Постанова

від 07.02.2024 по справі 905/1134/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/1134/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря Андерс О.К.

за участю представників:

позивача Пац О.Є., довіреність від 14.03.2022;

відповідача- не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вх. № 2839 Д/2-5) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 (постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Харакозом К.С., повний текст складено 15.12.2023 ) у справі № 905/1134/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк, м. Київ

до Приватного малого підприємства Моріон, м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 1178356,18 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного малого підприємства Моріон про стягнення 1178356,18 грн. суми попередньої оплати, перерахованої позивачем відповідачу на виконання умов Договору підряду №Р-011922 від 07.02.2022, посилаючись на знищення предмету договору підряду до здачі його замовнику-позивачу та відмову позивача від цього Договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, та виникнення у відповідача через це обов`язку з повернення вказаної суми грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 зазначений позов залишено без розгляду.

Позивач подав на зазначену ухвалу до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції при її постановленні норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати та передати справу на розгляд Господарського суду Донецької області.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про суттєве порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у проголошенні ухвали від 11.12.2023 у даній справі у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, без виходу до нарадчої кімнати та невідповідності змісту резолютивної частини скороченого судового рішення та резолютивної частини повного тексту вказаної ухвали змісту резолютивної частини ухвали, проголошеної у судовому засіданні 11.12.2023, а саме, в судовому засіданні 11.12.2023 суд проголосив про закриття провадження у справі, тоді як у паперовій формі резолютивної частини скороченого судового рішення та резолютивній частині повного тексту оскаржуваної ухвали зазначено про залишення позову без розгляду.

Крім цього скаржник зазначив про помилковість викладених в поному тексті ухвали Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 мотивів залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України щодо того, що предмет та підстави позову у даній справі та у справі № 905/531/22 є аналогічними, навівши доводи щодо відмінності підстав позову у цих справах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023 для розгляду справи № 905/1134/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вх. № 2839 Д/2-5) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 та її розгляд призначено в судове засідання з повідомленням сторін на 07.02.2024 о 12 год. 00 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А., яка входить до складу колегії суддів, та необхідності вирішення клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про проведення судового засідання, яке призначено на 07.02.2024 о 12 год. 00 хв. за участі його представника в режимі відеоконференції, для розгляду справи № 905/1134/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач представника для участі в судове засідання не направив, 06.02.2024 від нього через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що копію апеляційної скарги ПМП"Моріон"не отримувало, про розглядсправи в суді апеляційної інстанції скаржнику стало відомо нещодавно з сайту Електронного суду.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 про відкриття апеляційного провадження, якою визначено дату, час та місце даного судового засідання, було 09.01.2024 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та за даними трекінгу Укрпошти 19.01.2024 повернуто поштою через відсутність адресата за вказаною адресою.

При цьому відповідач не зазначав суду адресу листування.

Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відмітками: "адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Так, в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.01.19 у справі № 915/1015/16 зазначено наступну правову позицію.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання, відсутністю адресата.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У постановах від 14.08.2020 у справі № 904/2284/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/6673/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача - адвокат Гур`єв В.М. приймав участь в суді першої інстанції та в клопотанні про відкладення розгляду справи зазначив про обізнаність про дане апеляційне провадження.

Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, представника для участі в ньому не направив, а повідомлені ним причини неявки не є поважними, що відповідно до ч.1, п. 1 ч. 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Також відповідач не скористався передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого, відповідно до ч. 3 цієї статті, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом апеляційної інстанції, акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного малого підприємства Моріон про стягнення 1178356,18 грн. суми попередньої оплати, перерахованої позивачем відповідачу на виконання умов Договору підряду №Р-011922 від 07.02.2022, посилаючись на знищення предмету договору підряду до здачі його замовнику-позивачу та відмову позивача від цього Договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, та виникнення у відповідача через це обов`язку з повернення вказаної суми грошових коштів.

За результатами розгляду справи 11.12.2023 судом першої інстанції проголошено вступну та резолютивну частину ухвали ( скорочене судове рішення).

У вступній та резолютивній частині ухвали Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 та в повному тексті вказаної ухвали, який підписано 15.12.2023, її резолютивна частина викладена наступним чином: "Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до відповідача Приватного малого підприємства Моріон, про стягнення 1178356,18 грн., залишити без розгляду".

Натомість у протоколі судового засідання від 11.12.2023 у справі №905/1134/23 зазначено: "суд закриває провадження у справі у зв`язку з тим, що позов заявлений з тих самих підстав , щодо того самого авансу, що і підстави в справі 905/531/22; Суд звертає увагу на відмінність між правовими підставами та фактичними обставинами".

Водночас відповідно до технічного запису судового засідання, який є додатком до протоколу судового засідання від 11.12.2023 та приєднаний до матеріалів справи, під час проголошення вступної та резолютивної частин ухвали Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23, резолютивну частину вказаної ухвали було проголошеного таким саме чином, як зазначено про це у вищевказаному протоколі судового засідання.

Згідно з п. 3 ч. 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Частиною 14, 16 статті 8 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 5 статті 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Частиною 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Статтею 234 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

а) дати і місця її постановлення;

б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);

в) імен (найменувань) учасників справи;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновків суду;

б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Відповідно до частин 4-8 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Відповідно до частин 1,8-10 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною 1 статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з вступної та резолютивної частини ухвали від 11.12.2023 (скороченого судового рішення) та повного тексту оскаржуваної ухвали від 11.12.2023, які містяться в матеріалах справи, за результатами розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до відповідача Приватного малого підприємства Моріон про стягнення 1178356,18 грн. без розгляду.

Водночас, як підтверджує технічний запис судового засідання 11.12.2023 та протокол судового засідання від 11.12.2023, проголошуючи в судовому засіданні вступну та резолютивну частину ухвали у цій справі (скорочене судове рішення) суд першої інстанції ухвалив закрити провадження у справі.

Таким чином, викладені обставини свідчать про невідповідність резолютивної частини, викладеної у вступній та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 і в її повному тексті, змісту тексту, проголошеному у судовому засіданні 11.12.2023, зафіксованого відповідним протоколом судового засідання та технічним записом судового засідання.

Крім цього, колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо того, що в порушення вимог ч. 4 статті 233, ч. 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 11.12.2023 у даній справі, яка оформлена окремим документом, було проголошено в судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, без виходу до нарадчої кімнати, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання та відповідним звукозаписом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Проте, зважаючи, що довід апеляційної скарги щодо невідповідності змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали, викладеного у вступній та резолютивній частинах ухвали, і в її повному тексті, змісту тексту, проголошеному у судовому засіданні 11.12.2023, знайшов своє підтвердження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема, приписів статей 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що закріплений у статті 3 Господарського процесуального кодексу України принцип верховенства права перебуває у нерозривному зв`язку із принципами юридичної визначеності та законності.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акту правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.

Суд, який ухвалив (постановив) рішення після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення ЄСПЛ у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника в цій частині, наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та направлення справи до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду.

Що ж до інших доводів апеляційної скарги щодо помилковості викладених в повному тексті ухвали Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 у даній справі мотивів суду, якими обґрунтовано викладений в цьому тексті висновок суду про залишення позову без розгляду, то, з огляду на мотиви скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, які є вагомими та ключовими, адже стосується саме відповідності змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали, викладеного у вступній та резолютивній частинах ухвали, і в повному її тексті, змісту тексту, проголошеному у судовому засіданні 11.12.2023, колегія суддів вважає їх розгляд передчасним.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постановах від 27.07.2021 у справі № 925/940/20 та від 02.12.2021 у справі № 908/1256/20.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк задовольнити, оскаржувану ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 скасувати, справу направити на розгляд Господарського суду Донецької області.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 269, 271, п. 6 ч.1 ст. 275, .280, 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.12.2023 у справі № 905/1134/23 скасувати.

Справу № 905/1134/23 направити на розгляд Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.02.2024

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов