Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/6558/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6558/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Сидоров А. І.,

відповідача - Сірик В. В., Шевченко М. Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

від 09.01.2024

за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ"

до Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва

про визнання незаконним та скасування рішення правління, визнання членом товариства,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення правління, оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, та визнання членом Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва з 31.01.2014.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що вказане рішення правління Садівничого товариства «Сонячний» Дарницького району міста Києва, оформлене протоколом від 19.03.2023, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» є власником земельної ділянки №174 за адресою: вул. Садова, 54-А у Дарницькому районі м. Києва. 31 січня 2014 року Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» звернулося до Садівничого товариства «Сонячний» із заявою №60 про прийняття до членів Садівничого товариства «Сонячний», до якої було додано довідку з Головного управління статистики, свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, державний акт на земельну ділянку, договір купівлі-продажу земельної ділянки та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Правлінням Садівничого товариства «Сонячний» було прийнято рішення про прийняття Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» до членів садівничого товариства, після чого товариству було оформлено та видано членську книжку Садівничого товариства «Сонячний» від 31.01.2014. Зазначена членська книжка підписана головою правління та секретарем Садівничого товариства «Сонячний», а також скріплена печаткою останнього. Позивачем 02.03.2014 було у повному обсязі сплачено вступний внесок у розмірі 650,00 грн, а також вчасно та у повному обсязі сплачувалися членські внески і нараховані суми за використану електроенергію, що відображено у членській книжці, оплата по якій виконувалася по 2017 рік. З грудня 2017 року розрахунки проводяться через банк. Підтвердженням прийому Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» до членів Садівничого товариства «Сонячний» є довідки відповідача від 02.03.2014 та від 10.04.2016 №29, якими підтверджено вказану обставину. Таким чином, з 31.01.2014 Позивач набув статусу члена Садівничого товариства «Сонячний» та отримав права члена вказаного садівничого товариства. В подальшому, у період з 2014 по 2016 роки включно, позивачем було збудовано на земельній ділянці №174 садовий будинок з двома поверхами, загальною площею 436,80 кв. м., що підтверджується копіями декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2014 №KB082141770746 та декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 10.02.2016 №КВ142160411532. Також, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано позивачу довідку від 03.12.2015 №050/08-10549 про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. У період з січня 2014 року по квітень 2023 рік Приватне акціонерне товариство «Київспецмонтаж» має статус члена Садівничого товариства «Сонячний», сплачує членські та інші внески, а також нараховані суми за використану електроенергію, тощо. Будь-яких зауважень чи претензій щодо членства позивача у садівничому товаристві ніхто не пред`являв, у тому числі і правління відповідача. Разом з тим, відповідач не визнає позивача членом Садівничого товариства «Сонячний», однак Законом України «Про кооперацію» передбачено право юридичних осіб бути членами кооперативів, а дії відповідача суперечать попередній його поведінці. За таких підстав, позивач просить Суд визнати незаконним та скасувати рішення правління Садівничого товариства «Сонячний» Дарницького району міста Києва, оформлене пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, визнати Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» членом Садівничого товариства «Сонячний» Дарницького району міста Києва з 31.01.2014 року.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Статутом Садівничого товариства «Сонячний» Дарницького району міста Києва, затвердженим рішенням загальних зборів членів садового товариства, оформленого протоколом №7 від 25.08.2011, визначено, що обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Сонячний" Дарницького району міста Києва є добровільним об`єднанням громадян, проживаючих чи працюючих в місті Києві. Воно здійснює свою діяльність на земельній ділянці, виділеній в безстрокове користування для організації колективного саду рішенням Київського міськвиконкому від 4 червня 1979 року №746/6 загальною площею 12 гектарів за адресою Дарницький район, „Між озерний" з кількістю ділянок 441 розміром 450-600 кв. м. кожна ділянка.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ статуту членом товариства може бути кожен громадянин, проживаючий в місті Києві, та досягнув 18-ти річного віку, і виявив бажання і здатний приймати участь у здійсненні цілей товариства.

У пунктом 5 розділу ІІ статуту визначено, що приймання у члени товариства виконується по письмовій заяві громадянина, що вступає, правлінням товариства в межах одного місця з дня подачі заяви. Кожний що вступає в члени товариства вносить вступний внесок. Кожний що вступає стає членом товариства після сплати ним вступного членського внеску. Правління товариства видає кожному члену товариства протягом місяця з дня прийому членську книжку.

Вищим органом управління товариства є загальні збори (пункт 2 розділу IV статуту).

Правління товариства є виконавчим органом товариства, підзвітним у своїй роботі загальним зборам (зборам уповноважених) членів товариства (пункт 7 розділу IV статуту).

Статутом Садівничого товариства «Сонячний», затвердженим рішенням загальних зборів членів товариства, оформленим протоколом №46 від 13.12.2016, визначено, що членом товариства можуть бути повнолітні громадяни України, які на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території товариства, та які підтримують мету, завдання товариства, визнають його статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески.

14.12.2012 між Приватним акціонерним товариством «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Львушкіною С.А. за реєстровим №4224, за умовами якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки № 8000000000:90:888:0002. Земельна ділянка має наступні межі: А до Б - Міські землі, не надані у власність чи користування; Б до В - ОСОБА_2 ; В до Г - ОСОБА_3 ; Г до А - ОСОБА_4 .

01.11.2013 між Приватним акціонерним товариством «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» та Садовим товариством «Сонячний» було укладено договір безоплатного користування електричною енергією лінією Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» №48.

Згідно із актом передачі - приймання майна в тимчасове користування від 16.12.2013, складеного на підставі договору №48 від 01.11.2013, власник передав, а «користувач» прийняв в тимчасове безоплатне користування: повітряну електролінію 380 В від ТП-4811 до садового будинку на діл. 174 по вул. Садова, 54-4 в Садовому товаристві «Сонячний» довжиною 620 м. п. із застосуванням електрокабелю марки СИП-4, перерізом 4*93.

Заявою №60 від 31.01.2014 Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» в особі директора Грозного Ю.В. просило правління Садівничого товариства «Сонячний» прийняти його до членів кооперативу.

31.01.2014 Садівничим товариством «Сонячний» видано Приватному акціонерному товариству «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» членську книжку у Садівничому товаристві «Сонячний», з якої вбачається, що позивачем 02.03.2014 сплачено внесок при вступі в товариство у розмірі 650 грн, а також сплачувались членські внески за 2014-2017 роки та за електроенергію.

Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» також здійснювало оплату за електроенергію за період з груденя 2017 року по квітень 2023 року, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Згідно із довідками Садівничого товариства «Сонячний» від 02.03.2014 №29 та від 10.04.2016, виданими Приватному акціонерному товариству «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» в особі директора Грозного Ю.В., він (вони) дійсно є членами Садівничого товариства «Сонячний» з 31.01.2014.

На земельній ділянці за адресою: вулиця Садова, 54-а, діл. 174 у Дарницькому районі м. Києва Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» побудувало садовий будинок літ. А загальною площею 436,80 кв. м., що підтверджується деклараціями про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2014 №KB082141770746, про готовність до експлуатації об`єкта від 10.02.2016 №КВ142160411532, довідкою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.12.2015 №050/08-10549 про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

3. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/6558/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- статутом Садівничого товариства «Сонячний» станом на момент подання позивачем заяви про вступ 31.01.2014 не було передбачено право юридичних осіб бути членом вказаного товариства. Крім того, положеннями статуту Садівничого товариства «Сонячний», затвердженого рішенням загальних зборів членів товариства, оформленим протоколом №46 від 13.12.2016, також не передбачено право юридичних осіб бути членом товариства;

- станом на момент розгляду даної справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження визнання недійсними пункту 1 розділу ІІ статуту Садівничого товариства «Сонячний», затвердженого рішенням загальних зборів членів садового товариства, оформленого протоколом №7 від 25.08.2011, й пункту 3.1 статуту Садівничого товариства «Сонячний», затвердженого рішенням загальних зборів членів товариства, оформленого протоколом №46 від 13.12.2016, а тому суд приймає до уваги вказані положення статутів при розгляді даної справи;

- судом розглянуті та відхилені доводи позивача щодо невідповідності вказаних положень статутів відповідача нормам Закону України «Про кооперацію», які визначають, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, оскільки вказаний перелік осіб, які можуть бути членами кооперативу, визначається конкретним кооперативом самостійно в кожному окремому випадку при здійсненні його діяльності. Крім того, вказані норми не є імперативними, а альтернативними, надаючи суб`єктам кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів, право вибору щодо їх членів;

- позивач, як юридична особа, не наділена правом бути членом Садівничого товариства «Сонячний» відповідно до положень його статутів, положення яких є чинними станом на момент розгляду даної справи;

- відповідач своїми конклюдентними діями із видачі членської книжки Приватному акціонерному товариству «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» підтвердив факт прийняття останнього до членів Садівничого товариства «Сонячний», а рішенням правління Садівничого товариства «Сонячний», оформленим пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, вирішено вважати, що Приватне акціонерне товариство «Київспецмонтаж» не є членом товариства, що свідчить про те, що відповідач діє всупереч своїй попередній поведінці;

- приписи статті 16 Закону України «Про кооперацію» й положення статуту Садівничого товариства «Сонячний», затвердженого рішенням загальних зборів членів товариства, оформленого протоколом №46 від 13.12.2016, визначають компетенцію виконавчого органу кооперативу в частині здійснення управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу;

- позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення правління Садівничого товариства «Сонячний», оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, не зазначено жодних підстав для визнання рішення правління Садівничого товариства «Сонячний», оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, незаконним із посиланням на належні норми чинного законодавства України, які визначають підстави для визнання незаконним й скасування такого рішення;

- Приватним акціонерним товариством «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» заявлено вимогу саме про визнання Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» членом Садівничого товариства «Сонячний» з 31.01.2014. Проте, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, оскільки задоволення заявлених у даній справі позовних вимог не призведе до відновлення прав позивача, а рішенням суду має вирішуватись саме питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин. Також заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Постановою від 09.01.2024 Північний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/6558/23. Ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував рішення правління Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва, оформлене пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, яким Приватне акціонерне товариство "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ" не визнано членом Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- оскільки положення статуту Садівничого товариства "Сонячний" у редакції 2011 року та статуту Садівничого товариства "Сонячний" у редакції 2016 року не відповідають положенням статті 10 Закону України «Про кооперацію», а тому у даному випадку слід керуватись приписами статей 2, 10 Закону України «Про кооперацію», яка прямо передбачає право позивача бути членом кооперативу Садівничого товариства "Сонячний". Також, положення пункту 1 розділу II статуту Садівничого товариства "Сонячний" у редакції 2011 року та пункту 3.1 статуту Садівничого товариства "Сонячний" у редакції 2016 року не передбачають прямої заборони на участь у садівничому товаристві юридичних осіб;

- суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що на виконання вимог статуту Садівничого товариства «Сонячний» у редакції 2011 року, та вимог Закону України «Про кооперацію», Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» подало письмову заяву про вступ до членів Садівничого товариства «Сонячний», сплатило вступний внесок, а відповідач в свою чергу видав членську книжку, тобто сторонами вчинені конклюдентні дії на підтвердження факту прийняття позивача до членів Садівничого товариства «Сонячний» з 31.01.2014;

- оспорюване рішення правління фактично стосується позбавлення і припинення членства Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» в цьому обслуговуючому кооперативі та виключення з нього;

- ні стаття 16 Закону України «Про кооперацію», ні вимоги статуту відповідача не наділяють виконавчий орган кооперативу правами щодо виключення членів із Садівничого товариства «Сонячний»;

- положення статуту відповідача у редакції 2011 року, які діяли станом на січень 2014, коли позивача було прийнято у члени Садівничого товариства «Сонячний», не передбачали обов`язковості ухвалення (прийняття) правлінням Садівничого товариства «Сонячний» рішення про прийняття у члени садівничого товариства та затвердження його загальним зборами членів товариства;

- відповідно до положень статуту відповідача у редакції 2011 року, позивач правомірно та згідно із встановленим порядком і способом 31.01.2014 стало членом Садівничого товариства «Сонячний». При цьому, ухвалення (прийняття) правлінням Садівничого товариства «Сонячний» рішення про прийняття позивача у члени садівничого товариства та затвердження його загальними зборами членів товариства не вимагалося статутом відповідача у редакції 2011 року;

- питання оформлення прийому нової особи (фізичної чи юридичної) до членів Садівничого товариства «Сонячний» відповідним протоколом (рішенням) правління та його затвердження загальними зборами, перебуває у виключній компетенції і відповідальності Садівничого товариства «Сонячний» та не залежить від позивача;

- оскільки наявними в матеріалах та дослідженими судом доказами підтверджується факт прийняття позивача до членів Садівничого товариства «Сонячний» (зокрема видача членської книжки, сплата позивачем членських внесків та видача відповідачем позивачу довідок про його членство у садівничому товаристві), а тому, приймаючи рішення правління Садівничого товариства «Сонячний», оформленим пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, яким вирішено вважати, що позивач не є членом товариства, відповідач діяв всупереч своїй попередній поведінці;

- оскільки рішення правління Садівничого товариства «Сонячний», оформлене пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, яким позивача не визнано членом Садівничого товариства «Сонячний», прийнято з порушенням вимог статуту, Закону України «Про кооперацію» та з перевищенням наданих виконавчому органу кооперації повноваженнями, порушує права позивача на вільну участь в кооперативі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення правління Садівничого товариства «Сонячний», оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023;

- судом апеляційної інстанції під час розгляду окремої позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення правління, оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, яким Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» не визнано членом Садівничого товариства «Сонячний», досліджено та встановлено факт членства позивача у садівничому товаристві, а тому судом апеляційної інстанції шляхом задоволення відповідної позовної вимоги захищено право позивача, яке він вважав порушеним з боку відповідача. З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про визнання Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» членом Садівничого товариства «Сонячний» з 31.01.2014 задоволенню не підлягає.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначив:

- пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 10 Закону України "Про кооперацію" у подібних правовідносинах. Скаржник зауважує, що трактовка цієї норми судом апеляційної інстанції створила колізію між частиною 1 статті 10 Закону України "Про кооперацію" та абзацами 2, 4 статті 2, частиною 1 статті 6 цього Закону. Також Садівниче товариство "Сонячний" Дарницького району міста Києва вважає, що невірне тлумачення судом апеляційної інстанції частини 1 статті 10 Закону України "Про кооперацію" спричинило неправильне застосування частини 2 статті 11 та частини 2 статті 41 Закону України "Про кооперацію";

- пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: судом апеляційної інстанції не надано оцінки, поданим відповідачем, протоколам засідань правління з питань прийняття в члени Товариства інших осіб та книзі реєстрації протоколів засідань правління.

Приватне акціонерне товариство "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Визначаючи характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідачем у справі є Садівниче товариство "Сонячний". Відтак, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, відповідач створений в організаційно-правовій формі кооперативу.

Правовий статус кооперативів визначений Законом України "Про кооперацію".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (частина 1 статті 6 Закону України "Про кооперацію").

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").

Відповідності до статті 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Отже, положеннями Закону України "Про кооперацію" передбачено, що членами кооперативу, в тому числі обслуговуючого кооперативу, можуть бути зокрема, юридичні особи.

Оскаржуваним рішенням правління Садівничого товариства «Сонячний», оформленим пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, відповідач не визнав позивача членом Садівничого товариства «Сонячний», оскільки за статутом Садівничого товариства «Сонячний» членами товариства можуть бути тільки фізичні особи.

Суд апеляційної інстанції дослідивши положення статуту Садівничого товариства "Сонячний" у редакції 2011 року та статуту Садівничого товариства "Сонячний" у редакції 2016 року, встановив, що вони не передбачають прямої заборони на участь у садівничому товаристві юридичних осіб.

Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що 31.01.2014 Садівничим товариством «Сонячний» видано Приватному акціонерному товариству «КИЇВСПЕЦМОНТАЖ» членську книжку у Садівничому товаристві «Сонячний», з якої вбачається, що позивачем сплачено внесок при вступі в товариство у розмірі 650 грн. Зазначена членська книжка підписана головою правління та секретарем Садівничого товариства «Сонячний», а також скріплена печаткою останнього.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем сплачувались членські внески з 2014 року по квітень 2023 року, та вартість спожитої електроенергії, що підтверджується записами в членській книжці та банківськими виписками по рахунку позивача.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що довідками від 02.03.2014 та від 10.04.2016 Садівниче товариство «Сонячний» підтвердило, що позивач є членом садівничого товариства з 31.01.2014.

Верховний Суд, у постанові від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, яка була врахована судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, зазначив, що усталеною є практика, відповідно до якої членська книжка садівника визнається тим документом, який підтверджує, що певна особа є членом садівничого кооперативу. Зокрема, у постановах від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 25.10.2019 у справі №509/1760/16-ц, від 24.06.2021 у справі №916/3581/19 Верховний Суд вважав доведеною обставину того, що особа є членом садівничого кооперативу, якщо була надана книжка садівника. При цьому не вимагалось надання додаткових доказів, зокрема, документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку із зазначенням кадастрового номеру та інших.

Такі висновки стосуються осіб, які відповідно до Закону України "Про кооперацію" можуть бути членами кооперативу, а не тільки фізичних осіб, як помилково вважає скаржник.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 911/2739/22 (яка прийнята після звернення Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва із касаційною скаргою у даній справі) зазначено, що аналіз положень Закону України "Про кооперацію" свідчить про те, що юридичним оформленнями факту прийняття особи до членів кооперативу є саме рішення правління чи голови кооперативу про прийняття особи до кооперативу (у члени кооперативу), яке в подальшому підлягає затвердженню загальними зборами його членів. При цьому, Верховний Суд зазначив про те, що відсутність рішення загальних зборів членів кооперативу як про затвердження рішення правління (голови правління) про прийняття нових членів, так і рішення про відмову у затвердженні цих рішень, за умови, що певна особа є власником земельної ділянки, розташованої на території кооперативу, подала виконавчому органу кооперативу заяву про вступ до кооперативу, внесла вступний внесок і пай у порядку і розмірах, визначених статутом, щодо якої було прийняте рішення правління (голови правління) про прийняття до кооперативу, яка має членську книжку садовода, виконує обов`язки члена кооперативу та сплачує членські внески, не свідчить про те, що така особа не набула членства в кооперативі.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду та встановивши, що позивач має членську книжку, сплатив вступний внесок та постійно сплачував членські внески, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач є членом Садівницького товариства «Сонячний» з 31.01.2014.

Разом з тим, добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 28 квітня 2021 року N 2-р(ІІ)/2021 вказав, зокрема, таке: "словосполуку" а також зловживання правом в інших формах", слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з нормами Кодексу, насамперед із тими, що містяться в його статтях 3, 12, 13. Унаслідок цього, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії можуть бути в подальшому кваліфіковано як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій" (абзац другий підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини); частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, тому що ця мета є правомірною (легітимною) (абзац третій підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Крім того, на думку Конституційного Суду України, тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абзац третій підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 квітня 2020 року N 2-р(ІІ)/2021).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт прийняття відповідачем позивача до членів Садівничого товариства «Сонячний» (зокрема видача членської книжки, прийняття відповідачем від позивача вступного та членських внесків, видача відповідачем позивачу довідок про його членство у садівничому товаристві), прийняття рішення правління Садівничого товариства «Сонячний», яким вирішено вважати, що позивач не є членом товариства, є поведінкою, яка суперечить добросовісності, так як відповідач діє всупереч своїй попередній поведінці.

Водночас, з огляду на встановлення факту того, що позивач вже є членом Садівничого товариства «Сонячний» з 31.01.2014, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оспорюване рішення правління фактично стосується позбавлення і припинення членства позивача в садівничому товаристві та виключення з нього.

Разом з тим, підстави припинення членства у кооперативі передбачені статтею 13 Закону України "Про кооперацію".

Так, згідно із статтею 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі: - добровільного виходу з нього; - припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; - несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; - смерті члена кооперативу - фізичної особи; - ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; - припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Верховний Суд зазначає, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом чи установчими документами.

Визначених законом та установчими документами підстав для виключення позивача з членів садівничого товариства судом апеляційної інстанції під час розгляду даного спору не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення правління Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва, оформленого пунктом 2 протоколу від 19.03.2023, яким Приватне акціонерне товариство "КИЇВСПЕЦМОНТАЖ" не визнано членом Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано положення частини 2 статті 41 Закону України "Про кооперацію", оскільки зазначена частина застосовується до статутів кооперативів, які були прийняті до набрання чинності Законом України "Про кооперацію" (до 27.08.2003), в той час як у даній справі досліджувались редакції статуту відповідача від 2011 та від 2016 років.

Водночас, колегія суддів вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.06.2019 у справі №922/2183/18, які враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, про те, що положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються, не є релевантними до справи, що переглядається, оскільки такі висновки зроблено щодо застосування «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, лише за наявності відповідного спору положення статуту товариства, які не відповідають вимогам законодавства, та порушують права чи охоронювані законом інтереси учасника (позивача), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 926/365/19).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для надання оцінки відповідності статуту відповідача положенням Закону України "Про кооперацію" у межах даного спору. Однак дані порушення не призвели до прийняття неправильного рішення, враховуючи встановлені вище обставини та відповідні висновки.

Доводи скаржника у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки, поданим відповідачем, протоколам засідань правління з питань прийняття в члени товариства інших осіб та книзі реєстрації протоколів засідань правління, відхиляються Судом, оскільки такі аргументи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлених ним обставин справи про те, що положення статуту відповідача, які діяли станом на січень 2014, не передбачали обов`язковості ухвалення (прийняття) правлінням Садівничого товариства «Сонячний» рішення про прийняття у члени садівничого товариства та затвердження його загальним зборами членів товариства.

Водночас, Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

Враховуючи викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пунктах 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Садівничим товариством "Сонячний" Дарницького району міста Києва у касаційній скарзі не зазначено.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

7. Розподіл судових витрат

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Садівничого товариства "Сонячний" Дарницького району міста Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 910/6558/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець