для фінансового відділу. Незважаючи на постійні зауваження, жодних змін в організації роботи позивача не було, тому було прийнято рішення щодо найсуворішого дисциплінарного покарання - звільнення.

Вважають, що звільнення відбулось відповідно до вимог закону, тому просили відмовити у задоволенні позову.

02 листопада 2023 року до суду надійшли пояснення третьої особи Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. Не погоджуючись доводами позову надали пояснення аналогічні у відзиві на позов. Вважають, що позивачка знала про необхідність з`явлення на новому робочому місці завчасно, в тому числі надала свої пояснення. Законодавство надає право роботодавцю перевести працівника без його. Повідомлення працівника про всі накази, звільнення відбулось з дотриманням чинного законодавства. Просили відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задоволити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

При розгляді справи судом встановлено, що КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради надає послуги первинної медичної допомоги будь-яким особам, та основною метою якого є надання первинної медичної допомоги та здійснення управління медичним обслуговуванням населення, що постійно проживає (перебуває) на території міста Сєвєродонецька Луганської області, але не обмежуючись вказаним населеним пунктом, а також вжиття заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров`я. Місцезнаходження підприємства визначено за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд.5.

ОСОБА_4 станом на 23 лютого 2022 року перебувала у трудових відносинах, а саме працювала на посаді головного бухгалтера.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який у подальшому неодноразово було породжувався та триває на момент розгляду справи.

15.03.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022.

24 лютого 2022 року почалася широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України. Місто Сєвєродонецьк майже одразу після вторгнення російської федерації в Україну, через своє територіальне місцезнаходження опинилося у вкрай складній військовій ситуації через наближення російських військ та обстріли міста. В складних умовах воєнного стану введеного в Україні опинилися й заклади охорони здоров`я на території Сєвєродонецької міської територіальної громади, працівникам яких доводилося в посиленому режимі забезпечувати невідкладну медичну допомогу цивільним особам, військовослужбовцям та іншим особам через військові події.

Працівники КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради до травня місяця 2022 року надавали невідкладну медичну допомогу цивільним особам, військовослужбовцям та іншим особам у місті Сєвєродонецьк через військові події. З червня місяця місто Сєвєродонецьк знаходиться в окупаці ї.

Здійснення КНП «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради основних функцій та завдань на території міста Сєвєродонецьк стало неможливим.

11 квітня 2022 року генеральним директором КНП «СЦПМСД» СМР видано наказ про застосування спрощеного обміну документами через засоби телекомунікаційного зв`язку в якому працівниками підприємства обмінюватись заявами, повідомленнями, пояснювальними записками та іншими документами, які не містять персональних даних, через будь-які доступні засоби електронного зв`язку.

У своєму відзиві відповідач стверджував про можливість ознайомлення з документами працівників шляхом направлення відповідних повідомлень усіма доступними засобами телекомунікаційного зв`язку (п.1.3 наказу).

Разом з тим, п.1.4 даного наказу передбачено, що факт ознайомлення працівника з документами фіксувати написом на документі із зазначенням засобу телекомунікаційного зв`язку та дати ознайомлення.

На поданих суду завірених копіях наказів не міститься жодних написів із зазначенням засобу телекомунікаційного зв`язку та дати ознайомлення ОСОБА_4 , при цьому всі накази завірені з приміткою «З оригіналом згідно». Не містить відзив жодних пояснень яким чином погоджували засоби телекомунікаційного зв`язку з ОСОБА_4 . Тому твердження відповідача про належність повідомлення позивача про всі прийняті накази суд оцінює критично.

Згідно з розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації №01- 02ВС від 01 липня 2022 року про організацію діяльності КНП «СЦПМСД» СМР зобов`язано до окремого розпорядження, дозволити відкрити додаткове місце впровадження діяльності КНП «СЦПМСД» СМР за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Конституції,30.

18 липня 2022 року розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації №18-01ВС призначено виконуючою обов`язків КНП «СЦПМСД» СМР Абакумова Н.М.

Згідно зі статтею 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Тлумачення статті 34 КЗпП України свідчить про те, що обов`язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.

Відповідно до частини третьої статті 84 КЗпП України у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

09 квітня 2022 року наказом генерального директора КНП «СЦПМСД» №1/тр оголошено простій у роботі КНП «СЦПМСД».

07 листопада 2022 року наказом в.о. генерального директора №28*1 з 07.11.2022р. оголошено простій ОСОБА_4 , головному бухгалтеру КНП «СЦПМСД» до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше для припинення або скасування воєнного стану. Під час простою працівник звільняється від обов`язку бути присутнім на робочому місці.

При розгляді справи сторони не заперечували оголошення простою позивачу.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

18 листопада 2022 року наказом в.о. генерального директора КНП «СЦПМСД» №30*1 головному бухгалтеру ОСОБА_4 визначено місце роботи за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Конституції 30; зобов`язано ОСОБА_4 з`явитись 21.11.2022 року до 9:00 за адресою: АДРЕСА_1 та повернути всі матеріальні цінності, які належать КНП «СЦПМСД».

21 листопада 2022 року розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації №21-06 ВС ОСОБА_5 призначено генеральним директором КНП «СЦПМСД» з 22 листопада 2022 року.

Згідно доручення №323 від 21 листопада 2022 інспектору з кадрів ОСОБА_6 отримати від головного бухгалтера пояснювальну записку про причини невиконання наказу №30*1.

Наказом №31*1 від 21 листопада 2022 року створено ситуативну комісію з метою з`ясування та виявлення причин відсутності ОСОБА_4 .

Відповідно до акту від 21 листопада 2022 року про відсутність на роботі ОСОБА_4 зазначено, що 21 листопада 2022 року з 08:00 до 16:15 ОСОБА_4 була відсутня на роботі з причин, які невідомі. Зв`язку з ОСОБА_4 не було.

Наказом №42-ОС/тр від 21 листопада 2022 року звільнено головного бухгалтера КНП «СЦПМСД» СМР ОСОБА_4 за прогули, згідно п.4 ст.40 КЗпП України на підставі акта про відсутність на роботі.

Пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов`язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.

Частиною 1 статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

За статтею 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

При вирішенні спору суд враховує, що наказ від 18 листопада - не містить жодних посилань на яку електронну адресу, телефонний номер було надіслано таке повідомлення, що суперечить наказу за 11 квітня 2022 року. Не містить і подані відповідачем документи коли саме цей наказ був направлений позивачу.

Суд не погоджується з твердженням відповідача та третьої особи, що оскільки ОСОБА_4 у позові не оспорює факт ознайомлення з наказом від 18 листопада 2022 року, тому вона його отримала вчасно. Так ні позивач, ні її представник не визнавали такої обставини, заперечували щодо виведення з простою. Крім того, суд враховує, що 18 листопада 2022 року це була п`ятниця, а 21 листопада - понеділок. Оскільки позивач перебувала в іншій місцевості, тому завчасне отримання наказу про необхідність з`явлення на новому робочому місці забезпечить можливість працівнику здійснити такий переїзд. Всі копій направлень датовані 21-22 листопада. На підставі поданих доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не була повідомлена у встановленому законодавством порядку про вихід з простою, визначення нового робочого місця до запровадження таких умов.

Також при розгляді справи відповідач стверджував, що ОСОБА_4 не з`явилась на робочому місці, не надала пояснення поважних причин такої відсутності, не виходила на зв`язок. Такі пояснення суд оцінює критично, так відсутні будь-які докази здійснення протягом 21 листопада таких дзвінків та сам відповідач надав пояснювальну записку ОСОБА_4 (датовану 21 листопада 2022 року) про причини не з`явлення на новому робочому місці. Якщо працівник не виходив на зв`язок, то яким чином останній надав пояснення щодо причин відсутності. При цьому дані пояснення жодним чином не відображені у актах про відсутність, наказі про звільнення. Також суд приймає до уваги, що номер телефону у акті про відсутність на робочому місці та номер телефону у позовній заяві є різними. Доказів того, що на час прийняття оскаржуваного наказу позивачка мала саме цей номер, матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про незаконність оскаржуваного наказу про звільнення позивача, захистити своє порушене право остання не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування наказу та поновлення на роботі, а відтак і про задоволення позову.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради, третя особа Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області про поновлення на роботі задоволити.

Скасувати наказ комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради №42-ОС/тр від 21 листопада 2022 року про звільнення ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера та припинення дії контракту.

Поновити ОСОБА_4 на роботі з 21 листопада 2022 року на посаді головного бухгалтера комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Сєвєродонецької міської ради.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ