Рішення

від 03.11.2023 по справі 760/4011/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/4011/22

Провадження №2/760/5610/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1», в якому просив стягнути з відповідача на його користь 180 742,91 грн, з яких: заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 245,46 грн, компенсація за невикористану відпустку - 8592,73 грн, заборгованість з виплати середньомісячного заробітку - 54 285,66 грн, вихідна допомога - 117142,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що наказом №12-к/тр від 15.02.2021 ОСОБА_1 призначено директором ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів № 1» з 16.02.2021.

Наказом №46-у/тр про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів № 1» від 03.12.2021 його звільнено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України - припинення повноважень посадових осіб.

У день звільнення відповідачем не було здійснено розрахунок.

17 січня 2021 року позивачем була подана заява до директора ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів № 1» Овсяннікової О.В. про проведення повного розрахунку та виплати неоспорюваних сум при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням часу затримки, однак відповіді на даний лист отримано не було.

Станом на 11 лютого 2022 року жодних виплат з боку відповідача не відбувалось, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату, середній заробіток ОСОБА_1 становить 20000 грн.

Відповідно до довідки № 26/2021 від 03.12.2021, ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський комбінат продуктів № 1» про існуючу заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 , станом на 03.12.2021 наявна заборгованість у сумі 113 138,19 грн, з якої: заборгованість по сплаті заробітної плати за листопад 2021 року - 8050,00 грн; заборгованість по сплаті заробітної плати за грудень 2021 року - 2195,46 грн; компенсація за невикористану відпустку - 8592,73 грн; вихідна допомога при звільненні на підставі ч. 5 ст. 41 та ст. 44 К3лП України у розмірі, не менше шестимісячного середнього заробітку в сумі 94 300,00 грн.

Посилаючись на норми п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України позивач вказує, що вихідна допомога, яка підлягає стягненню на його користь, становить 117142,86 грн (123 робочі дні х 952,38 грн).

На підставі ч.1 ст.83 КЗпП України, позивач вказує, що компенсація за невикористану відпустку становить 8592,73 грн.

Відповідно до розрахунку середнього заробітку, середньоденна заробітна плата позивача становить 952,38 грн. Отже, позивач вказує, що з моменту звільнення по даний час виникла заборгованість з виплати середнього заробітку у розмірі 54 285,66 грн (середньодобова заробітна плата х кількість робочих днів = 952,38 х 57 = 54285,66 грн.)

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2022 року справу розподілено головуючому судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою від 18 квітня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 25 травня 2022 року позивачу було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

19 липня 2022 року представник відповідача - директор Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» Овсяннікова О.І. подала відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити. Зазначила, що оскільки позивачем не надано відповідного розрахунку середньої заробітної плати, розрахованого відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100, відповідач вважає суму заборгованості з виплати середньомісячного заробітку у розмірі 54 285,66 грн необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності.

Також вказала, що ОСОБА_1 звільнено з 03 грудня 2021 року, а відтак він не міг видавати та підписувати будь-які офіційні документи від імені Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1», зокрема, довідку про середній заробіток та про наявність заборгованості від 03.02.2021. Жодних інших доказів на підтвердження зазначеної позивачем заборгованості не надано.

Щодо вимоги про стягнення вихідної допомоги вказала, що наказ № 46-к/тр не містить інформації, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчука А.А. про витребування доказів, витребувано у Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» інформацію, а саме: 1) які нараховані, але не виплачені кошти ОСОБА_1 у день звільнення? 2) яку заробітну плату отримував ОСОБА_1 кожного місяця за останні 12 місяців до дня звільнення? 3) чи була виплачена ОСОБА_1 вихідна допомога у розмірах встановлених ст. 44 КЗпП? 4) з яких сум та у яких розмірах складалися виплачені кошти ОСОБА_1 .?

Вказана вище ухвала виконана не була.

Ухвалою суду від 19 травня 2023 року застосовано до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, виконання якої доручено Миргородському відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

13 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов лист Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому повідомлено, що 16.08.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.08.2023 державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , за місцезнаходженням підприємства для вилучення інформації. Однак, за вказаною адресою знаходився охоронець, який повідомим, що окрім нього інші працівники відсутні та надав контактну інформацію керівництва. На телефонний дзвінок директор ОСОБА_3 повідомила, що витребувана інформація в документообігу підприємства відсутня, знаходження її не відомо.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що наказом №12-к/тр від 15.02.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів № 1» з 16.02.2021.

Наказом № 46-у/тр від 03.12.2021 припинено повноваження директора дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів № 1» ОСОБА_1 03.12.2021 згідно ч.5 ст.41 КЗпП України.

Позивач стверджує, що у день звільнення відповідачем не було здійснено розрахунок. Станом на 11 лютого 2022 року жодних виплат з боку відповідача не відбувалось, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. А тому він просить стягнути з відповідача на його користь 180 742,91 грн, з яких: заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 245,46 грн, компенсація за невикористану відпустку - 8592,73 грн, заборгованість з виплати середньомісячного заробітку - 54 285,66 грн, вихідна допомога - 117142,86 грн.

Відповідач позов не визнав, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частиною 1 ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст.115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічний припис міститься у ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до довідки № 26/2021 від 03.12.2021, ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський комбінат продуктів № 1» про існуючу заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 , станом на 03.12.2021 наявна заборгованість у сумі 113 138,19 грн, з якої: заборгованість по сплаті заробітної плати за листопад 2021 року - 8050,00 грн; заборгованість по сплаті заробітної плати за грудень 2021 року - 2195,46 грн; компенсація за невикористану відпустку - 8592,73 грн; вихідна допомога при звільненні на підставі ч. 5 ст. 41 та ст. 44 К3лП України у розмірі, не менше шестимісячного середнього заробітку в сумі 94 300,00 грн.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату, середній заробіток ОСОБА_1 становить 20000 грн.

Проте, указані довідки підписані самим позивачем, як директором дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів № 1».

Представник відповідача зазначила у відзиві, що ОСОБА_1 звільнено з 03 грудня 2021 року, а відтак він не міг видавати та підписувати будь-які офіційні документи від імені Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1». Також вона не погодилася із розміром заборгованості, визначеної позивачем.

Ухвалою від 07 квітня 2023 року судом було у відповідача було витребувано інформацію про нараховані, але не виплачені кошти ОСОБА_1 у день звільнення, в тому числі вихідну допомогу, про розмір його заробітної плати за останні 12 місяців до дня звільнення та інших платежів. Зазначену ухвалу суду відповідач отримав, проте на вимогу суду витребувані докази не надав, причини неподання доказів не повідомив.

Ухвалу від 19 травня 2023 року про застосування до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» заходів процесуального примусу у виді тимчасового вилучення вищевказаних доказів для дослідження судом також не було виконано.

Відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України, якою встановлено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду, суд визнає існування заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем в тому розмірі і за той період, який зазначений у позові.

За таких обставин, враховуючи приписи ч.10 ст. 84 ЦПК України, а також те, що відповідач не подав суду витребувані докази без повідомлення причин неможливості їх подання, суд визнає, що станом на 03.12.2021 у Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» наявна заборгованість з виплати ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2021 року - 8050,00 грн; заробітної плати за грудень 2021 року - 2195,46 грн; компенсації за невикористану відпустку - 8592,73 грн, а також те, що середній заробіток ОСОБА_1 становить 20000 грн, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 - 952,38 грн.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст.117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 №13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана дана виплата.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу ІІІ Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. (абзац четвертий пункту 8 розділу IV Порядку).

Як вже встановлено судом, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 952,38 грн.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день проведення фактичного розрахунку, суд враховує, що позивач був звільнена 03.12.2021, в день звільнення знаходився на роботі і оплата за цей робочий день була нарахована. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, і до дня, який зазначений у позові, тобто за період з 04.12.2021 по 22.02.2022 (як просить позивач у позові), включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 54 285,66 грн. (визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів затримки, тобто 952,38 грн х 57 робочих днів затримки = 54 285,66 грн).

Суд вважає, що на день звільнення позивача не існувало об`єктивних обставин, що перешкоджали провести розрахунок. Доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав. У зв`язку з цим відсутні підстави для звільнення відповідача від передбаченого ст. 117 КЗпП України обов`язку виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні приписи містить ч.1 ст. 83 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Судом встановлено, що відповідач не виплатив при звільненні компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8 592,73 грн, що підтверджується довідкою ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» № 26/2021 від 03.12.2021.

Оскільки позивач був звільнений з роботи 03.12.2021, то відповідач мав виплати всі суми, що належать йому від підприємства в день звільнення. Проте ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» свого обов`язку не виконало, чим порушило права позивача.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 13 ЦПК України, а також те, що позивач у позові просив стягнути заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 8592,73 грн, суд вважає можливим задовольнити заявлену вимогу.

Щодо стягнення вихідної допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Як вбачається з копії наказу № 46-к/тр від 03.12.2021 повноваження директора ДП ДАК «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» ОСОБА_1 припинено з 03.12.2021 згідно ч.5 ст.41 КЗпП України, а не п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Отже, судом встановлено відсутність правових підстав, визначених ст. 44 КЗпП України, для стягнення на користь позивача вихідної допомоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 10245,46 грн заборгованості з виплати заробітної плати, 8592,73 грн компенсації за невикористану відпустку, 54285,66 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 992,40 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, але не більше як за один місяць.

Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» на користь ОСОБА_1 10245 (десять тисяч двісті сорок п`ять ) гривень 46 копійок заборгованості з виплати заробітної плати.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» на користь ОСОБА_1 8592 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 73 копійки компенсації за невикористану відпустку.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» на користь ОСОБА_1 54285 (п`ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п`ять) тисяч 66 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, але не більше як за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миргородський комбінат Хлібопродуктів №1», місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, ЄДРПОУ 00952172.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова