Ухвала

від 20.02.2024 по справі 380/7710/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа №380/7710/20

адміністративне провадження №К/9901/30125/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7710/20 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Дальта» до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізок», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс», про визнання протиправним і скасування припису,

УСТАНОВИВ:

У порядку підготовки справи до касаційного розгляду суддею-доповідачем вчинено підготовчі дії, передбачені частиною 1 статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України)

За змістом частини 3 статті 340 КАС України, після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про розгляд касаційної скарги за його участі, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 344 КАС України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України, якою визначено особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частинами 1-2 статті 341 КАС України також передбачено, що Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних правовідносин, а також відсутність у суду касаційної інстанцій процесуальної можливості самостійно з`ясовувати обставин справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи.

Крім того, в ухвалі про відкриття касаційного провадження цій у справі учасникам справи було надано можливість у повній мірі скористатися процесуальними правами, визначеними КАС України.

За практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", №8273/78). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Європейський Суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28 №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського Суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Тому, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд касаційної скарги за його участі слід відмовити.

Керуючись статтями 340-343 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України про розгляд касаційної скарги за його участі відмовити.

Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду.

Справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 21.02.2024 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Шарапа