Ухвала

від 19.02.2024 по справі 905/960/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/960/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю СП САТОРІ (вх. № 359 Д)

на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2023 (повний текст судового рішення складено та підписано 21.09.2023, суддя Зекунов Е.В.)

у справі № 905/960/23

за позовом Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа Краматорської міської ради м.Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю СП САТОРІ м.Краматорськ

про стягнення 97 284,05 грн

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року Комунальне виробниче підприємство "Краматорська тепломережа Краматорської міської ради звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САТОРІ» про стягнення заборгованості в розмірі 97 284,05 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2023 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СП САТОРІ на користь Комунального виробничого підприємства Краматорська тепломережа Краматорської міської ради борг за теплову енергію у сумі 42 055,50 грн, пеню у сумі 42055,50 грн, три проценти річних у сумі 1776,00 грн, інфляційні витрати у сумі 11397,05грн та судовий збір 2 684,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю СП САТОРІ, відповідач, з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2023 у справі № 905/960/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального виробничого підприємства Краматорська тепломережа Краматорської міської ради м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю СП Саторі про стягнення боргу за теплову енергію у сумі 42055,50 грн, пені у сумі 42 055,50 грн, трьох процентів річних у сумі 1776,00 грн, інфляційних витрат у сумі 11 397,05 грн відмовити повністю. Стягнути з Комунального виробничого підприємства Краматорська тепломережа Краматорської міської ради м.Краматорськ на користь ТОВ "СП Саторі" суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 028 грн.

Одночасно, апелянт звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2023 у справі № 905/960/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.02.2024 для розгляду справи № 905/960/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Терещенко О.І.

08.02.2024 від апелянта надійшло клопотання про долучення додатків до апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 у справі №905/960/23 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/960/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САТОРІ» (вх. №359Д) на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2023 у справі №905/960/23, до надходження матеріалів справи.

15.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/960/23.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 наведеної статті при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржником за подання апеляційної скарги (з урахуванням понижуючої ставки при поданні документів в електронній формі) мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3220,8 грн ( 2684 * 150%) * 0,8).

Натомість, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги були надані докази сплати судового збору в розмірі 3 028,00.

Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати (доплати) судового збору в сумі 192,8грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 21.09.2023, повний текст якого складений 21.09.2023, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 11.10.2023.

Тоді як апелянтом подано апеляційну скаргу 07.02.2024, тобто через три місяці та 27 дні.

З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт посилається на те, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю СП САТОРІ є м.Краматорськ Донецької області, яке перебуває під постійними ворожими обстрілами та у зоні проведення активних бойових дій, а тому з 01.03.2022 на підприємстві відповідача було оголошено простій, а у подальшому - з 01.05.2022, призупинено дію трудового договору з директором товариства та поновлено його дію лише 16.01.2024, що є причиною неотримання ані копії позовної заяви, ані копії оскаржуваного судового рішення та свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваного судового рішення була надіслана на юридичну адресу скаржника та повернута на адресу місцевого господарського суду з довідкою відділення поштового зв`язку за формою Ф-20 "за відсутністю адресата за вказаною адресою" 23.10.2023.

Також у відповідності до довідки про доставку електронного документа 09.10.2023 оскаржуване судове рішення було направлено відповідачеві на електронну адресу 14338487@mail.gov.ua.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що сторона повідомлена про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Частинами 1, 4 статті 10 вказаного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на момент розгляду справи, прийняття оскаржуваного рішення та на момент звернення з апеляційною скаргою місцезнаходженням відповідача-юридичної особи визначено:м. Краматорськ, вул. Паркова, 16, 84301.

Ця адреса також визначена скаржником в апеляційній скарзі.

Таким чином, сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, яка надіслана за адресою визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не отримання цієї кореспонденції уповноваженими особами юридичної особи не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Оголошення простою на підприємстві, призупинення повноважень директора та його проживання не за місцезнаходженням юридичної особи на час розгляду справи, не свідчать про відсутність можливості отримання уповноваженими особами товариства поштової кореспонденції, яка надходить на адресу такої юридичної особи, а також забезпечення можливості переадресації поштової кореспонденції до визначеного на власний розсуд поштового відділення.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване судове рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 11.10.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114018771), а отже скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом цього рішення.

Таким чином, враховуючи направлення поштової кореспонденції місцевим господарським судом відповідачу на адресу, яка зазначена у позові, а також міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зазначається самим скаржником в апеляційній скарзі, останній не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про наявність судового рішення, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.

Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Розглянувши подану скаржником заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, зазначені у заяві є недостатньо обґрунтованими (неповажними), що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням можливості апелянту вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на його обґрунтування.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а також положень статті 260 ГПК України, а саме за відсутності: обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів на його обґрунтування та доказів сплати (доплати) судового збору в установлених порядку та розмірі.

На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що апелянту слід надати суду нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх обґрунтування, докази сплати (доплати) судового збору.

Керуючись ст. ст. 174, 234, п. 2 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СП САТОРІ (вх. № 359 Д) на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2023 у справі № 905/960/23 залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду:

- нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх обґрунтування;

- докази сплати (доплати) судового збору в сумі 192,8грн;

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом апеляційної інстанції може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження або повернуто апеляційну скаргу.

Суддя - доповідач Н.В. Гребенюк