Постанова

від 20.02.2024 по справі 201/6552/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2310/24 Справа № 201/6552/22 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Проектний і проектно-конструкторський інститут Металургавтоматика на додатковерішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Проектний і проектно-конструкторський інститут Металургавтоматика про визнання недійсним договору про надання правової (юридичної) допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (далі - ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика") про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги.

У грудні 2022 року ПрАТ "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика"на користь ОСОБА_1 борг по оплаті наданої правової допомоги в розмірі 43676, 67 грн., інфляційні витрати в розмірі 1607,78 грн., 3 % річних в розмірі 361,51 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн., а всього 46 638,36 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 26квітня 2023року стягнуто з ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7 000 гривень.

В апеляційній скарзі ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана через 14 днів, а отже її потрібно було залишити без розгляду. Понесені адвокатські витрати у даній справі не є реальними. Позивач є адвокатом, що свідчить про те що він зловживає своїми правами.

Відзив на апеляційну скарг надано не було.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" на користь ОСОБА_1 борг по оплаті наданої правової допомоги в розмірі 43676,67 грн., інфляційні витрати в розмірі 1607,78 грн., 3 % річних в розмірі 361,51 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн., а всього 46638,36 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" відмовлено.

10 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив поновити строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача 12000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи додаткове рішення по справі суд першої інстанції виходив з доведеності судових витрат у розмірі 7000 гривень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті141ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Зазначене узгоджується із положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, у позові було поставлено питання про стягнення судових витрат, тобто зроблено відповідну заяву .

Рішення у даній справі ухвалено 26 квітня 2023 року, за відсутності учасників справи.

З врахуванням того, що рішення ухвалювалося судом першої інстанції за відсутності учасників справи, дата складання повного тексту рішення у ньому не вказана, згідно з відомостями ЄДРСР вбачається, що рішення надіслане судом до ЄДРСР 05 травня 2023 року та оприлюднене 06 травня 2023 року, заява про ухвалення додаткового рішення подана 10 травня 2023 року, тобто у строк.

У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів не бере до уваги з вищенаведених підстав.

При цьому у практиці Європейського Суду з прав людини існує точка зору, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Що стосується стягнення з ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 7 000 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подана копія договору № 01/10-2022/24 від 01 жовтня 2022 року про надання правової (правничої) допомоги із адвокатським бюро «НепочатихЛимарева», додаток до договору та звіт про надану правничу допомогу. Згідно звіту, загальна вартість наданої правової допомоги становить 12000 грн., і складається з 1500 грн. за зустріч, з`ясування обставин справи, надання первинної консультації, вивчення матеріалів справи; 5000 грн. за складання та подання відзиву на зустрічну позовну заяву, 1200 грн. за виїзд адвоката до суду з метою прийняття участі в судовому засіданні; 800 грн. за складання та подання заяв незначної складності.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19) та від 31 липня 2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19).

Судом першої інстанції враховані положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що вимоги апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Суд першої інстанції, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов до обґрунтованого висновку, що наявні в матеріалах справи докази є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію значимості таких дій у справі, та з врахуванням того, що позов задоволено частково, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ПрАТ Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

У зв`язку з чим колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що понесені адвокатські витрати у даній справі не є реальними.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Проектний і проектно-конструкторський інститут Металургавтоматика залишити без задоволення.

Додаткове рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров