Ухвала

від 01.07.2024 по справі 917/1781/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1781/23

Касаційний господарський суд у складі судді Верховного Суду Мамалуя О. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024

у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Слободін М.М., Хачатрян В.С.

та на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2024

суддя: Пушко І. І.

у справі № 917/1781/23

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивачі: 1. Полтавська обласна військова адміністрація,

2. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт"</a>,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - акціонерне товариство "Українська залізниця",

про стягнення 2 579 615,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/1781/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов у цій справі подано у 2023 році.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі №917/1781/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення пені в сумі 384 361,00 грн, 67 789,68 грн - 3% річних та 758 238,30 грн - інфляційних втрат, та в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області. Отже, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 29 049,34 грн (1 210 388,98 грн х 1,5 % х 200 %) х 0,8. Однак скаржник до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не додав.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 29 049,34 грн.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/1781/23 залишити без руху.

2. Надати заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй