Ухвала

від 14.02.2024 по справі 463/8348/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/8348/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/219/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 1 лютого 2024 року про обрання запобіжного заходу, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

слідчий другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 , звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_7 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК. Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_7 повідомлено 30 січня 2024 року в порядку ст. 135 КПК України.

Зазначав, що з врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим зазначав, що при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо визначення застави, враховуючи передбаченні ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України обставини, є необхідним визначити останньому заставу у сумі не менше 2 799 300 гривень.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 1 лютого 2024 року задоволено частково клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_9 .

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22:00 год. по 06:00 год., заборонено йому залишати житло за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали становить два місяці з часу проголошення ухвали 15:40 год. 01 лютого 2024 до 01 квітня 2024 року.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 2799300 грн., у разі застосування застави покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого , прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Наголошує, що судом не враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які мають високий рівень суспільної небезпеки, набули негативного суспільного резонансу, вчинені з корисливих мотивів організованою групою, при цьому останній виступає в ролі виконавця під час незаконного виділення з комунальної у приватну власність на користь зацікавлених осіб земельних ділянок. Перебуваючи на волі, підозрюваний продовжував вчиняти кримінальні правопорушення та на протязі тривалого часу вчиняв дії з метою приховування злочинної діяльності. Підозрюваний вчиняв злочини будучи начальником відділу земельних відносин Солонківської сільської ради, вказане може стимулювати його до ухилення від слідства та суду, може негативно впливати та перешкоджати досудовому розслідуванню, зокрема узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками та підозрюваними, а також з особами яким в подальшому планується повідомити про підозру у кримінальному провадженні, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та таким чином, сприяти уникненню ними відповідальності за вчинене.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування ще не вилучено всіх документів, які мають вагоме доказове значення для встановлення обставин даного кримінального провадження.

Повідомляє, що ОСОБА_7 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян без альтернативи застосування іншого покарання.

Зазначає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 .

Наголошує, що заподіяна шкода діями ОСОБА_7 становить 2 799 300 грн., а тому застава в такому розмірі зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

14 лютого 2024 року на адресу Львівського апеляційного суду від адвоката ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_7 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 без задоволення.

Зазначає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22 год. до 6 год. є законною та обґрунтованою, слідчий суддя дотримав вимог ст. 178 КПК України, врахував, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, тривалий час працює в органах місцевого самоврядування.

Наголошує, що прокурором не доведено підстав, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту в нічний період доби.

Повідомляє, що підозрюваний демонструє належну процесуальну поведінку, бере участь у всіх слідчих діях, прибуває за викликом суду, здав на зберігання паспорти для виїзду за кордон,.

Окрім того, наголошує, що прокурор не надав жодних даних, що підтверджують можливість підозрюваного внести заставу в розмірі 2799300 грн., окрім того зазначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.

Звертає увагу, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.

Заслухавши доповідача, виступпрокурора напідтримку доводівапеляційної скарги, доводи підозрюваного та його захисника на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, у провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №62023140120000216 від 27 квітня 2023 року за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що злочинна група, створена ОСОБА_14 спільно з невстановленими на даний час особами, була стійкою, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності її складу, наявності між учасниками організованої групи постійних внутрішніх зв`язків, існуванням високого рівня узгодженості дій, взаємодовіри, єдиних правил поведінки, протидії дезорганізуючим факторам, єдиному плані та системі вчинення кримінальних правопорушень з чітким розподілом ролей кожного з учасників групи.

Кожен з її учасників усвідомлював, що їхні дії є невід`ємною складовою частиною всього обсягу дій організованої групи при скоєнні злочинів.

Злочини, які вчинялися організованою групою, були охоплені єдиним умислом всіх його співучасників, тобто учасники злочинної групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного незаконного збагачення.

Для підтримання постійного зв`язку і координації спільних дій, з метою конспірації, а також недопущення викриття злочинної діяльності правоохоронними органами телефонні розмови велися між учасниками організованої групи в короткій і прихованій формі, із застосуванням умовних фраз та словосполучень, у тому числі із використанням месенджерів «Viber», «Whatsapp».

Таким чином, утворена ОСОБА_14 спільно з невстановленими на даний час особами організована група у складі співвиконавців ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , учасники якої мали єдність намірів на вчинення злочинів, діяла з квітня 2021 року, набувши стійкості, вчинивши ряд тяжких злочинів, у тісному зв`язку між всіма учасниками, за заздалегідь розробленим та відомим всім учасникам, єдиним планом готування, вчинення та приховання злочинів, з чітким розподіленням функцій між її учасниками, спрямованих на реалізацію злочинного плану, організували незаконне виділення з комунальної у приватну власність на користь зацікавлених осіб земельних ділянок з кадастровими номерами № 4623683300:01:001:1448, № 4623683300:01:001:1445, № 4623683300:01:001:1443, в зоні «дорога та її червоні лінії», а саме в межах червоних ліній АДРЕСА_2 .

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 01 грудня 2020 року Солонківська сільська рада рішенням №32 затвердила Положення про відділ земельних відносин Солонківської сільської ради.

Так, ОСОБА_7 , будучи начальником відділу земельних відносин Солонківської сільської ради, як співвиконавець організованої групи, згідно розподілених ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, як організаторами функцій: виконував вказівки та доручення ОСОБА_14 , пов`язані із незаконною діяльністю групи; створював усі необхідні умови для втілення злочинного плану протиправної діяльності; забезпечував позитивне голосування постійної комісії сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, благоустрою та екології Солонківської сільської ради та під час розгляду заяв підконтрольних осіб на дозвіл розробки проектів землеустрою шляхом проставлення особистих підписів на проектах рішення Солонківської сільської ради; підписував Акти погодження меж землекористування земельних ділянок, що долучалися до проектів землеустрою земельних ділянок підконтрольних осіб.

ОСОБА_7 , будучи призначеним розпорядженням голови Солонківської сільської ради ОСОБА_15 №36-13 від 19 березня 2021 року начальником відділу земельних відносин Солонківської сільської ради, а отже будучи, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовою особою органу місцевого самоврядування, злочинно використав своє службове становище, всупереч інтересам служби, з метою приховання незаконного виділення земельних ділянок у приватну власність, на виконання своїх функцій та ролі в організованій групі, створюючи ознаки законності діям інших співучасників, достовірно знаючи, що зазначені ділянки розташовані в межах червоних ліній запроектованої дороги Вернадського, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч діючому Генеральному плану с. Зубра, який затверджений рішенням Зубрянської сільської ради № 445 від 21 травня 2008 року, в порушення вимог Посадової інструкції начальника відділу від 19 березня 2021 року, Положення про відділ від 01 грудня 2020 року, не здійснив ефективного управління землями комунальної власності, що перебувають у віданні Солонківської ОТГ, під час опрацювання заяв виконих від імені ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не зазначив про неможливість надання дозволу на розробку проектів землеустрою земельних ділянок вказаних у доданих до заяв матеріалах графічного викопіювання земельних ділянок через невідповідність зазначеного в них цільового призначення об`єкта вимогам Генерального плану с. Зубра, який затверджений рішенням Зубрянської сільської ради № 445 від 21 травня 2008 року. Окрім того, ОСОБА_7 , з метою приховання незаконного виділення земельних ділянок у приватну власність, підписав проекти № 14-36, №14-37, №14-38 рішення Солонківської сільської ради від 27 квітня 2021 року про надання дозволу ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства чим підтвердив можливість законного виділення вказаних земельних ділянок та дотримання при цьому земельного законодавства та нормативно правових актів.

30 січня 2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

30 січня 2024 року слідчий другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 звернувся з клопотанням до слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

1 лютого 2024 року клопотання було задоволено частково слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчий суддя дотримався вимог ст. ст. 177,183,194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, дійшовши висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, які наведені у клопотанні, переконався, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризикам якого існують у кримінальному провадженні, і тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, терміном на два місяці, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому належно враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, тривалий час перебуває на посаді в органах місцевого самоврядування, одружений, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, конкретні обставини справи, а саме що він не вчиняв жодних дій, які б перешкодили досудовому розслідуванні та тривалий час йому було відомо про досудове розслідування, що свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених вимогами ст. 177 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22 год. до 6 год, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах кримінального провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що слідчим та прокурором не доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове слідство триває не один місяць, а стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що з моменту проведення перших слідчих дій ОСОБА_7 вчиняв будь-які перешкоди досудовому розслідуванню.

Як на одну з підстав застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, апелянт покликається на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, проте колегія суддів апеляційного суду зазначає, що тяжкість покарання хоча і є одним із елементів при оцінці ризиків ухилення від органу досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, однак, сама по собі не може бути достатньою підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, про те, що прокурор не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень кримінального процесуального закону апеляційним переглядом не встановлено.

Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 1 лютого 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22 год. до 6 год. ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4