Ухвала

від 20.02.2024 по справі 296/548/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/548/24

1-кс/296/707/24

УХВАЛА

Іменем України

20 лютого 2024 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060000000242 від 10.06.2022,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 судді Корольовського районного суду міста Житомира передано для розгляду заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060000000242 від 10.06.2022.

Клопотання мотивоване тим, що:

- Корольовський районний суд м.Житомира утворений з порушенням конституційних норм передбачених п.23 ст.106 Конституції України, оскільки відсутній документ про утворення суду та суд не має статусу органа державної влади, отже є незаконним утворенням.

- до клопотання долучено ксерокопії, тобто чернетки , а не копії.

- слідчий суддя буде ігнорувати вимоги ст.94 КПК України, параграф 5 Конвенції про захист прав людини і основних свобод та рішення Європейського суду з прав людини "Шабельник проти України" від 19.02.2009

- відбулося порушення автоматичного розподілу клопотання, оскільки в розподілі приймав суддя ОСОБА_8 , який відряджений до іншого суду;

ОСОБА_4 є особисто зацікавлена, оскільки кримінальне провадження ініційоване за зверненням судді та інших до ВРП, та вона є потерпілим чи заявником у кримінальному провадженні проти ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_3

20.02.2024 сторони кримінального проовадження до суду не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, оскільки вони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви.

Розглянувши заяву про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 суд прийшов наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) слідчий суддяне може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною першою статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов`язані заявити самовідвід.

Оцінюючи доводи заявника суд враховує, що незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об`єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ «Ferrantelli and Sanyangelo v. Italy», постанова від 7 серпня 1996 року, збірник 1996-ІІІ, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі «Wettstein v. Switzerland», № 33958/96, параграф 44).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Суд вважає, що наявність в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області кримінального провадження №42023060000000084 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України щодо повідомлення про втручання в діяльність суддів Корольовського районного суду м. Житомира не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060000000242.

Щодо заповіту складеного ОСОБА_7 на користь суддів Корольовського районного суду м. Житомира, серед яких також є ОСОБА_4 то це спосіб уникнути розгляду клопотання, який використаний підозрюваним та його захисником. При цьому не вказано чи взагалі є якесь майно у підозрюваного, щоб він міг його заповісти.

Отже, наявність заповіту, складеного ОСОБА_7 на ім"я суддів Корольовського районного суду м. Житомира та заявлені адвокатом ОСОБА_3 відводи самі по собі не вказують на наявність будь-якого розумного сумніву в неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Також є необгрунтованими припущення заявника, що слідчий суддя буде ігнорувати вимоги ст.94 КПК України, параграф 5 Конвенції про захист прав людини і основних свобод та рішення Європейського суду з прав людини "Шабельник проти України" від 19.02.2009.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) слідчий суддя у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Адвокат ОСОБА_3 вказує, що у розподілі даного клопотання приймав участь суддя ОСОБА_8 , який відряджений до іншого суду.

Згідно п. 2.3.4. Положення про автоматизовану систему документообігу суду автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Суд, маючи доступ до Д-3, перевірив як та на підставі чого відбувся повторний авторозподіл у справі №296/548/24 (номер провадження1-кс/296/368/24) від 17.01.2024 .

Згідно звіту про автоматичне визначення слідчого судді, авторозподіл у справі №296/548/24 (номер провадження1-кс/296/368/24) від 17.01.2024 розпочато 17.01.2024 о 10:45:45.854 та при виборі доповідача було виключено суддю ОСОБА_8 з вказівкою, що в нього відсутня спеціалізація;зайнятість згідно табелю (відрядження тривале); не є слідчим суддею.

Також з авторозподілу виключено суддів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з різних підстав.

Всього в розподілі приймало участь 8 слідчих суддів: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та для розгляду справи обрано суддю за випадковим числом:4964 Маслак Віту Петрівну

За таких обставин, встановлено, що поторний авторозподіл у справі №296/548/24 (номер провадження1-кс/296/368/24) від 17.01.2024 відбувся як те передбачено ст.35 КПК України та 2.3.4. Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Посилання, що Корольовський районний суд м.Житомира утворений з порушенням конституційних норм передбачених п.23 ст.106 Конституції України, оскільки відсутній документ про утворення суду та суд не має статусу органа державної влади, отже є незаконним утворенням не є підставою для відводу слідчого судді оскільки така підстава не передбачена у ст.75 КПК України.

Отже, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 , прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060000000242 від 10.06.2022 є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 75, 81, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_19 від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 , прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування щодо підозрюванго ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060000000242 від 10.06.2022 - залишити без задоволення

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1