Ухвала

від 21.02.2024 по справі 917/1781/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/1781/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Мартюхіної Н.О.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м.Полтава (вх. №454 П/1),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 (повний текст складено 23.01.2024) у справі №917/1781/23 (суддя Пушко І.І.),

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Полтавська обласна військова адміністрація, м. Полтава,

2) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт", м.Чернівці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ,

про стягнення 2579615,10грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (позивачі): 1) Полтавська обласна військова адміністрація, 2) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт", про стягнення 2579615,10грн, з яких: 1753587,12грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки, 758238,30грн інфляційних втрат, 67789,68грн 3% річних за неповернення 12887100,00грн авансу на підставі договору приєднання, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 38694,23грн за подачу позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.09.2023 суд, зокрема залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/1781/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт" на користь Державного Бюджету України 384361,00грн пені.

В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт" на користь Полтавської обласної прокуратури 11530,83грн судових витрат.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/1781/23 в частині відмови у задоволенні позову прокурора і ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі. Апелянт просить також стягнути з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Крім того, у поданій апеляційній скарзі прокурор просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану, але не більше як на строк розгляду апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 2195254,10грн.

Отже, станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/1781/23 апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 49393,22грн (2195254,10грн * 1,5% * 150%).

Доказів сплати судового збору за її подання до апеляційної скарги прокурором не додано. При цьому, як зазначено вище, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на те, що введення воєнного стану передбачає пріоритетне фінансування Збройних Сил України та заходів з припинення збройної агресії проти України, що свідчить про те, що в умовах воєнного стану майновий стан органів державної влади є вкрай обмежений, а отже сплата судового збору одночасно з подачею апеляційної скарги на даний час Полтавською обласною прокуратурою є неможливим до його закінчення.

Враховуючи викладені обставини, на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", апелянт просить відстрочити сплату судового збору на строк до закінчення воєнного стану, але не більше як до ухвалення рішення по справі.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволенню з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначеною нормою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може, зокрема, за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк визначене коло осіб. Для цього заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.

Варто вказати, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається, зокрема, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).

Крім того, за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам (ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17 Верховний Суд вказав, що зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб.

Як вже вказувалось вище, в обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору прокурор посилається на відсутність коштів на сплату судового збору. Суд апеляційної інстанції, дослідивши подані матеріали апеляційної скарги встановив, що у матеріалах скарги відсутні будь-які докази на підтвердження зазначених у апеляційній скарзі обставин.

Що стосується зазначених у клопотанні обґрунтувань неможливості сплати судового збору, то саме лише посилання на такі обставини не може вважатися підставою для відстрочення або розстрочення судом сплати судового збору.

Враховуючи наведене скаржником обґрунтування заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 49393,22грн.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За приписами ч. 3 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Апеляційна скарга підписана заступником керівника Полтавської обласної прокуратури Іллєю Титарчуком. Проте, до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що Титарчук Ілля є заступником керівника Полтавської обласної прокуратури.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Згідно з Положенням про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №200 від 24.04.2020, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Зважаючи на викладене, заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури необхідно надати суду документи на підтвердження його повноважень на підписання апеляційної скарги у справі №917/1781/23.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду в ухвалах від 26.12.2022 у справі №916/944/22, від 30.11.2022 у справі №924/996/21, від 03.10.2022 у справі №905/1907/21 тощо.

Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме, залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Полтавської обласної прокуратури без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору в сумі 49393,22грн та доказів на підтвердження повноважень Титарчука Іллі на підписання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/1781/23 - залишити без руху.

3. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у сумі 49393,22грн.

- документи на підтвердження повноважень Титарчука Іллі на підписання апеляційної скарги.

4. Роз`яснити заступнику керівника Полтавській обласній прокуратурі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна