Рішення

від 13.02.2024 по справі 915/1559/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року Справа № 915/1559/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом (представник) - Троян Ю.О., Баланець В.В.

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом (представник) - в судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс", вул. Загородна, буд. 48, м. Первомайськ, Первомайський р-н, Миколаївська область, 55200

представник позивача, адвокат Троян Юрій Олександрович

електронна пошта зазначена в систему "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро", вул. Леніна, буд. 152, с. Пересадівка, Вітовський р-н, Миколаївська область, 57220

електронна адреса зазначена в системі "Електронний суд": rodinaagro@gmail.com

про: стягнення 308 940,40 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро", вул. Леніна, буд. 152, с. Пересадівка, Вітовський р-н, Миколаївська область, 57220

електронна адреса зазначена в системі "Електронний суд": rodinaagro@gmail.com

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс", вул. Загородна, буд. 48, м. Первомайськ, Первомайський р-н, Миколаївська область, 55200

представник позивача, адвокат Троян Юрій Олександрович

електронна пошта зазначена в систему "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

про: визнання договору недійсним/

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 06.10.2023 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" заборгованості в сумі 308 940,40 грн. з яких: 186 300,00 грн. - сума основного боргу, 14 994,73 грн. - інфляційні втрати, 5 083,69 грн. - 3% річних, 83 931,98 грн. - пеня, 18 630,00 грн. - штраф.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №6П-КВП/2022 від 22.02.2022 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Разом з позовною заявою, з Товариство обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" надало до суду заяву №б/н від 06.10.2023 (вх..№13295/23 від 09.10.2023) про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 308 940,40 грн., які обліковуються на банківських рахунках ТОВ "Родіна -Агро".

Ухвалою суду від 11.10.2023 у задоволенні заяви №б/н від 06.10.2023 (вх..№13295/23 від 09.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" про забезпечення позову - відмовлено повністю.

Ухвалою суду від 11.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.11.2023. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало відзив (вх.№14323/23 від 30.10.2023) (а.с.57-64) в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що Договір поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/2022 не підписувався повноважним представником ТОВ "Родіна - Агро". Підпис вчинений в наданому договорі не належить директору ТОВ «Родіна-Агро», взагалі не відомо кому належить здійснений підпис, у зв`язку з чим у відповідача відсутній оригінал Договору. Зазначає, що при огляді відтиску печатки на копії договору наданому до матеріалів позовної заяви виявлено розбіжності з печаткою ТОВ "Родіна - Агро". Вказує, що до позовної заяви надані лише копії видаткових та товарно-транспортних накладних, підписаних не зрозуміло ким. Зазначає, що із наданих позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу видаткових накладних вбачається те, що на них відсутні прізвища, ім`я та по-батькові особи, що їх підписала зі сторони отримувача товару, що не дає підстави стверджувати про належність оформлення вказаних накладних у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а отже ставлять під сумнів факт поставки. Вказує, що ТОВ "Родіна - Агро" не отримувало від ТОВ «КВП «Квадро Плюс» товару за видатковими та товарно - транспортними накладними, зазначеними в позові. Видаткова накладна №31 від 29.04.2022 та товарно-транспортна накладна №Р31 від 29.04.2022, не підписувалися повноважним представником ТОВ "Родіна - Агро". Підпис вчинений в наданих видатковій накладній та товарно-транспортній накладній не належить директору ТОВ «Родіна-Агро» чи іншій уповноваженій особі, взагалі невідомо кому належить здійснений підпис, у зв`язку з чим у відповідача відсутній оригінал. Зазначає, що при огляді відтиску печатки на копії видаткової та товарно-транспортній накладних наданих до матеріалів позовної заяви виявлено розбіжності з печаткою ТОВ «Родіна-Агро». Просить суд зменшити розмір витрат на професійно правову допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало зустрічну позовну заяву №25-2/10/23 від 25.10.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" в якій просить суд визнати недійсним Договір поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/2022. Разом з зустрічною позовною заявою надано клопотання про призначення експертизи (вх.№14328/23 від 30.10.2023) та клопотання №25-3/10/23 від 25.10.2023 про витребування доказів (вх.№14329/23 від 30.10.2023).

Так, згідно клопотання про призначення експертизи (вх.№14328/23 від 30.10.2023) ТОВ «Родіна - Агро» просить суд:

- призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: - чи належить підпис виконаний в Договорі поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/2022 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро» - Белевят Євгену Олександровичу чи іншій особі? - чи належить підпис виконаний в видатковій накладній №31 від 29.04.2022 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро» - Белевят Євгену Олександровичу чи іншій особі? - чи належить підпис виконаний в товарно - транспортній накладній №Р31 від 29.04.2022 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро» - Белевят Євгену Олександровичу чи іншій особі?

- призначити у справі судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: - чи виконана печатка на Договорі поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/202 печаткою ТОВ «Родіна Агро»? - чи виконана печатка на видатковій накладній №31 від 29.04.2022 печаткою ТОВ «Родіна -Агро»? - чи виконана печатка на товарно - транспортній накладній №Р31 від 29.04.2022 печаткою ТОВ «Родіна-Агро»? Проведення експертизи доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В клопотанні №25-3/10/23 від 25.10.2023 про витребування доказів (вх.№14329/23 від 30.10.2023) просить суд витребувати у ТОВ «КВП «Квадро» оригінал Договору поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/2022, оригінал видаткової накладної №31 від 29.04.2022, оригінал товарно - транспортної накладної №Р31 від 29.04.2022, оскільки оригінали вказаних документів у відповідача відсутні.

Ухвалою суду від 06.11.2023 зустрічну позовну заяву №25-2/10/23 від 25.10.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" строк для усунення встановлених при поданні зустрічної позовної заяви недоліків який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 09.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 05.12.2023.

Позивач за зустрічним позовом надав до суду клопотання про залучення доказів №13/11/23 від 13.11.2023 (вх.№15264/23 від 17.11.2023) з доказами сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало пояснення (вх.№15347/23 від 20.11.2023) (а.с.105-117) в яких зазначає, що позивачем надані до суду належним чином посвідчені копії первинних документів, що підтверджують наявність договірних відносин: Договір поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/2022, Специфікації №1 від 28.04.2022, рахунок №33 від 28.04.2022, видаткову накладну №31 від 29.04.2022, ТТН №Р31 від 29.04.2022, акт звірки станом на 03.08.2023. Подані докази на підтвердження заявлених позовних вимог містять всі необхідні реквізити, а також відповідають умовам первинного документа згідно ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначає, що доводи відповідача щодо відсутності у нього зазначених документів не підтверджені жодними доказами, а також твердження щодо підписів та печатки ТОВ «Родіна-Агро» на вказаних документах , є припущеннями, направленими на затягування процесу. Вказує, що за фактом постачання відповідачу товару, позивач відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України склав та зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.05.2022 №18. Вказує, що всі доводи відповідача зводяться до заперечення існування господарських відносин між сторонами, проте жодних доказів цього суду не надано.

Ухвалою суду від 22.11.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" про визнання договору недійсним до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічні позовні вимоги в одне провадження з первісним позовом. Повідомлено сторін у справі, що підготовче судове засідання відбудеться 05.12.2023 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 05.12.2023, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.12.2023 та для розгляду клопотання про призначення експертизи у даній справі визначено явку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" в наступне судове засідання обов`язковою.

Ухвала суду від 05.12.2023 про виклик керівника ТОВ «Родіна-Агро» у підготовче засідання, яке призначено на 19.12.2023 була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 06.12.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.146).

Позивач за первісним позовом через систему «Електронний суд» надав клопотання про допит свідка (вх.№16568/23 від 19.12.2023) (а.с.158-163) в якому просить суд викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні 19.12.2023 суд дослідивши заяву відповідача про допит свідків, дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Статтею 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Згідно приписів ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Пунктами 1, 2, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені саме свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка та лише у разі наявності певних обставин, зазначених у ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України, суд може викликати свідка для допиту у суді. Тобто, заява свідка передує його виклику для допиту.

Суд зазначає, що у матеріалах справи №915/1559/23 відсутня нотаріально посвідчена заява свідка, отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви.

Керівник ТОВ «Родіна-Агро» в підготовче засідання 19.12.2023 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Керівник ТОВ «КВП «Квадро Плюс» з`явився у підготовче засідання 19.12.2023 та надав для огляду суду оригінал: - Договору поставки №6П-КВП/2022 від 22.02.2022; - Специфікації №1 від 28.04.2022; - видаткової накладної №31 від 29.04.2022; - товарно - транспортної накладної №Р31 від 29.04.2022. Вказані документи були оглянуті судом в підготовчому засіданні 19.12.2023 та повернуті керівнику ТОВ «КВП «Квадро Плюс».

Керівник ТОВ «КВП «Квадро Плюс» в підготовчому засіданні 19.12.2023 зазначив, про можливість надання оригіналів вищевказаних документів і в наступні судові засідання.

Протокольною ухвалою від 19.12.2023, підготовче засідання відкладено на 25.01.2024, ухвалено здійснювати розгляд справи №915/1559/23 поза межами строку визначеного ГПК України «у розумний строк» та для розгляду клопотання про призначення експертизи у даній справі повторно визначено явку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" в наступне підготовче засідання обов`язковою.

Ухвала суду від 19.12.2023 про виклик керівника ТОВ «Родіна-Агро» у підготовче засідання, яке призначено на 25.01.2024 була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 21.12.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.169).

Керівник ТОВ «Родіна-Агро» в підготовче засідання 25.01.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

В підготовчому засіданні 25.01.2024 суд розглянувши клопотання ТОВ «Родіна-Агро» про призначення експертизи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

З метою, розгляду клопотання про призначення експертизи, судом викликався директор ТОВ «Родіна - Агро» для відібрання експериментальних зразків підпису, та для подання вільних та умовно-вільних зразків підпису керівника ТОВ «Родіна - Агро».

Відповідно до п.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Відповідно до п. 1.3, 1.5 вищевказаних Науково-методичних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Суд зазначає, що для призначення почеркознавчої експертизи експерту необхідно надати не лише оригінали Договору поставки №6П-КВП/2022 від 22.02.2022; - Специфікації №1 від 28.04.2022; - видаткової накладної №31 від 29.04.2022; - товарно - транспортної накладної №Р31 від 29.04.2022, а й надати оригінали документів, які містять вільні та експериментальні зразки підпису керівника ТОВ «Родіна - Агро». Крім того, для проведення почеркознавчої експертизи, суд в судовому засіданні особисто відбирає підписи у особи, автентичність підпису якої оспорююється.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Згідно ч.2 ст.12 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи, зокрема, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Керівник ТОВ «Родіна - Агро», який був викликаний для дачі пояснень та відібрання підписів, двічі в судові засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості призначити у даній справі судову експертизу, у зв`язку з неможливістю відібрання у керівника ТОВ «Родіна - Агро» експериментальних зразків підпису, а також неможливістю пред`явити керівником ТОВ «Родіна - Агро» вільні зразки підпису з метою їх посвідчення та печатки товариства для подальшого направлення до експертної установи.

Ухвалою суду від 25.01.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024.

Ухвалою суду від 25.01.2024 повідомлено ТОВ «Родіна-Агро» про час та місце судового засідання. Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 25.01.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.242).

Представник ТОВ «Родіна-Агро» в судове засідання 13.02.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник "КВП "Квадро Плюс" в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити та заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог та просить суд залишити без розгляду зустрічну позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У судовому засіданні 13.02.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" (надалі - покупець) було укладено Договір поставки №6П-КВП/2022 (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується продати та поставити (передати) у власність покупця у строки передбачені цим Договором товар вказаний у Специфікації (далі - Товар), що є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку (п.1.1 Договору) (а.с.30-33).

У відповідності до п.1.2 Договору, поставка товару здійснюється за рахунок покупця та/або постачальника, згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника. Замовлення можуть надаватися покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою (kv-plus.ofis@ukr.net, kv-plus.sekretary@ukr.net) або телефоном.

Згідно п.1.3 Договору, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристика товару, строки та умови поставки і оплати товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації (далі - Специфікація) та видаткових накладних. Кожна Специфікація підписується сторонами, додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 Договору, одиниці виміру товару та його кількість вказані в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору. Загальна сума кожної окремої поставки вказана в Специфікації та у видатковій накладній (п.2.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору, загальна сума кожної окремої поставки вказана в Специфікації та у видатковій (та/або додаткових угодах), що є невід`ємними його частинами. Остаточна ціна Договору визначається виходячи із загальної вартості замовленого і поставленого товару, згідно підписаних сторонами Специфікацій та видаткових накладних на товар в період до цього Договору (п.4.2 Договору).

У відповідності до п.5.1 Договору, оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною та у строки, вказані в Специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в терміни зазначені в Специфікаціях до цього договору, на підставі виставленого постачальником рахунку.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що при перерахуванні коштів на розрахунковий рахунок постачальника, покупець зобов`язується вказати в призначенні платежу, згідно якого рахунку здійснюється платіж з зазначенням дати та його номеру, а також дату і номер Договору. У разі відсутності таких даних в призначенні платежу постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов`язань покупця.

Відповідно до п.6.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах визначених сторонами у Специфікації та тлумачаться за правилами Інкотермс 2020: EXW - поставка зі складу продавця (із зазначенням пункту доставки). Продавець надає товари на його території або в іншому зазначеному місці (завод, фабрика, склад, тощо). DAP - доставка в місце призначення (з зазначенням пункту призначення). У цьому випадку вважається, що продавець доставив товар, якщо товар прибув і готовий до розвантаження у зазначеному покупцем пункті призначення у встановлений у Специфікації строк (п.6.1.1, п.6.1.2).

Згідно п.6.2 Договору, приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та (або) сторони і оформлюються шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар (або акту прийому-передачі). Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних (актах прийому - передачі) на відпуск товару.

У відповідності до п. 12.1 Договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30 грудня 2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Оригінал вказаного Договору надано керівником ТОВ КВП «Квадро Плюс» для огляду в підготовчому засіданні 19.12.2023 та у судовому засіданні 13.02.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" складено та підписано Специфікацію №1 (а.с.8).

Відповідно до п.1 Специфікації №1, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: біополімерний комплекс (БПК) ТЕСТЕЙ у кількості 300 л., за ціною 132,50 грн. без ПДВ, загальна сума 39 750,00 грн. без ПДВ та Тітон Злаки, в.р., органо-мінеральне добриво, фасування 20 л. у кількості 1 200 л., за ціною 96,25 грн. без ПДВ, загальна сума 115 500,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість товару, що постачається по цій Специфікації, складає: 186 300,00 грн. в тому числі ПДВ: 31 050,00 грн.

Згідно п.5 Специфікації №1, адреса місця поставки товару: Україна, 57220, Миколаївська область, Вітовський р-н, с.Пересадівка, вул.Леніна, 152.

У відповідності до п.7 Специфікації №1, строк поставки товару: з моменту підписання Специфікації на протязі 90 діб.

Згідно п.8 Специфікації №1, умови оплати: оплата 100% загальної вартості товару, яка вказана в п.1 даної специфікації на підставі рахунку. Відтермінування платежу до 15.09.2022 року.

Оригінал Специфікації №1 надано керівником ТОВ КВП «Квадро Плюс» для огляду в підготовчому засіданні 19.12.2023 та у судовому засіданні 13.02.2024.

Позивач за первісним позовом зазначає, що на виконання умов Договору та Специфікації поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 186 300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №31 від 29.04.2022 (а.с.24) та товарно - транспортною накладною №Р31 від 29.04.2022 (а.с.25), які підписані сторонами без зауважень.

Згідно матеріалів справи, за фактом здійснення поставки товару за вказаною видатковою накладною позивач за первісним позовом виписав податкову накладну №19 від 29.04.2022 та зареєстрував її в реєстрі податкових накладних 15.06.2022, про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної (а.с.110-112).

Позивачем за первісним позовом був виставний відповідачу за первісним позовом рахунок на оплату №33 від 28.04.2022 на суму 186 300,00 грн. (а.с.26).

Позивач за первісним позовом зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства України та умов укладеного Договору відповідач за первісним оплату за поставлений товар в сумі 186 300,00 грн. не здійснив, що стало підставою звернення позивача за первісним позовом до суду.

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1-2 ст.692 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а покупець зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Так, матеріали справи містять копію видаткової накладної №31 від 29.04.2022, товарно - транспортої накладної №Р31 від 29.04.2022, які містять підписи сторін із зазначенням ПІП осіб, які здійснили ці підписи та скріплені печатками підприємств, які є ідентичними наданим керівником ТОВ «КВП «Квадро Плюс» для огляду суду оригіналам вказаних документів.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Приписами ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Суд зазначає, що підписання ТОВ "Родіна-Агро" видаткової накладної №31 від 29.04.2022, товарно - транспортої накладної №Р31 від 29.04.2022, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому докази того, що вказана у накладній особа не мала повноважень на отримання товару від імені відповідача за первісним позовом, в матеріалах справи відсутні.

Також, суду зазначає, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

На виконання вимог Податкового кодексу України, ТОВ "КВП «Квадро Плюс»" було складно податкову накладну яка прийнята та зареєстрована у встановленому законодавством порядку, а саме податкова накладна №19 від 29.04.2022 на суму 186 300,00 грн., яка прийнята та зареєстрована 15.06.2022 за реєстраційним номером 9083111910 (а.с.110-112), що також свідчить про реальність поставки за спірною видатковою накладною.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доводи відповідача зводяться до заперечення факту підписання вищевказаних документів без надання будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність господарських операцій за Договором поставки.

Зокрема, відповідачем не надано документи бухгалтерської та/або податкової звітності, які б підтверджували відсутність відображення господарських операцій за доданими до позову первинними бухгалтерськими документами.

Також, суд зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що печатка відповідача була використана особою, неповноважною на її використання, зокрема звернення підприємства до правоохоронних органів з відповідною заявою про викрадення чи втрату печатки.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у розмірі 186 300,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3% річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач за первісним позовом згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних нараховані на суму заборгованості 186 300,00 грн. за період з 25.09.2022 по 22.08.2023 в розмірі 5083,69 грн.

Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок 3% річних з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду нарахування та встановлено, що розмір 3% річних, який підлягає задоволенню становить 5 068,38 грн. нараховані за період з 26.09.2022 по 22.08.2023.

Вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних в розмірі 15,31 грн. (5083,69 грн. - 5068,38 грн.) задоволенню не підлягають.

Також, позивач за первісним позовом на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні у розмірі 14 994,73 грн. нараховані за період з жовтня 2022 року по липень 2023 року, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені та штрафу, суд зазначає наступне

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного Кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

У відповідності до п.8.3 Договору, у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п.5.1 покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару. У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору (Додаткової угоди та/або Специфікації) більше ніж на 10 днів покупець сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день простачки до повного виконання стороною своїх зобов`язань.

Згідно п.8.7 Договору, строк нарахування штрафних санкцій (штрафу та пені) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч.6 ст.232 Господарського суду України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов`язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України.

Позивач за первісним позовом згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої партії товару, а саме 18 630,00 грн. (186 300,00 грн.Х 10%), розмір якого є обґрунтованим.

Також, позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню нараховану за період з 25.09.2022 по 22.08.2023 в розмірі 83 931,98 грн.

Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок пені з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду нарахування та встановлено, що розмір пені становить 83 676,77 грн. нарахований за період з 26.09.2022 по 22.08.2023.

Вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 255,21 грн. (83 931,98 грн. - 83 676,77 грн.) задоволенню не підлягають.

Разом з тим суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки за приписами частини третя статті 551 ЦК України суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, а також те, що позивачем за первісним позовом нараховані декілька видів штрафних санкцій за порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу за первісним позовом збитків саме в результаті порушення відповідачем за первісним позовом умов договору, відсутність в діях відповідача за первісним позовом прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, суд з власної ініціативи на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та штрафу на 70% та стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 25 103,03 грн. (83 676,77 грн. -70%) та штраф у розмірі 5 589,00 грн. (18 630,00 грн. - 70%).

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи вищевикладене, первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало зустрічну позовну заяву №25-2/10/23 від 25.10.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" в якій просить суд визнати недійсним Договір поставки від 22.02.2022 №6П-КВП/2022.

Ухвалою суду від 06.11.2023 зустрічну позовну заяву №25-2/10/23 від 25.10.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" строк для усунення встановлених при поданні зустрічної позовної заяви недоліків який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 22.11.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" про визнання договору недійсним до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічні позовні вимоги в одне провадження з первісним позовом. Повідомлено сторін у справі, що підготовче судове засідання відбудеться 05.12.2023 о 10:30.

Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 24.11.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.123).

Позивач за зустрічним позовом в підготовче засідання 05.12.2023 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Протокольною ухвалою від 05.12.2023, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.12.2023 та визначено явку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" в наступне судове засідання обов`язковою.

Ухвала суду від 05.12.2023 про виклик керівника ТОВ «Родіна-Агро» у підготовче засідання, яке призначено на 19.12.2023 була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 06.12.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.146).

Позивач за зустрічним позовом в підготовче засідання 19.12.2023 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Протокольною ухвалою від 19.12.2023, підготовче засідання відкладено на 25.01.2024, ухвалено здійснювати розгляд справи №915/1559/23 поза межами строку визначеного ГПК України «у розумний строк» та визначено явку керівника позивача та керівника відповідача в наступне підготовче засідання обов`язковою.

Ухвала суду від 19.12.2023 про виклик керівника ТОВ «Родіна-Агро» у підготовче засідання, яке призначено на 25.01.2024 була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 21.12.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.169).

Керівник ТОВ «Родіна-Агро» в підготовче засідання 25.01.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 25.01.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024.

Ухвалою суду від 25.01.2024 повідомлено ТОВ «Родіна-Агро» про час та місце судового засідання. Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету ТОВ «Родіна-Агро» в системі «Електронний суд» та отримана останнім 25.01.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.242).

Керівник ТОВ «Родіна-Агро» в судове засідання 13.02.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст.14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, та учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків учасників справи, визначених у статті 42 цього Кодексу, статтею 46 ГПК України регламентовано процесуальні права та обов`язки сторін.

Відповідно до ч. 4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги ст. ст. 121, 122, 242 ГПК України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

У разі якщо позивач не з`явився в судове засідання однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

У разі неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 910/17906/21.

Отже, обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п. 4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст. 202 та п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2021 в справі № 917/692/20.

На підставі викладеного, враховуючи, що господарсько-процесуальним законодавством передбачено право суду залишити позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (представник позивача) не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, при цьому заява про розгляд справи без його участі відсутня, суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву без розгляду.

У даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 196, 197, 210, 220, п.4 ч.1 ст. 226, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" (вул. Леніна, буд. 152, с. Пересадівка, Вітовський р-н, Миколаївська область, 57220, код ЄДРПОУ 36587305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" (вул. Загородна, буд. 48, м. Первомайськ, Первомайський р-н, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 40487215):

- 186 300,00 грн. - основної заборгованості,

- 14 994,73 грн. - інфляційних втрат,

- 5 068,88 грн. - 3% річних,

- 25 103,03 грн. - пені,

- 5 589,00 грн. - штрафу,

- 4 629,48 грн. - судового збору,

3. В решті вимог первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВП "Квадро Плюс" про визнання договору недійсним - залишити без розгляду.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 20.02.2024.

Суддя Н.О. Семенчук