Ухвала

від 06.02.2024 по справі 911/2247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2247/21

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14; код ЄДРПОУ 41917504)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

За участю представників учасників у справі:

від ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)»: адвокат Осадча Н.О.;

розпорядник майна ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» арбітражний керуючий Ткачук О.В.;

від ТОВ «Фінспот»: адвокат Лойфер А.О.;

від ГУ ДПС у Київській області: Дзюба М.В.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2247/21 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2023 заяву ТОВ «Фінспот» від 26.07.2021 б/№ залишено без задоволення та відмовлено у відкритті провадження за заявою ТОВ «Фінспот» від 26.07.2021 б/№ про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)».

В той же час, ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2023 заяву ОСОБА_1 від 16.09.2022 б/№ задоволено; відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)», введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В.; попереднє засідання призначено на 16.05.2023, вирішено інші процедурні питання у справі.

22.03.2023 Господарським судом Київської області в установленому порядку було здійснено публікацію оголошення № 70255 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)».

20.04.2023 до суду надійшла заява ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 18.04.2023 б/№ (вх. № 7677/23) про визнання грошових вимог до Боржника в розмірі 251733,90 грн.

24.04.2023 до суду надійшла заява ТОВ «Фінспот» від 20.04.2023 б/№ (вх. № 7897/23) про визнання грошових вимог до Боржника в розмірі 37531752,84 грн.

У зв`язку з апеляційним оскарженням ТОВ «Фінспот» ухвал місцевого господарського суду від 21.03.2023, матеріали справи № 911/2247/21 були скеровані до суду апеляційної інстанції згідно супровідного листа від 26.04.2023, у зв`язку з чим попереднє засідання суду 16.05.2023 не відбулось.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Фінспот» залишено без задоволення; ухвали Господарського суду Київської області від 21.03.2023 у справі № 911/2247/21 про відмову у відкритті провадження за заявою ТОВ «Фінспот», а також про задоволення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» залишено без змін.

Після повернення матеріалів справи № 911/2247/21 до місцевого господарського суду справу було передано судді Наріжному С.Ю. для подальшого розгляду.

09.05.2023 до суду надійшов звіт розпорядника майна Боржника від 09.05.2023 № 02-24/28 (вх. № 9047/23) про результат розгляду кредиторських вимог.

18.07.2023 до суду надійшла заява ГУ ДПС у Київській області від 14.07.2023 № 5786/10-36-13-04 (вх. № 13779/23) про визнання грошових вимог до Боржника в розмірі 72400,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2023 попереднє засідання у справі призначено на 12.09.2023.

Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2023 залишено без руху кредиторську заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 18.04.2023 б/№ (вх. № 7677/23); встановлено ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» строк для усунення виявлених недоліків кредиторської заяви, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 5368,00 грн.

03.08.2023 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 03.08.2023 б/№ (вх. № 2539/23) про усунення недоліків кредиторської заяви, з доданими доказами.

Ухвалою суду від 07.08.2023 кредиторську заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» прийнято до розгляду в попередньому засіданні.

В судовому засіданні 12.09.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення попереднього засідання на 17.10.2023.

У зв`язку з касаційним оскарженням ТОВ «Фінспот» ухвал місцевого господарського суду від 21.03.2023, матеріали справи № 911/2247/21 на виконання ухвали Верховного Суду від 08.09.2023 були скеровані до суду касаційної інстанції згідно супровідного листа від 20.09.2023, у зв`язку з чим попереднє засідання суду 17.10.2023 не відбулось.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2023 касаційну скаргу ТОВ «Фінспот» залишено без задоволення; ухвали Господарського суду Київської області від 21.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі № 911/2247/21 залишено без змін.

Після повернення матеріалів справи № 911/2247/21 до місцевого господарського суду справу було передано судді Наріжному С.Ю. для подальшого розгляду.

16.10.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна Боржника від 16.10.2023 № 02-24/40 (вх. № 19592/23) про залучення до справи реєстру вимог кредиторів та повідомлення про результат розгляду вимог ГУ ДПС у Київській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2023 попереднє засідання у справі призначено на 14.11.2023.

07.11.2023 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання заявника ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 07.11.2023 б/№ (вх. № 4254/23) про залишення без розгляду кредиторської заяви про грошові вимоги до Боржника.

В судовому засіданні 14.11.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення попереднього засідання на 28.11.2023.

28.11.2023 до суду надійшли письмові пояснення Боржника від 27.11.2023 б/№ (вх. № 22163/23) по суті заяв кредиторів про грошові вимоги.

28.11.2023 судове засідання не відбулось з підстав перебування судді Наріжного С.Ю. на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою суду від 13.12.2023 повідомлено учасників у справі про призначення попереднього засідання на 16.01.2024.

В судовому засіданні 16.01.2024 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення попереднього засідання на 30.01.2024.

26.01.2024 до суду в підсистемі «Електронний» суд надійшли письмові пояснення заявника ТОВ «Фінспот» від 26.01.2024 б/№ (вх. № 901/24) по суті заявлених кредиторських вимог.

29.01.2024 до суду надійшло клопотання Боржника від 29.01.2024 б/№ (вх. № 1315/24) про залучення доказів до справи.

В судовому засіданні 30.01.2024 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення попереднього засідання на 06.02.2024.

05.02.2024 до суду надійшло клопотання Боржника від 01.02.2024 б/№ (вх. № 1595/24) про залучення доказів до справи.

06.02.2024 в судове засідання з`явились представники заявників ТОВ «Фінспот» і ГУ ДПС у Київській області, Боржника, а також розпорядник майна Боржника.

Судом в судовому засіданні 06.02.2024 розглядаються заяви кредиторів про визнання грошових вимог до Боржника ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)», які надійшли в порядку ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення відповідного оголошення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19.

Як зазначено вище, оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» № 70255 опубліковане 22.03.2023, отже встановлений ст. 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог кредиторів почав свій перебіг 23.03.2023 і закінчився 21.04.2023.

Розглянувши кредиторську заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» суд зазначає наступне.

Вказана заява надійшла до суду 20.04.2023, отже в межах строку, встановленого ст. 45 КУзПБ.

В заяві заявником заявлено до визнання грошові вимоги до Боржника в загальному розмірі 251733,90 грн.

В подальшому, 07.11.2023 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 07.11.2023 б/№ (вх. № 4254/23) про залишення без розгляду раніше поданої кредиторської заяви.

Зокрема заявник зазначив, що станом на 07.11.2023 за наявною інформацією борг у ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відсутній, що є підставою для залишення кредиторської заяви без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Боржник в письмових поясненнях про суті заявлених ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вимог підтвердив, що заборгованість перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» станом на листопад 2023 року повністю погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене вище, зокрема відкликання заявником ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» кредиторської заяви про визнання грошових вимог до Боржника, суд дійшов висновку про залишення заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 18.04.2023 б/№ (вх. № 7677/23) про визнання грошових вимог до ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» без розгляду.

Розглянувши кредиторську заяву ТОВ «Фінспот» суд зазначає наступне.

Вказана заява надійшла до суду 24.04.2023 і була надіслана засобами поштового зв`язку 21.04.2023, отже в межах строку, встановленого ст. 45 КУзПБ.

В заяві Заявник просить суд визнати грошові вимоги до Боржника на загальну суму 37531752,84 грн та крім того судовий збір в розмірі 5368,00 грн.

Заявлені вимоги в сумі 37531752,84 грн складаються з: 30760000,00 грн основного боргу, 1410746,30 грн 3% річних, 5299948,00 грн інфляційних втрат, а також 28146,80 грн заборгованості за наказом Господарського суду м. Києва від 16.01.2023, який видано на виконання додаткового рішення від 24.05.2022 у справі № 910/16913/21 та 32911,74 грн заборгованості за наказом Господарського суду м. Києва від 16.01.2023, який видано на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/16913/21.

Узагальнені доводи ТОВ «Фінспот» є наступними.

15.08.2019 між ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (Позичальник / Боржник) та ПАТ «Банк Восток» (Банк) укладено Кредитний договір № КК2019-0140 з відповідними додатковими угодами № 1 від 13.09.2019, № 2 від 12.11.2019, № 3 від 10.12.2019, з кінцевим терміном повернення кредиту 28.01.2020.

Банком було виконано зобов`язання за Кредитним договором та перераховано Боржнику суму кредиту в розмірі 30300000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед Банком, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (Банк) та ТОВ «Фінспот» (надавач покриття) підписано Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, відповідно до умов якого ТОВ «Фінспот» несе солідарний обов`язок виконання зобов`язань за Кредитним договором в межах суми грошового покриття, наданої на підставі Договору грошового покриття.

Крім того, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (заставодержатель) та ТОВ «Фінспот» (заставодавець) як майновий поручитель за ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (позичальник) укладено Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2, відповідно до умов якого, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю майнові права, вказані у п. 1.2 цього Договору, для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору.

Обтяження майнових прав за Договором грошового покриття було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 16.12.2019.

Крім того, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (новий кредитор) підписано з ТОВ «Фінспот» (первісний кредитор) Договір про відступлення права вимоги до Договору застави, відповідно до умов якого Первісний кредитор безумовно та в повному обсязі уступає Новому кредитору право вимоги грошових коштів від ПАТ «Банк Восток» за Договором про розміщення грошового покриття, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, які можуть бути укладені до Договору про розміщення грошового покриття. У зобов`язанні, право вимоги за яким відступається згідного цього Договору, Первісний кредитор є кредитором, а боржником є Новий кредитор.

Даний договір укладено під відкладальною обставиною - право вимоги, яка уступається згідно цього договору, переходить до нового кредитора в день ініціювання новим кредитором звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави. За згодою сторін, ініціювання звернення стягнення на предмет застави є реєстрація звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

ТОВ «Фінспот» стверджує, що зазначені договори у своїй сукупності (Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договір про відступлення права вимоги до Договору застави) врегульовують процедуру звернення стягнення на предмет застави у договірному порядку.

У зв`язку з тим, що ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» станом на 28.01.2020 не було виконано зобов`язання за Кредитним договором, 29.01.2020 (1 день прострочення виконання зобов`язань), Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення в ДРОРМ, у зв`язку з чим Договір про відступлення права вимоги набув чинності.

Грошові кошти у сумі 30760000,00 грн (сума грошового покриття) були списані Банком в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором (згідно Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020) та були направлені на погашення заборгованості у наступних сумах: 893850,00 грн - заборгованість за відсотками; 29866150,00 грн - заборгованість за кредитом.

Відтак ТОВ «Фінспот» стверджує, що внаслідок виконання ТОВ «Фінспот», як майновим поручителем замість ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)», зобов`язання за Кредитним договором перед ПАТ «Банк Восток», до ТОВ «Фінспот» перейшло право вимоги за Кредитним договором у розмірі стягнутого заставного майна (в сумі 30760000,00 грн) відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України.

ТОВ «Фінспот» зверталось до Боржника з Претензією від 12.08.2020 б/№ про погашення заборгованості у сумі 30760000,00 грн, проте вказана претензія залишена Боржником без реагування.

Відтак ТОВ «Фінспот» вважає наявною та підтвердженою заборгованість ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» в розмірі 30760000,00 грн.

Крім того, у зв`язку з невиконанням Боржником зобов`язання щодо сплати вказаної заборгованості, ТОВ «Фінспот» додатково нарахувало 1410746,30 грн 3% річних за період з 15.08.2020 по 23.02.2022 та 5299948,00 грн інфляційних втрат за період з серпня 2020 по лютий 2022.

Представник Боржника в судовому засіданні заперечила проти заяви ТОВ «Фінспот» визнання грошових вимог.

Узагальнені доводи Боржника є наступними.

Боржник не заперечує щодо обставин наявності у ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» кредитних правовідносин з ПАТ «Банк Восток». Водночас Боржник зауважує, що одночасно з підписанням Кредитного договору між сторонами жодних договорів забезпечення не укладалось.

При цьому Боржник стверджує про відсутність будь-яких правовідносин ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» з ТОВ «Фінспот». Правочини між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Фінспот» було укладено без дотримання умов Кредитного договору, які стосуються банківської таємниці.

Крім того Боржник зазначає про порушення ПАТ «Банк Восток» процедури звернення стягнення на заставне майно.

Зокрема, ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не було стороною правочинів, на підставі яких відбулось звернення стягнення та перехід до майнового поручителя прав вимоги за Кредитним договором (Договору застави № КК2019-0140/З.М.П.2 та Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2). Будь-які повідомлення щодо укладення таких правочинів на адресу Боржника не надходили.

Кінцевим строком повернення кредитних коштів (Додаткова угода № 3 до Кредитного договору) було 28.01.2020. Звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано 29.01.2020. Повідомлень щодо добровільного виконання боргу ПАТ «Банк Восток» на адресу ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не надсилало.

Боржник посилається на відповідні положення ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» та ст. 22, 24, 26-28, 32, 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження і зазначає, що в даному випадку Банк мав би право звернути стягнення на заставне майно - грошове покриття ТОВ «Фінспот» шляхом реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави та направлення Боржнику письмового повідомлення про порушення зобов`язання, забезпеченого договором застави, з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором та нарахованих штрафних санкцій, повідомлення про прийняте Банком рішення про звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.

Лише після спливу 30 днів (як це передбачено ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень») з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та за умови несплати визначеної у повідомленні суми боргу, у Банку виникає право на завершення процедури - звернення стягнення.

Проте, 29.01.2020 Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 29.01.2020 згідно відомостей заяви про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, грошові кошти у сумі 30760000,00 грн (сума грошового покриття) були списані Банком в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором на підставі Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020.

Боржник стверджує про порушення права Позичальника на добровільне виконання боргу та створення умов для його невиконання з метою якнайшвидшого списання коштів грошового покриття.

Відтак, з позиції Боржника, процедуру звернення стягнення на заставне майно було проведено з грубим порушенням Закону України «Про заставу» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зокрема списання суми боргу у вигляді грошового покриття відбулось одразу в той самий день, коли було зареєстровано звернення стягнення на предмет застави у ДРОРМ: 29.01.2020, без направлення вимоги про добровільне виконання боргу.

Враховуючи зазначене вище, у зв`язку з недотриманням процедури звернення стягнення на заставне майно та неправомірне списання коштів грошового покриття Боржник вважає, що ТОВ «Фінспот» не виконало зобов`язання ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед ПАТ «Банк Восток», отже право вимоги не перейшло до ТОВ «Фінспот».

Вказані вище обставини в їх сукупності, на думку Боржника, свідчать про необґрунтованість заявлених ТОВ «Фінспот» грошових вимог, що є підставою для відхилення таких вимог судом.

Відносно заявлених ТОВ «Фінспот» грошових вимог у сумах: 28146,80 грн та 32911,74 грн, які підтверджені наказами Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 у справі № 910/16913/21, Боржником надано відповідні докази про сплату вказаної заборгованості.

Фактичні обставини справи, встановлені Господарським судом Київської області.

15.08.2019 між ПАТ «Банк Восток» (Банк) та ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (Позичальник) укладено Кредитний договір № КК2019-0140 із відповідними додатковими угодами (Договорами про внесення змін) № 1 від 13.09.2019, № 2 від 12.11.2019, № 3 від 10.12.2019 (надалі також: «Кредитний договір»).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк відповідно до умов цього Договору зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (Кредит) шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 30300000,00 грн, а Позичальник зобов`язується сплатити за користування Кредитом проценти та повернути Кредит у порядку і в строки, визначені цим Договором.

Згідно п. 1.4. Кредитного договору (в ред. Договору про внесення змін до Кредитного договору № 3 від 10.12.2019), Кредит має бути повернутий Позичальником, зокрема, не пізніше 28.01.2020, проте термін повернення Кредиту може змінюватися згідно умов цього Договору.

В якості забезпечення виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, неустойки, а також витрат, пов`язаних зі здійсненням стягнення з Позичальника заборгованості за цим Договором укладається договір застави майнових прав за договором банківського строкового вкладу. Договір застави має бути складений не пізніше 15.08.2019 (пп. 3.1.1. п. 3.1. Кредитного договору).

Пунктами 8.2., 8.3. Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язується: повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених розділом 1 та розділом 4 цього Договору; сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених розділом 1 та розділом 5 цього Договору.

Відповідно до п. 9.11. Кредитного договору, Банк має право розкривати інформацію про Позичальника та його кредитну історію в межах дозволу, наданого Позичальником у розділі 12 цього Договору.

Розділом 12 Кредитного договору встановлено, що Банк зобов`язаний забезпечити збереження інформації щодо діяльності та фінансового стану Позичальника, яка стала відомою Банку у процесі обслуговування Позичальника та взаємовідносин з ним чи третім особам при виконанні цього Договору (банківська таємниця).

Банківська таємниця розкривається Банком виключно у випадках, зазначених у ст. 61, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку, в разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором, а також у випадках, коли Позичальник перебуває в процедурі фінансової реструктуризації, використовувати на власний розсуд Банку, в тому числі розкривати третім особам (зокрема, але не виключно: правоохоронним органам, суду, нотаріусу, державній виконавчій службі, приватним виконавцям, експертам, кредиторам, інвесторам, спостережній раді, секретаріату та арбітражному комітету, утворених у процедурі фінансової реструктуризації, тощо) інформацію про Позичальника, яка є банківською таємницею.

Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку, незалежно від стану виконання зобов`язань за цим Договором, розкривати інформацію, що становить банківську таємницю у порядку та в обсязі, який необхідний для виконання Банком вимог законодавства України, зокрема, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо розкриття емітентом особливої інформації.

Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку збирати, зберігати, використовувати інформацію про Позичальника, яка є необхідною для визначення платоспроможності останнього, дозвіл на доступ до його кредитної історії, а також дозвіл на передачу та поширення через Бюро кредитних історій інформації про кредитну історію Позичальника.

Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку передавати інформацію, що становить банківську таємницю, про нього, а також про пов`язаних з ним осіб до Кредитного реєстру Національного банку України в порядку та обсязі, який необхідний для виконання Банком вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Пунктами 13.1., 13.2. Кредитного договору сторонами узгоджено, що Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків Позичальника, відкритих у ПАТ «Банк Восток», для погашення заборгованості по сплаті процентів, комісій, неустойки та по поверненню Кредиту згідно цього Договору.

Договірне списання грошових коштів, передбачене п. 13.1. цього Договору здійснюється Банком при настанні термінів/строків (при цьому якщо цей Договір встановлює строки платежу у кілька днів, то право договірного списання може бути використане Банком уже в перший день строку) виконання Позичальником зобов`язань (тобто при виникненні обов`язку Позичальника здійснити платіж) по сплаті процентів/комісій/неустойки чи поверненню Кредиту і в розмірах, визначених відповідно до умов цього Договору.

За змістом п. 15.2. Кредитного договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 15.6. Кредитного договору визначено, що права Банку за цим Договором можуть бути відступлені третій особі згідно чинного законодавства України без згоди Позичальника. Зобов`язання Позичальника по поверненню заборгованості за цим Договором можуть бути виконані третьою особою, без отримання будь-яких окремих погоджень чи підтверджень від Позичальника (тобто, при виконанні обов`язків Позичальника третьою особою Банк презюмує, що виконання обов`язку покладено Позичальником на таку особу).

Згідно п. 15.7. Кредитного договору, всі повідомлення та вимоги сторін, які направляються згідно умов цього Договору, вважаються зробленими належним чином, якщо вони вручені під підпис представникові сторони або направлені телеграмою, або реєстрованим поштовим відправленням, або кур`єром. Якщо повідомлення та вимоги згідно умов цього Договору направляються через операторів зв`язку, то вони надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріали справи не містять доказів укладення між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» будь-яких договорів забезпечення, у т.ч. на виконання п. 3.1. Кредитного договору.

В той же час, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (Банк) та ТОВ «Фінспот» (надавач покриття) укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2 (надалі також: «Договір про розміщення грошового покриття»), відповідно до п. 1.1. якого, Надавач покриття передає Банку грошове покриття, зазначене у п. 2.1 цього Договору для забезпечення вимог Банку, що випливають з Кредитного договору № КК2019-0140 від 15.08.2019, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору.

Згідно п. 1.2. Договору про розміщення грошового покриття, Надавач покриття підтверджує, що до укладення цього Договору, він ознайомився з умовами Кредитного договору, які йому відомі та повністю йому зрозумілі.

В день підписання цього договору, в якості забезпечення виконання Позичальником його зобов`язань за Кредитним договором, Банк відкриває внутрішньобанківський рахунок грошового покриття № 2602.3.01.0682975, а Надавач покриття перераховує на такий рахунок кошти у сумі 30760000,00 грн з призначенням платежу «розміщення грошового покриття за Договором про розміщення грошового покриття» на строк по 28.01.2020 (п. 2.1. Договору про розміщення грошового покриття).

Відповідно до п. 1.3. Договору про розміщення грошового покриття, сторони домовились, що відповідно до положень ст. 541 ЦК України, Надавач покриття несе з Позичальником солідарний обов`язок виконання зобов`язань за Кредитним договором в межах суми грошового покриття, наданого на умовах цього Договору.

В силу п. 1.5. Договору про розміщення грошового покриття, Банк має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок грошового покриття за цим Договором у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно п. 2.4. Договору про розміщення грошового покриття, Надавач покриття втрачає право розпорядження грошовими коштами, на час їх перебування на рахунку грошового покриття та не має право розпоряджатися самим рахунком грошового покриття. Рахунком грошового покриття розпоряджається виключно Банк.

Пунктом 3.1. Договору про розміщення грошового покриття визначено, що Надавач покриття цим безумовно та безвідклично дає розпорядження і вповноважує Банк реалізувати будь-які права за цим Договором забезпечення, вживати будь-яких заходів та/або виконувати будь-які дії, за власним розсудом Банку, які є необхідними або які мають бути виконані на користь Банку у зв`язку з цим Договором.

У розділі 3 Договору про розміщення грошового покриття зазначено, що Надавач покриття надає Банку розпорядження реалізувати в тому числі наступні права Банку - отримати на власний розсуд частково/у повному обсязі задоволення своїх вимог за Кредитним договором за рахунок грошового покриття на користь Банку (на відповідний рахунок), коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно Кредитного договору настав, проте зобов`язання залишаються невиконаними.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до повного виконання усіх зобов`язань за Кредитним договором (з врахуванням всіх додаткових угод до нього), а також виконання усіх зобов`язань Надавача покриття за цим Договором та всіма додатковими угодами до нього (п. 6 Договору про розміщення грошового покриття).

Крім того, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (заставодержатель) та ТОВ «Фінспот» (заставодавець) укладено Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2 (надалі також: «Договір застави»), відповідно до п. 1.1. якого, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю майнові права, вказані у п. 1.2. цього Договору, для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору.

У відповідності до даного Договору Заставодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за основним договором та/або Заставодавцем за цим договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави за цим Договором переважно перед іншими кредиторами Заставодавця, у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору застави, предметом застави за цим Договором є належні Заставодавцю на момент укладення цього Договору, а також ті, що можуть виникнути в майбутньому, майнові права за Договором про розміщення грошового покриття укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, з врахуванням змін, внесених додатковими угодами до Договору забезпечення, в тому числі тими, які можуть бути укладені в подальшому.

Майнові права, які передаються в заставу згідно цього Договору, полягають у праві Заставодавця вимагати у Заставодержателя повернення суми грошового покриття за Договором забезпечення у сумі 30760000,00 грн. Заставодержатель є боржником по відношенню до Заставодавця за договором забезпечення.

Відповідно до п. 1.9. Договору застави, обтяження предмету застави заставою на підставі цього Договору підлягає реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що обтяження майнових прав за Договором про розміщення грошового покриття було внесено до ДРОРМ 16.12.2019.

Згідно п. 3.1.1. Договору застави, Заставодержатель має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмету застави.

В силу п. 3.1.8.1. Договору застави, Банк має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно Кредитного договору настав, проте зобов`язання залишається не виконаним.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. Договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом відступлення Банку прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло з Договору про розміщення грошового покриття. Одночасно з укладенням цього Договору сторони укладають Договір про відступлення права вимоги з Договором забезпечення з відкладальною обставиною (далі - Договір відступлення права вимоги). За згодою сторін, Договір відступлення права вимоги набуває чинності в день ініціювання Заставодержателем звернення стягнення на предмет застави. Датою ініціювання звернення стягнення на предмет застави, за згодою сторін, є дата реєстрації Заставодержателем звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання усіх зобов`язань за Основним договором (з урахуванням всіх додаткових угод до нього), а також виконання усіх зобов`язань Заставодавця за цим Договором та всіма додатковими угодами до нього (п. 6.1. Договору застави).

Пунктом 8.5. Договору застави передбачено, що відступлення прав за цим Договором може здійснюватися Заставодержателем без отримання попередньої згоди на це Заставодавця. Відомості про відступлення права вимоги за цим Договором підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Разом із цим, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (новий кредитор) укладено з ТОВ «Фінспот» (первісний кредитор) Договір про відступлення права вимоги до Договору застави (далі - Договір про відступлення права вимоги), відповідно до п. 1 якого Первісний кредитор безумовно та в повному обсязі уступає Новому кредитору право вимоги грошових коштів від ПАТ «Банк Восток» за Договором про розміщення грошового покриття, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, які можуть бути укладені до Договору про розміщення грошового покриття. У зобов`язанні, право вимоги за яким відступається згідно цього Договору, Первісний кредитор є кредитором, а боржником є Новий кредитор.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор уступає Новому кредитору право вимоги, вказане в п. 1 даного договору, в рахунок виконання зобов`язань ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (позичальник) перед Новим кредитором за Кредитним договором, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору (основний договір), включаючи повернення заборгованості за кредитом, сплату процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, відшкодування збитків, а також в рахунок виконання зобов`язань Первісного кредитора перед Новим кредитором згідно Договору застави.

У п. 3 Договору про відступлення права вимоги зазначено, що оскільки право вимоги, яке уступається згідно даного Договору, заставлене Новому кредитору і відступається в рахунок погашення боргу Позичальника за Основним договором, то оплата вартості відступленого згідно цього Договору права вимоги Новим кредитором Первісному кредитору не здійснюється.

Договір укладено під відкладальною обставиною - право вимоги, яка уступається згідно цього Договору, переходить до Нового кредитора в день ініціювання Новим кредитором звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави. За згодою сторін, ініціювання звернення стягнення на предмет застави є реєстрація звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 7 Договору про відступлення права вимоги).

Згідно п. 9 Договору про відступлення права вимоги, даний Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Банком свої зобов`язання за Кредитним договором було виконано та перераховано всю суму кредиту у розмірі 30300000,00 грн на поточний рахунок Позичальника - ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».

Оскільки станом на 28.01.2020 (строк повернення Кредиту відповідно до Договору про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору) Боржником не було виконано взятих на себе зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, 29.01.2020 року (один день прострочення виконання зобов`язань) Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (копія витягу від 29.01.2020 міститься в матеріалах справи).

Із змісту наявного у матеріалах справи Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020 вбачається, що ТОВ «Фінспот» перерахував ПАТ «Банк Восток» грошові кошти у розмірі 30760000,00 грн із призначенням платежу «перерахування коштів зг.договору про відступлення права вимоги до Дог.застави № КК2019-0140/З.М.П.2 для погашення простроченої заборг. за кред.договором № КК2019-0140 від 15.08.2019 ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ), зг. Розпорядження від 29.01.2020».

Згідно Повідомлення ПАТ «Банк Восток» від 29.01.2020 № 04/1111, адресованого ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» та ТОВ «Фінспот», Банк повідомив, що у зв`язку з невиконанням ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» умов Кредитного договору щодо погашення заборгованості не пізніше 28.01.2020, Банком 29.01.2020 було розпочато процедуру звернення стягнення на предмет застави за Договором застави, укладеним між Банком та ТОВ «Фінспот», а також зареєстровано звернення стягнення на предмет застави за Договором застави в ДРОРМ. У зв`язку з тим, що реєстрація звернення стягнення в ДРОРМ є відкладальною обставиною, яка призводить до набуття чинності Договором про відступлення права вимоги від 10.12.2019 до Договору застави, повідомлено про перехід права вимоги до Заставодержателя (Банку) на підставі Договору про відступлення права вимоги та повне припинення зобов`язань Заставодержателя за Договором про розміщення грошового покриття в наслідок поєднання боржника та кредитора в одній особі. Крім того повідомлено про те, що датою відступлення права вимоги (переходу до Заставодержателя) права вимоги є 29.01.2020. Сума відступленого права вимоги - 30760000,00 грн. За рахунок відступленого права вимоги в сумі 30760000,00 грн погашено заборгованість за Кредитним договором в сумі 30760000,00 грн, з яких: 893850,00 грн заборгованості за відсотками та 29866150,00 грн заборгованості за кредитом.

Норми права, які підлягають застосуванню судом.

Цивільний кодекс України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (у тому числі договори та інші правочини). Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 2, 3 ст. 509).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та умов цього Кодексу (ст. 525, 526).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою (ч. 1 ст. 512).

Закон України «Про заставу».

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (ч. 2 ст. 1).

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель) (ч. 2 ст. 11).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20).

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в ред. станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна (ст. 1).

Звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження; майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, - право клієнта (володільця рахунка) надавати розпорядження про перерахування і видачу сум з банківського рахунка, що випливає з договору банківського рахунка (ст. 2).

Правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, укладається незалежно від наявності у боржника грошових коштів на відповідному банківському рахунку. Якщо інше не передбачено правочином, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, предметом такого обтяження є всі права щодо всіх грошових коштів, що знаходяться на рахунку (поточному, вкладному (депозитному), кореспондентському, рахунку умовного зберігання (ескроу) або іншому), в будь-який час протягом чинності такого правочину. Правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, може передбачати, що предметом такого обтяження є майнові права боржника на грошові кошти в розмірі, зазначеному в такому правочині. У такому разі розмір грошових коштів на відповідному рахунку в будь-який час протягом чинності такого правочину не може бути меншим за розмір, зазначений у такому правочині, якщо інше не передбачено таким правочином (ч. 1-3 ст. 19-1).

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23).

Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери (п. 4 ч. 1 ст. 26).

Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст. 27).

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум. Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду (ст. 28).

При зверненні стягнення відповідно до цієї статті на предмет забезпечувального обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу, норми статті 27 цього Закону, а також статті 28 цього Закону щодо обов`язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються, крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї статті. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов`язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на поточному або кореспондентському банківському рахунку, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача може здійснюватися шляхом договірного списання грошової суми, достатньої для повного задоволення такої вимоги, з відповідного рахунка боржника за платіжною вимогою обтяжувача (ч. 1, 2 ст. 33).

Закон України «Про банки і банківську діяльність в Україні» (в ред., чинній на час спірних правовідносин).

Стаття 60: Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю.

Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.

Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов`язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.

Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз`яснення щодо застосування таких актів.

Банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом (ч. 1 ст. 61).

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження (п. 1 ч. 1 ст. 62).

Позиція Господарського суду Київської області за результатом аналізу встановлених судом фактичних обставин справи та норм законодавства, які підлягають застосуванню.

Матеріали справи № 911/2247/21 не містять доказів укладення будь-яких договорів між ТОВ «Фінспот» та ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».

Щодо обставин укладення між ПАТ «Банк Восток» і ТОВ «Фінспот» низки правочинів від 10.12.2019, а саме: Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договору застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договору про відступлення права вимоги до Договору застави, суд зазначає наступне.

ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не було стороною вказаних правочинів, на підставі яких відбулось звернення стягнення на предмет забезпечення в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів надання позичальником станом на 10.12.2019 письмового дозволу на розкриття ПАТ «Банк Восток» банківської таємниці ТОВ «Фінспот» стосовно правовідносин ПАТ «Банк Восток» і ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» за Кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів направлення Боржнику будь-яких повідомлень про укладення зазначених правочинів до 29.01.2020, коли відбулось фактичне звернення стягнення на предмет забезпечення та Банком скеровано Позичальнику повідомлення № 04/1111 від 29.01.2020.

Враховуючи, що кінцевим строком повернення кредитних коштів (Додаткова угода № 3 до Кредитного договору) було 28.01.2020, а початок процедури звернення стягнення в ДРОРМ зареєстровано Банком 29.01.2020, відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Банк був зобов`язаний одночасно з реєстрацією в ДРОРМ направити Боржнику письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та надати 30-денний строк для виконання зобов`язання Боржника за Кредитним договором, виконання якого забезпечене обтяженням.

Лише після спливу 30 днів (як це передбачено ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень») з моменту реєстрації в ДРОРМ відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та за умови несплати визначеної у повідомленні суми боргу, у Банку виникає право на завершення процедури - звернення стягнення.

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи ТОВ «Фінспот» про застосування до спірних правовідносин положень ст. 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», з наступних підстав.

Системний аналіз наведених вище положень ст. 2, 19-1, 23, 26, 27, 28 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в їх сукупності (зокрема враховуючи буквальний зміст норми ч. 2 ст. 33 «… шляхом договірного списання грошової суми, достатньої для повного задоволення такої вимоги, з відповідного рахунка боржника за платіжною вимогою обтяжувача.») свідчить про те, що право договірного списання грошових коштів з банківського рахунку в рахунок забезпечення виконання грошового зобов`язання за кредитними правовідносинами, без дотримання обов`язку, передбаченого ст. 27 Закону, щодо надсилання повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та надання 30-денного строку для виконання зобов`язання, стосується договірного списання грошових коштів саме з рахунку боржника (у даному випадку ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)»), а не майнового поручителя.

Право ПАТ «Банк Восток» здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків Позичальника, відкритих у ПАТ «Банк Восток», для погашення заборгованості по сплаті процентів, комісій, неустойки та по поверненню Кредиту згідно цього Договору, узгоджене пунктами 13.1., 13.2. Кредитного договору.

Водночас вказане право стосується договірного списання коштів, розміщених на рахунку саме Позичальника - ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».

При цьому, як встановлено судом, між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не було укладено будь-яких договорів забезпечення, у т.ч. на виконання п. 3.1. Кредитного договору.

Проте, як встановлено судом, 29.01.2020 Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення у ДРОРМ. В той же день, 29.01.2020 грошові кошти у сумі 30760000,00 грн (сума грошового покриття, розміщеного ТОВ «Фінспот») були списані Банком в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором на підставі Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020.

Відтак суд вбачає обґрунтованими доводи Боржника про порушення права Позичальника, регламентованого ст. 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на добровільне виконання боргу у 30-денний строк, враховуючи застосування Банком вказаного механізму звернення стягнення на предмет забезпечення.

Крім того суд враховує, що в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у даній справі № 911/2247/21 Верховний Суд погодився з доводами Боржника про те, що Боржник дійсно не був стороною правочинів, на підставі яких відбулось звернення стягнення та перехід до майнового поручителя прав вимоги за кредитним договором, що в аспекті обізнаності могло вплинути на можливість та дату оскарження таких правочинів у судовому порядку.

В контексті наведеного висновку Верховного Суду, встановлених судом обставин щодо порушення права Боржника на добровільне виконання боргу у 30-денний строк, а також враховуючи положення п. 9.11., розділу 12 Кредитного договору № КК2019-0140 від 15.08.2019 щодо забезпечення банківської таємниці та умов отримання дозволу Позичальника на її розкриття (зокрема відсутність доказів отримання такого дозволу), в сукупності з положенням п. 1.2. Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2 від 10.12.2019 щодо обізнаності ТОВ «Фінспот» з умовами Кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що застосований ПАТ «Банк Восток» і ТОВ «Фінспот» механізм звернення стягнення на предмет забезпечення не відповідає критеріям добросовісності, розумності та справедливості, отже вчинений з порушенням норм ЦК України та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Зазначені вище порушення ЦК України та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» при вжитті ПАТ «Банк Восток» і ТОВ «Фінспот» заходів звернення стягнення на предмет забезпечення свідчать про неправомірність переходу від ПАТ «Банк Восток» до ТОВ «Фінспот» права вимоги до Боржника ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» за зобов`язаннями, які виникли на підставі Кредитного договору № КК2019-0140 від 15.08.2019.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Фінспот» не набуло у встановленому законом порядку право вимоги до Боржника ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» за вказаними зобов`язаннями.

Враховуючи зазначене вище, заявлена ТОВ «Фінспот» сума грошових вимог до Боржника ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» в розмірі 30760000,00 грн за Кредитним договором № КК2019-0140 від 15.08.2019, а також додатково нараховані на вказану заборгованість суми 1410746,30 грн 3% річних та 5299948,00 грн інфляційних втрат, відхиляються судом, як необґрунтовані.

Відносно заявлених ТОВ «Фінспот» вимог до Боржника у вигляді 28146,80 грн заборгованості за наказом Господарського суду м. Києва від 16.01.2023, та 32911,74 грн заборгованості за наказом Господарського суду м. Києва від 16.01.2023, у справі № 910/16913/21, судом встановлено, що станом на дату попереднього засідання вказана заборгованість погашена, на підтвердження чого Боржником надано відповідні докази, що заявником не заперечується. Таким чином, в частині заявлених грошових вимог в сумі 61058,54 грн провадження підлягає закриттю.

Розглянувши кредиторську заяву ГУ ДПС у Київській області суд зазначає наступне.

Вказана заява надійшла до суду 18.07.2023 і була надіслана засобами поштового зв`язку 14.07.2023, отже з пропуском строку, встановленого ст. 45 КУзПБ.

В заяві Заявник просить суд визнати грошові вимоги до Боржника на загальну суму 72400,29 грн та крім того судовий збір в розмірі 5368,00 грн.

Заявлені вимоги виникли у зв`язку з наявністю у Боржника заборгованості з Єдиного внеску, нарахованого самостійно Боржником за період з січня 2020 по лютий 2022 згідно поданих звітів № 9331406182 від 17.01.2020; № 9028127649 від 18.02.2020; № 9058515768 від 20.03.2020; № 9084695802 від 19.04.2020; № 9111679279 від 20.05.2020; № 9139105966 від 17.06.2020; № 9170779478 від 17.07.2020; № 9237055749 від 18.09.2020; № 9237056625 від 18.09.2020; № 9269535692 від 19.10.2020; № 9303222264 від 17.11.2020; № 9323620844 від 08.12.2020; № 9367890993 від 15.01.2021; № 9117388532 від 11.05.2021; № 9117388532 від 11.05.2021; № 9329070570 від 03.11.2021; № 9428298334 від 04.02.2022 на загальну суму 72400,29 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 того ж Закону визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст. 64 КУзПБ, у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Згідно повідомлення розпорядника майна Боржника, а також письмових пояснень Боржника, заявлені вимоги з ЄСВ визнані в повному обсязі.

Судом встановлено, що заявлена сума єдиного внеску самостійно нарахована, однак не сплачена Боржником ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)», та підтверджується відповідними звітами та податковими розрахунками.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про визнання грошових вимог ГУ ДПС у Київській області згідно заяви від 14.07.2023 № 5786/10-36-13-04, зокрема в сумах: 5368,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 72400,29 грн (єдиний внесок) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Водночас, враховуючи, що кредиторська заява ГУ ДПС у Київській області від 14.07.2023 № 5786/10-36-13-04 подана до суду з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, правовим наслідком пропуску строку згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ є втрата ГУ ДПС у Київській області права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Провадження у справі перебуває на стадії попереднього засідання.

Відповідно до ст. 47 КУзПБ, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що станом на дату попереднього засідання будь-яких інших заяв кредиторів з вимогами до Боржника, крім вказаних вище заяв ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ТОВ «Фінспот» та ГУ ДПС у Київській області, до суду не надходило.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що до реєстру вимог кредиторів Боржника підлягають включенню грошові вимоги:

- ініціюючого кредитора ОСОБА_1 у сумах: 83310,00 грн - 1 черга; 52500000,00 грн - 4 черга (з правом вирішального голосу);

- ГУ ДПС у Київській області у сумах: 5368,00 грн - 1 черга; 72400,29 грн - 2 черга (без права вирішального голосу).

Крім цього, за підсумком попереднього засідання суд зобов`язує розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В. організувати проведення загальних зборів кредиторів Боржника за місцезнаходженням Боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів Боржника, належні докази про що надати суду; також надати суду протокольне рішення зборів кредиторів Боржника про утворення і склад комітету кредиторів Боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ) і засідання комітету кредиторів Боржника (в порядку п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ) з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства та визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Керуючись ст. 120, 121, 226, 231-235, 255 ГПК України, ст. 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнані судом грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (код ЄДРПОУ 41917504) підлягають включенню розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів у сумах: 83310,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 52500000,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

2.Заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 18.04.2023 б/№ (вх. № 7677/23) про визнання грошових вимог до Боржника залишити без розгляду.

3.Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Фінспот» від 20.04.2023 б/№ (вх. № 7897/23) про визнання грошових вимог до Боржника. В частині грошових вимог в сумі 61058,54 грн закрити провадження. В частині суми 37470694,30 грн грошові вимоги відхилити.

4.Заяву ГУ ДПС у Київській області від 14.07.2023 № 5786/10-36-13-04 (вх. № 13779/23) задовольнити. Визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) до ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (код ЄДРПОУ 41917504) у сумах: 5368,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 72400,29 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

5.Зобов`язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В. організувати проведення загальних зборів кредиторів Боржника за місцезнаходженням Боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів Боржника, належні докази про що надати суду. Скликання перших загальних зборів кредиторів призначити на 16.02.2024 року.

6.Зобов`язати кредиторів створити комітет кредиторів. Призначити збори комітету кредиторів Боржника на 16.02.2024.

7.Зобов`язати розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів Боржника про утворення і склад комітету кредиторів Боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ) і засідання комітету кредиторів Боржника (в порядку п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ) з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства та визначення кандидатури арбітражного керуючого.

8.Підсумкове засідання суду призначити на « 20» лютого 2024 року об 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1.

9.Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

10.Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 20.02.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний