Постанова

від 14.11.2024 по справі 420/124/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/124/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Турецької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року, прийняту складі суду судді Лебедєвої Г.В. в місті Одеса, по справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по оплаті тимчасової непрацездатності та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по оплаті тимчасової непрацездатності та моральної шкоди.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення ОСОБА_1 . Стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54981,72 грн (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят одна грн 72 коп). В решті позовних вимог відмовлено.

14 серпня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/124/23 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у цій справі не виконується відповідачем майже рік, що є вагомою підставою для встановлення судового контролю. Апелянт вважає, що нормативне регулювання питання застосування судового контролю за виконанням рішення суду не встановлює обмежень його застосування в залежність від механізму виконання рішень про стягнення коштів з бюджетних установ. Враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем рішення суду у повному обсязі, апелянт вважає, що наявні правові підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Слід зазначити, що КАС України передбачає декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-8 ст. 382 КАС України).

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав, зокрема у випадку, якщо:

- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі № 420/124/23 стягнуто з Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54981,72 грн. (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят одна грн. 72 коп.). Також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. (п`ятсот 00 коп.).

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі Порядок№845).

У пункті 3 Порядку № 845 зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів, виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Відповідно до пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат); за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Згідно пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Пунктом 28 Порядку №845 встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Відповідно до пункту 31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.

Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

На період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку.

Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДКСУ у Херсонській області направлено Херсонському обласному управлінню лісового та мисливського господарства повідомлення про стягнення коштів №07-01-26/6-06/256 від 15.01.2024 року, в якому зазначено, що на виконання пункту 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок), Головним управлінням Казначейства визначено, що безспірне списання коштів може бути проведено по загальному фонду державного бюджету з реєстраційного рахунку № UА498201720343120004000001897 та по спеціальному фонду державного бюджету в частині власних надходжень з реєстраційного рахунку № UА658201720343111004200001897 КПКВК 2709010 «Керівництво та управління у сфері лісового господарства» за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Також у вказаному повідомленні Головним управлінням ДКСУ у Херсонській області зазначено, що Херсонському обласному управлінню лісовою та мисливському господарству необхідно надати інформацію, пов`язану з виконанням вищезазначених виконавчих документів у строк, визначений абзацом 4 пункту 28 Порядку, а саме, протягом п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення. У разі, якщо судове рішення не було виконано, необхідно узгодити коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Листом №01-04/8 від 22.02.2024 року Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило Головне управління ДКСУ у Херсонській області про те, що станом на 22 лютого 2024 року в Управлінні відсутні асигнування на взяття зобов`язань за коштами державного бюджету та відкриті асигнування загального фонду державного бюджету на реєстраційному рахунку UА498201720343120004000001897 КПКВК 2709010 «Керівництво та управління у сфері лісового господарства». А тому виконати судове рішення по справі № 420/124/23 на користь ОСОБА_1 поки не можливо. Управління є неприбутковою бюджетною установою, яка отримує відкриті асигнування тільки з державного бюджету, та підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України, яке є розпорядником коштів державного бюджету вищого рівня. Станом на 22 лютого 2024 року Управління не внесено Державним агентством лісових ресурсів України до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на 2024 рік. Відповідно до п.31 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2011 року № 845, Управлінням надіслано листи від 04 січня 2024 року № 01-02/1 та від 22 січня 2024 року № 01-02/2 до Державного агентства лісових ресурсів України з проханням вирішити питання щодо внесення Управління в мережу розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на 2024 рік та, з метою забезпечення своєчасного виконання рішень суду, виділити кошти по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». В разі вирішення питання виділення коштів, виконання судових рішень Управлінням буде здійснено добровільно.

Листом від 04-22/10-10/1282 від 12.03.2024 року Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області повідомило ОСОБА_1 , що у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (ЄДРПОУ 35220328) (далі - Боржник) в достатній кількості, для виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16.11.2023 по справі № 420/124/23 про стягнення коштів з Боржника на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54981,72 грн. та судових витрат на правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. (далі Виконавчий документ), виконання зазначеного Виконавчого документу буде здійснюватися відповідно до положень частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон) та пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок). Станом на 12.03.2024 Боржником, на вимогу Головного управління Казначейства, не забезпечено відкриття в достатній кількості бюджетних асигнувань, для виконання вищезазначеного Виконавчого документу. На виконання пункту 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону, Виконавчий документ у справі № 420/124/23, з 11.03.2024 зареєстровано Головним управлінням Казначейства у Реєстрі судових рішень, які підлягають виконанню в другу чергу за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою". Відповідно до записів у вищевказаному реєстрі судових рішень Виконавчий документ по справі № 420/124/23, станом на 12.03.2024, обліковується за номером 17089 (черговість виконання), сума заборгованості за судовими рішеннями, які обліковуються у відповідному реєстрі, що надійшли раніше Виконавчого документу по справі № 420/124/23 складає 468 918 332,15 грн. Відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено фінансування в сумі 100000,00 тис. грн. У разі встановлення Боржнику відповідних бюджетних асигнувань, Головним управлінням Казначейства відповідно до вимог п. 33 Порядку, будуть вжиті відповідні заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, на даний час рішення суду по даній справі, яким було стягнуто з державного органу на користь позивача кошти, звернуто позивачем до примусового виконання та виконується органами Державної казначейської служби в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком №845.

Враховуючи викладене, оскільки апелянтом не доведено, що за відсутності застосування заходів судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, а також враховуючи, що позивач скористався правом на звернення вказаного рішення до примусового виконання, колегія суддів погоджується зі висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по оплаті тимчасової непрацездатності та моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: І.О. Турецька