Постанова

від 14.02.2024 по справі 200/6967/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1807/24 Справа № 200/6967/18 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О.О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро клопотаннятовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ХХІ вік" про звільнення від сплати судового збору, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційними скаргами приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року у справі за позовом ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., треті особи: ВАТ "Дніпродзержинський домобудівний комбінат", ТОВ "Імперія" про визнання незаконними дій та стягнення шкоди.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року відстрочено ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року призначено справу до розгляду.

12 лютого 2024 року на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходів через нездійснення підприємницької діяльності на протязі п`ятнадцяти років, на підтвердження чого надало довідку ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1573/6/04-36-68-22 від 10 січня 2023 року про наявність одного відкритого банківського рахунку в АТ ОТП Банк; лист ДПСУ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22 січня 2024 року про відсутність поданих декларацій про податок на прибуток за 2020 - 2023 роки, а також виписку з особового рахунку в АТ ОТП Банк від 02 січня 2023 року про відсутність коштів на рахунках, що є достатньою підставою у розумінні положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України, для звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору юридичної особи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року позовні вимоги ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" звернулося з апеляційною скаргою та одночасно із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходів через нездійснення товариством підприємницької діяльності на протязі п`ятнадцяти років.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2024 року ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги із наданням скаржнику строку для усунення вказаного недоліку протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання документу про сплату судового збору.

23 січня 2024 року на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в якому ставить питання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходів через нездійснення підприємницької діяльності на протязі п`ятнадцяти років, з наданням доказів про відсутність доходів на час звернення до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року відстрочено ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, відкрито апеляційне провадження у цій справі, та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року призначено її до розгляду.

Вирішуючи питання про звільнення ТОВ "Будівельна Компанія ХХІ вік" від сплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України, відповідно до якої суд, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір», з його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 вказаного закону визначено пільги щодо сплати судового збору.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (статті 356 ЦПК України).

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьоїумови,визначеної упункті 3частини першоїстатті 8,то законодавець,застосувавши слово«або»,не визначивможливість їїзастосування засуб`єктом застосування,в тойже часвизначив колопредметів спору,коли такаумова можезастосовуватись, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Таким чином частина третьої статті 136 ЦПК України визначає право суду на зменшення розміру належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому,із системногоаналізу змістунорм зазначеноїстатті убачається,що положенняпунктів 1та 2частини першоїстатті 8Закону України«Про судовийзбір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оскільки предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не має.

Водночас у нормах частини другої статті 133 ЦПК України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки національне законодавство України, яке регулює питання звільнення від сплати судового збору, передбачає чітко визначені категорії справ, у яких суд може розглядати питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору, а отже, і давати оцінку її майнового стану та доказів, наданих на його підтвердження, в інших категоріях справ законодавство такого дискреційного повноваження суду не надає.

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

При цьому, колегія судів звертає увагу на прецедентну практику ЄСПЛ щодо справедливого здійснення правосуддя, й звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, а статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності учасників судового процесу.

Оскільки колегією суддів було вирішено питання щодо сплати судових витрат при відкритті провадження у справі, суд відстрочив скаржнику сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, що узгоджується з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України, тим самим надавши скаржнику доступ до правосуддя, забезпечивши останньому можливість апеляційного перегляду рішення суду, що узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, відсутні підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 374, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити товариствуз обмеженоювідповідальністю "БудівельнаКомпанія ХХІвік"у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.Ю. Лопатіна