Постанова

від 21.02.2024 по справі 908/1831/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1831/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р. ( суддя Ярешко О.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 31.10.2023р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Збут-Енерго Плюс(пр. Героїв Харкова, буд. 64А, м. Харків, Харківська область, 61009)

до відповідача: Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради (вул. Шевченка, буд. 45, м. Молочанськ, Пологівський район, Запорізька область, 71716)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 137 130,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Збут-Енерго Плюс звернулось до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд з позовною заявою до Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради, про стягнення 137 130,24 грн. заборгованості за поставлену, в період з березня по липень 2022р., включно, електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 56/22-ЗП про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2021р., в частині своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, за період з березня по липень 2022 року.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Збут-Енерго Плюс 137130 грн. 24 коп. заборгованості за електричну енергію, 2684 грн. 00 коп. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальна установа Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Одночасно, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам, рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, а тому є необґрунтованим та незаконним.

Зокрема, Скаржник вказує на те, що Відповідач, за період з березня по липень 2022 р., взагалі не споживав електричну енергію, тому, у Відповідача відсутня заборгованість за електричну енергію перед Позивачем. Причиною того, що Відповідач не споживав електричну енергію є наступні обставини: місцезнаходження КУ «Центр надання соціальних послуг» Молочанської міської ради (Відповідач) наступне: Запорізька область, Пологівський район, м. Молочанськ,вул. Шевченко, буд. 45. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 із 05 год. 30 хвил., у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан. З 26 лютого 2022 року, місто Молочанськ Пологівського району Запорізької області було окуповане російською федерацією. Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022 р. затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. До вказаного переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Молочанська міська територіальна громада. В зв`язку з чим, КУ «Центр надання соціальних послуг» Молочанської міської ради (Відповідач) з березня 2022 р. припинило свою діяльність за адресою свого місцезнаходження. Позивач електричну енергію Відповідачу фактично не поставляв, тому у Позивача відсутні підстави отримувати плату за фактично не поставлену електричну енергію.

Скаржник також вказує на те, що сторонами по Договору (Позивачем та Відповідачем) не підписувалися акти прийняття - передавання товарної продукції за період березень - липень 2022 року, тому у Позивач відсутня підстава формувати рахунки на оплату фактично не спожитої електричної енергії за договором. Тому, встановлення судом факту постачання електричної енергії Позивачем на підставі складеного їм в односторонньому порядку актів прийому-передачі електричної енергії за договором - є безпідставним і не ґрунтується на умовах договору нормах діючого законодавства України.

Скаржник також зауважує на тому, що Відповідач відправив на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за розрахунковий період березень - липень 2022р., де зазначено, що в розрахунковому періоді з березня по липень 2022 році отримано електричної енергії з мереж Оператора розподілу системи - 0 кВт. год.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Іванов О.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1831/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р. по справі № відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

04.12.2023р. матеріали справи № 908/1831/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р., у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.02.2024р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023р., судовою колегією у визначеному складі, апеляційну скаргу Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р. у справі № 908/1831/23 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

30.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Збут-Енерго Плюс» (постачальник, позивач у справі) та Комунальною установою Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради (споживач, відповідач) укладено договір № 56/22-ЗП про постачання електричної енергії позивачу, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору (додаток 2 до договору).

За умовами договору (п. 2.1), постачальник постачає електричну енергію споживачу для задоволення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої електричної енергії на умовах цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.4).

Строк (термін) поставки (передачі) товару: до 31.12.2022р.. Місце поставки (передачі) товару об`єкти споживача, перелік яких наведено в додатку № 2 до цього договору (п.п. 3.1, 3.2).

Ціна електричної енергії, згідно з п. 5.4 договору, має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.1, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Згідно п.п. 5.8, 5.10, п. 5.11 (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2021р.), розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Платіж за електричну енергію здійснюється в строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію. Підставою для формування постачальником рахунку за оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписання сторонами акту прийняття-передавання товарної продукції. Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяоплати з дотриманням бюджетного законодавства споживачем протягом 5 днів від дня отримання акту приймання-передавання товарної продукції споживачу, але у будь-якому випадку не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Акт приймання-передавання товарної продукції виставляється на підставі даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію постачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 5.18).

Згідно п. 6.1.1 договору, споживач має право, зокрема, отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору.

Згідно п. 6.2.1, споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 14.1 (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2021р.), цей договір діє в частині постачання електричної енергії по 31.12.2022р. (включно), а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 14.3, споживач має право припинити/розірвати дію цього договору, повідомивши іншу сторону за 5 днів до очікуваної дати розірвання/припинення у зв`язку з невідповідністю виконаного постачальником зобов`язання умовам цього договору та/або законодавству.

Відповідно підписаної між сторонами Комерційної пропозиції (додаток 3 до договору), ціна електричної енергії за 1 кВт/год 4,92 грн., у тому числі ПДВ.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано копії актів про спожиту протягом розрахункових періодів з лютого по липень 2022р. КУ «Центр надання соціальних послуг» Молочанської міської ради електричної енергії, які підписані представником оператора системи. В актах вказано покази електролічильників. Зазначено, що розрахунок проведено згідно Положення, затвердженого наказом Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022р..

Позивачем складено акти прийому-передачі електричної енергії за договором, на загальну суму 137 130,24 грн.: № 806, на суму 44653,92 грн. (за електроенергію за березень 2022р., 9,076000 кВт.год.); № 1118 на суму 46 612,08 грн. (за електроенергію за квітень 2022р., 9,474000 кВт.год.); № 1552, на суму 21 190,44 грн. (за електроенергію за травень 2022р., 4,307000 кВт.год.); № 19096, на суму 17 023,20 грн. (за електроенергію за червень 2022р., 3,460000 кВт.год.); № 2236 на суму 7 650,60 грн. (за електроенергію за липень 2022р., 1,555000 кВт.год.).

Вказані акти надсилалися позивачем на адресу електронної пошти відповідача, що зазначена в договорі № 56/22-ЗП.

Листом від 12.05.2023р. вих. № 007-66/2750 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача про здійснення постачання електричної енергії споживачу КУ Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради в обсягах: лютий 2022р. - 6421 кВт.год., березень 2022р. - 9076 кВт.год., квітень 2022р. 94794 кВт.год., травень 2022р. 4307 кВт.год., червень 2022р. 3460 кВт.год., липень 2022р. 1555 кВт.год., всього 34293 кВт.год.

Позивачем надано роздруківку електронного листування між ним та відповідачем, з якого вбачається, що відповідач повідомляв про використання у березні 2022р. електроенергії, зазначав покази лічильника.

Відповідач проти даного доказу не заперечив, не спростував даного електронного листування.

Відповідачем до відзиву, що сформований в системі «Електронний суд» 04.09.2023р., долучено заяву (вих. № б/н від 01.09.2023р.) про коригування заборгованості, адресовану ПАТ «Запоріжжяобленерго». Згідно заяви, КУ «Центр надання соціальних послуг» Молочанської міської ради з березня 2022р., у зв`язку окупацією з 26.02.2022р. м. Молочанськ Пологівського району Запорізької області Російською Федерацією, не отримувало та фактично не споживало електричну енергію. Таким чином, на даний час у КУ Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради відсутня заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» за послуги з розподілу електричної енергії. Просив: підписати та скріпити печатками акти про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період з березня по липень 2022р.; у разі наявності заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії провести коригування; протягом 5 днів з дня отримання цього листа направити по одному примірнику підписаних та скріплених печатками актів про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період з березня по липень 2022р.. До листа додано копії актів про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період з березня по липень 2022р., в яких вказано про спожиту електричну енергію 0 кВт.год та зазначені покази електроенергії поточні: 19645, початкові - 19645.

Доказів надіслання даної заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго», окрім доказів її надіслання разом із відзивом, відповідачем суду не надано.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22023080000001686, 10.10.2023р. зареєстровано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України. У Витязі вказано, що в березні 2022р. невстановлені особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації та інших військових формувань держави-агресора, діючи умисно, в порушення законів та звичаїв війни, незаконно захопили приміщення адміністративної будівлі КУ Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради (Запорізька обл., Пологівський район, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 45), після чого розграбували майно, яке в ньому знаходилося та, блокувавши доступ до будівлі, використовують приміщення установи у власних цілях, спричинивши таким чином майнову шкоду.

Відповідач за поставлену електричну енергію не розрахувався, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та законності вимог позивача. Суд зазначив, що факт порушення Відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати Відповідачем у визначений зобов`язанням термін заборгованості є доведеним. Доказів погашення суми боргу Відповідачем суду не надано.

Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови (пункти), визначені до типових умов договорів певного виду, прилюднених у встановленому порядку (ст.630 Цивільного кодексу України).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриману електричну енергію.

Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Збут-Енерго Плюс» (постачальник, позивач у справі) та Комунальною установою Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради (споживач, відповідач) укладено договір № 56/22-ЗП про постачання електричної енергії позивачу, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору (додаток 2 до договору).

За умовами договору (п. 2.1), постачальник постачає електричну енергію споживачу для задоволення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої електричної енергії на умовах цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.4).

Строк (термін) поставки (передачі) товару: до 31.12.2022р.. Місце поставки (передачі) товару об`єкти споживача, перелік яких наведено в додатку № 2 до цього договору (п.п. 3.1, 3.2).

Ціна електричної енергії, згідно з п. 5.4 договору, має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.1, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Відповідно підписаної між сторонами Комерційної пропозиції (додаток 3 до договору), ціна електричної енергії за 1 кВт/год 4,92 грн., у тому числі ПДВ.

Згідно п.п. 5.8, 5.10, п. 5.11 (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2021р.), розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Платіж за електричну енергію здійснюється в строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію. Підставою для формування постачальником рахунку за оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписання сторонами акту прийняття-передавання товарної продукції. Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяоплати з дотриманням бюджетного законодавства споживачем протягом 5 днів від дня отримання акту приймання-передавання товарної продукції споживачу, але у будь-якому випадку не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Акт приймання-передавання товарної продукції виставляється на підставі даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію постачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 5.18).

Згідно п. 6.1.1 договору, споживач має право, зокрема, отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору.

Згідно п. 6.2.1, споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 14.1 (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2021р.), цей договір діє в частині постачання електричної енергії по 31.12.2022р. (включно), а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; споживання електричної енергії - користування споживачем відповідно до укладених договорів електричною енергією за допомогою струмоприймача (струмоприймачів) для задоволення його потреб, у тому числі для здійснення діяльності з надання послуг із зарядки електромобілів на електрозарядних станціях.

Пунктами 3.1.7 та 3.1.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р. (надалі - ПРРЕЕ), договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11 ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14 ПРРЕЕ).

Згідно п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп.6.1 п.6 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп.7.1 п. 7 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.

З огляду на викладене вище, колегія суддів констатує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Збут-Енерго Плюс не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, Позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

В даному випадку, щомісячний розрахунок обсягів спожитої відповідачем електричної енергії здійснює ПАТ «Запоріжжяобленерго». Результати здійснених ПАТ «Запоріжжяобленерго» розрахунків обсягів спожитої Відповідачем електричної енергії передаються електропостачальнику для подальшого нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.

Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Позивач зазначає, що відповідно до п.4.3 ПРРЕЕ третьою особою, як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано Позивачу інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії Відповідачем, за період з лютого по липень 2022 року, в обсязі 34293 кВт/год., про що свідчить лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 12.05.2023р. за вих. № 007-66/2750.

Як вже зазначалось вище, на підставі отриманих даних від ПАТ «Запоріжжяобленерго» даних, Позивачем складено акти прийому-передачі електричної енергії за договором, на загальну суму 137 130,24 грн.: № 806, на суму 44 653,92 грн. (за електроенергію за березень 2022р., 9,076000 кВт.год.); № 1118 на суму 46 612,08 грн. (за електроенергію за квітень 2022р., 9,474000 кВт.год.); № 1552, на суму 21 190,44 грн. (за електроенергію за травень 2022р., 4,307000 кВт.год.); № 19096, на суму 17 023,20 грн. (за електроенергію за червень 2022р., 3,460000 кВт.год.); № 2236 на суму 7 650,60 грн. (за електроенергію за липень 2022р., 1,555000 кВт.год.).

Вказані акти надсилалися Позивачем на адресу електронної пошти Відповідача, що зазначена в договорі № 56/22-ЗП.

Матеріали справи свідчать про те, що акти приймання-передачі електричної енергії, за період березень-липень 2022 року, Відповідачем не підписані. Проте, доказів неотримання електричної енергії у березні-липні 2022 року Відповідачем суду не надано.

Разом з тим, колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, зокрема місце знаходження Відповідача, який перебуває на окупованій території, вважає що підписання лише в односторонньому порядку Позивачем актів приймання-передачі електричної енергії не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Позивача про стягнення вартості, поставленої Відповідачу електроенергії.

Доводи Скаржника про те, що електроенергія не постачалася та ним не споживалася, через те, що територія місцезнаходження відповідача тимчасово окупована Російською Федерацією колегія суддів відхиляє, з огляу на наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

25.04.2022р. Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Згідно даного Переліку, Молочанська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача) була віднесена до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Згідно даного наказу, Молочанська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача) з 26.02.2022р. тимчасово окупована Російською Федерацією.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022р. № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Згідно з пунктом 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: - з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); - приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; - приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; - у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.

Таким чином, законодавством врегульовано порядок визначення обсягів споживання електричної енергії на тимчасово окупованих територіях, який застосовується судом при розгляді даної справи.

Доказів відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах на об`єкті відповідача матеріали справи не містять та учасниками справи не подано.

Докази пошкодження/руйнування електроустановки відповідача (споживача) до непридатного для споживання стану також в матеріалах справи відсутні.

Згідно п.п. 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення. Під час проведення переговорів сторони мають спільно визначити найбільш прийнятне рішення для врегулювання спірного питання. Споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів звернення до ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператора системи, з приводу правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії в спірних періодах, відповідачем суду не надано.

Як слушно зауважив місцевий господарський суд, в судовому порядку, чи відповідно до Кодексу комерційного обліку, спір щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії в спірному періоді також не вирішувався.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач лише разом із відзивом, тобто під час судового розгляду даної справи, звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з заявою про коригування заборгованості.

Узгоджених актів коригування обсягів оплати матеріали справи також не місять.

З оскаржуваного рішення суду вбачається, що суд першої інстанції врахував, що територія місцезнаходження відповідача тимчасово окупована Російською Федерацією, що є загальновідомим фактом, проте, у даному випадку судом досліджується дотримання сторонами умов та вимог чинного законодавства та дисципліни виконання договору постачання електроенергії щодо постачання (споживання) та оплати електроенергії, інших обов`язків, встановлених договором та законодавством.

Кожна сторона договору повинна діяти сумлінно, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Доказів порушення позивачем зобов`язання з постачання електроенергії в спірному періоді учасниками справи не подано та судом не встановлено.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Суд першої інстанції доречно зазначив на тому, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією зміни чи розірвання договору № 56/22-ЗП від 30.12.2021р. щодо постачання електричної енергії.

Доказів вирішення у судовому порядку питання щодо розірвання чи зміни вказаного договору до матеріалів справи не надано.

Згідно матеріалів справи, відповідач не звертався до Регулятора та/чи енергетичного омбудсмена для ухвалення рішення щодо спірних питань, що виникли між сторонами.

Навпаки, як слідує з електронного листування між сторонами, він повідомляв позивача про споживання електроенергії в березні 2022 року, передавав покази лічильника.

Відповідного попередження про припинення постачання електричної енергії споживачу учасниками справи суду не надано. Вказаними Правилами встановлено право, а не обов`язок з припинення постачання електричної енергії.

За умовами п. 8.1 договору № 56/22-ЗП від 30.12.2021, постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Згідно п. 5.14 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

Таким чином, у позивача, як постачальника за даним договором, виникає право, а не обов`язок звернення з вимогою про відключення об`єкта споживача від електропостачання.

Як заявлено позивачем, та не спростовано відповідачем, останнім 21.03.2022р., тобто після введення воєнного стану в Україні, було здійснено оплату за спожиту в лютому 2022р. електроенергію. Відтак, позивач очікував подальшої оплати за електроенергію.

Крім того, припинення постачання електроенергії в зв`язку з наявності заборгованістю споживача відбувається, згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, не одномоментно, а після вчинення відповідних дій.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Враховуючи умови договору №56/22-ЗП від 30.12.2021р. про постачання електроенергії, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що обов`язок відповідача по сплаті заборгованості за поставлену, в період з березня по липень 2022 р., включно, електричну енергію, в розмірі 137130,24 грн., на момент розгляду даної справи є таким, що настав, позовні вимоги є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені ст. 276 ГПК України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Молочанської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023р. у справі № 908/1831/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін