Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/6558/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6558/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

від 09.01.2024

за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ"

до Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва

про визнання незаконним та скасування рішення правління, визнання членом товариства,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення правління, оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, та визнання членом Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва з 31.01.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/6558/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою від 09.01.2024 Північний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/6558/23. Ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував рішення правління Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва, оформлене пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, яким Приватне акціонерне товариство "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ" не визнано членом Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

29 січня 2024 року Садівниче товариство "Сонячний" Дарницького району міста Києва звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23 та клопотанням про зупинення дії оскаржуваної постанови.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

З касаційної скарги Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник зазначає, що мотивуючи правову позицію, суд апеляційної інстанції робить доктринальні висновки та тлумачить на свій розсуд норми права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що призводить до штучного створення колізії; суд апеляційної інстанції застосовує юридичні конструкції, які відсутні у правозастосовчій практиці. Водночас Садівниче товариство "Сонячний" Дарницького району міста Києва не вказало щодо застосування якої саме норми права (норм права) у подібних правовідносинах відсутні висновки Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що у разі визначення підставою касаційного оскарження судових рішень у справі наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.

Отже скаржник належним чином не обґрунтував наявність виключного випадку касаційного оскарження, наведеного у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2023 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

З огляду на зазначене, за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва у даному випадку судовий збір підлягав оплаті у сумі 2 684,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи наведене, при зверненні з касаційною скаргою до Верховного Суду судовий збір підлягав оплаті у сумі 5 368,00 грн, а саме 2 684,00 грн * 200%, де 2 684,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва додано платіжну інструкцію № 393 від 28.01.2024 про сплату 5 178,00 грн. Тобто судовий збір за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З огляду на викладене, касаційна скарга Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу (уточнити норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду);

- надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23 у сумі 190,00 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі разом із вже сплаченими 5 178,00 грн, загальна сума складала 5 368,00 грн).

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки касаційна скарга Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва залишається без руху, Суд наразі не розглядає клопотання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23 залишити без руху.

2. Надати Садівничому товариству "Сонячний" Дарницького району міста Києва строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Садівничому товариству "Сонячний" Дарницького району міста Києва, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко