Ухвала

від 20.02.2024 по справі 372/4284/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4284/23

Провадження № 2/362/563/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2024 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши у місті Василькові Обухівського району Київської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною інформації та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 лютого 2024 року судом отримано клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 83 84).

Зокрема, заяву обґрунтовано тим, що дана справа має важливе значення для позивача та представник позивача має бажання надати усні пояснення по суті спору.

Насамперед, вирішуючи дане клопотання, слід виходити з наступного.

Суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.

При цьому, сторона позивача має право належним чином скористатися своїми процесуальними правами та надати суду будь-які докази.

Суд обов`язково їх дослідить і врахує при винесенні рішення у справі.

Таким чином, сторона позивача реалізує своє право надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, сторона позивача не позбавлена і має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов`язково розгляне.

Суд не вбачає перешкод для реалізації стороною позивача її прав заявити клопотання будь-якого характеру.

Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.

При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як наслідок, відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, оскільки, предметом даного позову не є стягнення грошової суми та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зокрема, даний спір не є складним та відповідно до норм глави 10 розділу ІІІ ЦПК України може бути розглянутий в порядку спрощеного провадження.

Суд обов`язково у повному обсязі дослідить усі обставини по справі без виключення і суду не завадить розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Тобто, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є перешкодою для дослідження в повному обсязі усіх обставин по справі.

Важливим є те, щоби сторони повідомили суду усі фактичні обставини справи.

При цьому, слід зауважити, що повідомлення суду про обставини по справі не обов`язково має здійснюватись вербально в судовому засіданні.

Немає перешкод для сторін повідомити суду про усі обставини по справі в письмових поясненнях, листах, заявах і клопотаннях.

Будь-які докази по справі сторони також можуть надати суду через канцелярію суду або засобами поштового зв`язку.

Зокрема, норма частини четвертої статті 274 ЦПК України визначає які саме справи не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеної норми цивільного процесуального закону, враховуючи зміст і суть позовних вимог у даній справі, суд переконаний у тому, що спір між сторонами необхідно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

Окремо, суд наголошує на тому, що дана справа стосується розповсюдження конкретної інформації, а тому справа має вирішуватись виключно на підставі відповідних письмових доказів щодо факту розповсюдження такої інформації та з`ясування чи відповідає вказана інформація дійсності чи не відповідає.

Факт розповсюдження інформації та її достовірність (чи не достовірність) абсолютно не залежать від проведення судового засідання, а залежить від того чи є така інформація достовірною чи ні та чи було її розповсюджено.

Як наслідок, для того щоб вирішити питання достовірності інформації та факту її розповсюдження не потрібно проводити судове засідання, а потрібно лише дослідити докази стосовно вказаних обставин та надати їм відповідну правову оцінку з урахуванням відповідних нормативно-правових актів.

До того ж, слід звернути увагу представника позивача на таке.

Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР(далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

До того ж, необхідно врахувати, що у зв`язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі.

Посилання представника позивача на важливість даної справи для позивача, не є підставою для розгляду справи в загальному провадженні, оскільки кожна без винятку справа, тобто усі абсолютно справи в суді є винятковими і важливими для сторін, насамперед для позивачів, оскільки вони звернулись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Воднораз, дана справа має надзвичайно важливе значення для суду, оскільки метою суду є постановлення такого судового рішення, яке буде залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та рішенням суду буде досягнуто визначені статтею 2 ЦПК України, завдання та основні засади цивільного судочинства.

Також, суд не погоджується із твердженням заявника про те, що для повного і всебічного встановлення обставин справи необхідно надати усні пояснення по суті спору, оскільки від надання усних пояснень сторонами абсолютно не залежить повнота і всебічність встановлення обставин справи.

Зокрема, суд обов`язково здійснить повне і всебічне встановлення обставин справи; важливо, щоби сторони повідомили суду про усі обставини справи.

Крім того, бажання представника позивача надати усні пояснення по суті спору, також не є підставою для розгляду справи в судовому засіданні, оскільки усі свої пояснення представник позивача мав би зазначити за змістом відповіді на відзив та у інших письмових поясненнях.

До того ж, такий спосіб розгляду справи безумовно сприятиме раціональному та корисному використанню робочого часу суду та учасників процесу, оскільки сторонам та їх представникам не доведеться витрачати час на прибуття до суду з міста Києва та участь в судових засіданнях.

Для того, щоб надати суду докази (хоча вони мали бути додані до позову), не обов`язково проводити судове засідання, оскільки їх можна подати через канцелярію суду або засобами поштового зв`язку.

За таких обставин, заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184 187, 274 277 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя