Рішення

від 05.02.2024 по справі 914/2889/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 Справа № 914/2889/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕОН-ПЛЮС», с.Старий Яричів Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУДЗАХІД», м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізичної особи-підприємця Курило Володимира Васильовича, с.Чемеринці Львівської області,

про стягнення 188'209,65 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Р. Дубінін,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕОН-ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУДЗАХІД» про стягнення 188'209,65 грн заборгованості за договором постачання №01-10/2022 від 01.10.2022, з яких: 144'000,00 грн основний борг, 2'107,00 грн 3% річних, 6'595,80 грн втрати від інфляції та 35'506,85 грн штрафні санкції. У позовній заяві позивач також зазначив, що очікує понести витрати за надання правової допомоги у розмірі 11'599,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати товару (пиломатеріали необрізні, дуб червоний, товщина 30-35 мм, ширина 190-580 мм, довжина 1700-3300 мм, сорт І у кількості 12,0 м3) за видатковою та товарно-транспортною накладною №05-01/2023 від 04.01.2023 і рахунком-специфікацією №02-10/22 від 26.10.2022, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 144'000,00 грн. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано 3% річних, інфляційні втрати та штрафні санкції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.09.2023 року справу № 914/2889/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи ФОП Курило В.В., надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також третій особі - для подання письмових пояснень. Повідомлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду були надіслані за адресами учасників провадження, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

07.11.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необгрунтованості. Зазначив, що не можуть братися до уваги видаткова накладна №05-01/2023 від 04.01.2023 та рахунок-специфікація №02-10/22 від 26.10.2022, оскільки накладна не підписана, а рахунок-специфікація не передбачена договором, складена одноосібно, її зміст не погоджувався відповідачем. Договором передбачено, що оплати здійснюються згідно рахунків-фактур, а ціна товару визначається сторонами у специфікації, яка підлягає двосторонньому складенню, тобто повинна містити підписи уповноважених осіб та відбитки печаток обох сторін. Звертав увагу, що специфікація у матеріалах справи відсутня, що виключає можливість встановити реальну домовлену сторонами вартість поставленого товару, а, отже, свідчить про неможливість задоволення позовної заяви. Рахунки на оплату товару, у тому числі рахунок-специфікація, що міститься в матеріалах справи, позивачем не надавалися; докази вручення таких відповідачу відсутні. Стверджує, що у реквізитах «призначення платежу», що здійснені відповідачем на користь позивача згідно виписки з банківського рахунку позивача, дані частково збігаються із реквізитами рахунку-специфікації (наданої суду позивачем) лише тому, що позивач переконав відповідача провести оплати із вказанням таких реквізитів без формування на той момент відповідного рахунку. З огляду на те, що рахунок-специфікація №02-10/22 від 26.10.2022 та №03-10/22 від 31.10.2022 відповідачем не отримувались, відповідач вважає, що строк оплати не настав, а отже такий відповідачем не пропущений, що виключає виникнення боргу в частині 3% річних, інфляційні втрати та пені. Вважає також необгрунтованим розмір судових витрат на правову допомогу. Разом з відзивом відповідачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складатиме 30'000,00 грн.

Ухвалою від 07.11.2023 суд продовжив ТОВ «ЄВРОБУДЗАХІД» процесуальний строк для подання відзиву та прийняв його до розгляду.

22.11.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх.№28507/23). Вказав, що строк оплати товару згідно з приписами ч.1 ст.692 ЦК України та умов договору настав 04.01.2023 (у день прийняття товару відповідачем).

Ухвалою від 23.11.2023 суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін. Подальший хід справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

06.12.2023 позивач подав заяву про зміну підстав позову, просив долучити до матеріалів справи видаткову накладну №01-10/2022 від 24.10.2022, №02-10/2022 від 25.10.2022 та №03-10/2022 від 25.10.2022.

12.12.2023 відповідач подав заперечення проти заяви про зміну підстав позову.

Щодо заяви про зміну підстав позову суд відзначає.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Розглянувши заяву та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку, що подана заява не є заявою про зміну підстав позову і не вбачає підстав для прийняття її до розгляду заяви, оскільки подані видаткові накладні про поставку полібрусу дубового є лише доказами співпраці між сторонами (ухвала суду від 15.01.2024).

Представник позивача у судове засідання 05.02.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представники відповідача у судове засідання 05.02.2024 не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази про що знаходяться у матеріалах справи.

Третя особа участі представника у судове засідання 05.02.2024 не забезпечила, з заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталася, правом на подання пояснення по суті спору не скористалася.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, оскільки відповідач та третя особа були повідомлені про судове засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 05.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01 жовтня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Синеон-плюс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (покупець) укладено договір постачання №01-10/2022, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання виготовляти та поставляти (передавати у власність) покупцю лісоматеріали круглі, пиломатеріали необрізні, пиломатеріали обрізні твердих порід деревини, а покупець зобов`язується приймати товар та вчасно і в повному обсязі оплачувати поставлений товар в порядку, передбаченому цим договором.

Поставка товару здійснюється однією партією або більшою кількістю партій в залежності від умов, передбачених у специфікації товару, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору найменування, асортимент, інші технічні характеристики товару, який поставляється згідно умов цього договору, вимоги щодо якості окремих видів товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки товару визначаються у специфікації товару, що є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною. При цьому, сторони вправі включати до специфікації усі вищезазначені ознаки товару або окремі частини.

За приписами п.2.2«а» та п.2.3«б» договору постачальник має право, зокрема, вимагати від покупця прийняття товару та проведення своєчасної оплати за придбаний товар, а покупець - здійснити оплату товару у порядку, передбаченому розділами 4 та 5 цього договору.

За умовами п.3.1 договору найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість всієї поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях, що є додатками до цього договору, та підтверджуються постачальником.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що ціна товару за цим договором визначається сторонами в специфікації до цього договору і зазначається в рахунках-фактурах та накладних на товар.

Порядок розрахунків погоджений сторонами у розділі 5 договору. Так, відповідно до пунктів 5.2 - 5.5 договору покупець зобов`язується провести передплату вартості товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання рахунку на оплату партії товару. Оплата товару здійснюється покупцем виходячи з ціни, вказаної в специфікації, на підставі рахунків-фактур та накладних. Платіжні документи за цим договором підлягають оформленню відповідно до чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера та дати накладної, за якою здійснюється оплата грошових коштів та/або номера і дати рахунку-фактури на поставку партії товару. Датами передоплати та основної оплати товару є відповідні дати надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.2 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент передачі товару по накладних уповноваженому представнику покупця в місці, вказаному в п.п б п. 2.1. розділу 2 цього договору.

Згідно із п.7.2 договору приймання - передача товару оформляється шляхом підписання сторонами накладної. Приймання товару по кількості здійснюється шляхом звіряння асортименту та кількості товару, вказаного у специфікації до даного договору та накладній, із асортиментом та кількістю фактично поставленого товару. Датою поставки товару вважається дата передання товару уповноваженому представнику покупця чи його підряднику відповідно до накладної/накладних. У разі невідповідності товару вимогам щодо кількості, сторонами складається Акт встановлення розбіжностей при прийманні товару по кількості (п.7.3 та 7.4 договору).

Відповідно до п.11.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.

За умовами п. 12.5 договору у разі порушення покупцем строку передоплати та/чи основної оплати товару, покупець повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості нездійсненого платежу за товар за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору позивач на підставі рахунку-специфікації на оплату №02-10/2022 від 26.10.2022 та відповідно до видаткової накладної №05-01/2022 від 04.01.2023 і товарно-транспортної накладної №05-01/2022 від 04.01.2023 через перевізника (третя особа у справі) поставив відповідачу товар «пиломатеріали необрізні, дуб червоний, товщина 30-35 мм, ширина 190-580 мм, довжина 1700-3300 мм, сорт І» у кількості 12,0 м3 на суму 144'000,00 грн. У товарно-транспортній накладній, підписаній вантажовідправником та перевізником, зазначено, що супровідним документом на вантаж є видаткова накладна №05-01/2023 від 04.01.2023. Поставлений товар згідно наведених документів відповідачем не оплачений.

Відповідно до рахунку-специфікації на оплату №02-10/22 від 26.10.2022 зазначено постачальника - ТОВ «Синеон-плюс», покупця - ТОВ «Євробудзахід», договір постачання № 01-10/2022 від 01.10.2022; вимоги до якості товару: І сорт: допускаються: здорові сучки в колір деревини, діаметром до 10 мм - один на м. п.; не допускаються: серцевина, гниль, вросла кора, деформація, дисколорація, пошкодження комахами, торцеві і поверхневі тріщини, скрут волокон, механічні пошкодження; ІІ сорт: допускаються: здорові сучки в колір деревини, діаметром до 25 мм - один на м. п., чорні сучки діаметром до 5 мм - один на м. п.; не допускаються: серцевина, гниль, вросла кора, деформація, пошкодження комахами, торцеві і поверхневі тріщини, механічні пошкодження; ІІІ сорт: допускаються: здорові сучки в колір деревини, діаметром до 40 мм - один на м. п., чорні сучки діаметром до 10 мм - один на м. п.; не допускаються: серцевина, гниль, вросла кора, деформація, пошкодження комахами, торцеві і поверхневі тріщини, механічні пошкодження. Вказано строк поставки та найменування, кількість та вартість товару, що постачається за вказаним рахунком, зокрема, пиломатеріали необрізні, дуб червоний, товщина 30-35 мм, ширина 190-580 мм, довжина 1700-3300 мм, сорт І у кількості 150 м.куб., ціна без ПДВ 1'500'000,00грн. Загальна вартість товару відповідно до рахунку-специфікації на оплату складає 2'530'135,67 грн з ПДВ.

Також у рахунку-специфікації зазначено, що оплата цього рахунку-специфікації означає погодження з умовами поставки товарів.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 у справі №914/2834/23 позовні вимоги ТОВ «Синеон-плюс» до ТОВ «Євробудзахід» про стягнення 58'287,34 грн. заборгованості задоволено частково; присуджено до стягнення з відповідача 43'931,71 грн. основного боргу, 10 '832,48 грн. пені, 1'144,63 грн. 3% річних, 1'958,15 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2'131,71 грн.

У рішенні зазначено, що: «Суд критично оцінює пояснення відповідача про неодержання останнім рахунку-специфікації №02-10/22 від 26 жовтня 2022 року, оскільки відповідно до виписки по рахунку позивача, відкритого в АТ «Кредобанк» за період з 13.03.2022р. по 06.05.2023р. відповідачем було здійснено оплати, саме з покликанням на рахунок №02-10/22 від 26.10.2022 року. Відтак, відповідно до умов договору, відповідач при здійсненні оплат, за умови неодержання рахунку на оплату, не був позбавлений права вказувати номер та дату накладної, відповідно до якої здійснюється оплата, однак, покликався на рахунок №02-10/22 від 26.10.2022 року. Враховуючи висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі №916/3027/21 щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, суд зазначає, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. З огляду на наведене, суд зазначає, що хоча до матеріалів справи і не долучено доказів надіслання чи вручення відповідачу рахунку-специфікації №02-10/22 від 26 жовтня 2022 року, однак, здійснення відповідачем в період з 26.10.2022р. по 14.11.2022р. восьми оплат із покликанням на вказаний рахунок свідчить про те, що відповідач скоріше був ознайомлений із рахунком-специфікацією № 02-10/22 від 26 жовтня 2022 року, аніж не був». Рішення суду від 28.11.2023 у справі № 914/2834/23 набрало законної сили 25.01.2024.

Позивач стверджує, що за період з 13.03.2022 по 06.05.2023 відповідачем було здійснено оплати, у призначеннях платежів відповідач посилався на рахунок-специфікацію на оплату №02-10/22 від 26.10.2022, зокрема, 14.11.2022 за платіжним документом № 253 на суму 30'000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата полубрус дубовий зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 5'000,00 грн.»; 11.11.2022 за платіжним документом № 252 на суму 50'500,00 грн. з призначенням платежу «Оплата полубрус дубовий зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 8'416,67 грн.»; 09.11.2022 за платіжним документом № 245 на суму 40'000,00грн. з призначенням платежу «Оплата полубрус дубовий зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 6'666,67 грн.»; 31.10.2022 за платіжним документом №234 на суму 99'000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 16'500,00 грн.»; 31.10.2022 за платіжним документом № 233 на суму 80'052,00грн. з призначенням платежу «Оплата зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 13'342,00 грн.»; 31.10.2022 за платіжним документом № 232 на суму 57'948,00 грн. з призначенням платежу «Оплата зг.рахунку №03-10/22 від 31.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 9'658,00 грн.»; 27.10.2022 за платіжним документом № 231 на суму 60'000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 10'000,00 грн.»; 26.10.2022 за платіжним документом № 230 на суму 15'000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 2'500,00 грн.»; 26.10.2022 за платіжним документом № 229 на суму 28'800,00 грн. з призначенням платежу «Оплата зг.рахунку №02-10/22 від 26.10.2022 року, у т.ч. ПДВ 4'800,00 грн.». Всього на суму 461'300,00 грн., з яких за рахунком №02-10/22 від 26.10.2022 оплачено 403'352,00 грн. та за рахунком №03-10/22 від 31.10.2022 - 57'948,00 грн. копія виписки АТ «Кредобанк» долучена до матеріалів справи.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача згідно видаткових накладних №05-01/2023 від 04.01.2023 складає 144'000,00 грн, тому за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань нараховано 2'107,00 грн 3% річних, 6'595,80 грн втрати від інфляції та 35'506,85 грн штрафні санкції за період з 04.01-01.07.2023, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору постачання №01-10/2022 від 01.10.2022.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України також визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. (ст.692 ЦК України).

Пунктом 5.2 договору постачання №01-10/2022 від 01.10.2022 встановлено обов`язок покупця провести передплату вартості товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання рахунку на оплату партії товару. Оплата товару здійснюється покупцем виходячи з ціни, вказаної в специфікації, на підставі рахунків-фактур та накладних (п. 5.3 договору).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 175 ГК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач при здійсненні оплат за попередні поставки товару, які не заперечуються відповідачем, у графі «призначення платежу» покликався саме на рахунок-специфікацію на оплату №02-10/22 від 26.10.2022, у якій також зазначено перелік товару, про який зазначається у даній справі. З наведеного випливає, що про рахунок йому було відомо і він погодився з переліком товару, вказаним у рахунку-специфікації, і його вартістю. Докази про те, що відповідач оспорював перелік товару чи його вартість у матеріалах справи відсутні.

За приписами п. 5.4 договору платіжні документи за цим договором підлягають оформленню відповідно до чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера та дати накладної, за якою здійснюється оплата грошових коштів та/або номера і дати рахунку-фактури на поставку партії товару. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як уже відзначалося, перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною від 04.01.2023 супроводжувалося видатковою накладною №05-01/2023 від 04.01.2023.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

У даній справі предметом позову також є стягнення 3% річних та інфляційних втрат (за період 04.01.2023-01.07.2023), нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання за договором.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. (ст.692 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України). Відтак, з огляду на дату поставки товару (04.01.2023) датою прострочення оплати є 05.01.2023.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, із врахуванням п.5.2 договору, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають 2'106,74 грн 3% річних, 4'360,58 грн втрати від інфляції.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У силу ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п.12.5 договору у разі порушення покупцем строку передоплати та/чи основної оплати товару, покупець повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості нездійсненого платежу за товар за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування 35'112,33 грн пені.

Станом на день прийняття рішення, відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При сплаті судового збору позивач, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у звязку із поданням до суду позовної заяви в електронній формі застосував коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки суд позовні вимоги задовольняє частково, тому судовий збір у розмірі 2'226,96 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (79024, м.Львів, вул.Липинського, 54; ідентифікаційний код 40890162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон-плюс» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул.Галицька, 143/59; ідентифікаційний код 44197310) 144'000,00 грн. основного боргу, 2'106,74 грн 3% річних, 6'595,80 грн втрати від інфляції та 35'112,33 грн штрафних санкцій та 2'226,96 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Зважаючи на період перебування судді Б. Яворського у відпустці повний текст судового рішення у справі виготовлено 19.02.2024.

Суддя Б. Яворський.