Постанова

від 21.02.2024 по справі 640/13377/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/13377/19

адміністративне провадження № К/9901/6265/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» (далі - Товариство) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 листопада 2020 року у складі судді Скочок Т.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Карпушової О.В. (головуючий), суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г. у справі за позовом Товариства до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Товариство звернулося до суду з позовом у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Київській області від 2 липня 2019 року №КВ1105/1777/АВ/СПТД/ФС-422 про накладення штрафу у розмірі 417 300,00 грн.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 6 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт скоєння позивачем правопорушення, за яке передбачена відповідальність абзацом 7 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), підтверджений належним доказом, внаслідок чого спірна постанова про накладення штрафу прийнята правомірно і скасуванню не підлягає.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 18 квітня та 30 травня 2019 до відповідача через «урядову гарячу лінію» надійшли звернення ОСОБА_1 з приводу не оформлення ТОВ «Будекосервіс» трудових відносин з працівниками, що підтверджено відповідною карткою звернення.

3.2 10 червня 2019 року ГУ Держпраці у Київській області на підставі вказаних звернень прийняв наказ № 2884 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Будекосервіс» на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин, юридична адреса якого м. Київ, вул. Л. Українки 26 оф.642, фактична адреса м. Київ вул. Вербицького, 1, провести перевірку у період з 12 по 13 червня 2019 року.

3.3 Згідно вказаного наказу начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Зновьюку І.О. наказано організувати проведення перевірки, головному державному інспектору Оверчуку Р.Ю. наказано оформити матеріали перевірки.

3.4 На підставі вказаного наказу складено направлення №1155 від 12 червня 2019 року, у якому вказано, що питання, яке підлягає контролю - додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин на вказаному підприємстві, юридична адреса м. Київ, вул. Л. Українки 26 оф.642, фактична адреса м. Київ вул. Вербицького, 1, ТРЦ «NEW WAY» провести перевірку у період з 12 по 13 червня 2019 року.

Вказане направлення видане інспекторам Оверчуку Р.Ю. та Литвинюку Д.В.

3.5 12 червня 2019 року інспектором Оверчуком Р.Ю. складений акт № КВ1105/1777/АВ, яким зафіксовано наступне «працівниками ТОВ «Будекосервіс» створено перешкоди у проведенні інспектування відвідування, що є порушенням абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

3.6 У акті перевірки зазначено, що інспектори прибувши за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 1 до ТРЦ «NEW WAY» з метою проведення інспекційного відвідування, після пред`явлення службових посвідчень та направлення інспекторів праці, опитали прибиральницю Tовариства ОСОБА_3

Також, після пред`явлення службових посвідчень та направлення інспекторами праці опитано адміністратора ОСОБА_2 , яка відмовилася отримувати та підписувати направлення на проведення інспекційного відвідування. Під час надання пояснень, за наказом головного інженера, ОСОБА_2 відмовилась підписувати пояснення та провести інспекторів праці до адміністрації Товариства для отримання направлення.

Головний інженер, який не назвав ПІБ, після ознайомлення з направленням та службовими посвідченнями інспекторів праці відмовився надавати пояснення або отримувати направлення та провести до адміністрації Товариства.

Інспекторами праці викликано патруль Національної поліції для фіксування факту перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування (повідомлення зареєстровано в єдиному журналі обліку заяв та повідомлень №41676 від 12 червня 2019 року). Представникам поліції повідомлено підстави інспекційного відвідування та пред`явлено службові посвідчення. Під час бесіди з поліцією з`явилася особа, яка представилася адвокатом TOB «Будекосервіс», але будь-яких документів підтверджуючих свої відносини з товариством не надала, крім посвідчення адвоката. Адвоката також ознайомлено з направленням та пред`явлено службові посвідчення, проте адвокат відмовилась отримувати направлення.

На підставі викладеного, перевіряючими зроблено висновок про те, що працівниками Tовариства створено перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, що є порушенням абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

Згідно відмітки в акті процес відвідування зафіксовано за допомогою відеотехніки.

3.7 2 липня 2019 року, на підставі вказаного акта, ГУ Держпраці у Київській області прийняло постанову №КВ1105/1777/АВ/СПТД/ФС-422 про накладення штрафу за скоєння правопорушення за абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України, а саме недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у розмірі 417 300, 00 грн.

3.8 У цей же день, копія акта вручена представнику ТОВ «Будекосервіс», що підтверджено підписом представника за довіреністю.

3.9 Уважаючи висновки контролюючого органу та постанову про накладення штрафу - протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених прав.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство вернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

4.1 На її обґрунтування позивач зазначив, що при ухваленні спірної постанови про накладення штрафу відповідач протиправно застосував до нього фінансову санкцію відповідно до припису абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, тому вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

7. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 4 Положення № 96).

9. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(далі - Закон №877-V).

10. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

11. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

12. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

13. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

13. Частиною першою статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

14. Частиною першою статті 10 Закону №877-V визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

15. Згідно зі статтею 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

16. Факт не допуску інспекторів ГУ Держпраці у Київській області до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні позивачем 12 червня 2019 року підтверджено актом № КВ1105/1777/АВ, у якому зафіксовано таке правопорушення за яке передбачена відповідальність за абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

17. Згідно абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно абзацу сьомого частини другої статті 265 КЗпП України вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Відповідальність згідно із зазначеною вище нормою настає у випадку встановлення складу наступних правопорушень:

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та/або

- створення перешкод у її проведенні.

18. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача санкцій, був недопуск позивачем інспектора ГУ Держпраці у Київській області для здійснення інспекційного відвідування.

19. Тобто, оскаржувана позивачем постанова була прийнята за наявності юридично оформленого факту недопуску перевіряючих осіб до перевірки, отже за наявності належних правових підстав.

20. Відтак у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Київській області від 2 липня 2019 року №КВ1105/1777/АВ/СПТД/ФС-422 про накладення штрафу у розмірі 417 300,00 грн необхідно відмовити.

21. При цьому Колегія суддів зазначає, що відповідач правильно визначив відповідальність саме за вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

22. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з наявної у матеріалах справи копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 12 червня 2019 року №1155 вбачається, що, зокрема, на підставі звернень від 18 квітня та від 30 травня 2019 року інспектори праці направляються для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю TOB «Будекосервіс», питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин, строк дії направлення з 12 по 13 червня 2019 року, направлення оформлене на підставі наказу від 10 червня 2019 року №2884.

23. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанова відповідача від 2 липня 2019 року №КВ1105/1777/АВ/СПТД/ФС-422 про накладення штрафу на позивача у розмірі 417 300, 00 грн винесена відповідно до норм чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

24. За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

25. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

26. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін