Рішення

від 12.02.2024 по справі 906/785/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/785/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Федосюк В.О., виписка з ЄДР;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

прокурор: Рудченко М.М., службове посвідчення №071186 від 01.03.2023;

Ревелюк Т.О., службове посвідчення №071187 від 01.03.2023 (приймала участь в

судовому засіданні 08.01.24;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (м.Житомир)

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир);

2. Овруцької міської ради Житомирської області (м.Овруч Коростенського району Житомирської області);

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПКЗ" (с.Попільня Житомирського району Житомирської області)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дочірнього підприємства "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (с.Словечне, Овруцького району Житомирської області)

про визнання незаконними та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку,

з перервою в судовому засіданні з 08.01.2024 до 12.02.2024 згідно із ст.216 ГПК України.

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Овруцької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРо-ПКЗ", в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" в частині передачі Овруцькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га в комунальну власність;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211, площею 37,0794га;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га припинивши право комунальної власності Овруцької міської ради, право оренди ТОВ "Агро-ПКЗ", обтяження, зареєстровані на вказану земельну ділянку;

- визнати недійсним договір оренди землі від 16.06.2020 укладений між Овруцькою міською радою та ТОВ "Агро-ПКЗ";

- зобов`язати ТОВ "Агро-ПКЗ" повернути на користь держави в особі Житомирської обласної ради земельну ділянку лісового фонду, площею 16,0019га в межах та конфігурації лісового масиву №2 кварталу 117 визначених у Державному акті, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га з державної у комунальну власність ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не дотримано процедури проведення інвентаризації земель, внаслідок чого частину вказаної земельної ділянки лісового фонду, площею 16,0019га, що перебувала в управлінні та розпорядженні Житомирської обласної ради, незаконно включено до земель сільськогосподарського призначення та передано до комунальної власності Овруцької об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою суду від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено Дочірнє підприємство "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача та призначено підготовче засідання на 25.07.2023.

05.07.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про застосування строку позовної давності (т.1, а.с.111-113).

У відзиві на позов ідповідача-1 просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що вказана земельна ділянка на момент подання позовної заяви не зареєстрована за Житомирською обласною радою або за її комунальним лісогосподарським підприємством, а тому взагалі відсутнє будь-яке порушене право вказаних юридичних осіб (державних органів) інтереси яких захищає органи прокуратури. Також зауважує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Словечанський лісгосп АПК" є самостійною юридичною особою, що зареєстрована у відповідності до законодавства та має код ЄДРПОУ 05437629. У відомостях серед засновників підприємства відсутня Житомирська обласна рада, також відсутні докази заснування підприємства на базі комунального майна. Крім того, у матеріалах справи відсутні рішення Житомирської обласної ради про створення ДП "Словечанський лісгосп АПК" чи про надання згоди на його створення. ДП "Словечанський лісгосп АПК" було створено шляхом перетворення державного підприємства на підставі розпорядження голови ОДА від 30.07.2022. А технічну документацію із землеустрою по встановленню меж і виготовленню державних актів на право постійного користування землею ДП "Словечанський лісгосп АПК" було затверджено розпорядженням Овруцької РДА від 18.11.2005 №316, яка була на той час розпорядником земель державної форми власності (т.1, а.с.116-121).

07.07.2023 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов відзив №02-09/1793 від 03.07.2023, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та вказує, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" в частині передачі Овруцькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га в комунальну власність не може розглядатись господарським судом. Щодо заявлених позовних вимог про скасування державної зазначає, що у даному випадку належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, оскільки його задоволення є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Прокурор у позовній заяві не зазначив та не обґрунтував жодних підстав визнання недійсним договору оренди або примусового припинення прав на землю. На думку відповідача 2, Овруцька міська рада Житомирської області є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га, а право власності набуте в межах повноважень та у законний спосіб (т.1, а.с.127-132).

21.07.2023 на адресу суду від заступника керівника Коростенської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №52/2-6342вих23 від 19.07.2023 на відзив представника Овруцької міської ради та відповідь на відзив №52/2-6328вих23 від 19.07.2023 на відзив представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.1, а.с.138-150; 159-172).

Житомирська обласна рада 24.07.2023 надіслала клопотання, в якому повідомила, що підтримує позовні вимоги керівника Коростенської окружної прокуратури, а також просить здійснювати розгляд справи без участі представника обласної ради (т.1, а.с.181).

Ухвалою суду від 25.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 18.09.2023.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2023 відкладено підготовче засідання на 17.10.2023.

17.10.2023 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшло письмове пояснення по справі від 16.10.2023 №15/1-517вих-23, у яких прокурор додатково зазначив про безпідставність доводів представників відповідачів щодо відсутності порушених прав Житомирської обласної ради (т.1, а.с.224-228).

17.11.2023 на адресу суду на виконання вимог ухвали від 17.10.2023 від представника відповідача-1 надійшла відповідь на письмові пояснення прокурора №15/1-517вих-23 від 16.10.2023 (т.1, а.с.238-239).

Ухвалою суду від 20.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/785/23 до судового розгляду по суті на 08.01.2024.

У судовому засіданні 08.01.2024 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 12.02.2024.

Присутній у судовому засіданні 12.02.2024 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 проти позову заперечила у повному обсязі, також просила застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог.

Представник позивача, відповідача 2,3 та третьої особи на стороні позивача в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирської обласної ради від 10.10.2000 "Про припинення права користування та надання земель лісового фонду" припинено право користування землями лісового фонду, які були в постійному користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, що реформувалися і визнано їх землями запасу.

Цим же рішенням вказані землі лісового фонду надано в постійне користування лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства в рамках і на умовах згідно додатку №2, у тому числі, на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району а (т.1, а.с.70-82).

Земельна ділянка площею 16,0019га 117 кварталу (надалі - спірна земельна ділянка), згідно з планом лісонасадження Лісовпорядкування 2000 року входила до земель Слобідського лісництва Словечанського державного спеціалізованого лісгоспу агропромислового комплексу (т.1, а.с.64-66).

Наказом Словечанського держспецлісгоспу АПК №120 в/ч від 24.09.2002 шляхом реорганізації, а саме перетворення Словечанського держспецлісгоспу АПК утворено Дочірнє підприємство "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (т.1, а.с.83).

Рішенням Хлуплянської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 20.01.2004 погоджено Технічну документацію із землеустрою по встановленню зовнішніх меж і складанню Державною акта на право постійного користування земельними ділянками ДП "Словечанський лісгосп АПК" на території Хлуплянської сільської ради (т.1, а.с.84).

Розпорядженням голови Овруцької районної державної адміністрації від 18.11.2005 №316, затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок ДП "Словечанський лісгосп АПК" для ведення лісового господарства на територіях сільських рад, зокрема Хлуплянської сільської ради площею 385,0511 га та надано дозвіл на виготовлення зазначеному дочірньому підприємству державного акта на право постійного користування (т.1, а.с.85-86).

На підставі вказаного розпорядження ДП "Словечанський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" отримало державний акт серії ЯЯ №07076068 на право постійного користування земельними ділянками №1 (1824287900:14:000:0200), №2 (1824287900:14:000:0201), №3 (1824287900:15:000:0074) загальною площею 255,0511га (т.1, а.с.87).

До складу земель, що надані згідно з вказаним Державним актом входить спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1824287900:14:000:0201 площею 16,0019га. Цільове призначення земельної ділянки згідно Державного акту - для ведення лісового господарства.

З плану лісонасаджень ДП "Словечанський лісгосп АПК" Слобідське лісництво - лісовпорядкування 2012 року та Державного акту серії ЯЯ №07076068 вбачається, що земельна ділянка позначена у державному акті №2 (площею 16,0019га) входить до 117 кварталу лісонасаджень, належить Житомирській обласній раді та перебуває в постійному користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК".

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач 1) №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" передано Овруцькій міській раді (відповідач 2) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5119,4065га, які розташовані за межами населених пунктів на території Овруцької міської об`єднаної територіальної громади Овруцького району Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі (т.1, а.с. 41).

Відповідно до додатку акта приймання-передачі від 22.12.2018, у комунальну власність сільськогосподарського призначення передано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером: 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га (п.208), (т.1, а.с.46).

27.12.2018 рішенням Овруцької міської ради №1004 "Про прийняття у комунальну власність Овруцької міської об`єднаної територіальної громади земельних ділянок державної власності" у комунальну власність Овруцької міської об`єднаної територіальної громади прийнято земельні ділянки державної власності загальною площею 5119,4065га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення - землі запасу згідно додатку 1 (т.1, а.с.49).

04.01.2019 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 22.12.2018, видавник: Овруцька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області; наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:1004, виданий 27.12.2018, видавник: Овруцька міська рада, державним реєстратором Овруцької міської ради зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою, Овруцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Овруцької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га (т.1, а.с.97).

16.06.2020 між Овруцькою міською радою Коростенського району (орендодавець) та ТОВ "Агро-ПКЗ" (орендар/відповідач 3) укладено договір оренди землі за результатами земельних торгів з продажу права оренди строком на 10 років, до 16.06.2030 (т.1, а.с.58-63).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01.07.2020 державним реєстратором Попільнянської РДА зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га за ТОВ "Агро ПКЗ) (т.1, а.с.97 на звороті).

У матеріалах справи міститься викопіювання з картографічної основи Державного Земельного кадастру, картографічної основи (плану), якою підтверджено накладення земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1824287900:14:000:0201 площею 16,0019га, що перебуває в постійному користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК" (т.1, а.с.99).

Згідно з таксаційного опису лісових насаджень Слобідського лісництва (картал117), що міститься в Проекті організації та розвитку лісового господарства ДП "Словечанський лісгосп АПК" за 2014 рік, у кварталі 117 вік більшості дерев складає понад 50 років, повнота насаджень становить від 0,40 до 0,83 (т.1, а.с.88-92).

Таким чином, прокурор доводить, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 сформована за рахунок земельної ділянки лісового фонду, що перебуває в постійному користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК" згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 04.10.2006 серії ЯЯ №076068 (згідно додатку до державного акту ділянка №2 площею 16,0019га з кадастровим номером1824287900:14:000:0201)

Вказані обставини, на думку прокурора свідчать про незаконність наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та реєстрацію у комунальну власність Овруцької міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га, оскільки вказана земельна ділянки повністю накладаються на землі лісового фонду Слобідського лісництва ДП "Словечанський лісгосп АПК" а саме: кварталу 117, відтак формування та розпорядження такою земельними ділянками здійснено незаконно. Спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні Дочірнього підприємства "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради та в управлінні Житомирської обласної ради.

На виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", заступник керівника Коростенської окружної прокуратури адресував Житомирській обласній раді повідомлення від 18.04.2023 №52-3207вих-23, в якому вказано про неправомірне набуття Овруцькою радою права комунальної власності на земельну ділянку лісового фонду. У вказаному листі прокуратура просила вирішити питання щодо звернення Житомирської обласної ради з відповідним позовом про поновлення інтересів держави, або повідомити про причини, що перешкоджають вжиттю таких заходів (т.1, а.с.100-103).

У відповідь на вказане повідомлення Житомирська обласна рада листом від 01.05.2023 №р-5-21/396 вказала, що згідно з пунктом 6.1. статуту Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, ДП "Словечанський лісгосп АПК" є дочірнім підприємством Житомирської обласної ради, яке створене з метою здійснення державної політики щодо розвитку лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів, а також здійснення заходів щодо раціонального використання лісів, їх відновлення та збереження, ведення обліку лісів тощо. Житомирська обласна рада не має правових підстав для витребування земельних ділянок, оскільки втручання посадових осіб органу місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється. Крім того, обласна рада не заперечує представництво інтересів держави в особі Житомирської обласної ради з питань вказаних у повідомленні (т.1, а.с. 104).

Досліджуючи питання наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах позивача, господарським судом враховано наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

Враховуючи те, що Житомирська обласна рада не вживала належних заходів щодо їх усунення та вказала про відсутність правових підстав вчиняти дії, визначені у повідомленні від 18.04.2023 №52-3207вих-23, суд дійшов до висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно доч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (ст.5 Лісового кодексу України).

Згідно зі ст.55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно положень ст.7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Статтею 8 Лісового кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачено ст.122 ЗК України. Так, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб (ч.2).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст.57 Земельного кодексу України, ч.1 ст.17 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст.47 Лісового кодексу України лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 №45 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області проведено інвентаризацію на території об`єднаних територіальних громад згідно з додатком №1 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, кім земель, які знаходяться у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій (т.1, а.с.40).

За наслідками інвентаризації земель державної власності, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ Овруцькій міській раді передано 345 земельних ділянок загальною площею - 5119,4065га, у тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га, яка в додатку до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність знаходиться під №208.

Разом з тим, до складу земель за межами населених пунктів Овруцького району Житомирської області, що підлягають інвентаризації, включено земельну ділянку лісового фонду комунальної власності площею 16,0019га, що перебувала в управлінні та розпорядженні Житомирської обласної ради.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ДП "Словечанський лісгосп АПК" 04.09.2006 видано Державний акт від 04.09.2006 серії ЯЯ №076068 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 255,0511га, що розташовані на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району Житомирської області, у тому числі ділянка №2 площею 16,0019га з кадастровим номером 1824287900:14:000:0201, яка повністю увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 №1051 (надалі - Порядок), цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з Додатком №4 Порядку "Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)" групи 005 "Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю" підгрупи 01, дана підгрупа включає земельні лісові ділянки, які зайняті деревною та чагарниковою рослинністю, з повнотою насаджень в молодниках від 0,4 і більше, в інших вікових групах - від 0,3 і більше (тобто крони дерев займають рівномірно щонайменше 40 відсотків (30 відсотків) площі ділянки).

Як вбачається з таксаційного опису лісових насаджень у кварталі 117 Слобідського лісництва, повнота насаджень лісу складає від 0,40 до 0,83.

За таких обставин, враховуючи вимоги Порядку ведення Державного земельного кадастру, земельна ділянка лісогосподарського призначення загальною площею 16,0019га, яка перебувала в постійному користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК" на підставі державного акту, не могла бути віднесена до земель сільськогосподарського призначення.

Враховуючи, що інвентаризація лісогосподарських земель, що перебувають в розпорядженні та управлінні Житомирської обласної ради, здійснена незаконно, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не уповноважене проводити реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як землі сільськогосподарського призначення державної власності та розпоряджатися спірною земельною ділянкою шляхом її передачі в комунальну власність Овруцької міської ради.

Згідно ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 141 ЗК України установлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки, у випадках визначених Законом.

Приписами ч.ч.3, 4 ст.142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Частинами 1, 2, 4, 10 ст.149 ЗК України, чинними станом на 04.01.2019 (дата реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 в Державному земельному кадастрі) передбачено наступний порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування.

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.149 ЗК України).

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч.2 ст.149 ЗК України).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб (ч.4 ст.149 ЗК України).

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (ч.10 ст.149 ЗК України).

Як вбачається із наявних матеріалів справи, будь-яка інформація щодо погодження вилучення та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення відсутня.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані обставини, з урахуванням вищенаведених норм, свідчать про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність", яким передано у власність земельну ділянку лісового фонду та змінено її цільове призначення без згоди землекористувача, в частині передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення, прийнятий з порушенням норм Земельного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути, в тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Встановивши, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, а не сільськогосподарського призначення, за відсутності жодних дій щодо надання згоди на зміну цільового призначення та отримання згоди землекористувача про передання у власність такої земельної ділянки, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області області 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" в частині передачі в комунальну власність Овруцької міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:211 площею 37,0794га, як земельної ділянки, яка є сформованою у відповідності до чинного законодавства та містить у своєму складі земельну ділянку лісогосподарського призначення.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 16.06.2020, що укладений між Овруцькою міською радою та ТОВ "Агро-ПКЗ".

Як вже зазначено вище, 04.01.2019 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 824287900:14:000:211 площею 37,0794га за Територіальною громадою, Овруцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Овруцької міської ради.

16.06.2020 між Овруцькою міською радою Коростенського району Житомирської області та ТОВ "Агро-ПКЗ" укладено договір оренди землі за результатами земельних торгів з продажу права оренди строком на 10 років, до 16.06.2030.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01.07.2020 державним реєстратором зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки з реєстраційним номером 37149153 (кадастровий номер 1824287900:14:000:0211) за ТОВ "Агро -ПКЗ".

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п.в ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угод недійсними.

Стаття 203 ЦК України закріплює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (ст.215 ЦК України).

Зміст ст.ст.203, 215 ЦК України свідчить, що недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема дефектів (незаконності) змісту, форми, суб`єктного складу, волевиявлення тощо.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін і яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оспорювати правочин можуть не лише сторони, а й заінтересована особа, яка не була його стороною, проте її власний інтерес полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

За ст.3 Закону України "Про оренду землі", об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таке право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Договір оренди є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладення, за ст.ст.317, 319 ЦК України, наділений лише законний власник майна, тобто особа, що має усі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння).

Враховуючи те, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області поза межами компетенції та поза волею належного власника - Житомирської обласної ради незаконно вилучено спірну ділянку із земель лісогосподарського призначення та постійного землекористування ДП "Словечанський лісгосп АПК" та передано в комунальну власність Овруцької міської ради , яку в подальшому після проведення земельних торгів передано за договором в оренду ТОВ "Агро-ПКЗ" як землю сільськогосподарського призначення, вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 37,0794га з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211, укладеного 16.06.2020 між Овруцькою міською радою та ТОВ "Агро-ПКЗ", підлягають задоволенню.

Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації всіх речових прав на земельну ділянку.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" державним реєстратором Овруцької міської ради 09.01.2019 прийнято рішення №44992495 з відкриттям розділу про реєстрацію права комунальної власності Овруцької міської ради на земельну ділянку площею 37,0794га з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211, а також 04.01.2019 за реєстраційним номером 29798899 вчинено запис про реєстрацію права власності.

Крім того, державним реєстратором Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області 03.07.2020 прийнято рішення №52944873 з відкриттям розділу про реєстрацію права оренди ТОВ "Агро-ПКЗ" земельної ділянки площею 37,0794га з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211, а також 01.07.2020 за реєстраційним номером 37149153 вчинено запис про реєстрацію речового права (права оренди).

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до частини 2 статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Абзац другий частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що у разі, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Абзац третій частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Оскільки право комунальної власності у Овруцької міської ради на спірну земельну ділянку виникло на підставі протиправного наказу Головного упраління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ, і земельна ділянка лісогосподарського призначення вибула з власності позивача з порушенням норм Земельного кодексу України, то відповідне право у Овруцької міської ради на законних підставах не виникало.

Отже, так як відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації, усунення порушень закону у даному випадку можливе шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Зважаючи на те, що у Овруцької міської ради право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстроване у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, шляхом визнання недійсним оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, скасування державної реєстрації права комунальної власності та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Житомирської обласної ради.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно зі статтею 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Оскільки судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області порушено положення законодавства при затвердженні документації з інвентаризації земель та реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га як землі сільськогосподарського призначення, а також те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га накладається на землі лісового фонду, що перебувають в постійному користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК" та які не були у встановленому порядку вилучені, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га в Державному земельному кадастрі підлягає скасуванню; також підлягає скасуванню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га припинивши право комунальної власності Овруцької міської ради, обтяження, зареєстровані на вказану земельну ділянку.

Враховуючи, що право оренди ТОВ "АГРО-ПКЗ" з реєстраційним номером 37149153 зареєстровано на підставі договору оренди від 16.06.2020, який визнано недійсним, право оренди на вказаний об`єкт нерухомості має бути припинено шляхом скасування державної реєстрації права оренди, у зв`язку з чим позов в частині скасування державної реєстрації права оренди ТОВ "АГРО-ПКЗ" на спірну земельну ділянку підлягає задоволенню.

Судом враховано, що відповідно до вимог ст.373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зайняття земельної ділянки, яка належить до категорії обмежених в обороті з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісового фонду.

Так, власник земельної ділянки з обмеженим оборотом може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом норм Земельного та Лісового кодексів України землі лісогосподарського призначення мають особливий статус, а тому є обмеженими в обороті, тобто можуть надаватися у власність або користування лише у виняткових випадках.

Зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного кодексу України та Лісового кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку лісового фонду слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Враховуючи, що Овруцькою міською радою Житомирської області незаконно зайнято земельну ділянку лісогосподарського призначення з порушенням Земельного кодексу України та Лісового кодексу України, яку в подальшому передано в оренду ТОВ "АГРО-ПКЗ", то вказані правовідносини необхідно розглядати як не пов`язані з позбавленням володіння порушення права власності держави та титульного володільця.

Поряд з цим, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.

Беручи до уваги, що позивачем рішення про вилучення спірної земельної ділянки з державного лісового фонду, зміну її цільового призначення та передачу її у комунальну власність Овруцькій міській раді не приймалось, відтак право постійного користувача та дійсного володільця спірної землі до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право власності спірною земельною ділянкою у Овруцької міської ради Житомирської області, в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель лісогосподарського призначення, не виникло.

З огляду на викладене, негаторний позов є ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення, за допомогою якого можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

Судом враховується, що доказів на спростування обставин незаконності вибуття спірної земельної ділянки з власності держави до матеріалів справи відповідачами не надано.

За таких обставин, заявлена прокурором вимога про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку лісового фонду площею 16,0019га в межах конфігурації лісового масиву №2 кварталу 117 визначених у Державному акті, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га на користь держави в особі Житомирської обласної ради є доведеною та обґрунтованою.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується відповідачів, які мали довести наявність усіх тих обставин, з якими вони пов`язують необґрунтованість та недоведеність позову.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про застосування строку позовної давності відповідач-1 зазначає, що правовідносини з приводу яких прокурор звернувся до суду виникли у 2018 році, з дня прийняття оскаржуваного наказу, водночас прокурор звернувся з даним позовом у 2023 році. У зв`язку з чим, відповідач-1 вважає, що позов заявлено прокурором після закінчення 3 річного строку.

Дослідивши матеріали справи та заяву відповідача-1, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач. Така позиція відображена і у висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленому у постанові від 30.01.2019 у справі №357/9328/15-ц.

До заяви про застосування позовної давності відповідачем-1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обізнаність позивача про порушення його права з моменту прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області наказу від 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ, оскільки відповідачем-1 не здійснювалось повідомлення позивача про передачу спірної земельної ділянки (до складу якої входить частина земельної ділянки лісового фонду, що перебуває у постійному користуванні ДП "Словечанський лісгосп АПК" ) у комунальну власність Овруцької міської ради.

Також, суд зазначає наступне.

Оскільки використання земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України та Лісового кодексу України є таким порушенням права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням права володіння, то негаторний позов можна заявити впродовж усього тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісового фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).

Крім того суд враховує, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423, від 25.04.2023 № 383 карантин продовжувався на усій території України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.

Таким чином, карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 продовжився на строк дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, 18.04.2022, 17.05.2022, 12.08.2022, 07.11.2022, 11.02.2023, 01.05.2023, 26.07.2023, 06.11.2023, 05.02.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 строком на 90 діб.

Таким чином, воєнний стан в Україні триває з 24.02.2022 і до теперішнього часу, а тому перебіг позовної давності продовжується.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора до суду у даному випадку також відбулося в межах позовної давності, а тому підстави для застосування позовної давності відсутні.

Стосовно доводів відповідача 2 (Овруцької міської ради), що позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області наказу від 22.12.2018 №6-5028/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" відноситься виключно до компетенції адміністративних судів, слід зазначити наступне.

Суд враховує, що у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право.

У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного права та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло внаслідок та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладені правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 902/517/17 і Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15, суд вважає доводи Овруцької міської ради помилковими, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом щодо земельної ділянки, яку передано у комунальну власність, а в подальшому надано для використання у підприємницькій діяльності, тому даний спір є господарсько-правовим та за змістом правовідносин підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5028/14-18-СГ від 22.12.2018 "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" в частині передачі Овруцькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га в комунальну власність.

3. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211, площею 37,0794га.

4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га, припинивши право комунальної власності Овруцької міської ради, право оренди ТОВ "АГРО-ПКЗ", обтяження, зареєстровані на вказану земельну ділянку.

5. Визнати недійсним договір оренди землі від 16.06.2020, укладений між Овруцькою міською радою (вул.Тараса Шевченка, 31-А, м.Овруч, Коростенський район, Житомирська область, 11001, код ЄДРПОУ 04053370) та ТОВ "АГРО-ПКЗ" (вул.Прикордонників, 65, с.Попільня, Попільнянський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 42965302) .

6. Зобов`язати ТОВ "АГРО-ПКЗ" (вул.Прикордонників, 65, с.Попільня, Попільнянський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 42965302) повернути на користь держави в особі Житомирської обласної ради земельну ділянку лісового фонду, площею 16,0019га в межах та конфігурації лісового масиву №2 кварталу 117, визначених у Державному акті, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:14:000:0211 площею 37,0794га.

7. Стягнути з Головногоуправління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка,45, м.Житомир, 10002; код ЄДРПОУ 39765513) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 02909950) - 4 473,33грн судового збору.

8. Стягнути з Овруцької міської ради Житомирської області (вул.Тараса Шевченка, 31-А, м.Овруч, Коростенський район, Житомирська область, 11001, код ЄДРПОУ 04053370) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 02909950) - 4 473,33грн судового збору.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПКЗ" (вул.Прикордонників, 65, с.Попільня, Попільнянський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 42965302) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 02909950) - 4 473,33грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.02.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2- Коростенська окружна прокуратура через систему "Електронний суд";

3- Житомирська обласна прокуратура на ел. пошту: sekretariat@zhit.gp.gov.ua;

4- позивачу через систему "Електронний суд";

5- Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області через систему "Електронний суд";

6- Овруцькій міській раді через систему "Електронний суд";

7 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-ПЗК" (код ЄДРПОУ 42965302) (рек);

8- третій особі ДП "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради через систему "Електронний суд";