Рішення

від 10.10.2007 по справі 14/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/227

10.10.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Арктика”

До            Товариства з обмеженою відповідальністю „Ен Гранд”  

Про                       стягнення 2 243, 42 грн.

Суддя Станік С.Р.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача       Невмержицька І.П. –довіреність № 75/2 від 19.09.2006

Від відповідача   не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 581, 42 заборгованості за договором № 19010003 від 19.01.2004, інфляційних втрат –512, 39 грн., 3% річних –149, 61 грн., а також відшкодування 102, грн. - витрат по сплаті державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 було порушено провадження у справі № 14/227 та призначено її до розгляду на 01.06.2007.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/97 від 06.08.2007 справу № 14/227 було передано на розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2007 розгляд справи було призначено на 19.09.2007.

В судовому засіданні 19.09.2007 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

В судове засідання 19.09.2007 відповідач відзиву на витребуваних судом документів не подав і свого представника не направив. Про причини неявки представника суд не повідомив. Про проведення судового засідання 19.09.2007 був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2007 розгляд справи було відкладено на 10.10.2007 в зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

В судове засідання 10.10.2007 відповідач відзиву на витребуваних судом документів не подав і свого представника не направив. Про причини неявки представника суд не повідомив. Про проведення судового засідання 10.10.2007 був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві Відповідач знаходиться за адресою: вул. Сім'ї Хохлових, 6, кв. 31,, м.Київ, 04119. Ухвали суду від 08.08.2007р. та 19.09.2007р. направлені Відповідачу за вказаною адресою.

Справа розглядається, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2007 за згодою представника Позивача, згідно ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно  з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2004 позивач, в якості постачальника, та відповідач, в якості покупця, уклали Договір поставки № 19010003 (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується постачати відповідачу товар протягом дії Договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, викладених в Договорі.

Згідно п. 1.1 Договору позивач зобов'язується постачати відповідачу товар протягом дії Договору згідно товарно-транспортних накладних

Згідно товарно-транспортної накладної № 100635 від 20.01.2004 року, позивачем було здійснено поставку продукції загалом на суму 1681,42 грн. оригінал якої досліджено судом у судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 Договору остаточний розрахунок за товар, що постачається Відповідачу Позивачем, здійснюється не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання товарно-транспортної накладної Відповідачем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в прибуткову касу Постачальника.

Як зазначає позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату поставленої продукції за Договором, а  саме в сумі 100,00 грн., а  заборгованість в сумі 1581,42 грн. - відповідачем сплачена не була.

04.10.2005р. позивачем, з  метою отримання грошових коштів за поставлений, але не оплачений товар на загальну суму 1581,42 грн. за укладеним Договором, направлено на адресу відповідача листа № 067 від 01.08.2005р. з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 1581,42 грн.

Згідно позовної заяви, на день звернення позивача до суду, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в сумі  1581,42 грн. за поставлену позивачем продукцію за Договором поставки № 19010003 від 19.01.2004 не сплатив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу  України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України  визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що  позивач  умови Договору щодо поставки товару виконав належним чином: ним було здійснено поставку товару за товарно-транспортною накладною на суму 1681,42 грн., а  відповідач у встановлений договором строк свої зобовязання по повній оплаті отриманого товару на суму  1681,42 грн. не виконав у повному обсязі. Оскільки оплата отриманого товару була здійснена відповідачем частково –в сумі 100,00 грн., то на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість  в сумі  1581,42 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар за Договором  в розмірі 1581,42 грн.- законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України  визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті поставленого товару за Договором в розмірі 1581,42 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  та інфляційних втрат - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку суми 3% річних за період з 03.02.2004 (дата сплати згідно п. 5.1 Договору) по 29.03.2007 (дата звернення позивача з позовом) - 1151 день, який викладено позивачем у позові і з яким погоджується суд, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 1581,42 грн. по повній оплаті поставленого товару за договором поставки № 19010003 від 19.01.2004 саме в цей період, складає 149,61 грн., а саме:     

(1581,42 грн. (сума заборгованості за Договором)/ 365днів х 3% х 1151 день (кількість днів прострочення з 03.02.2004 року по 29.03.2007 року) = 149,61 грн.  

Згідно розрахунку суми  інфляційних втрат за період з 03.02.2004 (дата сплати згідно п. 5.1 Договору) по 29.03.2007 (дата звернення позивача з позовом), який викладено позивачем у позові і з яким погоджується суд, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 1581,42 грн. по повній оплаті поставленого товару за Договором саме в цей період, складає 512,39 грн., а саме:

(1581,42 грн. (сума заборгованості за договором поставки № 19010003 від 19.01.2004 року) х 100,4% (індекс інфляції у лютому 2004 року) х 100,4% (індекс інфляції у  березні 2004 року) х 100,7% (індекс інфляції у квітні 2004 року) х 100,7% (індекс інфляції у  травні 2004 року) х 100,7% (індекс інфляції у червні 2004 року) х 100,0% (індекс інфляції у липні 2004 року) х 99,9% (індекс інфляції у  серпні 2004 року) х 101,3% (індекс інфляції у вересні 2004 року) х 102,2% (індекс інфляції у  жовтні 2004 року) х 101,6% (індекс інфляції у листопаді 2004 року) х 102,4% (індекс інфляції у  грудні 2004 року) х 101,7% (індекс інфляції у січні 2005 року) х 101,0% (індекс інфляції у лютому 2005 року) х 101,6% (індекс інфляції у  березні 2005 х 100,7% (індекс інфляції у квітні 2005 року) х 100,6% (індекс інфляції у  травні 2005 року) х 100,6% (індекс інфляції у червні 2005 року) х 100,3% (індекс інфляції у липні 2005 року) х 100,0% (індекс інфляції у  серпні 2005 року) х 104,4% (індекс інфляції у вересні 2005 року) х 100,9% (індекс інфляції у  жовтні 2005 року) х 101,2% (індекс інфляції у листопаді 2005 року) х 100,9% (індекс інфляції у  грудні 2005 року) х 101,2% (індекс інфляції у січні 2006 року) х 101,8% (індекс інфляції у лютому 2006 року) х 99,7% (індекс інфляції у  березні 2006) х 99,6% (індекс інфляції у квітні 2006 року) х 100,5% (індекс інфляції у  травні 2006 року) х 100,1% (індекс інфляції у червні 2006 року) х 100,9% (індекс інфляції у липні 2006 року) х 100,0% (індекс інфляції у  серпні 2006 року) х 102,0% (індекс інфляції у вересні 2006 року) х 102,6% (індекс інфляції у  жовтні 2006 року) х 101,8% (індекс інфляції у листопаді 2006 року) х 100,9% (індекс інфляції у  грудні 2006 року) х 100,5% (індекс інфляції у січні 2007 року) х 100,6% (індекс інфляції у лютому 2007 року)/ 100%  - 1581,42 грн.)= 512,39 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню у повному обсязі в частині стягнення з відповідача 1581,42 грн. –основного боргу, 149,61 грн. –3% річних та 512,39 грн. –збитків від інфляції.

На виконання вимог ухвали суду, щодо надання довідки на підтвердження офіційного місцезнаходження відповідача, позивач сплатив Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві 15,56 грн. за отримання довідки, що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 22.05.2007р.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Таким чином, перелік судових витрат не є вичерпним.

Отже, з наданих позивачем доказів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що крім витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу, відповідач сплатив 15,56 грн. за отримання довідки в Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві, як інших витрат, що пов'язані з розглядом справи та які відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України мають відноситись до складу судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 15,56 –інших витрат.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ен Гранд” (вул. Сім'ї Хохлових, 6/31, м.Київ, 04119, р/р 26003010462 в КФ АБ «Укркомунбанк»м.Києва, МФО 322357, код 21530736), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арктика” (вул. Дніпропетровська, 22, м. Київ, 03151 р/р 26001003038800 в „ІНГ Банк Україна” м. Києва, МФО 300539, код 24260556), - 1 581(одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 42 коп. –основного боргу, 149( сто сорок дев'ять) грн.  61 коп. –3% річних, 512(п'ятсот дванадцять) грн. 39 коп. –збитків від інфляції та 102 (сто дві) грн. –витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та 15 (п'ятнадцять) грн. 56 коп. - інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                 С.Р. Станік