Ухвала

від 14.02.2024 по справі 477/1440/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1440/23

Провадження №1-кс/477/189/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

14 лютого 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, такої, що народилася в м. Миколаїв та фактично проживає в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, інженера з проектно-кошторисної роботи ТОВ «ДІ КОР-БУД», не заміжньої, не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2024 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 (далі слідчий) за погодженням з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року за частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом привласнення та розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами КП ММР «Миколаївелектротранс» за попередньою змовою між собою 03 лютого 2022 року внесено відомості до ЄРДР за №12022150000000054 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 191, частиною другою статті 364 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлений факт можливого привласнення грошових коштів державного бюджету, який мав місце у період з 16 вересня 2022 року по теперішній час, вчинене службовими особами КП «Миколаївелектротранс» ММР (код ЄДРПОУ 03328468), які діяли спільно та в інтересах третіх осіб, під час виконаних робіт за договором №288 від 16 вересня 2022 року із закупівлі послуг з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту у двох напрямках за адресою: місто Миколаїв, вулиця Потьомкінська від вулиці Садова до вулиці 3-я Слобідська.

01 лютого 2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

На думку слідчого необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3. 4 частини першої статті 177 КПК України.

Наявність указаних ризиків слідчою обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та з метою уникнення покарання може виїхати до іншої країни чи непідконтрольної Україні території. Також, слідча у поданому клопотанні вказує, що ОСОБА_7 , з метою прикриття своєї незаконної діяльності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, з огляду на те, що під час досудового розслідування не віднайдено усіх документів, а підозрювана для приховання своєї діяльності надає недостовірні документи щодо якості придбаної тротуарної плитки, з приводу якої і внесено відомості до ЄРДР, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 177 КПК України. Також, слідча ОСОБА_3 у поданому клопотанні посилається на наявність ризику, передбаченого пунктом 3 та 4 частини першої статті 177 КПК України, відповідно до яких ОСОБА_7 , з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, може впливати на свідків, які є працівниками ТОВ «Ді Кор Буд», де вона займає посаду інженера з проектно-кошторисної роботи, з огляду на що може використовувати свій вплив, з метою надання ними певних показів. В підтвердження наявності ризику, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, слідча у поданому клопотанні посилається на те, що ОСОБА_7 дізнавшись про здобуті в ході досудового розслідування докази на обґрунтованість її підозри та виявлені під час слідства обставини злочину, в тому числі, що наявні у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, може вживати заходи до перешкоджання досудового розслідування, шляхом впливу на осіб, які ще не допитані у цьому кримінальному провадженні.

Застосування до підозрюваної ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.

Крім того, в разі визначення судом застави, слідча у поданому клопотанні просила суд вийти за межі розміру застави, встановленої статтею 183 КПК України, з урахуванням особи ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, розмір спричиненої шкоди, а також те, що вчинення злочину супроводжувалося негативним враженням від безладдя та безкарності, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно- політичну ситуацію в державі та проведення бойових дій на території України та визначити заставу у розмірі 1 123 836 грн з покладенням певних обов`язків на підозрювану ОСОБА_7 .

У судовому засіданні проголошено резолютивну частину ухвали.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання слідчої ОСОБА_3 про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила його задовольнити, указувала про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України. Крім того просила долучити і відомості про доходи підозрюваної, з метою обґрунтування необхідності виходу за межі розміру застави, встановленої статтею 183 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого. Зазначив, що підозра не обґрунтована, а дій, що зазначені у клопотанні слідчим направлених на змову та заволодіння грошовими коштами вона не вчиняла. Просила застосувати менш тяжкий запобіжний захід, зокрема нічний домашній арешт, так як має на утриманні батька, що потребує стороннього догляду.

Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні також просила відмовити у задоволенні клопотання слідчої ОСОБА_3 , посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, з огляду на те, що вона не є службовою особою та кримінальне провадження не має суб`єкта злочину. Також вказувала і про те, що ризики наведенні слідчим у клопотання не підтвердженні, так як підозрювана виявляє належну процесуальну поведінку. В цілому, на думку захисника, клопотання слідчої не містить доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, що мало б своїм наслідком застосування до неї заходів забезпечення кримінального провадження, а розмір застави, що зазначений слідчим у клопотанні належними чином не обґрунтований та є непомірним для підозрюваної, з огляду на досить незначні доходи.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню та скарзі, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12022150000000054 від 01 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 лютого 2022 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за частиною третьою статті 191 КК України за фактом ймовірного привласнення та розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами КП ММР «Миколаївелектротранс» за попередньою змовою між собою, а також за фактом зловживання службовим становищем службовою особою всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки при здійсненні поточного ремонту трамвайного полотна та прилеглої до нього території по вул. Потьомкінській в м. Миколаєві.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , який володіє 100% часток у Статутному капіталі, ТОВ «ДІ КОР-БУД» будучи його засновником та кінцевим бенефіціарним власником та відповідно до частини третьої 18 КК України визначений як службова особа, використовуючи свої повноважені, призначив на посаду директора товариства ОСОБА_10 , яка у свою чергу виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, в силу положень частини третьої 18 КК України також визначена як службова особа.

В серпні 2022 року, ОСОБА_9 , володіючи достатніми знаннями, маючи достатній досвід здійснення підприємницької діяльності, набувши широких особистих та ділових зв`язків та володіючи організаторським здібностями, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного збагачення, вирішив заволодіти чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. При цьому, ОСОБА_9 визначив предметом злочинних посягань кошти комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі КП ММР «Миколаївелектротранс»), які підприємство планувало виділити на роботи з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту у двох напрямках за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська від вул. Садова до вул. 3-я Слобідська.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на досягнення кінцевого корисливого результату, ОСОБА_9 з метою уникнення викриття його протиправних дій правоохоронними органами, вирішив здійснити ретельну підготовку до вчинення задуманого ним злочину та залучити до його вчинення працівників ТОВ «ДІ КОР-БУД» та інших осіб з відповідними професійними навичками, з якими він підтримує довірчі відносини.

Діючи відповідно до розробленого ним плану вчинення злочину, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 вересня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 , розуміючи, що самостійно не зможе вчинити задуманий ним злочин, залучив до вказаної злочинної діяльності директора підприємства ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , яка на той момент ще не була працівником ТОВ «ДІ КОР-БУД», однак фактично виконувала функції спеціаліста з проектно-кошторисної документації, довів останнім деталі задуманого ним злочину щодо заволодіння коштами КП ММР «Миколаївелектротранс». Вказані особи усвідомлювали суспільно небезпечний характер дій, що вчиняється ними особисто, а також іншими співучасниками, і дали добровільну згоду на заволодіння коштами КП ММР «Миколаївелектротранс», які підприємство планувало виділити на роботи з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту у двох напрямках за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська від вул. Садова до вул.3-я Слобідська.

16 вересня 2022 року між КП ММР «Миколаївелектротранс» та ТОВ «ДІ КОР-БУД» укладено договір №288 на надання послуг з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту на загальну суму 16750386, 24 грн в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині проведення аналізу пропозицій середньо ринкової вартості товарів та без дотримання максимальної економії та ефективності як основних принципів публічних закупівель. При виконанні вказаного договору службовими особами ТОВ «ДІ КОР-БУД» завищено вартість наданих послуг, шляхом виготовлення документів зі штучним завищенням ціни на використанні будівельні матеріали та транспортні послуги, внесенням до кошторисної документації недостовірних відомостей щодо роботи машин та механізмів, об`ємів використаних матеріалів, використання матеріалів неналежної якості.

При цьому, вказані особи були обізнані про дії один одного і направляли свої зусилля на досягнення єдиного для всіх злочинного результату, усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій та дій інших учасників, при цьому організатор злочину ОСОБА_9 та виконавець ОСОБА_10 бажали настання злочинного результату, а пособник ОСОБА_7 усвідомлювала, що вона своїми діями сприяє вчиненню злочину та свідомо допускала його вчинення та настання злочинного результату.

За встановлених досудовим розслідуванням обставин вбачається, що група осіб за попередньою змовою у складі організатора ОСОБА_9 , виконавця ОСОБА_10 та пособника ОСОБА_7 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та настання негативних наслідків, бажаючи або ж свідомо допускаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи грошовими коштами, перерахованими КП ММР «Миколаївелектротранс» для виконання робіт з надання послуг з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту у двох напрямках за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська від вул. Садова до вул 3-я Слобідська, на загальну суму 4498 624,81 грн., що завдало шкоду комунальному підприємству на зазначену суму та є особливо великим розміром, оскільки більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

За викладеного, ОСОБА_7 , яка в період з вересня 2022 року до 02 січня 2023 року не була працевлаштована в ТОВ «ДІ КОР-БУД», однак фактично виконувала функції спеціаліста з проектно-кошторисної документації, а з 02 січня 2023 року, займаючи посаду інженера з проектно-кошторисної роботи ТОВ «ДІ КОР-БУД», діючи умисно у складі групи осіб за попередньою змовою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння і настання негативних наслідків та свідомо допускаючи настання негативних наслідків, була пособником у заволодінні грошовими коштами КП ММР «Миколаївелектротранс» шляхом зловживання службової особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Зі змісту повідомлення про підозру від 01 лютого 2024 року, вбачається, що цього ж дня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України їй вручена.

Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого діяння, що може містити ознаки злочину, в якому вона підозрюється.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочину, зазначеного у повідомленні про підозру, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:

договором №288 від 16 вересня 2022 року, укладеним між ТОВ «ДІ КОР-БУД» та КП ММР «Миколаївелектротранс», локальним кошторисом на будівельні роботи та підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису із завищеними цінами на плити тротуарні фігурні вартістю 800,70 грн. за м2; актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року (Форма КБ-2в) від 15 травня 2023 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 15 травня 2023 року; протоколами випробувань бетонної плитки: протокол випробувань ПП «ЦЕГЛА-РІЧ» №84/2001 від 20 січня 2023 року, за результатами яких було встановлено, що середня міцність серії зразків становить 23,5 МПа, що відповідає класу В15; протокол ТОВ «БК ОПОРА» №85/2023к від 23 лютого 2023 року, за результатами яких було встановлено, що середня міцність партії становить 29,0 МПа, що відповідає фактичному класу В20; протокол ТОВ «БК ОПОРА» №85/2023к від 23 лютого 2023 року, за результатами яких було встановлено, що середня міцність партії становить 29,0 МПа, що відповідає фактичному класу В25, при коефіцієнті варіації 8 %; допитом свідка ОСОБА_11 ; копією технічного паспорту №255 від 20 січня 2023 року, виданого від імені ТОВ «КРУГ-БУДКОМПЛЕКТ» та відповіддю ТОВ «КРУГ-БУДКОМПЛЕКТ» №91 від 06 грудня 2022 року про те, що технічний паспорт №255 вказаним підприємством не видавався; висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та судової будівельно-технічної експертизи №23520/23-34/23608/23-47 від 11 жовтня 2023 року, згідно з яким зразки плитки не відповідають вимогам ДСТУ за показниками водопоглинання та класу міцності бетону та не можуть бути використані для улаштування трамвайного полотна та прилеглої до нього території, суміщеної з проїзною частиною по вул. Потьомкінській від вул. Садова до вул. 3-я Слобідська у місті Миколаєві; Висновком судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/115-23/14649-БТ від 14 грудня 2023 року, проведеної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, згідно з яким обсяги та вартість робіт з надання послуг з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту у двох напрямках за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська від вул. Садова до вул 3-я Слобідська, за договором №288 від 16 вересня 2022 року, не відповідають об`єму та вартості робіт, зазначених в вищевказаних акті приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року (Форма КБ-2в) від 15 травня 2023 року та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) від 15 травня 2023 року, у зв`язку з використанням плит бетонних тротуарних фігурних вартістю 2988 377,03 грн., які не відповідають вимогам ДСТУ, а також вартості робіт з їх улаштування на суму 1510247,78 грн; Протоколом огляду документів від 04 грудня 2023 року, в ході якого оглянуто вилучені в ході обшуку у ФОП ОСОБА_12 накладні на відпуск плитки «Хвиля» 80 мм на адресу ТОВ «ДІ КОР-БУД» в 2022-2023 роках; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж №3915 від 18 липня 2023 року, розмова ОСОБА_7 з ОСОБА_13 за 25 квітня 2023 року, де вони обговорюють, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 давали вказівку зробити кошторис на 16-20 мільйонів по Потьомкінській, бо в них все домовлено; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № НОМЕР_1 від 05 травня 2023 року: розмова ОСОБА_10 з ОСОБА_12 за 31 січня 2023 року, де вони обговорюють домовленість між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 щодо вартості плитки, а також відсутність належних бухгалтерських документів; розмова ОСОБА_10 з ОСОБА_9 за 01 лютого 2023 року з приводу бетонної плитки та попередніх домовленостей ОСОБА_9 з ОСОБА_12 ; розмова ОСОБА_10 з ОСОБА_14 (бухгалтер ОСОБА_12 ) за 06 лютого 2023 року, з приводу вартості плитки та зазначають, що найперші домовленості між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 були 16 серпня 2022 року за ціною 200 грн. за м2; Протоколом огляду предмету від 13 січня 2023 року, в ході якого оглянуто диск з інформацією з мобільного телефону ОСОБА_14 , де міститься переписка з працівниками ТОВ «ДІ КОР-БУД» ОСОБА_10 , ОСОБА_15 (починаючи з серпня 2022 року) щодо виготовлення плитки, а також з ОСОБА_12 , що підтверджує факт виготовлення ОСОБА_12 бетонної плитки для ТОВ «ДІ КОР-БУД» та силу частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.

При цьому, з огляду на заперечення захисника ОСОБА_8 , що надані нею слідчому судді під час розгляду клопотання, слід роз`яснити, що слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Згідно частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України.

Слідчий суддя також визнає доведеними обставинами те, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрювана перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Про наявність існування ризику, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією частини п`ятої статті 191 КК України, а також характер інкримінованого підозрюваній злочину, вчинення такого групою осіб з чітким наміром вчинення злочину, залучення до злочину широкого кола осіб, в тому числі й не виключено, що серед органів державної влади, корисливий мотив, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, неодноразове перетинання державного кордону у період воєнного стану, що підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

Також слідчим та прокурором доведено існування іншого ризику, передбаченого частиною першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як наразі проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та інших причетних осіб, оскільки під час проведення обшуків не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів, та місцезнаходження яких на даний час встановлюється. З метою приховання злочинної діяльності працівниками ТОВ «Ді Кор Буд» виготовлюються і надаються недостовірні документи, щодо якості придбаних товарів, що у сукупності вказує на існування ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують її, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваної.

Зазначений ризик підтверджується також і тією обставиною, що ОСОБА_7 й на даний час продовжує працювати на посаді інженера з проектно-кошторисної роботи ТОВ «Ді Кор Буд» та може вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних для неї показань або ж їх ненадання, перекручування чи спотворення дійсних обставин справи.

На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, й тому встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (стаття 23, 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

За таких обставин, з урахуванням стадійності кримінального провадження слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваною ОСОБА_7 на осіб, які є свідками в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Ризик, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України слідчий суддя вважає не доведений органом досудового розслідування, оскільки клопотання у цій частині не містить жодного обґрунтування та дублює обґрунтування ризику, означеного пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.

З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м`які (особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної, а тому з урахуванням приписів пункту 4 частини другої статті 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_7 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З врахуванням обставин кримінального провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення дій пов`язаних із заволодінням бюджетних коштів у особливо великому розмірі, слідчий суддя вважає підозру, яка повідомлена підозрюваній ОСОБА_7 обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, вчинила даний злочин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваною процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.

Слідчим суддею враховується те, що за рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, а повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, остання може бути виправдана судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваній ОСОБА_7 , тяжкістю покарання, яке їй загрожує, згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено.

За такого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваної та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України; вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; із ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення.

Досліджуючи соціальні зв`язки підозрюваної, слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_7 в зареєстрованому шлюбі не перебуває, дітей на утримання немає. Відомості, щодо перебування на її утриманні батька, який згідно доводів підозрюваної потребує її допомоги, не підтверджено належним чином, а надана нею довідка до огляду медико-соціальної експертної комісії спростовує наявність у ОСОБА_16 групи інвалідності, оскільки така була встановлено до листопада 2023 року.

За досліджених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, та відносно підозрюваної ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 Рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Згідно частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України визначено розмір застави, щодо осіб підозрюваних у вчиненні злочину в залежності від тяжкості інкримінованого правопорушення.

Абзац 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже вихід за межі цих розмірів застави можливий лише як виключний випадок, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, які передбачено статтею 177 КПК України. При цьому суд, приймаючи рішення про розмір застави, суд зважує з однієї сторони достатню міру гарантування виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а з іншої неможливість завідомої непомірності застави для особи.

Так, у відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

При цьому визначення розміру застави віднесено до виключної компетенції слідчого судді, з огляду на що доводи слідчого щодо можливості визначення застави підозрюваному у певному розмірі не є наперед прийнятною для слідчого судді.

При визначенні розміру застави відносно підозрюваної ОСОБА_7 з огляду на приписи статті 182 КПК України, слідчим суддею враховується спосіб життя ОСОБА_7 , а саме відсутність у неї дороговартісного майна; відсутність високого доходу, за рахунок якого, остання мала б можливість сплатити заставу у розмірі, зазначеному слідчим у поданому клопотанні; відомостей про те, що спосіб життя підозрюваної ОСОБА_7 вказує на наявність у неї для цього засобів та можливостей, органом досудового розслідування не надано та слідчим суддею не встановлено.

Також, слідчий суддя враховує роль підозрюваної у кримінальному правопорушенні та характер вчиненого кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, а також той факт, що злочин вчинено в умовах воєнного стану, що у сукупності свідчить про відсутність підстав для виходу за межі розміру застави визначеного частиною п`ятою статті 182 КПК України, однак з урахуванням тієї обставини, що шкода завдана протиправними діями становить особливо великий розмір, тому вбачається наявність підстав для визначення такого розміру застави у межах, передбачених пунктом 3 цієї частини.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, щодо майнового стану підозрюваної, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків на рівні 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 1836 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який діє з 14 лютого 2024 року до 13 квітня 2024 року включно.

Визначити розмірзастави якзапобіжного заходу,достатнього длязабезпечення виконанняпідозрюваною ОСОБА_7 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 453 450 (чотириста п`ятдесят три тисячі чотириста п`ятдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Після внесення застави підозрювана звільняється з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на строк до 13 квітня 2024 року включно на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов`язки:

прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;

не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрювану ОСОБА_7 про наслідки невиконання покладених обов`язків, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та внесена застава звернута у дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_17

Повний текст ухвали оголошено

16 лютого 2024 року о 14 годині 30 хвилин.