Постанова
від 20.02.2024 по справі 361/815/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/815/23 Головуючий у І інстанції - Петришин Н.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/2907/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року, постановленої за наслідками розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» про скасування заходів забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» про стягнення боргу за договором позики, -

установив:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває на розгляді справа за вищезазначеним позовом.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:

земельну ділянку кадастровий номер 3221287200:03:023:0001, площею 6,7616 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221287200:03:023:0002, площею 24,3053 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221287200:03:022:0005, площею 8,8874 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:007:0001, площею 34,6531 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:006:0001, площею 19,0312 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:005:0002, площею 41,1951 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:005:0001, площею 22,2548 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ «Юнайтед Гроуверс» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року залишено без задоволення, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року залишено без змін.

У листопаді 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява представника відповідача Сільськогосподарського ТОВ «Юнайтед Гроуверс» - Пісецької Т.В. в якій остання просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року зазначену вище заяву задоволено частково.

Скасовано заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського ТОВ «Юнайтед Гроуверс» про стягнення боргу, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:

земельну ділянку кадастровий номер 3221287200:03:023:0001, площею 6,7616 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221287200:03:022:0005, площею 8,8874 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:007:0001, площею 34,6531 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:006:0001, площею 19,0312 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:005:0002, площею 41,1951 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:10:005:0001, площею 22,2548 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відповідач незаконно, в протиправний спосіб, через півтора місяці після того, як було порушено провадження по даній справі, відчужив земельні ділянки на третіх осіб, своїх близьких родичів.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи заяву відповідача про скасування заходів забезпечення позову за своїм внутрішнім переконанням, повинен був дослідити об`єктивно всі обставини справи, залишити або зупинити розгляд заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову, до того часу, коли було б з`ясовано, у який саме спосіб було відчужено земельні ділянки відповідача керівництвом на своїх близьких родичів.

Вважає, що судом першої інстанції було не об`єктивно досліджено обставини, щодо майна (земельні ділянки), яке було незаконно продано.

Просив суд, скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

На вказану апеляційну скаргу від Сільськогосподарського ТОВ «Юнайтед Гроуверс» надійшов відзив, обґрунтований тим, що вищезазначені земельні ділянки, з яких було знято арешт оскаржуваною ухвалою не належать Товариству на праві власності, тому такі заходи забезпечення позову порушують права інших осіб, які не є учасниками справи, що розглядається.

Вказує, що позивач вдруге подає до суду позовну заяву про стягнення коштів по договору позики №02/2011 від 01 грудня 2011 року, безпідставно ініціює накладення арештів і забруднює репутацію засновників СТОВ «Юнайтед Гроуверс».

Наголошує, що ОСОБА_1 жодних доказів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову суду не надав.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

В судовому засіданні представник СТОВ «Юнайтед Гроуверс» - Пісецька Т.В. просила відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його представник - ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначив, що апеляційну скаргу підтримують та просять її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка приймала участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року, є неспівмірними із позовними вимогами, які пред`явлені позивачем, та порушують права інших осіб, які не є учасниками даної справи.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що в січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до СТОВ «Юнайтед Гроуверс» про стягнення боргу.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Музичука Євгенія Анатолійовича про забезпечення позову задоволено.