Ухвала

від 08.02.2024 по справі 183/2120/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2120/21

№ 1-кп/183/357/24

08 лютого 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020041500000009 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Дніпро, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, перебуваючого па посаді генерального директора ТОВ «ВІЛАНТА 2018», несудимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 залишила вирішення цього питання на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Злочин,передбачений ч.4ст.197-1КК України,в якомуобвинувачується ОСОБА_3 ,передбачає призначенняпокарання увиді позбавлення волі на строк від одного до трьох років, який в силу ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Перебіг давностізупиняється,якщо особа,що вчинилакримінальне правопорушення,ухилилася віддосудового розслідуванняабо суду.У цихвипадках перебігдавності відновлюєтьсяз дняз`явленняособи іззізнанням абоїї затримання,а зчасу вчиненнякримінального проступку-п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Згідно з постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 05.04.2021 року, справа № 328/1109/19, ухилення особи від досудового розслідування або суду має своїм наслідком зупинення перебігу давності; перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання; у разі ухилення особи від досудового розслідування або суду і наступного її з`явлення із зізнанням чи затримання встановлені ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) диференційовані строки давності до уваги не беруться; щодо такої особи застосовуються визначені ч. 2 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) загальні строки давності п`ять років у разі вчинення нею кримінального проступку і п`ятнадцять років у разі вчинення нею злочину будь-якого ступеня тяжкості.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 04.02.2022 року оголошувався у розшук у зв`язку з ухиленням від явки до суду, тому перебіг строку давності зупинявся, а тому строк давності для звільнення його від призначеного покарання за ч. 4 ст. 197-1 КК України згідно з вимогами ч.2 ст. 49 КК України становить п`ятнадцять років з часу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 КК України, статтями 284, 286, 288 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1