Рішення

від 12.02.2024 по справі 813/143/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/143/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняНенчук О.І.,

представника позивача Шейхета М.Г., Шнира Я.Б.,

представників відповідача Киби Т.Я., Штика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

09.01.2018 Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинської міської ради, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Волинської обласної державної адміністрації та Володимир-Волинської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань у місті Володимир-Волинську Волинської області;

- визнати протиправною бездіяльність Управління культури Волинської обласної державної адміністрації щодо невиконання п.п. 2, 3, 4, 9 Порядку визначення категорії пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1760 від 27.12.2001;

- визнати протиправною бездіяльність Управління культури Волинської обласної державної адміністрації та Відділу культури і туризму виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради щодо невиконання п. 2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013;

- зобов`язати Волинську обласну державну адміністрацію та Володимир-Волинську міську раду виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир-Волинському Волинської області;

- зобов`язати Управління культури Волинської обласної державної адміністрації виконати п.п. 2, 3, 4, 9 Порядку визначення категорії пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати Управління культури Волинської обласної державної адміністрації та Відділ культури і туризму виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради виконати п. 2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі №813/143/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.12.2021 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

14.02.2022 матеріали справи №813/143/18 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Сакалоша В.М.

Ухвалою від 18.02.2022 суддя Сакалош В.М. прийняв справу до провадження.

Ухвалою від 14.03.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.03.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 16.03.2023 суд визнав заяву відповідача про відвід судді Сакалоша В.М. необґрунтованою та передав справу № 813/143/18 для визначення судді у порядку встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід.

Ухвалою від 20.03.2023 суддя Кравців О.Р. відмовив у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Сакалоша В.М.

11.04.2023 на підставі розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду № 55/р проведено повторний автоматизований розподіл справи №813/143/18.

Після повторного автоматизованого розподілу справи, для розгляду справи №813/143/18 визначено суддю Мричко Н.І.

Ухвалою від 14.04.2023 суддя Мричко Н.І. прийняла справу до провадження.

Ухвалою від 29.05.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача та залишив без розгляду позовну заяву Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинської міської ради, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності Волинської обласної державної адміністрації та Володимир-Волинської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань у місті Володимир-Волинську Волинської області;

- визнання протиправною бездіяльності Управління культури Волинської обласної державної адміністрації щодо невиконання п.п. 2, 3, 4, 9 Порядку визначення категорії пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1760 від 27.12.2001;

- визнання протиправною бездіяльності Управління культури Волинської обласної державної адміністрації та Відділу культури і туризму виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради щодо невиконання п. 2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013;

- зобов`язання Волинську обласну державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир-Волинському Волинської області;

- зобов`язання Управління культури Волинської обласної державної адміністрації виконати п.п. 2, 3, 4, 9 Порядку визначення категорії пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язання Управління культури Волинської обласної державної адміністрації та Відділ культури і туризму виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради виконати п. 2 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013.

Ухвалою від 27.09.2023 суд замінив первісного відповідача у справі № 813/143/18 Володимир-Волинську міську раду належним відповідачем виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051282, місцезнаходження: 44700, Волинська обл., м.Володимир, вул. Данила Галицького, 5).

Ухвалою від 13.10.2023 суд забезпечив участь представника виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради у розгляді справи №813/143/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв`язку Easycon.

23.10.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 06.11.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд прийняв до провадження заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладено таким чином:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Володимирської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир Волинської області;

- зобов`язати виконавчий комітет Володимирської міської ради виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир Волинської області.

Ухвалою від 06.11.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Згідно з ухвалою від 11.12.2023 у зв`язку зі зміною найменування виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, відповідачем у справі необхідно вважати виконавчий комітет Володимирської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стосовно наявного об`єкта історико-культурної спадщини місць давніх поховань стародавнього Єврейського кладовища в районі вулиць Драгоманова, Сагайдачного та Незалежності у м. Володимир Волинської області, відповідач, як спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, повинен вчинити дії, що містяться у позовних вимогах, направлені на збереження зазначеного об`єкта культурної спадщини, однак докази на вчинення відповідних дій відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що будь-яких згадувань про давні поховання чи про об`єкти культурної спадщини, про що зазначає позивач, у пунктах 3, 4 Розпорядження №604-р взагалі не йдеться. Відповідач з посиланням на постанову Верховного Суду від 28.12.2021 у справі № 813/143/18 зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що спірна територія не належить до категорії закритих кладовищ, також матеріали справи свідчать, що на цій території не проводяться будівельні роботи, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин пунктів 3, 4 Розпорядження №604-р.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представники відповідача проти позовних вимог заперечили. Просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання треті особи явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.04.2002 у справі №7/35-83 визнано історичні межі стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир-Волинському Волинської області згідно Технічної документації виконані проектно-пошукові роботи по попередньому встановленню зовнішньої історичної межі бувшого єврейського кладовища у місті Володимир-Волинську Волинської області. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2001 резолютивну частину зазначеного рішення викладено у такій редакції: Визнати історичні межі стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир-Волинському, яке існувало на дату німецької окупації міста Володимир-Волинського, згідно Технічної документації виконані проектно-пошукові роботи по попередньому встановленню зовнішньої історичної межі бувшого єврейського кладовища у місті Володимир-Волинську Волинської області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 у справі №К/9991/39008/11 встановлено, що рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради №190 від 25.04.2002 визначено дату закриття Єврейського кладовища - 22.06.1941, а рішенням цього ж виконкому від 11.09.2003 датою ліквідації кладовища визначено 20.07.1944.

Управління культури Волинської обласної державної адміністрації листом від 12.07.2017 повідомило Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про те, що оскільки територія, на якій знаходилось Єврейське кладовище, не належить до об`єктів культурної спадщини, надання дозволів на проведення робіт не належить до компетенції управління культури облдержадміністрації.

Володимир-Волинська міська рада Волинської області листом від 27.07.2017 повідомила позивача про те, що у місті Володимирі-Волинському такого об`єкта як Єврейське кладовище, як з історико-культурної точки зору, так і з точки зору комунальної, - немає. У місті Володимирі-Волинському є 2 кладовища - діюче Федорівське та закрите Ладомирське, а територія між СШ №2 і вулицею Драгоманова вже багато післявоєнних десятиліть вільна від надмогильних споруд, що означає, що розчищати нічого.

Виконавчий комітет Волинської обласної ради депутатів трудящих прийняв рішення від 31.10.1974 Про затвердження генерального плану місті Володимира-Волинського, яким не передбачено планування чи існування Єврейського кладовища, разом з тим зазначеним документом визначено статус спірної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

З метою виконання Розпорядження №604-р Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України видано Розпорядження голови Волинської ОДА від 22.06.1999 №415 Про взяття під охорону держави пам`яток історії та культури на території області. На підставі вказаного розпорядження було взято під охорону 195 пам`яток історії, монументального мистецтва та археології, в тому числі - 19 могил розстріляних євреїв.

Відповідно до листа Державної служби охорони культурної спадщини від 29.12.2004 означене кладовище не включено до переліку пам`яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення і до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1761, не внесено. Вказана обставина встановлена в ході розгляду судової справи Львівським апеляційним господарським судом №7/121- 11А.

20 квітня 2005 року Володимир-Волинською міською радою прийнято рішення №20/4 Про статус території в районі вулиць Драгоманова, Сагайдачного і Незалежності, на якій до початку Великої Вітчизняної війни існувало Єврейське кладовище. Цим рішенням вирішено за недоцільне проведення за кошти міського бюджету спеціальних досліджень (в т.ч. археологічних) вищезгаданої території, на якій до початку Великої Вітчизняної війни існувало Єврейське кладовище (ліквідоване в липні 1944 року) і надання цій території статусу об`єкта культурної спадщини. Вказане рішення є чинним.

З часу зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, одна частина земельного масиву з багаторічними насадженнями, на якій в минулому було розташоване Єврейське кладовище, відведена під територію міського парку, а друга частина земельної ділянки належить до земель житлової та громадської забудови. З 1970 по 1986 роки на цій території було споруджено ряд об`єктів соціально-культурного призначення, серед яких: школа, магазин, три житлових будинки, кінотеатр та прокладена дорога. Зазначені об`єкти функціонують станом на теперішній час.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир Волинської області протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 1805-III (далі Закон України Про охорону культурної спадщини) регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про охорону культурної спадщини до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

За змістом частини другої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України Про охорону культурної спадщини об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України

Пунктом 3 Розпорядження Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин, зобов`язано провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження, протягом 1998-1999 років.

Пунктом 4 Розпорядження Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування зобов`язано не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, Верховний Суд в частині позовних вимог щодо невиконання Волинською обласною державною адміністрацією та Володимир-Волинською міською радою щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України в частині пунктів 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань у місті Володимир-Волинську, Волинської області, прийняв до уваги рішення господарських судів, якими встановлено історичні межі стародавнього Єврейського кладовища на території міста Володимир-Волинського, однак звернув увагу на те, що зазначеними рішеннями встановлено існування кладовища на час німецької окупації міста, а не на теперішній час.

Застосування норм Розпорядження №604-р вимагає наявності у відповідних місцях слідів давніх поховань чи закритих кладовищ, під якими, згідно із визначеннями, наведеними у Законі України Про поховання та похоронну справу, розуміються земельні ділянки з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань, після їх закриття, тобто припинення поховання померлих. Сама лише обставина існування Єврейського кладовища на час німецької окупації міста Володимира-Волинського не дає підстав для застосування норм Розпорядження №604-р. Так само і підписання Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про охорону та збереження культурної спадщини не є безумовною підставою для застосування Розпорядження №604-р, оскільки спірна територія має відповідати ознакам, наведеним у Розпорядженні.

Пунктами 3 та 4 вказаного Розпорядження встановлено обов`язок, зокрема для обласних державних адміністрацій, щодо проведення роботи з вивчення стану закритих кладовищ та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, а також не допущення проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна територія не належить до категорії закритих кладовищ, також матеріали справи свідчать, що на цій території не проводяться будівельні роботи, а тому Верховний Суд виснував про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин пунктів 3, 4 Розпорядження №604-р.

Суд зазначає, що зміна відповідача на виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради не змінює фактичних обставин про те, що спірна територія не належить до категорії закритих кладовищ, а також те, що на цій території не проводяться будівельні роботи.

Зважаючи на викладене, застосовуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.12.2021 у справі №813/143/18, суд вважає безпідставною позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир Волинської області.

З огляду на відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги, похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 в частині пунктів 3, 4 щодо місць давніх поховань - стародавнього Єврейського кладовища у місті Володимир Волинської області не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 19 лютого 2024 року.

Суддя Мричко Н.І.