Ухвала

від 25.04.2024 по справі 520/548/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 520/548/18

провадження № 61-2079св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року в складі колегії суддів Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні бізнес Рішення» (далі - ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес Рішення») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Торгової компанії «Алмі» (підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю; далі - ТК «Алмі») та з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати за ним право власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення, укладений 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 вказане нежитлове приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» набуло у власність вказане приміщення.

У жовтні 2017 року ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналося про зміну власника належного їм нежитлового приміщення, а саме, що 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, а на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2017 року ОСОБА_2 відчужив це нежитлове приміщення ТК «Алмі».

ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» зазначало, що ОСОБА_1 здійснила відчуження спірного нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу від 03 березня 2017 року на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в справі № 520/15970/16-ц, яке оскаржується в Апеляційному суді Одеської області. ОСОБА_1 не мала права відчужувати спірне нежитлове приміщення, і, відповідно, ТК «Алмі» права власності на нього не набула.

Оскільки нежитлове приміщення вибуло з володіння ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» внаслідок недійсного правочину та було придбано

ТК «Алмі», а в подальшому - ОСОБА_3 в особи, яка не мала права його відчужувати, тобто вибуло з володіння законного власника не з його волі іншим шляхом, це майно відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню на користь ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06 серпня 2018 року відбулися електронні торги, на яких він придбав об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за цією ж адресою. Вказаний об`єкт нерухомого майна було придбано за ціною 34 633 787, 39 грн, розрахунок здійснено в повному обсязі згідно з протоколом № 350042.

14 серпня 2018 року на підставі протоколу № 350042 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби видав акт № 565 «Про реалізацію предмета іпотеки». 17 серпня 2018 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В. видала свідоцтво про придбання ним об`єкта нерухомого майна з торгів та внесла відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначав, що ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» не допускає його до об`єкта нерухомого майна, посилаючись на те, що вказане приміщення належить товариству. 06 вересня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що запис про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м за ним, внесений 17 серпня 2018 року за № 27541542, вилучено, відновлено відповідний запис про реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» від 26 вересня 2013 року № 2657223.

З цих підстав просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0, 1400 га, що знаходиться за цією адресою; усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями площею 2 612 кв. м, та земельною ділянкою площею 0, 1400 га шляхом їх вилучення та передачі йому; заборонити ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» та будь-яким іншим особам чинити перешкоди в користуванні йому цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позову ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» відмовлено.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на земельну ділянку, площею 0, 1400 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Усунуто ОСОБА_3 перешкоди в користуванні вищевказаними нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою шляхом їх вилучення у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» й передачі ОСОБА_3 та заборонено ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції переглядав справу неодноразово.

Останньою постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес Рішення» задоволено частково, рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про витребування майна з чужого незаконного володіння та вимог третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності скасовано.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» нежитлове приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційні скарги Торгової компанії «Алмі», ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» та Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року залишено без змін. Поновлено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням та постановами Одеського апеляційного суду, представник ОСОБА_4 , яка не брала участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» та позову ОСОБА_3 відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, повний текст якої складено 11 січня 2024 року, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 у справі за позовом ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТК «Алмі» (Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПАТ АБ «Південний», ПАТ «Банк Восток» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, на рішення Київського районного суду м. Одеси 23 жовтня 2018 року в м. Одеса.

12 лютого 2024 року ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , через систему «Електронний Суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, у якій представник заявника, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.

За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Торгової компанії «Алмі» (Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська