Постанова

від 19.02.2024 по справі 478/1254/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.02.24

22-ц/812/112/24

Провадження № 22-ц/812/112/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 лютого 2024 року м. Миколаїв

справа № 478/1254/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем Ковальським Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області, ухвалене 20 листопада 2023 року суддею Сябренко І.П. в приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до

Казанківської селищної ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товарна біржа «Українська», приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко Олена Олексіївна, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами дійсним,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Карнауха І.О., звернулася з позовом до Казанківської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами.

В обґрунтуванняпозовних вимог позивачка зазначала,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після чого відкрилася спадщина в тому числі на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Цей будинок був придбаний батьком у КСП «Комуніст» 22 листопада 1998 року, за договором, який був зареєстрований товарною біржею «Українська». 26 червня 2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, приватний нотаріус відмовив у його видачі з підстав відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Посилаючись на те, що на теперішній час нотаріальне посвідчення спірного договору є неможливим, у зв`язку з припиненням юридичної особи продавця КСП «Комуніст», та смертю фізичної особи покупця ОСОБА_2 , позивачка просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 22 листопада 1998 року, зареєстрований Українською товарною біржею за реєстровим №35659 від 22 листопада 1998 року, укладений між КСП «Комуніст» Казанківського району Миколаївської області та ОСОБА_2 , щодо купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .

Відповідачі та треті особи участі у розгляді справи не приймали, своєї думки стосовно позову не висловили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване недоведеністю навмисного ухилення продавця КСП «Комуніст» від нотаріального посвідчення договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована дотриманням сторонами усіх істотних умов договору, припиненням існування продавця КСП «Комуніст», що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору, та порушенням судом майнових прав позивача.

Узагальнені доводи інших учасників

Відзиву наапеляційну скаргуні відповідачіні третіособи неподали.

2.Мотивувальна частина

Апеляційна скарга містить клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки.

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підялгає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що 22 листопада 1998 року товарною біржею «Українська» між КСП «Комуніст» Казанківського району Миколаївської області та ОСОБА_2 посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно даних Казанківського БТІ право приватної власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_2 .

05 червня 2018 року ОСОБА_2 складено заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті він заповів вказаний житловий будинок в рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області Кондратенко Л.М.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Внаслідок цього відкрилася спадщина, до складу якої в тому числі увійшов спірний житловий будинок.

З копії спадкової справи за №1/2023 до майна померлого ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 23.01.2023 року вбачається, що спадщину після його смерті прийняла дочка ОСОБА_1

26 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Проте, постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 26.06.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що договір купівлі-продажу спірного будинку нотаріально не посвідчений, що вказує на те, що спадкодавець за цією угодою не набув права власності на зазначене нерухоме майно, відомості про наявність зареєстрованого права власності на спірний об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 листопада 2023 року КСП «Комуніст» Казанківського району Миколаївської області (ідентифікаційний код 03764790), яке в послідуючому було реорганізовано в СГВК «Гулаківський» Казанківського району Миколаївської області припинило свою діяльність 07 липня 2005 року (номер запису про припинення юридичної особи: 15131280000000113) (а.с.35-36).

Позиція апеляційного суду

У відповідності до статті 5Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до частини першої статті 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни 2003 року (далі - ЦК України), що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу укладений та зареєстрований на Одеській Універсальній біржі "Вітязь" 12 листопада 1998 року, то при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Цивільного кодексуУкраїнської РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), Закон України "Про власність", Закон України "Про товарну біржу".

Відповідно до статті 49 Закону України "Про власність", чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно із статтею 1Закону України"Протоварну біржу" (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Крім того, статтею 2 Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

На товарних біржах здійснюються біржові операції, які повинні відповідати сукупності вимог, установлених статтею 15 Закону, згідно з якою угода вважається укладеною на біржі: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

На момент вчинення спірного правочину чинним законодавством України не було передбачено такої форми угоди, як біржова.

Відповідно до приписів статті 41ЦК УкраїнськоїРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

У певних визначених законодавством випадках нотаріальне посвідчення угод є обов`язковим. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

За змістом статей 128, 153ЦК УкраїнськоїРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 224ЦК УкраїнськоїРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227ЦК УкраїнськоїРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

У період укладання батьком позивачки договору купівлі-продажу у чинному законодавстві існувала колізія. Стаття 15Закону України"Протоварну біржу" визначала, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Стаття 15Закону України"Протоварну біржу" надавала біржам право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості, і такі угоди не підлягали нотаріальному посвідченню.

Проте, за приписами статей 224, 227ЦК УкраїнськоїРСР договір купівлі-продажу житлових квартир повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином. Недотримання даної вимоги тягне недійсність договору.

При цьому правові норми, закріплені статтею 227ЦК УкраїнськоїРСР були спрямовані безпосередньо на встановлення форми договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) та мали спеціальний характер по відношенню до відповідних договорів.

Положення статті 15Закону України"Протоварну біржу" по відношенню до угод про відчуження нерухомого майна житлового призначення мають загальний характер.

Тобто у даному випадку закон спеціальний переважає закон загальний.

Крім того, Пленум ВерховногоСуду Україниу своїйпостанові "Просудову практикув справахпро визнанняугод недійсними" від 28 липня 1978 року № 3 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами ПленумуВерховного СудуУкраїни від25грудня 1992року №13 та від 25 травня 1998 року № 15) роз`яснив, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини.

Крім того, частиною другою статті 220ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Для визнання судом угоди дійсною повинен мати місце не лише факт повного чи часткового виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також факт ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди.

З наявних у справі матеріалів не вбачається, що у період з листопада 1998 року по липень 2005 року ні КСП «Комуніст», ні його правонаступник СГВК «Гулаківський» ухилялися від нотаріального посвідчення біржової угоди купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 . Не вбачається з матеріалів справи і доказів того, що спадкодавець ОСОБА_2 вчиняв дії, спрямовані на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.

Отже, оскільки позивачкою не надано доказів ухилення продавця від нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог та про відмову у їх задоволенні.

Судова практика у справах з подібними правовідносинами є усталеною. Зокрема аналогічних висновків дійшов Верховний Суд справі № 521/4839/21 (провадження № 61-11877св22), виклавши їх у постанові від 28 березня 2023 року.

Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без зміни, то судові витрати залишаються за рахунок позивача.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

---------------------------------

Повну постанову складено 19 лютого 2024 року