Ухвала

від 20.02.2024 по справі 520/548/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/548/18

провадження № 61-2079ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня

2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства

з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_5 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні бізнес Рішення» (далі - ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес Рішення») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Торгової компанії «Алмі» (підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю; далі - ТК «Алмі») та з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати за ним право власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення, укладений 03 березня 2017 року між ОСОБА_3

та ОСОБА_4 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 вказане нежитлове приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташованого

за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» набуло у власність вказане приміщення.

У жовтні 2017 року ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналося про зміну власника належного їм нежитлового приміщення, а саме, що 03 березня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, а на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2017 року ОСОБА_4 відчужив це нежитлове приміщення ТК «Алмі».

ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» зазначало, що ОСОБА_3 здійснила відчуження спірного нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу від 03 березня 2017 року на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в справі № 520/15970/16-ц,

яке оскаржується в Апеляційному суді Одеської області. ОСОБА_3 не мала права відчужувати спірне нежитлове приміщення, і, відповідно, ТК «Алмі» права власності на нього не набула.

Оскільки нежитлове приміщення вибуло з володіння ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» внаслідок недійсного правочину та було придбано

ТК «Алмі», а в подальшому - ОСОБА_5 в особи, яка не мала права його відчужувати, тобто вибуло з володіння законного власника не з його волі іншим шляхом, це майно відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню на користь ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».

У вересні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06 серпня 2018 року відбулися електронні торги, на яких він придбав об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за цією ж адресою. Вказаний об`єкт нерухомого майна було придбано за ціною 34 633 787, 39 грн, розрахунок здійснено в повному обсязі згідно з протоколом № 350042.

14 серпня 2018 року на підставі протоколу № 350042 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби видав акт № 565 «Про реалізацію предмета іпотеки». 17 серпня 2018 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу

Дишлева Т. В. видала свідоцтво про придбання ним об`єкта нерухомого майна

з торгів та внесла відповідний запис до Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно. Зазначав, що ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»

не допускає його до об`єкта нерухомого майна, посилаючись на те, що вказане приміщення належить товариству. 06 вересня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що запис про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м за ним, внесений 17 серпня 2018 року за № 27541542, вилучено, відновлено відповідний запис про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» від 26 вересня 2013 року № 2657223.

З цих підстав просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0, 1400 га, що знаходиться за цією адресою; усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями площею 2 612 кв. м, та земельною ділянкою площею 0, 1400 га шляхом їх вилучення та передачі йому; заборонити ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення»

та будь-яким іншим особам чинити перешкоди в користуванні йому цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позову ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» відмовлено.

Позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на нежитлові приміщення площею

2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ,

та право власності на земельну ділянку, площею 0, 1400 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Усунуто ОСОБА_5 перешкоди в користуванні вищевказаними нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою шляхом їх вилучення у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» й передачі ОСОБА_5 та заборонено ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» чинити перешкоди ОСОБА_5

у користуванні цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції переглядав справу неодноразово.

Останньою постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес Рішення» задоволено частково, рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про витребування майна з чужого незаконного володіння та вимог третьої особи ОСОБА_5 про визнання права власності

та усунення перешкод у здійсненні права власності скасовано.

Витребувано у ОСОБА_5 на користь ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» нежитлове приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційні скарги Торгової компанії «Алмі», ОСОБА_5 , Акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» та Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» залишено

без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада

2020 року залишено без змін. Поновлено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням та постановами Одеського апеляційного суду, представник ОСОБА_1 , яка не приймала участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Київського районного суду

м. Одеси від 23 жовтня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду

від 27 лютого 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» та позову ОСОБА_5 відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, повний текст якої складено 11 січня 2024 року, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 у справі за позовом ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТК «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю),

ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПАТ АБ «Південний», ПАТ «Банк Восток» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна

з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 , правонаступником якого

є ОСОБА_1 , до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, на рішення Київського районного суду м. Одеси 23 жовтня 2018 року в м. Одеса.

12 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , через систему «Електронний Суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, у якій представник заявника, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня

2023 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження,

про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову

в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими

або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд

в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв

чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі представник заявниці як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 390, 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у цій справі.

Витребувати з Київського районного суду м. Одеси цивільну справу

№ 520/548/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у вигляді товариства

з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_5 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська