Рішення
від 07.02.2024 по справі 910/16972/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2024Справа № 910/16972/21 (910/6828/23)

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134,м. Київ, вул. Кільцева дорога,22, ідентифікаційний номер 21634980);

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервіс" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога,22, ідентифікаційний номер 41661191);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01014, м. Київ, Болсуновська,13-15, офіс 620, ідентифікаційний номер 38800017)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор КП "Центр державної реєстрації" Тарнавська Світлана Володимирівна (03124, м. Київ, бул. І.Лепсе,15-А);

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор КП "Центр державної реєстрації" Демченко Марина Олександрівна (03124, м. Київ, бул. І.Лепсе,15-А);

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Толочко Яна Миколаївна ( АДРЕСА_1 );

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фізична особа-підприємець Марков Дмитро Миколайович ( АДРЕСА_2 );

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м., вул. Січових Стрільців, 17);

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога,22, ідентифікаційний номер 37832645)

про скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договору та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 910/16972/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарнер" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. С. Москаленка,16 Г, ідентифікаційний номер 39863240)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134,м. Київ, вул. Кільцева дорога,22, ідентифікаційний номер 21634980)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники учасників:

від позивача - Крикуненко С.В.,

від відповідача-1 - не з`явилися,

від відповідача-2 - Пелепецький В.Д.,

від третіх осіб - не з`явилися,

вільний слухач - ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/16972/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

До Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 08.05.2023.

Так, усуваючи недоліки, вказані в ухвалі суду від 08.05.2023, позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 211 436,86грн.

При цьому, судом встановлено, що суму судового збору позивач обрахував на підставі даних бухгалтерського обліку балансової вартості нерухомого майна ТОВ "Проскан" №22-03/18 від 05.07.2018 (довідка).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

28.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 20.07.2023.

Разом з тим, позивачем також подано суду заяву про зміну предмету позову.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову позовними вимогами є:

1. Скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395 від 28.07.2017 13:14:22 державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614474 від 28.07.2017 12:49:33, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (Комплекс будівель - виробнича база, Загальна площа (кв.м): 6148, Адреса: м.Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни), будинок 22) за публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛ. БАСТІОННА, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721).

2. Скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:

36363403 від 28.07.2017 13:14:33 державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614555 від 28.07.2017 12:54:53, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв.м.): 7321.9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни), будинок 22 за публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛ. БАСТІОННА, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721).

3. Визнання недійсним укладений між публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (ідентифікаційний код: 35264721) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТІВІТІС ЛТД" (ідентифікаційний код: 38800017) договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Яною Миколаївною.

4. Витребування з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ТРАНССЕРВІС" (Україна, 03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 41661191) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКАН" (Україна, 03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 22, ідентифікаційний код: 21634980) об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 30.08.2023. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації" Тарнавську Світлану Володимирівну (03124, м. Київ, бул. І.Лепсе,15-А). Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації" Демченко Марину Олександрівну (03124, м. Київ, бул. І.Лепсе,15-А). Залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Толочко Яну Миколаївну ( АДРЕСА_1 ). Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_2 ). Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м., вул. Січових Стрільців, 17). Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Поінт" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога,22, ідентифікаційний номер 37832645).

28.08.2023 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

29.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про долучення доказів до матеріалів справи.

29.08.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача щодо заявлених позовних вимог.

30.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про витребування доказів. Витребувано відповідні документи згідно з клопотанням позивача. Витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" письмові пояснення щодо угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017 року, укладеної між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД", зокрема щодо підстав виникнення грошового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Преміум" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД". Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 20.09.2023.

15.09.2023 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" про долучення документів до матеріалів справи.

19.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про долучення документів до матеріалів справи.

19.09.2023 до суду надійшли пояснення відповідача-2 на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2023.

19.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2023 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/16972/21 (910/6828/23) за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.10.2023. Повторно витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м., вул. Січових Стрільців, 17) письмові пояснення щодо угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017 року, укладеної між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД", зокрема щодо підстав виникнення грошового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Преміум" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД".

21.09.2023 до суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" на відзив відповідача-2 від 29.08.2023.

21.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

02.10.2023 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

02.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення позивача на пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" від 13.09.2023.

03.10.2023 до суду надійшли додаткові заперечення позивача на пояснення відповідача-2 на виконання вимог ухвали від 30.08.2023.

03.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01014, м. Київ, Болсуновська,13-15, офіс 620, ідентифікаційний номер 38800017):- копії договору про відступлення права вимоги № 2807-пв/1 від 28.07.2017, укладений з громадянином України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та платіжних документів, згідно з якими відповідачем-2 було здійснено розрахунки за вказаним договором;- копії договору про відступлення права вимоги № 2807-пв/2 від 28.07.2017, укладений з громадянкою України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та платіжних документів, згідно з якими відповідачем-2 було здійснено розрахунки за вказаним договором. Утретє витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м., вул. Січових Стрільців, 17) письмові пояснення щодо угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017 року, укладеної між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД", зокрема щодо підстав виникнення грошового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Преміум" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД". Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для надання витребуваних документів та пояснень - до 25.10.2023 (включно). У черговий раз попереджено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду у вигляді штрафу в порядку, передбаченому ст. 135 Господарського процесуального кодексу України. Відкладено підготовче засідання у справі на 08.11.23.

26.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ТОВ "ФК Аквітіс" на ухвалу суду від 04.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 постановлено окрему ухвалу у справі 910/16972/21 (910/6828/23). Надіслано Національному банку України окрему ухвалу для виявлення та усунення причин, які призвели до не виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ухвал Господарського суду міста Києва від 30.08.2023, 20.09.2023, 04.10.2023 про витребування доказів. Закрито підготовче засідання. Розгляд справи по суті призначено на 20.12.2023

У зв`язку з тим, що 20.12.2023 суддя Мандичев Д.В. перебуватиме у щорічній відпустці, суд ухвалою від 14.12.2023 призначив судове засідання на 31.01.2024.

29.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 відкладено розгляд справи № 910/16972/21 (910/6828/23) по суті на 07.02.2024.

07.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" надійшло клопотання про відмову у відкритті провадження. Подане клопотання мотивоване тим, що в межах справи №910/8965/18 Верховним Судом ухвалено остаточне рішення за позовною заявою ТОВ «Проскан», яким у задоволенні аналогічного позову відмовлено.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Суд звертає увагу, що викладене в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" прохання відмовити у відкритті провадження у справі не відповідає стадії, на якій перебуває наразі розгляд справи № 910/16972/21 (910/6828/23), оскільки відмова у відкритті провадження можлива лише до прийняття позовної заяви до розгляду.

Натомість, після відкриття провадження у справі відповідний процесуальний механізм за наявності рішення чи ухвали суду, що набрали законної сили, про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, передбачений у статті 231 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Із аналізу наведеної норми права вбачається, що однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами. Однак, зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

У межах справи №910/8965/18 за позовом ТОВ «Проскан» до ПАТ "Комерційний банк "Преміум", ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс", ТОВ "Управляюча компанія Актівітіс", ТОВ "Логістик Транссервіс", позивач просив: визнати недійсним правочин ПАТ «КБ «Преміум» з набуття права власності на будівлю виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м, яка розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни), №22; визнати недійсним укладений між ПАТ «КБ «Преміум» та ТОВ «АКТІВІТІС ЛТД» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Яною Миколаївною; скасувати реєстраційний запис №16413501, внесений 27.07.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора №36351509; скасувати реєстраційний запис №16413903, внесений 27.07.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора №36351442; скасувати реєстраційний запис №1513682, внесений 28.07.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора № 36363395; скасувати реєстраційний запис №1511760, внесений 28.07.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора №36363403; скасувати реєстраційний запис №21614474 про державну реєстрацію права власності ПАТ «КБ «Преміум»; скасувати реєстраційний запис № 21614555 про державну реєстрацію права власності ПАТ «КБ «Преміум»; витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНССЕРВІС» об`єкти нерухомого майна: Комплекс будівель - виробнича база, загальною площею 1340,8 кв.м. за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22; Будівля виробничої бази (літери В, В'), загальною площею 7321,9 кв.м. за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22.

Правовими підставами пред`явлення позову у справі №910/8965/18 слугувало те, що перебуваючи в стані ліквідації, ПАТ "Комерційний банк "Преміум" протиправно набуло право власності на іпотечне майно, власником якого є ТОВ «Проскан». До того ж, станом на час набуття права власності заступник голови правління банку не мав повноважень на вчинення відповідних юридичних дій. При цьому, позивач звертав увагу на суттєві недоліки в направлених банком вимогах про усунення порушення зобов`язань за кредитними договорами, та посилався на фіктивність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017. Позивач також указував, що відповідачі не можуть вважатися добросовісними набувачами нерухомого майна, оскільки ТОВ "Актівітіс ЛТД" не здійснило оплату вартості нерухомого майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017, та відповідачі усвідомлювали відсутність у ПАТ "КБ "Преміум", що ліквідується, прав та повноважень на набуття та подальше відчуження зазначеного нерухомого майна. Одночасно ТОВ «Проскан» наголошувало, що встановлений в договорі №6/КЛ/15 від 05.02.2015 строк кредитування закінчився та відповідно сплинув і строк дії іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015.

Наведені правові підстави зазначені в позовній заяві ТОВ «Проскан» у справі №910/8965/18, копія такої позовної заяви надана сторонами до матеріалів даної справи.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Тобто, предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

Так, з урахуванням заяви ТОВ «Проскан» про зміну предмету позову, позовними вимогами у справі № 910/16972/21 (910/6828/23) є: скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395 від 28.07.2017 13:14:22 державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614474 від 28.07.2017 12:49:33, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (Комплекс будівель - виробнича база, Загальна площа (кв.м): 6148, Адреса: м.Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни), будинок 22) за публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛ. БАСТІОННА, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721); скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363403 від 28.07.2017 13:14:33 державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614555 від 28.07.2017 12:54:53, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв.м.): 7321.9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни), будинок 22 за публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛ. БАСТІОННА, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721); визнання недійсним укладеного між публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТІВІТІС ЛТД"договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Яною Миколаївною; витребування з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ТРАНССЕРВІС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКАН" об`єктів нерухомого майна.

Як слідує зі змісту пред`явлених позовних вимог у даній справі, ТОВ «Проскан» посилалося на: нездійснення іпотекодержателем ПАТ «КБ «Преміум» експертної оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя, відсутності обов`язкового погодження ПАТ «КБ «Преміум» ціни набуття права власності на предмет іпотеки з позивачем, на незаконність дій державних реєстраторів щодо реєстрації права власності за ПАТ «КБ «Преміум» за відсутності експертної оцінки предмета іпотеки, дефекти Звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості від 29.07.2017, вибуття спірного майна - предмету іпотеки володіння ТОВ «Проскан» поза волею власника ТОВ «Проскан» за невизначеною вартістю та безоплатне набуття права власності на спірне нерухоме майно від незаконного власника ПАТ «КБ «Преміум».

Суд звертає увагу, що судами в межах справи №910/8965/18 не надавалася оцінка дотримання іпотекодержателем обумовленого договором іпотеки та законом порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, з урахуванням обставин відсутності оцінки предмета іпотеки, а також діям державного реєстратора при реєстрації права власності на таке майно за іпотекодержателем.

Таким чином судом установлено, що в даній справі та у справі №910/8965/18 не збігаються суб`єктний склад, предмет та підстави позову, у зв`язку з чим правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України відсутні.

Судом прийнято до уваги, що ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс" наголошувало в клопотанні на тому, що ТОВ «Проскан» у позовній заяві у справі № 910/8965/18 посилалося на звіт про оцінку вартості від 29.07.2017, складений ФОП Марковим Д.М., відтак позивач вводить суд в оману, вказуючи що про відповідний звіт останній дізнався лише 29.03.2023 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017100080008775 від 03.10.2017.

У той же час, обставини щодо ознайомлення позивача зі звітом про оцінку вартості від 29.07.2017 не впливають на розгляд клопотання ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс" про відмову у відкриття провадження у справі, оскільки позивач відповідні обставини наводив у контексті дотримання ним строку позовної давності при зверненні з даним позовом до суду.

Щодо викладеного в письмових поясненнях прохання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасувати окрему ухвалу від 08.11.2023, суд зауважує, що положення статті 246 ГПК України не надають процесуальної можливості скасування постановленої судом окремої ухвали.

У судовому засіданні, що відбулось, позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача-2 заперечував проти позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача-1, третіх осіб до судового засідання не з`явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 28.09.2005 (серія ЯЯЯ №479977), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ "Проскан" є власником комплексу будівель - виробнича база площею 6 148 кв.м., який розташований в м. Києві по вулиці Кільцева Дорога, №22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МЛС, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4 807,5 кв.м., будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг - центру (літера Г) площею 1 122,4 кв.м., будівля офісу "Bosh" (літера Д), площею 122,6 кв.м., контрольно-пропускний пункт (літера Е), площею 95,5 кв.м.

У подальшому ТОВ "Проскан" здійснено реконструкцію вищезазначеної будівлі (літ. В) площею 4 807,5 кв.м., у зв`язку із чим Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано ТОВ "Проскан" Свідоцтво про право власності від 26.11.2012 (серія САЕ №777147), яким посвідчено право приватної власності ТОВ "Проскан" на будівлю виробничої бази площею 7 321,90 кв.м., яка розташована в місті Києві по вулиці Кільцева Дорога, №22 (літери В, В').

04.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан" (Позичальник) укладено кредитний договір № 26/КЛ/13 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі - Кредитний договір №26/КЛ/13), за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується отримати кредит/транш кредиту, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом/траншем кредиту, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами до нього, що складають невід`ємну частину договору.

04.07.2013 у забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором між ТОВ "Проскан" (Іпотекодавець) та ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" (Іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір (далі - Іпотечний договір від 04.07.2013), предметом якого є наступне нерухоме майно: будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, №22, яка складається з: будівель виробничої бази - літери В, В' площею 7321,9 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду Іпотекодавцю за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000р. строком на 49 років; комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, №22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4 807,5 кв.м., будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г) площею 1 122,4 кв.м, будівля офісу "BOSH" (літера Д) площею 122,6 кв.м, контрольно-пропускний пункт (літера Е) площею 95,5 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду Іпотекодавцю за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000 строком на 49 років.

Пункт 2.3 іпотечного договору містить узгодження сторін про те, що заставна вартість предмета іпотеки становить 39 044 846,29 грн.

Сторони погоджуються з тим, що у випадку використання свого права на позасудове задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки при здійсненні незалежної експертної оцінки предмета іпотеки, суб`єкта оціночної діяльності, що здійснюватиме таку оцінку обратиме на свій розсуд іпотекодержатель, на що підписанням цього договору іпотекодавець надає свою згоду (пункт 2.4 іпотечного договору).

У пункті 7.4.1 іпотечного договору передбачено, що сторони Договору домовилися про тс, що Іпотекодержатель мас право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотскодержателя в иозасудовому порядку, на підставі цього Договору, шляхом: переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов`язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов. У випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодавець підписанням цього Іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю Предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, якого обирає Іпотекодержатель для здійснення такої оцінки, Витрати щодо здійснення такої оцінки Предмета іпотеки несе Іпотекодавець. Підписанням цього Договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на прийняття Іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя (придбання Предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору. Кредитного договору та вимог чинного законодавства України. Іпотекодавець підписанням цього Договору також засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору та письмового рішення Іпотекодержателя про перехід права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається. Цей Договір має силу правовстановлюючого документу та надає право Іпотекодержателю подати заяву про реєстрацію права власності на предмет іпотеки та право продати Предмет іпотеки. Право власності на Предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя у порядку, що передбачений чинним законодавством України.

03.07.2015 між ТОВ «Проскан» (іпотекодавець) та ПАТ «КБ «Преміум» (іпотекодержатель) укладено додатковий договір №5 до іпотечного договору від 04.07.2013, яким сторони домовились внести зміни до пункту 2.3 вищезазначеного іпотечного договору та викласти його в іншій редакції.

Поряд із цим, 23.10.2013 у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Проскан» перед ПАТ «КБ «Преміум» за кредитним договором № 26/КЛ/13 від 04.07.2013 ТОВ «Проскан» (заставодавець) та ПАТ «КБ «Преміум» (заставодержатель) уклали договір застави основних засобів договір № 26/КЛ/13/3-1 від 23.10.2013 (попередньої застави)), згідно з яким відповідно до Додатку №1 в заставу надається виробниче обладнання (підіймачі, стенди, стелажі, кондиціонери, охоронні системи та інше, що належить ТОВ «Проскан».

Також, між ТОВ «Проскан» та ПАТ «КБ «Преміум» укладено додаткові договори до договору застави основних засобів № 26/КЛ/13/3-1 від 23.10.2013, а саме: від 14.04.2014, від 20.02.2015, №3 від 26.02.2015, №4 від 03.07.2015.

23.10.2013 у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Проскан» перед ПАТ «КБ «Преміум» за кредитним договором № 26/КЛ/13 від 04.07.2013 майновий поручитель ТОВ «А-Поінт» (заставодавець) та ПАТ «КБ «Преміум» (заставодержатель) уклали договір застави основних засобів договір № 26/КЛ/13/3-2 від 23.10.2013 (попередньої застави), згідно з яким відповідно до Додатку №1 в заставу надається виробниче обладнання (компресори, системи вимірювання, підіймачі, стенди та інше, що належить ТОВ «А-Поінт».

Надалі, між ТОВ «А-Поінт» та ПАТ «КБ «Преміум» укладено додаткові договори до договору застави основних засобів № 26/КЛ/13/3-2 від 23.10.2013, а саме: від 14.04.2014, від 20.02.2015, №3 від 26.02.2015, №4 від 03.07.2015.

05.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" (Кредитор або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан" (Боржник 1 або Позичальник 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ПОІНТ" (Боржник 2 або Позичальник 2) укладено Договір №1 переведення боргу (частини боргу) за Кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №26/КЛ/13 від 04.07.2013 (далі - Договір про переведення боргу №1), за умовами якого Позичальник 1 за згодою Кредитора переводить на Позичальника 2, а Позичальник 2 шляхом підписання цього договору приймає на себе частину боргу та зобов`язання Позичальника 1 за Кредитним договором №26/КЛ/13 від 04.07.2013, а саме: зобов`язання повернути Кредитору не пізніше 03.07.2015р. кредитні кошти в розмірі 1 000 000,00 дол. США, отримані Позичальником 1 в межах кредитної лінії відповідно до умов Кредитного договору №26/КЛ/13, в порядку визначеному умовами Кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015, який укладається між та Позичальником 2 одночасно з укладенням цього договору;

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 13% річних в строки та в порядку, визначеними умовами Кредитного договору №6/КЛ/15;

- сплатити неустойку (пеню, штраф) у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором №6/КЛ/15.

Згідно з п. 1.2. Договору про переведення боргу №1 Позичальник 1 переводить, а Позичальник 2 набуває (приймає на себе) борг (частину боргу) Позичальника 1 за кредитним договором у розмірі, визначеному умовами цього договору та Кредитного договору №6/КЛ/15.

Згідно з п. 8.1. Договору про переведення боргу №1 цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

05.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "А-ПОІНТ" (Позичальник) укладено Кредитний договір №6/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної мультивалютної відкличної лінії (далі - Кредитний договір №6/КЛ/15), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну мільтивалютну кредитну лінію у доларах США з лімітом в сумі, еквівалент якої не може перевищувати 1 000 000,00 доларів США та здійснює управління цією кредитною лінією, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах встановленого строку кредитування: з 05.02.2015р. по 03.07.2015р. включно. Цільове використання (мета) кредиту: переведення боргу згідно договору переведення боргу №1 від 05.02.2015р.

20.02.2015 у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 між ТОВ "Проскан" (Іпотекодавець) та ПАТ "КБ "Преміум" (Іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір №6/КЛ/15/І (далі - Іпотечний договір №6/КЛ/15/І), предметом іпотеки за іпотечним договором є наступне нерухоме майно: будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, 22, яка складається з: будівель виробничої бази - літери В, В' площею 7321,9 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду Іпотекодавцю (позивачу) за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000р. строком на 49 років; Комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога, 22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4807,5 кв.м., будівлі допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г) площею 1122,4 кв.м, будівля офісу "BOSH" (літера Д) площею 122,6 кв.м, контрольно-пропускний пункт (літера Е) площею 95,5 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, що передана в оренду іпотекодавцю (позивачу) за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2000р. строком на 49 років.

У пункті 2.4 іпотечного договору визначено, що сторони оцінили предмет застави (визначили заставну вартість предмета застави) у сумі 40 358 479,78 грн. (без ПДВ).

Згідно пункту 7.1.2. Іпотечного договору, який визначає один із можливих позасудових способів звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя без будь-якого додаткового погодження (окремого уповноваження) з боку Іпотекодавця, а саме шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по Кредитному договору у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому ціною придбання Іпотекодержателем у власність Предмету іпотеки є ринкова вартість Предмету іпотеки, яка визначається незалежним суб`єктом оціночної діяльності, визначеним за вибором Іпотекодержателя. Задоволення вимог Іпотекодержателя при цьому відбувається в порядку та розмірі, визначеними статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Підписанням цього Договору Іпотекодавець та Іпотекодержатель дійшли згоди про перехід права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя після спливу 40-денного строку з моменту надсилання письмової вимоги на адресу Іпотекодавця - попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки. В даному випадку цей Договір буде виступати правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

Одночасно, 20.02.2015 у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «А-Поінт» перед ПАТ «КБ «Преміум» за кредитним договором № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 майновий поручитель ТОВ «Проскан» (заставодавець) та ПАТ «КБ «Преміум» (заставодержатель) уклали договір застави основних засобів договір № 6/КЛ/15/3-1 від 20.02.2015 (наступної застави), згідно з яким відповідно до Додатку №1 , що є невід`ємною частиною (п.2.1.), в заставу надається виробниче обладнання (підіймачі, стенди, стелажі, кондиціонери, охоронні системи та інше, що належить ТОВ «Проскан».

Також, між ТОВ «Проскан» та ПАТ «КБ «Преміум» укладено договір внесення змін №1 від 26.02.2015 та договір внесення змін №2 від 03.07.2015 до Договору застави № 6/КЛ/15/3-1 від 20.02.2015.

20.02.2015 у забезпечення виконання зобов`язань «А-Поінт» перед ПАТ «КБ «Преміум» за кредитним договором № 6/КЛ/15 від 05.02.2015 ТОВ «А-Поінт» (заставодавець) та ПАТ «КБ «Преміум» (заставодержатель) уклали договір застави основних засобів договір № 6/КЛ/15/3-2 від 20.02.2015 (наступної застави), згідно з яким відповідно до Додатку №1, що є невід`ємною частиною (п.2.1.), в заставу надається виробниче обладнання (підіймачі, стенди, стелажі, кондиціонери, охоронні системи та інше, що належить ТОВ «А-Поінт».

Надалі, між «А-Поінт» та ПАТ «КБ «Преміум» укладено договір внесення змін №1 від 26.02.2015 та договір внесення змін №2 від 03.07.2015 до Договору застави № 6/КЛ/15/3-2 від 20.02.2015.

26.02.2015 між Публічним акціонерним товариством ПАТ "КБ "Преміум" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскан", (Боржник 1 або Позичальник 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ПОІНТ" (Боржник 2 або Позичальник 2) було укладено Договір №2 переведення боргу (частини боргу) за Кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №26/КЛ/13 від 04.07.2013р. (далі - Договір про переведення боргу №2), за умовами якого Позичальник 1 за згодою Кредитора переводить на Позичальника 2, а Позичальник 2 шляхом підписання договору приймає на себе частину боргу та зобов`язання Позичальника 1 за Кредитним договором №26/КЛ/13 від 04.07.2013р., а саме: зобов`язання повернути кредитору не пізніше 03.07.2015р. кредитні кошти в розмірі 1 000 000,00 дол. США, отримані Позичальником-1 від кредитора в межах кредитної лінії відповідно до умов Кредитного договору №26/КЛ/13 від 04.07.2013р., в порядку, визначеному умовами Кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015р., який укладається між Кредитором та Позичальником 2 одночасно з укладенням цього договору;

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами із розрахунку 13% річних в строки та в порядку, визначеному умовами Кредитного договору №6;

- сплатити неустойку (пеню, штраф), у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором №6/КЛ/15.

Згідно з п. 1.2. Договору про переведення боргу № 2 Позичальник-1 переводить, а Позичальник-2 набуває (приймає на себе) борг (частину боргу) Позичальника-1 за кредитним договором у розмірі, визначеному умовами цього договору та Кредитного договору №6.

Згідно з п. 8.1. Договору про переведення боргу №2, цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

26.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "КБ "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ПОІНТ" укладено Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015, згідно з яким текст Кредитного договору №6/КЛ/15 викладено в новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.3. Кредитного договору, викладених в новій редакції, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну мільтивалютну кредитну лінію у доларах США з лімітом в сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 доларів США або у гривні у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 000 000,00 доларів США за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів на умовах, передбачених цим договором, та здійснює управління цією кредитною лінією, а позичальник зобов`язується повернути кредит в строк до 03.07.2015 та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Цільове використання (мета) кредиту: кредитні кошти Позичальнику не надаються, а погашаються ним відповідно до умов договору про переведення боргу (частини боргу) за кредитним договором №26 від 04.07.2013р. Надання Позичальнику кредитних коштів буде можливе лише після погашення існуючої кредитної заборгованості (суми кредиту) в розмірі 2 000 000,00 доларів США. При цьому цільове використання таких кредитних коштів буде погоджено сторонами додатково, про що будуть внесені відповідні зміни до умов цього договору.

03.07.2015 між ТОВ "Проскан" (Іпотекодавець) ПАТ "КБ "Преміум" (Іпотекодержатель) укладено Договір про внесення змін до іпотечного договору №6/КЛ/15/І, яким пункт 1.1. іпотечного договору викладено в іншій редакції, в якій сторони визначили, що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (відповідача), що випливають з Кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015, укладеного між Іпотекодержателем та ТОВ "А-ПОІНТ", згідно з умов якого Позичальник зобов`язаний повернути заставодержателю кредит, наданий у доларах США та/або гривні у формі мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, що становить еквівалент 2 000 000,00 дол. США не пізніше 05.10.2015р. та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

До того ж, внесені зміни до пункту 2.4. іпотечного договору, за яким Сторони оцінили Предмет іпотеки (визначили ринкову/заставну вартість Предмета іпотеки) в сумі 95 959 510,00 грн., що по курсу НБУ складає еквівалент 4 566 975,81 дол. США.

12.05.2017 на адресу ТОВ "А-ПОІНТ" та ТОВ "Проскан" направлено вимоги ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" № 01304/267 та №01304/268 про усунення порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У вимозі ПАТ "КБ Преміум" № 01304/267 від 11.05.2017 до ТОВ "А-ПОІНТ" на підставі умов Кредитного договору №6/КЛ/15 від 05.02.2015, Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015, ст.ст. 36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" банк вимагав від ТОВ "А-ПОІНТ" в тридцяти денний строк погасити у повному обсязі всю заборгованість за цим договором та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання цієї вимоги.

Також, у вимозі ПАТ "КБ "Преміум" №01304/268 від 11.05.2017 до ТОВ "Проскан" на підставі двох Кредитних договорів №26/КЛ/13 від 04.07.2013, №6/КЛ/15 від 05.02.2015 Іпотечного договору від 04.07.2013 та Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015, ст.ст. 36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" Банк вимагав від ТОВ "Проскан" в тридцятиденний строк погасити у повному обсязі всю заборгованість за цими договорами та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання цієї вимоги.

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351509 від 27.07.2017 припинено обтяження номер запису про обтяження: 16413501 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (Будівля виробничої бази (літери В, В1), загальна площа (кв. м): 7 321,9. Адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22). Підстава припинення обтяження: ухвала суду № 759/11666/16-ц, видана 12.07.2017 Апеляційним судом м. Києва.

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нотари О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36351442 від 27.07.2017 припинено обтяження номер запису про обтяження 16413903 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (Комплекс будівель - виробнича база, загальна площа (кв.м): 6 148. Адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни) (вулиця Велика Окружна), будинок 22). Підстава припинення обтяження: ухвала суду № 759/11666/16-ц, видана 12.07.2017 Апеляційним судом м. Києва.

28.07.2017 державним реєстратором Тарнавською Світланою Володимирівною, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395, внесено запис № 21614474 про право власності (про перехід права власності), згідно з яким власником комплексу будівель - виробнича база, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 6 148,0 кв.м., яка розташована в м. Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос. Святош., p-ни), №22, до складу якої входять: будівля допоміжного виробничого цеху, складу готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г) площею 1122,4 кв. м., будівля офісу "BOSH" (літера Д) площею 122,6 кв. м., контрольно-пропускний пункт (літера Е) площею 95,5 кв. м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум".

28.07.2017 державним реєстратором Демченко Мариною Олександрівною, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363403, внесено запис № 21614555 про право власності (про перехід права власності), згідно з яким власником будівлі виробничої бази (літери В, В') площею 7 321,9 кв. м., яка розташована в м. Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни), №22, яка складається з: Будівлі виробничої бази - літери В, В', площею 7 321,9 кв. м., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,1396 га, є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум".

10.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівіс ЛТД" (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівіс") (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу нерухомого майна (далі - Договір купівлі-продажу від 10.08.2017р.), за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність, а Покупець зобов`язалось прийняти: будівлю виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22 та комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22.

Згідно з пунктом 2.2 вищезазначеного Договору купівлі-продажу від 10.08.2017, оціночна вартість нерухомого майна, відповідно до Звіту про оцінку, складеного 29 липня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП Марковим Дмитром Миколайовичем (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №970/15, виданий ФДМ України 16.12.2015) становить 52 998 749,90 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору купівлі-продажу право власності на нерухоме майно у Покупця виникає після проведення повного розрахунку за нерухоме майно, з дня державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України.

11.08.2017 між ПАТ "КБ "Преміум" (Сторона-1) та ТОВ "Актівіс ЛТД" (Сторона-2) укладена Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої Сторона - 1 має перед Стороною - 2 непогашене грошове зобов`язання в сумі 52 998 749,90 грн. Дане грошове зобов`язання виникло за:

- договором відступлення права вимоги №2807-пв/1 від 28.07.2017, укладеним між Стороною-1 та громадянином України ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки плавного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , в сумі 32 097 277,65 грн.;

- договором відступлення права вимоги №2807-пв/2 від 28.07.2017, укладеним між Стороною-1 та громадянкою України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки плавного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 , в сумі 20 901 472,25 грн.

Списання коштів з рахунків, відкритих ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки плавного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки плавного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 , здійснено на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 травня 2016 року № 693, відповідно до якого було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ «КБ «ПРЕМІУМ».

У пункті 2 угоди про зарахування вказано, що Сторона-2 має перед Стороною-1 непогашене грошове зобов`язання в сумі 52 998 749,90 грн. Дане грошове зобов`язання виникло за: Договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Толочко Я.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 495, укладеним « 10» серпня 2017 року між продавцем ПАТ «КБ «ПРЕМІУМ» та покупцем ТОВ "Актівіс ЛТД" (код за ЄДРПОУ 38800017).

Згідно з пунктом 3 угоди про зарахування строк виконання зобов`язань Сторони - 1 перед Стороною - 2 настав. Строк виконання зобов`язань Сторони - 2 перед Стороною - 1 настав « 10» серпня 2017 року, за умовами п. 2.1. Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Толочко Я.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 495, укладеним « 10» серпня 2017 року між продавцем ПАТ «КБ «ПРЕМУМ» та покупцем ТОВ "Актівіс ЛТД" (код за ЄДРПОУ 38800017)

Пункт 4 угоди про зарахування визначає, що Сторони підтверджують обсяг взаємних заборгованостей, що вказані в п. п. 1 та 2 цієї Угоди.

За змістом пункту 5 про зарахування, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, указаними в п. п. 1 та 2 цієї Угоди, в сумі 52 998 749,90 грн.

Відповідно до пункту 6 угоди про зарахування із моменту підписання цієї Угоди та скріплення печатками Сторін вважати: зобов`язання Сторони - 1, указане в п. 1 цієї Угоди, припиненим у сумі 52 998 749,90 грн., тобто заборгованість Сторони - 1 перед Стороною - 2 відсутня в повному обсязі; зобов`язання Сторони - 2, указане в п. 2 цієї Угоди, припиненим у сумі 52 998 749,90 грн., тобто заборгованість Сторони - 2 перед Стороною - 1 відсутня в повному обсязі.

Надалі, 07.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівіс ЛТД" (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівіс") (Установник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія Актівіс" (Управитель) укладено Договір управління майном, за умовами Управитель взяло на себе зобов`язання здійснювати управління майном (будівля виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22 та комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22), а також вчиняти юридичні і інші встановлені сторонами дії від свого імені, але за рахунок та в інтересах Установника.

Згідно із Розподільчим балансом, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Актівіс ЛТД", оформлене протоколом №14 від 11.10.2018р., про перехід частини майна, прав та обов`язків ТОВ "Актівіс ЛТД" до ТОВ "Логістик Транссервіс", активи та пасиви (майно, статутний капітал), права та обов`язки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Актівіс ЛТД" переходять до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервіс", яке створюється шляхом виділу з ТОВ "Актівіс ЛТД". За вказаним Розподільчим балансом у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервсі" перейшли будівлі виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., яка розташована в м. Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни), №22, яка складається з: Будівлі виробничої бази - літери В, В' та комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., яка розташована в місті Києві по вулиці Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), №22, до складу якої входять: будівля виробничого цеху (СТО), МСЛ, цех крупно-вузлової зборки, адміністративно-побутовий корпус (літера В) площею 4807,5 кв.м, будівлі допоміжного виробничого цеху, склад готової продукції, кафе, тренінг-центру (літера Г) площею 1122,4 кв.м, будівля офісу "BOSH" (літера Д) площею 122,6 кв.м, контрольно-пропускний пункт (літера Е) площею 95,5 кв.м, які розташовані на земельній ділянці площею 2,1396 га.

20.10.2017 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрій Олегович зареєстрував право власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервіс".

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зауважив, що позивач шляхом звернення до суду з даним позовом фактично намагається переглянути остаточне рішення суду у справі № 910/8965/18, яким у задоволенні аналогічного позову позивачу відмовлено. Разом із цим, сторонами належним чином виконані зобов`язання з розрахунків за нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 10.08.2017. При цьому, відповідач-1 наголосив на недопущенні порушення його прав, як добросовісного власника майна, та права вільного володіння майном. Також відповідач-1 подав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі в редакції, чинній на момент звернення стягнення), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі №910/6968/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" до Публічного акціонерного товариства ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ТОВ "А-ПОІНТ" відмовлено в задоволені позовних вимог ТОВ "Проскан" про визнання припиненою іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору №6КЛ/15/І, посвідченого 20.02.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за реєстровим номером №1227, зняття заборони відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКАН", накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вереповською О.В. за номером № 1228 у зв`язку з укладенням зазначеного іпотечного договору № 6/КЛ/15/І та вилучення зазначеного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дана постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі №910/6968/17 залишена без змін постановою Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 910/6968/17.

Постановою апеляційного господарського суду встановлено, що позичальник за кредитним договором №6/КЛ/15 від 05.02.2015 - ТОВ "А-ПОІНТ" не виконав зобов`язання з повернення кредитної заборгованості на умовах кредитного договору, а іпотечний договір №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про те, що строк дії іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 не закінчився і підстави для припинення іпотеки відсутні.

За змістом частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц).

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина 2 статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

У частині 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Частиною 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Як слідує з умов Іпотечних договорів від 04.07.2013, від 20.02.2015 №6/КЛ/15/І, сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Зверненню стягнення на предмети іпотеки передувала направлена ПАТ «КБ «Преміум» вимога №01304/268 від 11.05.2017 до ТОВ "Проскан" на підставі двох Кредитних договорів №26/КЛ/13 від 04.07.2013, №6/КЛ/15 від 05.02.2015 Іпотечного договору від 04.07.2013 та Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015, ст.ст. 36, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", в якій Банк вимагав від ТОВ "Проскан" в тридцятиденний строк погасити у повному обсязі всю заборгованість за цими договорами та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання цієї вимоги.

У той же час, у наведеній вимозі відомості щодо вартості майна, за якою буде здійснено зарахування вимог, не зазначалися.

Так, за змістом наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц правової позиції, ціна набуття права власності на предмет іпотеки, за якою відбулося зарахування вимог, є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.

Згідно пункту 7.1.2. Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 ціною придбання Іпотекодержателем у власність Предмету іпотеки у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», є ринкова вартість Предмету іпотеки, яка визначається незалежним суб`єктом оціночної діяльності, визначеним за вибором Іпотекодержателя.

Як слідує зі звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Марковим Д.М. на замовлення ПАТ «КБ «Преміум», об`єктом оцінки є комплекс будівель - виробничої бази, у склад якого входять будівлі: літ. В, В*, Г, Д, Е, загальною площею 8 662,40 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, буд. 22.

Дата оцінки - 28.07.2017, дата завершення складання звіту - 29.07.2017.

За висновком оцінювача, ринкова вартість об`єкту оцінки визначена станом на 24.07.2017 та становить 52 998 749,90 грн.

Суд звертає увагу, що зазначена в звіті адреса об`єкту оцінки: м. Київ, вул. Велика Окружна, буд. 22, не відповідає місцю розташування спірного іпотечного майна, що відповідно до умов Іпотечних договорів від 04.07.2013, від 20.02.2015 №6/КЛ/15/І, а також свідоцтва про право власності від 26.11.2012 (серія САЕ №777147), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 22.

Так, Кільцева дорога є частиною вулиці Велика Окружна, відтак визначена в звіті адреса об`єкту оцінки не є коректною.

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440 (далі - Національний стандарт N 1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національним стандартом N 1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту N 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Однак, усупереч положенням пункту 56 Національного стандарту №1, у звіті відсутня письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки).

Викладене свідчить про те, що оцінка предмету іпотеки проводилася без особистого огляду об`єкту оцінки, тобто без виїзду на місце, що суперечить вимогам пунктів 50 та 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Без безпосереднього доступу суб`єкта оціночної діяльності до предмету іпотеки, який підлягав оцінці, та без отримання останнім необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки, наведені в звіті висновки не можуть бути визнані в повній мірі повними та достовірними.

У свою чергу, позивач також наголошував, що суб`єкт оціночної діяльності не звертався до нього з проханням надати доступ до предмета іпотеки для проведення оцінки.

Так, укладаючи спірний договір іпотеки позивач мав правомірні очікування того, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно буде відчужене за вартістю, не нижче погодженої сторонами початкової ціни.

Як слідує з пункту 2.4. іпотечного договору (у редакції договору про внесення змін до іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 03.07.2015), сторони оцінили Предмет іпотеки (визначили ринкову/заставну вартість Предмета іпотеки) в сумі 95 959 510,00 грн., що по курсу НБУ складає еквівалент 4 566 975,81 дол. США.

Водночас, у звіті про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, ринкова вартість предмета іпотеки визначена станом на 24.07.2017 у розмірі 52 998 749,90 грн.

При цьому, суб`єктом оціночної діяльності не наведені із підтвердженням відповідними даними обставини суттєвої різниці в ринковій вартості предмета іпотеки, порівняно з визначеною ринковою/заставною вартістю в іпотечному договорі.

Отже, виходячи із наведених вище обставин, відсутні правові підстави вважати дотриманим справедливий баланс інтересів сторін кредитних правовідносин шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність.

Суд наголошує, що добросовісність поведінки іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку є гарантом дотримання прав іпотекодержателя, який мав легітимні сподівання, що погашення забезпеченого зобов`язання за рахунок його нерухомого майна відбудеться із дотриманням обумовлених договором іпотеки умов та визначеного законом порядку.

Одночасно судом установлено, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «КБ «Преміум» відбулася 28.07.2017, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.08.2020.

Тобто, станом на дату проведення 28.07.2017 державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «КБ «Преміум» у порядку задоволення вимог іпотекодержателя за статтею 37 Закону України "Про іпотеку", звіт про експертну оцінку ринкової вартості спірного нерухомого майна не був складений.

Натомість, завершення складання відповідного звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Марковим Д.М. на замовлення ПАТ «КБ «Преміум», мало місце вже після державної реєстрації права власності - 29.07.2017, що прямо зазначено в даному звіті.

Відтак, із матеріалів справи убачається, що станом на дату державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" за ПАТ «КБ «Преміум» оцінка предмета іпотеки була відсутня.

Дані обставини також підтверджуються копіями карток прийому заяв від 28.07.2017 № 93141636, № 93139558, поданих представником ПАТ «КБ «Преміум» державним реєстраторам Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марині Олександрівні та Тарнавській Світлані Володимирівні.

Із опису поданих для проведення державної реєстрації права власності документів убачається, що звіт про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості, складений суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Марковим Д.М., державним реєстраторам не подавався.

Так, у переліку документів, поданих із заявами від 28.07.2017 № 93141636, № 93139558 значяться: іпотечний договір № 6/КЛ/15/І, вимога про усунення порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер 01304/268, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення в цінний лист, вимога про усунення порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер 01304/267, довіреність, серія та номер 2565, видавник Черкасова Н.Б., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Отже, наведеними доказами підтверджується, що оцінка предмету іпотеки на дату державної реєстрації права власності була відсутня, та державному реєстратору відповідні відомості щодо вартості предмету іпотеки не надавалася.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2020 року у справі №914/953/19 з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №306/1224/16-ц зроблено висновок про необхідність подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки.

Виходячи з положень статті 37 Закону України "Про іпотеку", законом прямо визначена необхідність при передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки встановлення вартості предмету іпотеки на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до викладеної правової позиції у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 296/8564/19, відсутність оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності могла б свідчити про порушення іпотекодержателем порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Нездійснення оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Подібний висновок викладений у постанові від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц Великої Палати Верховного Суду, а також у постановах Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.02.2020 у справі №653/2857/17, від 11.06.2020 у справі № 914/953/19.

Таким чином, мало місце порушення вимог іпотечного договору щодо процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, оскільки всупереч вимогам частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку", пункту 7.1.2. Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 на час проведення державної реєстрації права власності оцінка предмета іпотеки була відсутня.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (надалі-Порядок),для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Отже, для правильного вирішення спору, слід дослідити та установити, чи подавалися іпотекодержателем для державної реєстрації на нерухоме майно усі документи, передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та договором іпотеки та чи дотримано державним реєстратором вимоги пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо перевірки факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, зокрема, в частині проведення експертної оцінки предмета іпотеки на день придбання. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд у від 11 червня 2020 року у справі № 914/953/19.

Як передбачено частиною 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", пункту 7.1.2. Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

За таких обставин, іпотекодержателем для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки має бути наданий реєстратору звіт про оцінку такого предмета іпотеки.

Як установлено судом вище, оцінка предмета іпотеки станом на дату проведення державної реєстрації права власності за іпотекодержателем не проводилася, відповідний звіт про оцінку предмета іпотеки державним реєстраторам за даними карток прийому заяв від 28.07.2017 № 93141636, № 93139558 не надавався, оскільки станом на 28.07.2017 такий звіт ще не був складений.

Таким чином, проведення державної реєстрації права власності за ПАТ «КБ «Преміум» на предмет іпотеки - будівлю виробничої бази (літери В, В') площею 7321,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22 та комплекс будівель - виробнича база площею 6148,0 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, власником якого був позивач, здійснено з порушенням вимог, зокрема, статті 37 Закону України "Про іпотеку", статті 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом із цим, у подальшому 10.08.2017 спірне нерухоме майно було відчужено ПАТ «КБ «Преміум» на користь ТОВ "Актівіс ЛТД" (змінено найменування на ТОВ "Фінансова компанія Актівіс") на підставі Договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого Толочко Я.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 495, згідно з пунктом 2.1. якого за домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчиняється в національній валюті України-гривні за 52 998 749,90 грн. Розрахунки за нерухоме майно здійснюються Покупцем до кінця банківського дня після підписання цього Договору.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У пункті 14.1.71. Податкового Кодексу України міститься визначення, що звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

10.08.2017 приватний нотаріус Київського МНО Толочко Я.М на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Актівітіс ЛТД» право за власності на спірні об`єкти нерухомого майна номери записів: 21823871 від 10.08.2017 та 21823777 від 10.08.2017.

Отже, станом на 10.08.2017 розрахунки за вищезазначеним договором купівлі-продажу мали бути проведені, що згідно з пунктом 3.1 договору є умовою набуття права власності.

Натомість, доказів проведення ТОВ «Актівітіс ЛТД» оплати за відчужене спірне нерухоме майно матеріали справи не містять.

Разом із цим, 11.08.2017 між ПАТ "КБ "Преміум" (Сторона-1) та ТОВ "Актівіс ЛТД" (Сторона-2) укладена Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої Сторона - 1 має перед Стороною - 2 непогашене грошове зобов`язання в сумі 52 998 749,90 грн., що виникло за договором відступлення права вимоги №2807-пв/1 від 28.07.2017, укладеним між Стороною-1 та громадянином України ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки плавного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , в сумі 32 097 277,65 грн.; договором відступлення права вимоги №2807-пв/2 від 28.07.2017, укладеним між Стороною-1 та громадянкою України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки плавного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 , в сумі 20 901 472,25 грн. Сторона-2 має перед Стороною-1 непогашене грошове зобов`язання в сумі 52 998 749,90 грн. за Договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Толочко Я.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 495, укладеним 10.08.2017 між продавцем ПАТ «КБ «ПРЕМІУМ» та покупцем ТОВ "Актівіс ЛТД".

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Належними доказами, які підтверджують наявність зустрічних однорідних вимог та їх розмір є саме первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Утім, матеріали заяви не містять жодних первинних документів, що обумовлюють підстави виникнення грошового зобов`язання ПАТ Комерційний банк "Преміум" перед ТОВ "Актівітіс ЛТД" за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017.

Із Угоди слідує, що між ПАТ Комерційний банк "Преміум" та громадянином України ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги №2807-пв/1 від 28.07.2017, у сумі 32 097 277,65 грн.; також укладено між ПАТ Комерційний банк "Преміум" та громадянкою України ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги №2807-пв/2 від 28.07.2017 у сумі 20 901 472,25 грн.

Натомість, відповідні договори відступлення права вимоги №2807-пв/1 від 28.07.2017, №2807-пв/2 від 28.07.2017 до матеріалів справи не долучені.

У той же час, як зазначено в Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017, ПАТ Комерційний банк "Преміум" має перед ТОВ "Актівітіс ЛТД" грошове зобов`язання в сумі 52 998 749,90 грн. на підставі вказаних договорів відступлення права вимоги №2807-пв/1 від 28.07.2017, №2807-пв/2 від 28.07.2017.

При цьому, жодних доказів належності ТОВ "Актівітіс ЛТД" прав кредитора у відповідних зобов`язаннях, а ПАТ Комерційний банк "Преміум" - обов`язків боржника, матеріали справи не містять.

Утім, зустрічне зарахування такої заборгованості покладено в основу погашення боргу ТОВ "Актівітіс ЛТД" перед ПАТ Комерційний банк "Преміум" за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017, посвідченого Толочко Я.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 495.

Так, обставини щодо оплатності вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017 є суттєвими для встановлення подальшої правової долі спірного нерухомого майна, яке в протилежному випадку набуто ТОВ "Актівітіс ЛТД" від ПАТ Комерційний банк "Преміум" безоплатно.

Проте, за відсутності в матеріалах справи жодних документів, що зазначені в Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017 в якості підстави для припинення грошових зобов`язань ПАТ «КБ «Преміум» та ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс" один перед одним, суд позбавлений можливості встановити однорідність таких вимог, перевірити, що строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, а також що відповідні зустрічні вимоги дійсно існували, а відтак були зараховані.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначена статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

10.02.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 68/ВТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум", якою у зв`язку з допущенням порушення законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації доходів (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та здійсненням ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, що підтверджується довідкою від 13.01.2016, відкликано ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство ПАТ "КБ "Преміум".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України № 68/ВТ від 10.02.2016 винесено рішення № 134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ"Преміум" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/2607/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України №68/БТ від 10.02.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 10.02.2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку"; зобов`язано Національний банк України повернути ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" банківську ліцензію № 36 від 03.11.2011 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій №236-3 від 23.03.2015; зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "КБ "ПРЕМІУМ" Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 22.11.2012.

На підставі вищевказаних судових рішень, 29.11.2016 скасовано запис №10701780014029015 від 11.02.2016 про знаходження Публічного акціонерного банку "Комерційний банк "Преміум", у стані припинення та скасовано запис №10701070015029015 від 11.02.2016 про зміну керівника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Надалі, постановою Верховного суду України від 01.08.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016, а справу № 826/2607/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У той же час, як указано в Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017, списання коштів з рахунків, відкритих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснено на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.05.2016 № 693, відповідно до якого було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ «КБ «ПРЕМІУМ».

Відтак, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, ухвалами Господарського суду міста Києва неодноразово витребовувалися у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб письмові пояснення щодо угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017 року, укладеної між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД", зокрема щодо підстав виникнення грошового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Преміум" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД". Також витребовувалися у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" копії договору про відступлення права вимоги № 2807-пв/1 від 28.07.2017, укладений з громадянином України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та платіжних документів, згідно з якими відповідачем-2 було здійснено розрахунки за вказаним договором; копії договору про відступлення права вимоги № 2807-пв/2 від 28.07.2017, укладений з громадянкою України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та платіжних документів, згідно з якими відповідачем-2 було здійснено розрахунки за вказаним договором.

При цьому, судом встановлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб отримано ухвали суду від 30.08.2023, 20.09.2023 та від 04.10.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відправлення 0105473464728 (вручено 11.09.2023), 0105473466933 (вручено 29.09.2023) та 0600051624197 відповідно (вручено 16.10.2023).

Натомість, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 30.08.2023 не виконано, витребувані пояснення не надано, жодних відомостей щодо неможливості виконати вимоги ухвали суду не подано.

За наведених обставин, суд направляв Національному банку України окрему ухвалу для виявлення та усунення причин, які призвели до не виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ухвал Господарського суду міста Києва від 30.08.2023, 20.09.2023, 04.10.2023 щодо надання письмових пояснень щодо угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2017 року, укладеної між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Преміум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД", зокрема щодо підстав виникнення грошового зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Преміум" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Актівітіс ЛТД".

Як слідує з наданої Національним банком України відповіді на постановлену судом окрему ухвалу, Національний банк України не вправі втручатися в поточну діяльність Фонду щодо не виконання ним ухвал суду.

У подальшому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав письмові пояснення з приводу неможливості надати витребувані судом докази, зазначивши про те, що всі вчинені до 11.08.2017 правочини вчинено поза контролем Фонду, оскільки керівником ПАТ «КБ «Преміум» значився ОСОБА_3 , а не уповноважена особа Фонду. При цьому, наразі всі документи передані на архівне зберігання до Національного банку України, оскільки 07.02.2023 проведено державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «Преміум».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" також не надало жодних первинних документів, витребуваних судом, пославшись на закінчення строку їх зберігання. При цьому, будь-яких належних доказів щодо знищення відповідних документів відповідачем-2 суду не надано.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Суд наголошує, що в процесі розгляду справи сторони мали процесуальну можливість надати відповідні докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, та відповідно кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідні положення закріплені в статті 13 ГПК України, що визначає принцип змагальності сторін у господарському судочинстві.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства: суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 539/3212/19 (провадження № 61-15069св21).

З огляду на наведене, обставини щодо оплатності Договору купівлі - продажу нерухомого майна від 10.08.2017 та, відповідно, продаж спірного нерухомого майна ПАТ «КБ «Преміум» на користь ТОВ "Актівітіс ЛТД" за ціною 52 998 749,90 грн. під час розгляду справи не підтвердилися жодними належними первинними доказами.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Ураховуючи викладене, набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" спірного нерухомого майна від ПАТ «КБ «Преміум» відбулося безоплатно, та доказів протилежного відповідачами до матеріалів справи не надано.

Згідно із Розподільчим балансом, затвердженим рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Актівіс ЛТД", оформлене протоколом №14 від 11.10.2018, про перехід частини майна, прав та обов`язків ТОВ "Актівіс ЛТД" до ТОВ "Логістик Транссервіс", активи та пасиви (майно, статутний капітал), права та обов`язки від ТОВ "Актівіс ЛТД" перейшли до ТОВ "Логістик Транссервіс", яке створюється шляхом виділу з ТОВ "Актівіс ЛТД". За вказаним Розподільчим балансом у власність ТОВ "Логістик Транссервіс" перейшло спірне нерухоме майно.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.ст. 321, 319 Цивільного кодексу України).

Одним із судових способів захисту речових прав є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація). Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Так, відповідно до статті 387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, у частині 1 якої зазначено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 №926/1288/18, для вірного застосування положень ст. 387 та п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, суду необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, а також від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22)).

Отже, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було надалі відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387 та 388 ЦК України.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.

За встановленими судом обставинами порушенням вимог частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку", пункту 7.1.2. Іпотечного договору №6/КЛ/15/І від 20.02.2015 при проведені процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що призвело до неправомірності державної реєстрації права власності на належне позивачу нерухоме майно за ПАТ «КБ «Преміум», від якого відповідач-2 набув таке майно безоплатно та передав за розподільчим балансом відповідачу-1, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо витребування такого нерухомого майна в останнього володільця - відповідача-1 на підставі частини 3 статті 388 ЦК України.

Європейський суд з прав людини, оцінюючи можливість захисту прав особи за ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбано незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.94, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001, "Ріела та інші проти Італії" від 04.09.2001, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 06.11.2008).

Таким чином ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність.

Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням.

Водночас, як установлено судом вище, ТОВ "Актівіс ЛТД" набуло спірне нерухоме майно у ПАТ «КБ «Преміум» безоплатно, що надає позивачу згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України в усіх випадках право витребувати відповідне майно від добросовісного набувача.

При цьому, надалі передача ТОВ "Логістик Транссервіс" спірного нерухомого майна здійснена за розподільчим балансом, складеним під час реорганізації ТОВ "Актівіс ЛТД" шляхом виділення ТОВ "Логістик Транссервіс".

З огляду на встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для витребування згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України на користь позивача з чужого незаконного володіння ТОВ "Логістик Транссервіс" спірні об`єкти нерухомого майна, а саме:

- будівля виробнича база, літ. "ВВ'", загальною площею 7 321,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2,1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1406001080000;

- будівля виробничого цеху, склад готової продукції, кафе, тренінг центр, літ. "Г", загальною площею 1 122,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2,1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1406001080000;

- будівля офісу "BOSCH", літ "Д", площею 122,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільце дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2,1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1406001080000;

- контрольно-пропускний пункт, літ. "Е", площею 95,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22 та розташована на земельній ділянці, площею 2,1396 га; кадастровий номер: 8000000000:75:201:0052, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1406001080000, які включені до складу цілісного майнового комплексу, що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1714941480000 та знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22.

Щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363395 від 28.07.2017 13:14:22 державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614474 від 28.07.2017 12:49:33, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96323380000 (Комплекс будівель - виробнича база, Загальна площа (кв.м): 6148, Адреса: м.Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни), будинок 22) за публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛ. БАСТІОННА, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721); скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36363403 від 28.07.201713:14:33 державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ щодо реєстрації права власності, номер запису про право власності: 21614555 від 28.07.2017 12:54:53, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96197380000 (будівля виробничої бази (літери В, В'), загальна площа (кв.м.): 7321.9, адреса: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош, р-ни), будинок 22 за публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРЕМІУМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛ. БАСТІОННА, будинок 1/36, ідентифікаційний код: 35264721).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) вказано, що, якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту. Ураховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

З огляду на те, що правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна не мають договірний характер, та відповідач-1 значиться як останній власник такого майна за ланцюгом правочинів з його відчуження, суд дійшов обґрунтованого висновку, що скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ПАТ "Комерційний банк "Преміум" не призведе до поновлення порушеного права позивача на спірне нерухоме майно.

Одночасно, із підстав неналежності способу захисту не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Яною Миколаївною, укладеного між ПАТ "КБ "Преміум" та ТОВ "Актівітіс ЛТД".

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було надалі відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387 та 388 ЦК України.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності до позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як стверджував позивач, про наявність звіту про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості від 29.07.2017, складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Марковим Д.М. на замовлення ПАТ «КБ «Преміум», позивач дізнався лише 29.03.2023 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017100080008775 від 03.10.2017.

У свою чергу, на обґрунтування заяви про застосування строку позовної давності відповідач-1 наголосив, що перебіг позовної давності починається з моменту проведення державної реєстрації прав власності на майно за ПАТ «КБ «Преміум», тобто з 28.07.2017, у зв`язку з чим такий строк є пропущеним. Крім того, позивачем не надано доказів ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017100080008775 від 03.10.2017 лише 29.03.2023, з якого позивачу стало відомо про наявність звіту від 29.07.2017 про оціночну вартість спірного нерухомого майна, як наголошував позивач. Разом із цим, у позовній заяві у справі № 910/8965/18 позивач посилався як на підставу недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2017 на згаданий звіт.

Частиною 1 ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України обчислюється з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна у володіння іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частини 3, 4 статті 267 ЦК України).

Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Як установлено судом, державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «КБ «Преміум» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки відбулася 28.07.2017, з якого розпочинає перебіг строк позовної давності.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжувалася, та була продовжена до 30.06.2023.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 910/21220/21, від 28.03.2023 у справі № 911/2446/21, від 02.02.2023 у справі № 916/2767/21, від 27.04.2023 у справі № 924/544/22, від 07.11.2023 у справі № 904/8804/21.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та встановлені судом обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду - 29.04.2023 (згідно поштової накладної на конверті), та дату вибуття спірного нерухомого майна з власності позивача - 28.07.2017, позовна давність щодо позовних вимог про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України позивачем не пропущена.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервіс" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, ідентифікаційний номер 41661191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, ідентифікаційний номер 21634980) об`єкти нерухомого майна, а саме:

які включені до складу цілісного майнового комплексу, що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1714941480000 та знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни.) будинок 22.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Транссервіс" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, ідентифікаційний номер 41661191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, ідентифікаційний номер 21634980) 105 718 (сто п`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01014, м. Київ, Болсуновська, 13-15, офіс 620, ідентифікаційний номер 38800017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22, ідентифікаційний номер 21634980) 105 718 (сто п`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 20.02.2024

Суддя Д.В. Мандичев


Дата ухвалення рішення	07.02.2024
Оприлюднено	22.02.2024
Номер документу	117104252
Судочинство	Господарське
Суть	банкрутство

Мандичев Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.02.2024 по справі 910/16972/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/16972/21

Рішення
від 07.02.2024 по справі 910/16972/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА