Ухвала

від 19.02.2024 по справі 640/14353/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 640/14353/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023

у справі за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне антикорупційне бюро України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Київській області,

про визнання наказу протиправним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

1. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скасовано 39 рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинено право постійного користування позивачем земельними ділянками загальною площею 638, 1122 га, які знаходяться в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам пунктів 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, та пункту 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України надіслано позивачу скаргу з додатками лише 14.06.2019, а копія доповнень до скарги від 13.06.2019 взагалі не направлялася, що позбавило позивача можливості своєчасно дізнатися про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час її розгляду та надавати відповідні письмові пояснення.

3. Крім того, позбавлення заінтересованої особи, яка є постійним землекористувачем земельних ділянок, можливості брати участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, на думку позивача, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість висновку комісії та спірного наказу, прийнятого на підставі такого висновку.

4. Справа неодноразово передавалася судами за юрисдикцією.

5. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, відмовив у задоволенні позову.

6. Зазначив, що позивач не довів протиправність спірного наказу, права постійного користування земельними ділянками та законність такої реєстрації права за позивачем.

7. 12.01.2024 Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

8. Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.01.2024 касаційну скаргу у цій справі передано колегії суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.

9. Верховний Суд ухвалою від 05.02.2024 залишив касаційну скаргу без руху для усунення її недоліків у зв?язку з тим, що скаржник при зверненні з касаційною скаргою не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Крім того, скаржнику необхідно було надати відомості щодо наявності електронного кабінету в адвоката, а також доказ про сплату судового збору в сумі 3842,00 грн.

10. 14.02.2024 позивач звернувся із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, до якої надав докази щодо наявності електронного кабінету в адвоката, а також доказ, що підтверджує зарахування судового збору в сумі 3842,00 грн за подання касаційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги зазначив про те, що, на його думку, касаційна скарга відповідає вимогам частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

11. Однак колегія суддів зазначає, що скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у частині визначення виключних випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, які є підставою для звернення з касаційною скаргою з огляду на таке.

12. Так, Верховний Суд в ухвалі від 05.02.2024 зазначив про те, що з огляду на зміст частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України при касаційному оскарженні судових рішень у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

13. Натомість касаційна скарга позивача, як і заява про усунення недоліків, містить викладення обставин справи, власну позицію скаржника щодо цих обставин, нормативне регулювання та посилання на рішення Європейського суду з прав людини.

14. Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до того, що скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що: 1) позивач був належним чином повідомлений про розгляд скарги Міністерством юстиції України; 2) право на отримання копій документів зацікавленими особами є за умови наявності відповідного звернення про таке отримання; 3) позивач подав неповний перелік документів для державної реєстрації земельних ділянок; 4) позивач подав державному реєстратору документи, з яких неможливо встановити факт поділу земельних ділянок, а також підстави такого поділу та їх правомірність; 5) згода власника земельних ділянок на їх поділ є обов`язковою.

15. Однак процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, та визначати конкретний випадок (випадки), за наявності якого (яких) подається касаційна скарга, передбачений (передбачені) статтею 287 ГПК.

16. Проте касаційна скарга, як і заява про усунення її недоліків, містять лише загальне посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах (без зазначення жодних постанов Верховного Суду та викладених у них висновків щодо застосування норми права). Ба більше, заява про усунення недоліків фактично відображає текст змісту касаційної скарги, а саме сторінок 5- 13.

17. Пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлює, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

18. Колегія суддів зазначає, що цитування у касаційній скарзі частини другої статті 287 ГПК України та застосування жирного накреслення до тексту на її фрагменти (тобто окремі пункти) не є належним обґрунтуванням виключних випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.

19. Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, оскільки обов`язок скаржника викласти та вмотивовано обґрунтувати виключні випадки, за наявності яких подається касаційна скарга випливає зі змісту частини другої статті 287, пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

20. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

21. Частиною четвертою статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

22. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків, що передбачено частиною п`ятою статті 292 ГПК України.

23. Оскільки скаржник не усунув визначені в ухвалі Верховного Суду від 05.02.2024 недоліки касаційної скарги щодо випадків касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, остання вважається неподаною і повертається скаржнику.

24. Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею після усунення недоліків. При цьому скаржнику необхідно порушити питання про поновлення строку на касаційне оскарження та належним чином його обґрунтувати.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 640/14353/19.

2. Надіслати учасникам справи копії ухвали.

3. Оригінал касаційної скарги у справі № 640/14353/19 залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський