Ухвала

від 19.02.2024 по справі 420/124/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 420/124/23

адміністративне провадження № К/990/3660/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №420/124/23 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по оплаті тимчасової непрацездатності та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо нездійснення остаточного розрахунку в день звільнення ОСОБА_1 ;

- стягнути з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13 липня 2022 року по день винесення рішення у справі з розрахунку по 509,10 грн за кожен день затримки;

- стягнути з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на її користь не виплачену при звільненні заборгованість по оплаті тимчасової непрацездатності в сумі 17320,20 грн;

- стягнути з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення ОСОБА_1 .

Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54981,72 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалами Верховного Суду від 27 листопада 2023 року та від 28 грудня 2023 року касаційні скарги Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства були повернуті скаржнику.

29 січня 2024 року відповідач втретє через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, у касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що приймаючи оскаржувані судові рішення суди не врахували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, де зазначено, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Суд наголошує на тому, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Посилаючись на вказану підставу касаційного оскарження, скаржник хоча й робить покликання на постанову Верховного Суду, висновки з якій, на його думку, помилково не були застосовані судами першої та апеляційної інстанцій, проте не обґрунтовує подібність правовідносин у цих справах.

Просте посилання у тексті касаційної скарги на те, що справи є подібними без аналізу подібності предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених фактичних обставин та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин не є належним обґрунтуванням подібності правовідносин.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, оскільки лише вибіркове цитування уривку з постанови Верховного Суду без обґрунтування заявником подібності правовідносин у справі №755/12623/19 до правовідносин цієї справи не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 117 КЗпП України в редакції від 01 липня 2022 року, якою встановлено обмеження періоду стягнення середнього заробітку з роботодавця шістьма місяцями, а саме застосування цієї норми у взаємозв`язку і з принципами співмірності, розумності, добросовісності та інших подібних принципів, які застосовувались судами для зменшення суми середнього заробітку, яка підлягала стягненню з роботодавця, коли частина перша статті 117 КЗпП України не містила обмеження по періоду стягнення і середній заробіток стягувався за весь час прострочення.

Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що Верховний Суд у постановах від 28 червня 2023 року у справі №560/11489/22, від 30 листопада 2023 року №380/19103/22, від 29 січня 2024 року у справі № 560/9586/22 виклав правову позицію щодо питання застосування вказаної скаржником норми права.

Відтак зазначене свідчить, що скаржник просить сформувати висновок щодо застосування норми права у правовідносинах, стосовно яких вже наявний висновок Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №420/124/23 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по оплаті тимчасової непрацездатності та моральної шкоди - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко