ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13377/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Коржової О.Ю., представника відповідача Вахатової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В :
Історія справи
18.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Будекосервіс (надалі - ТОВ Будекосервіс ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови цього органу від 02.07.2019 №КВ1105/1777/АВ/СПТД/ФС-422 про накладення штрафу на підприємство у розмірі 417300грн.
Позов обґрунтовано тим, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки перевірка проводилась на підставі невідомих звернень, не за юридичною адресою підприємства, з порушенням встановленого порядку, за відсутності законних підстав, без ознайомлення з наказом про призначення перевірки.
Позивач наголосив, що не згоден з висновками відповідача про ненадання підприємством необхідних документів, оскільки така обставина спростовується відповідною розпискою інспектора праці.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючі у справі рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на доведеність відповідачем правомірності спірної постанови.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт наголосив, що розмір штрафу відповідачем обраховано не правильно, оскільки розмір мінімальної заробітної плати на день прийняття спірної постанови становив1936грн.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про погодження з висновками суду першої інстанції.
08.12.2020 позивачем доповнено доводи апеляційної скарги, вказавши на те, що перевірка проводилась відповідно до постанови КМУ № 295 від 26.04.2017, яка постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 визнана не чинною.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Обставини справи встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18.04.2019 та 30.05.2019 до відповідача через урядову гарячу лінію надійшли звернення ОСОБА_1 з приводу не оформлення ТОВ Будекосервіс трудових відносин з працівниками, що підтверджено відповідною карткою звернення (а.с.68, 69) .
Головним управлінням Держпраці у Київській області на підставі вказаних звернень 10.06.2019 був прийнятий наказ № 2884 Про проведення інспекційного відвідування ТОВ Будекосервіс на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин, юридична адреса якого м.Києв, вул.Л.Українки 26 оф.642, фактична адреса м.Києв вул.Вербицького, 1, провести перевірку у період з 12.06.2019 по 13.06.2019 (а.с.70).
Згідно вказаного наказу начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Зновьюку І.О. наказано організувати проведення перевірки, головному державному інспектору Оверчуку Р.Ю. наказано оформити матеріали перевірки.
На підставі вказаного наказу відповідачем складено направлення №1155 від 12.06.2019, в якому вказано, що питання, яке підлягає контролю - додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин на вказаному підприємстві, юридична адреса м.Києв, вул.Л.Українки 26 оф.642, фактична адреса м.Києв вул.Вербицького, 1, ТРЦ NEW WAY провести перевірку у період з 12.06.2019 по 13.06.2019 (а.с.28).
Вказане направлення складено на інспекторів Оверчука Р.Ю. та Литвинюка Д.В.
12.06.2019 інспектором Оверчуком Р.Ю. був складений акт № КВ1105/1777/АВ, яким зафіксовано наступне працівниками ТОВ Будекосервіс створено перешкоди у проведенні інспектування відвідування, що є порушення абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (а.24-27).
В акті перевірки зазначено, що інспектора прибувши за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 1 до ТРЦ NEW WAY з метою проведення інспекційного відвідування, після пред`явлення службових посвідчень та направлення інспекторів праці, було опитано прибиральницю TOB ОСОБА_2 . Також, після пред`явлення службових посвідчень та направлення інспекторами праці опитано адміністратора ОСОБА_3 , яка відмовилася отримувати та підписувати направлення на проведення інспекційного відвідування. Під час надання пояснень, за наказом головного інженера, ОСОБА_3 відмовилась підписувати пояснення та провести інспекторів праці до адміністрації TOB для отримання направлення. Головний інженер, який не назвав ПІБ, після ознайомлення з направленням та службовими посвідченнями інспекторів праці відмовився надавати пояснення або отримувати направлення та провести до адміністрації TOB. Інспекторами праці викликано патруль Національної поліції для фіксування факту перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування (повідомлення зареєстровано в єдиному журналі обліку заяв та повідомлень №41676 від 12.06.2019). Представникам поліції було повідомлено підстави інспекційного відвідування та пред`явлено службові посвідчення. Під час бесіди з поліцією з`явилася особа, яка представилася адвокатом TOB Будекосервіс , але будь-яких документів підтверджуючих свої відносини з TOB Будекосервіс не надала, крім посвідчення адвоката. Адвоката також було ознайомлено з направленням та пред`явлено службові посвідчення, після адвокат відмовилась отримувати направлення. На підставі викладеного, перевіряючими зроблено висновок про те, що працівниками TOB створено перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, що є порушенням абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Згідно відмітки в акті процес відвідування зафіксовано за допомогою відеотехніки.
На підставі вказаного акту Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено 02.07.2019 постанову №КВ1105/1777/АВ/СПТД/ФС-422 про накладення штрафу за скоєння правопорушення за абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, а саме недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у розмірі 417 300грн. (а.с.32).
Копія акту в цей же день, 02.07.2019, була вручена представнику ТОВ Будекосервіс , що підтверджено підписом представника за довіреністю.
Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Відповідно до статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю), надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
У силу ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким органом, у відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), є Державна служба України з питань праці (Держпраці), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).
Наказом Державної служби України з питань праці затверджено Положення про Головного управління Держпраці у Київській області, яке є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до вимог статті 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що перевірки була призначена на підставі звернення відповідним наказом керівника, яким визначено коло питань перевірки, термін перевірки та інспекторів, яким доручено проведення позапланової перевірки.
Дослідивши матеріали справи вбачається, що наказ та направлення на перевірку складено відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, внаслідок чого, висновок про правомірність проведення перевірки є обґрунтованим.
Факт недопущення позивачем 12.06.2019 інспекторів Головного управління Держпраці у Київській області до проведення інспектування підтверджено належним та допустимим доказом, а саме відповідним акт № КВ1105/1777/АВ, в якому зафіксовано таке правопорушення за скоєння якого передбачена відповідальність за абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (а.24-27).
Колегія суддів звертає увагу, що доводи апелянта зводяться не до спростування факту недопущення перевіряючих до перевірки, а до порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем помилково ототожнюється поняття недопуск інспекторів праці до проведення перевірки TOB Будекосервіс з фактом несвоєчасного надання останнім документів на вимогу про надання документів від 13.06.2019 №1155.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок про необґрунтованість позовних вимог, оскільки скоєння позивачем правопорушення, за скоєння якого передбачена відповідальність за абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, підтверджений належним доказом, внаслідок чого спірна постанова про накладення штрафу прийнята правомірно і скасуванню не підлягає.
Доводи апелянта щодо порушення порядку призначення та проведення перевірки не заслуговують уваги, оскільки не підтверджені відповідними доказами.
Крім того, колегія суддів наголошує, що мета інспектування підприємств на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин з працівниками, як раз і полягає у проведенні її без передчасного попередження, що повинно сприяти встановленню під час перевірки дійсних обставин дотримання підприємствами трудового законодавства та охорони праці.
Крім того, згідно матеріалів справи перевірка позивача проводилась не у відповідності до до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 визнано нечинним.
Не заслуговують на увагу й інший довід апелянта про неправильність обрахування розміру штрафу, оскільки мінімальна заробітна плата станом на день скоєння правопорушення складала 4173грн.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що всі наведені доводи апелянтів є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Повний текст виготовлено 18.02.2021.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 р. - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
А.Г. Степанюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2021 |
Оприлюднено | 19.02.2021 |
Номер документу | 94969789 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні