Ухвала

від 22.02.2024 по справі 910/10043/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10043/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023

та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023

у справі № 910/10043/22

за позовом Обслуговуючого кооперативу дачно-будівельного кооперативу "Берег"

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Курортний";

2. Державний реєстратор селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Єрошенко Олександр Борисович

про визнання протиправним та скасування наказу, відновлення становища, яке існувало до порушення,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.02.2024 надійшла повторно подана касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (повний текст складено 06.10.2023) та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/10043/22, направлена до Суду засобами поштового зв`язку 14.02.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.02.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з цією нормою суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводи щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (повний текст складено 06.10.2023), а тому строк касаційного оскарження закінчився 26.10.2023, проте подану повторно касаційну скаргу заявником надіслано до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку 14.02.2024.

У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження, обґрунтоване надмірним навантаженням, плинністю кадрів, недостатньою кількістю працівників, а також виконанням роботи в умовах збройної агресії, при оголошенні повітряних тривог.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

У цій справі наведені заявником касаційної скарги обґрунтування щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження свідчать про недотримання однаково обов`язкових для всіх учасників справи вимог процесуального законодавства та жодним чином не обґрунтовують того, що відповідні обставини якимось чином підтверджують наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Зазначені скаржником причини є суб`єктивними, залежали від організації його роботи, та не є об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали вчасному зверненню із касаційною скаргою на судове рішення.

Тож скаржником не наведено існування обставин, що унеможливили оскарження судових рішень попередніх інстанцій у справі № 910/10043/22 у встановлений строк, а також не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, підстави поновлення строку на касаційне оскарження, наведені скаржником Суд визнає неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо ж заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 288, 290,292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/10043/22 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.