Постанова

від 09.02.2024 по справі 905/2273/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/2273/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

за участю представників сторін:

позивача - Єжової А.О., за довіреністю від 24.02.2023 № 36/2023;

відповідача - Калетнік М.Ю., ордер серії АА від 07.12.2023 № 1370128;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Селянського (фермерського) господарства Верес (2754 Д/2-5) на рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2023 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Паляницею Ю.О., повний текст складено 16.11.2023) у справі № 905/2273/21

за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі, Донецька область, м.Краматорськ

до Селянського (фермерського) господарства Верес, Донецька область, Слов`янський р-н, с.Торец

про стягнення 200711,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі електромережі звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства Верес про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої за актом про порушення в розмірі 200711,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем, як споживачем за договором про постачання електричної енергії від 31.08.2015 №7252, було допущено порушення, передбачене п.8.4.2.3 ПРРЕЕ у вигляді пошкодження розрахункових засобів приладів обліку електричної енергії (відсутність контакту на вторинних колах трансформатору струму на фазі А), про що складено акт №012312 від 26.05.2021, за результатами розгляду якого комісією з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Слов`янського РЕМ було прийнято рішення, оформлене протоколом №56/21 від 09.06.2021, яким проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з п.8.4 ПРРЕЕ, а саме: за порушення п.8.4.2.3, термін нарахування згідно з п.8.4.8.1, за формулою 4, згідно з п.8.4.10. Період нарахування з 27.11.2020 по 26.05.2021; визначено, що обсяг недоврахованої електричної енергії складає 17553 кВт/год вартістю 200711,38 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.10.2023 у справі № 905/2273/21 позов задоволено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Верес на користь Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі вартість необлікованої електричної енергії, нарахованої за актом про порушення в розмірі 200711,38 грн, а також судовий збір в сумі 30010,68 грн.

В обґрунтування висновку про задоволення позову суд послався на здійснення позивачем фіксації порушення відповідача та нарахування спірної суми вартості не облікованої електричної енергії з дотриманням порядку, встановленого ПРРЕЕ, зазначивши при цьому, що рішення Комісії про обсяг недоврахованої електроенергії не оскаржувалось, що відповідає належному способу захисту з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, у зв`язку з чим останнє є чинним та підлягає виконанню, акт про порушення №012312 від 26.05.2021 та Акт про усунення порушення підписані директором Селянського (фермерського) господарства Верес Скляровим О.О. без зауважень та заперечень.

Разом з цим, суд відхилив заперечення відповідача щодо того, що один з дротів, які приєднано до трансформатора струму, було пошкоджено під час перевірки представником постачальника, пославшись на їх не підтвердження належними та допустимими доказами в порядку вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом відхилено посилання відповідача на те, що прилад обліку, який знаходиться на трансформаторній підстанції, не мав механічних пошкоджень, опломбований, його корпус закритий і відповідач не мав доступу до його механізмів і окремих частин, пославшись на те, що вказані обставини не спростовують факту безоблікового споживання електричної енергії та не скасовують обов`язку споживача щодо компенсації вартості такої енергії.

Крім цього суд відхилив заперечення відповідача в тій частині, що визначений позивачем обсяг недоврахованої електричної енергії, фізично/фактично не міг бути спожитий, оскільки це не відповідає умовам господарської діяльності Селянського (фермерського) господарства Верес, пославшись на те, що: по-перше, такі доводи позбавлені доказового обґрунтування; по-друге, розрахунок заявленої до стягнення суми здійснений позивачем відповідно до нормативно встановленої методики.

Відповідач - Селянське (фермерське) господарство Верес подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати, а також скасувати Акт про порушення від 26.05.2021 №012312 та ініціювати проведення судової електротехнічної експертизи спірного приладу обліку НТК 2303 АП1 № 0028406, що може підтвердити відсутність споживання необлікованої електричної енергії.

В обґрунтування апеляційної скарги Селянське (фермерське) господарства Верес послалось, зокрема, на неврахування судом першої інстанції доводів відповідача щодо того, що під час проведення обстеження приладу обліку було встановлено, що він знаходиться в трансформаторній підстанції, яка належить позивачу, не має механічних пошкоджень, опломбований у встановленому порядку, його корпус замкнутий і відповідач не має доступу до його механізмів і окремих частин і тільки при відкритті приладу обліку працівник позивача механічно, рукою, потягнув один із дротів, які приєднано до трансформатора струму, після чого вказав, що відсутній належний контакт. На засіданні Комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Слов`янського РЕМ 09.06.2021 відповідач був присутній та надав поясненя щодо того, що факту безоблікового споживання електроенергії не відбувалось, про що свідчать відомості про спожиту електроенергію за всі періоди її споживання, з яких вбачається, що споживання електроенергії, її кількість, за останні півроку здійснювалась без допущення безоблікового споживання, й відповідні відомості було надано на засіданні Комісії. Нарахований позивачем обсяг електроенергії у розмірі 50849 кВТ/год фізично/фактично не міг бути спожитим додатково, оскільки це не відповідає умовам господарської діяльності відповідача і фактичним обставинам.

При цьому скаржник звернув увагу на те, що прилад обліку, хоча і належить йому на праві власності, але фактично/фізично він не має до нього доступу, оскільки він розташований у металевому шкапу, який опломбований, як і опломбовано сам прилад обліку. При проведенні перевірки позивачем було встановлено, що всі пломби на місці і не ушкоджені. У подальшому в жовтні 2021 року, з ініціативи і на вимогу позивача, спірний прилад обліку був знятий і на його місце був встановлений новий прилад обліку (електронний). Експертиза приладу обліку електроенергії НІК 2303 АРК1;0028406 не проводилась, його після заміни було вилучено позивачем.

Разом з цим скаржник зазначив, що з аналізу положень ПРРЕЕ вбачається, що у разі виявлення представником оператора системи порушень, передбачених п. 8.4.2.3 ПРРЕЕ, обов`язковою умовою для застосування до споживача наслідків, визначених пунктом 8.4. ПРРЕЕ щодо здійснення розрахунку обсягу не облікованої електричної енергії, є наявність дій відповідача, які призвели до зміни показів приладу обліку, тоді як відповідач заперечує проти того, що саме ним вчинені дії щодо умисного пошкодження контакту на вторинних колах трансформатору струму фази А та проти того, що відповідач міг самостійно виявити такі пошкодження, оскільки двері комірки були опломбовані, а порушення (пошкодження, тощо) пломб при перевірці не встановлено. Позивачем в Акті про порушення не було зазначено, яким саме шляхом за цілісності пломб, відбулось втручання споживача, що спричинило відсутність контакту Н12 на вторинних колах трансформатору струму на фазі А, тобто, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та настанням таких несприятливих наслідків, не доведено. У розумінні п. 5.5.1., 5.5.6 ККО, п. 2.3.4.,5.5.5. ПРРЕЕ відповідач-власник електроустановок виконав свої зобов`язання стосовно технічного стану, експлуатації, збереження, захисту від пошкоджень та зовнішнього втручання в роботу вузлів обліку електричної енергії, а оскільки позивач вважає, що несправність запобіжника, тобто порушення схеми обліку електроенергії призвело до зміни показників приладу обліку, на підставі п. 8.4.4. ПРРЕЕ, факт пошкодження засобів вимірювальної техніки має бути підтверджено експертизою.

З огляду на наведене, відповідач стверджує про неправильну кваліфікацію позивачем порушення за п. 8.4.2.3 ПРЕЕ, яка, на його думку не відповідає суті порушення, оскільки цей пункт застосовується при втручанні споживача в роботу вимірювальної техніки, а саме, пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки, тобто дій споживача, які свідчать про втручання споживача в систему обліку електричної енергії шляхом встановлення додаткового обладнання або пристроїв, що в даному випадку, встановлено не було, оскільки в Акті про порушення зазначено про те, що цілісність пломб не порушена та втручання споживача не встановлено. Відтак, оскільки засіб обліуку електричної енергії представниками позивача не вилучався та на експертизу не направлявся, жодних фактів втручання в роботу засобів вимірювальної техніки не встановлено, фактів використання електричної енергії поза обліком також не встановлено, жодних підстав для здійснення нарахувань вартості не облікованої енергії у позивача не було.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 для розгляду справи № 905/2273/21 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-Селянського (фермерського) господарства Верес (2754 Д/2-5) на рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2023 у справі № 905/2273/21 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на "10" січня 2023 о 16 год. 00 хв.

05.01.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 223), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

З урахуванням воєнного стану, враховуючи інтенсивні обстріли міста Харкова та загальну загрозу ракетних обстрілів у країні, з метою недопущення загрози життю та здоров`ю як учасників судового процесу, так і працівників суду, ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 08.01.2024 повідомлено сторони про перенесення розгляду апеляційної скарги відповідача-Селянського (фермерського) господарства Верес (2754 Д/2-5) на рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2023 у справі № 905/2273/21 на 08.02.2024 об 11 год. 00 хв.

15.01.2024 від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 635), в якій зазначив про безпідставність та необгрунтованість викладених у відзиві доводів позивача.

17.01.2024 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 897) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю його представника-адвоката Калетнік М.Ю. в іншому судовому засіданні, яке призначено на 08.02.2024 об 11:00 год ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 911/1512/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 09.02.2024 о 09 год. 30 хв.

В судовому засіданні 09.02.2024 представник відповідача повідомив суд про те, що він підтримує вимоги апеляційної скарги лише в частині скасування оскаржуваного рішення та відмовляється від вимог про скасування Акту про порушення від 26.05.2021 №012312 та ініціювання проведення судової електротехнічної експертизи спірного приладу обліку НТК 2303 АП1 № 0028406 як помилково заявлених.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши поясненння представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

31.08.2015 між відповідачем (споживач) та позивачем (постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії №7252, за умовами п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 17,9 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії зазначається у додатку №1 Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі до цього договору.

Згідно з п. 2.3.6 Договору №7252 від 31.08.2015 споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, як власних так і субспоживачів, а також для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку.

За змістом п.3.1.5 вказаного Договору постачальник має право на доступ до належних як споживачу, так і субспоживачам, електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку і виконання інших необхідних робіт.

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи з потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до чинної Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (методика) за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням Методики, у разі таких дій споживача:

- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії:

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою та ПКЕЕ.

Згідно з п.4.2.4 вказаного Договору сторони домовились, що споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили.

За правилами п.9.2 Договору №7252 від 31.08.2015 межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до цього договору.

Сторонами складено та підписано графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, відповідно до якого визначено, зокрема, наступне найменування об`єкту, точку вводу та адресу: Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Льва Толстого, 14.

Крім того, сторонами до договору №7252 від 31.08.2015 складено та підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №2), згідно з яким споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електроустановок, які знаходяться в його віданні, за збереження засобів обліку та додержання оперативної дисципліни відповідно до правил користування електричною енергією (п.4). Наявність у споживача резервних джерел живлення: відсутні (п.9).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору №7252 від 31.08.2015).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного Договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зобов`язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

26.05.2021 представниками електропостачальної організації (позивача) складено Акт про порушення №012312, в якому зазначено про допущення відповідачем пошкодження розрахункових засобів приладу обліку електричної енергії, а саме прилад обліку типу НІК2303АРК1 №0028406 недоврахував спожиту електричну енергію, у зв`язку з відсутністю контакту на вторинних колах трансформатору струму на фазі А. У відповідності до інформації, яка зазначена у вказаному акті, порушення продемонстровано директору відповідача, лічильник сфазовано, опломбовано, схема підключення відновлена, про що свідчить Акт усунення порушень б/н від 26.05.2021. Директора відповідача повідомлено про дату та час проведення засідання з розгляду даного Акту про порушення.

Відповідно до наявного підпису представника споживача на Акті про порушення №012312 від 26.05.2021, директор Селянського (фермерського) господарства Верес Скляров О.О. примірник даного акту отримав, та з інформацією наявною у останньому ознайомлений, зауважень до складання акту не має.

В Акті про усунення порушення від 26.05.2021 зазанчено про здійснення пере- підтяжки вторинних кол та відновлення схеми обліку та про підтвердження Споживачем в особі директора Склярова О.О. вказаного усунення порушення та прийняття пломб під схоронність, шляхом проставлення у відповідному реквізиті підпису, скріпленого печаткою підприємства.

09.06.2021 було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Слов`янського РЕМ, у якому приймав участь, в тому числі, Споживач в особі його директора Склярова О.О. , оформлене протоколом №56/21 від 09.06.2021, за змістом якого комісією розглядався акт про порушення ПРРЕЕ №012312 від 26.05.2021 щодо: пошкодження розрахункового засобу обліку електричної енергії, а саме відсутністю контакту на вторинних колах трансформатору струму на фазі А.

Комісією прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з п.8.4 ПРРЕЕ, а саме порушення п.8.4.2.3, термін нарахування згідно з п.8.4.8.1, за формулою 4, згідно з п.8.4.10. Період нарахування з 27.11.2020 по 26.05.2021; визначено, що обсяг недорахованої електричної енергії складає 17553 кВт/год вартістю 200711,38 грн.

Протокол споживачем підписано, про що свідчить відповідний напис на примірнику протоколу №56/21 від 09.06.2021. Аналогічна за змістом відмітка також наявна на доданому до протоколу розрахунку.

За твердженням позивача, з огляду на те, що протягом встановленого п.8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії строку споживачем вартість необлікованої електричної енергії у добровільному порядку сплачена не була, Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі електромережі звернулось до суду з позовом у даній справі предмет якого, як зазначено вище, становить матеріально-правова вимога про стягнення вказаної вартості з відповідача.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Аналіз положень частин першої, другої статті 275 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, а укладення зазначеного договору передбачає, що відпуск електричної енергії здійснюється на платній основі та з обов`язком споживача дотримання передбаченого договором режиму її використання.

11.06.2017 набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 №2019-VIII, після чого розпочався процес реформування електроенергетичної галузі. На ринку з`явились оператори системи розподілу (ОСР) та компанії постачальники електроенергії (ОСП), які утворені, в тому числі, на виконання вимог вказаного Закону.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), в редакції чинній, станом на час виникнення спірних правовідносин).

Правила ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

- акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

- необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п. 2.3.3 ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Згідно із п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пп. 13 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень;

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії, споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Підпунктами 2-4 п.5.1.1 ПРРЕЕ визначено, що оператор системи має право на безперешкодний доступ до розрахункових засобів вимірювання електроенергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку; проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, контрольного огляду електричних мереж тощо.

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Поряд з цим, відповідно до пп. 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення перелічених в цьому пункті порушень, до яких підпунктом 3 цього пункту віднесено пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо)

Спірна суму нарахування за недовраховану електроенергію, яку відповідач здійснив на підставі договору ( в даному випадку п. 4.2.3.), є платою за поставлену електричну енергію. Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПРРЕЕ та відповідно до встановлених ПРРЕЕ формул.

Аналогічна правова позиція щодо правової природи нарахування вартості недоврахованої електричної енергії викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.20 у справі № 910/17955/17.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Факт порушення відповідача, передбаченого підпунктом 3 п. 8.4.2. Правил у вигляді пошкодження засобу вимірювальної техніки, як підстава для нарахування спірної суми вартості необлікованої електричної енергії у встановленому п. 8.4. порядку підтверджується складеним у відповідності до вищенаведених положень ПРРЕЕ Актом про порушення, Актом перевірки усунення порушення, які підписано керівником відповідача без зауважень, і при цьому в Акті про порушення він прямо зазначив про відсутність зауважень до складання Акту, а в Акті перевірки усунення порушень - про підтвердження усунення зазначеного в Акті порушення, в той час як п. 8.2.5. ПРРЕЕ Споживачу надано право зазначати в Акті перевірки свої зауваження.

З огляду на наведене, господарський суд першої інстанції правомірно відхилив заперечення відповідача щодо того, що один з дротів, які приєднано до трансформатора струму, було пошкоджено під час перевірки представником постачальника, як не підтверджені належними та допустимими доказами в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

За змістом підп.1 п.8.4.8 кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

У відповідності до п.8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою W доб = P · t доб · K в,

де P - потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).

У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;

K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Перевіривши порядок та спосіб здійсненого позивачем розрахунку вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричною енергією, відповідно до вказаної формули визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами наведених Правил, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про їх обґрунтованість, в той час як відповідачем не наведено доводів та не спростовано правильності визначення вартості неврахованої (необікованої) електричної енергії.

Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив заперечення відповідача щодо того, що визначений позивачем обсяг недоврахованої електричної енергії у розмірі 50849 кВТ/год, фізично/фактично не міг бути спожитий, оскільки це не відповідає умовам господарської діяльності Селянського (фермерського) господарства Верес, пославшись на те, що розрахунок заявленої до стягнення суми здійснений позивачем відповідно до нормативно встановленої методики згідно з наведеними імперативними нормами.

За змістом п.8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Як зазначено вище, у відповідності до встановленого зазначеними нормами ПРРЕЕ порядку, 09.06.2021 було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Слов`янського РЕМ, у якому приймав участь, в тому числі, споживач, оформлене протоколом №56/21 від 09.06.2021р., за змістом якого комісією розглядався акт про порушення ПРРЕЕ №012312 від 26.05.2021 щодо: пошкодження розрахункового засобу обліку електричної енергії, а саме відсутністю контакту на вторинних колах трансформатору струму на фазі А.

Комісією прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з п.8.4 ПРРЕЕ, а саме порушення п.8.4.2.3, термін нарахування згідно з п.8.4.8.1, за формулою 4, згідно з п.8.4.10. Період нарахування з 27.11.2020 по 26.05.2021; визначено, що обсяг недорахованої електричної енергії складає 17553 кВт/год вартістю 200711,38 грн.

Протокол споживачем підписано, про що свідчить відповідний напис на примірнику протоколу №56/21 від 09.06.2021, позивачем було виставлено відповідачу на сплату спірної вартості необлікованої електроенергії рахунок від 09.06.2021 № 7252, про отримання якого 09.06.2021 розписався директор відповідача Скляров О.О., і який мав бути сплачений протягом 30 днів до 09.07.2021 включно.

З наведених вище обставин вбачається дотримання позивачем у спірних правовідносинах встановленого ПРРЕЕ порядку фіксації порушення та визначення за його наслідками обсягу необлікованої електричної енергії, а тому таке порушення є пдтвердженим належними та допустимими доказами.

З вищенаведеного вбачається, що нарахування позивачем відповідачеві спірної суми вартості необлікованої електроенергії відповідає вимогам чинного законодавства, а оскільки відповідач відповідну суму не сплатив, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

При цьому у колегія суддів відхиляє як такі, що суперечать законодавству доводи скаржника про те, що порушення, яке стало підставою для нарахування позивачем спірної суми недорахованої електроенергії, відповідно до положень 8.4.4. ПРРЕЕ, мало підтверджуватись експертизою,зокрема для підтвердження втручання споживача у засіб обліку, яке спричинило відсутність контакту Н12 на вторинних колах трансформатору струму на фазі А.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

Водночас відповідно до пункту 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.

Якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки). У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу, у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки. Власник засобів вимірювальної техніки або споживач має протягом 30 календарних днів з дня отримання засобів вимірювальної техніки надати оператору системи документи, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу. Якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи.

У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством.

Якщо власником лічильника є оператор системи, споживач має право протягом 50 календарних днів з дня виявлення представниками оператора системи факту спрацювання індикатора, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, звернутися до оператора системи із заявою про направлення лічильника на експертизу (обстеження). Оператор системи має протягом 7 робочих днів від дня отримання заяви споживача направити лічильник на експертизу (обстеження). Якщо за результатами експертизи (обстеження) підтверджено спрацювання індикатора через вплив на лічильник фізичних полів, споживач відшкодовує оператору системи витрати на проведення експертизи (обстеження) лічильника.

Якщо за результатами експертизи (обстеження) встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, здійснені згідно з вимогами цієї глави нарахування у зв`язку зі спрацюванням індикатора підлягають скасуванню. У цьому разі витрати споживача на проведення експертизи (обстеження) лічильника відшкодовуються власником лічильника.

У спірних правовідносинах мало місце порушення, означене підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, як пошкодження засобів вимірювальної техніки - відсутність контакту на вторинних колах трансформатору струму на фазі А, що призвело до недоврахуванню приладом спожитої електричної енергії.

З огляду на наведене допущене відповідачем порушення не потребує експертного дослідження через те, що факт недообліку спожитої електроенергії підтверджується саме втручанням в схему обліку, а не в засіб обліку (лічильник), внаслідок чого спожита електроенергія не враховувалась. ПРРЕЕ не передбачають необхідності проведення експертного дослідження при виявлені безоблікового споживання електричної енергії, що було виявлене внаслідок втручання безпосередньо у схему обліку шляхом від`єднання вторинних кіл напруги на трансформаторах струму без застосування додаткових пристроїв, адже засіб вимірювальної техніки - лічильник електричної енергії та пломби на ньому непорушені.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 18.04.2023 у справі № 903/378/22 та від 08.09.2023 у справі № 906/707/22.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено клопотання про проведення судової експертизи для підтвердження того, чи є недооблік лічильником відповідача фактично спожитої електричної енергії за наявності порушення, зафіксованого актом про порушення від 26.05.2021 № 012312, від якого він відмовився у відповіді на відзив на позов.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи на наведене, колегія суддів ввважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга-без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - Селянського (фермерського) господарства Верес залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2023 у справі № 905/2273/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.02.2024

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль