Рішення

від 21.02.2024 по справі 183/13097/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/13097/23

№ 2/183/1216/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Пащенко А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про:

- визнання за ОСОБА_1 права власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 79 226,77 грн, у порядку спадкування за законом;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 79 226,77 грн, у порядку спадкування за законом;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , але не була одержана ним за життя у розмірі 194 661,12 грн згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом НРМ №627333, зареєстроване в реєстрі за № 1937, від 26 серпня 2021 року,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2023 року позивачка через представника адвоката Заботіна Віталія Вікторовича, звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з цим позовом у порядку підсудності, визначеної Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області і визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

В позові,окрім позовнихвимог такожпросить стягнутиз Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Луганськійобласті на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 16 191,10 грн та відстрочити подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу на період протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26 серпня 2021 року приватним нотаріусом Лук`яновою О. Б. в межах спадкової справи № 67374423 видано свідоцтво про право на спадщину за законом НРМ № 627333, зареєстроване в реєстрі за № 1937. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 194661,12 гривень.

01 жовтня 2021 року адвокат Заботін В. В., діючи на підставі нотаріально посвідченої довіреності, як представник ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зі заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та додав до неї відповідні документи. За результатами розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії від 01 жовтня 2021 року такі кошти в повному обсязі виплачені не були.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на адвокатський запит ОСОБА_3 від 30 вересня 2021 року № 1200-0202-8/40840 позивачем встановлено, що: пенсію померлому ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року; рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3058/20 ОСОБА_2 поновлено виплату пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року; розмір недоотриманої пенсії померлого за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року склав 273 887,89 грн, не враховуючи статтю 46 Закону (щодо обмеження трирічним терміном).

Представник позивача вказує, що до спадщини, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом, увійшла недоотримана пенсія, обмежена трирічним терміном, у розмірі 194 661,12 грн, у той час, як загальний розмір заборгованості відповідно до відповіді ГУ ПФ України в Луганській області за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року складає 273887,89 грн. Зазначає, що часове обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, трирічним терміном, є протиправними. Відповідачем протиправно не надано приватному нотаріусу відомостей щодо усієї суми недоотриманої пенсії померлим ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року, внаслідок чого нотаріус був позбавлений можливості включити усю недоотриману пенсію за вказаний період до складу спадщини, на яку видано свідоцтво. Відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у вигляді суми недоотриманої пенсійної виплати, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченої йому за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивача та засвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом. Тим самим відповідач порушує право власності позивача на суму недоотриманої пенсії у розмірі 194 661,12 грн, яке підлягає судовому захисту.

Представник позивача вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить: судовий збір (грн) 2 738,87 х 0,8 = 2 191,10 грн; витрати, пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу (в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік») 1 294,50 грн за 1 годину роботи адвоката) 14 000,00 грн: Консультація клієнта, узгодження правової позиції: 1 год 30 хв 1 500,00 грн; збір доказів: ознайомлення з матеріалами спадкової справи у приватного нотаріуса, складення та подання адвокатських запитів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області: 6 год 6 000,00; підготовка та подання до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовної заяви про визнання права власності на недоотриману пенсію померлої в порядку спадкування за законом та стягнення суми недоотриманої пенсії, яка належала померлій, в порядку спадкування за законом: 6 год 6 500,00 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 28 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву та заперечень.

07грудня 2023року відповідачемподано відзивна позовнузаяву,з якоговбачається,що позовнівимоги невизнаються вповному обсязі.В обґрунтуваннясвоєї позиціїпредставниця відповідачазазначає,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року. 14 вересня 2020 року за № 119/7 до відповідача надійшло рішення Луганського окружного адміністративного суду (оригінал), яким зобов`язано виплатити пенсію ОСОБА_2 у межах суми стягнення за один місяць, рішення суду виконується негайно. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 360/3058/20 зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії з 01 квітня 2017 року. Сума невиплаченої пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 складає 273 887,89 грн. В жовтні 2020 року було виконано рішення суду в частині виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць за жовтень 2020 року в сумі 8 387,02 гривень. З січня 2021 року виплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 поновлено згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 360/3058/2020. 26 квітня 2021 року пенсійну справу ОСОБА_2 закрито в зв`язку зі смертю згідно з інформації про смерть за списками ДРАЦС (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Зайво виплачену пенсію з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року та з 01 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року в сумі 43 765,64 грн повернуто до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

01 жовтня 2021 року ОСОБА_3 , як представник позивача на підставі довіреності № 617834264, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до відділу обслуговування громадян № 10 (сервісний центр смт Білокуракине) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою № 1613 про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийняте рішення про виплату недоотриманої пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165. Станом на 01 січня 2022 року борг в сумі 172 004,61 грн за період з 30 вересня 2018 року по 31 серпня 2020 року обліковано та включено до переліку боргів по Постанові Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 частина недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , у листопаді, грудні 2022 року та у липні, вересні, жовтні та листопаді 2023 року зарахована спадкоємиці ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок АТ «Ощадбанк» згідно з наданої заяви про виплату недоотриманої пенсії № 1613 від 01 жовтня 2021 року. Відповідно до затверджених асигнувань виплати всім одержувачам, які значаться у Переліку, в 2022 році склали 532,18 грн на кожну особу рівними частинами. Відповідно до затверджених асигнувань виплати всім одержувачам, які значаться у Переліку, в 2023 році склали 3 957,42 грн на кожну особу рівними частинами. Залишок невиплаченої недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у сумі 167 515,01 грн обліковується у сформованому переліку отримувачів виплат за минулий період. Подальша виплата буде проводитися відповідно до норм Порядку 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік.

Щодо стягнення судових витрат просить суд урахувати те, що Законом № 1058-IV заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Постановленою судом ухвалою від 17 січня 2024 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про підтримання позову та розгляд справи в його відсутність. Наголосив на тому, що відповідачем протиправно не надано представнику позивача у відповідях на адвокатські запити необхідних відомостей щодо суми недоотриманої пенсії, що не увійшла до складу спадщини, на підставі якої видано свідоцтво право на спадщину за законом. В позовній заяві надано суду власний розрахунок заборгованості з урахуванням відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на адвокатський запит ОСОБА_3 від 30 вересня 2021 року № 1200-0202-8/40840.

Представниця відповідача в судове засідання не з`явилась, у відзиві просила розглянути справу у свою відсутність. Заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк не подала.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з такого.

Сторонами у заявах по суті справи визнано факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того цей факт підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 15 квітня 2021 року /а.с.67/.

Позивач у справі ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 01 грудня 1969 року /а.с.65/.

Сторонами у справі в заявах по суті визнано, що на момент смерті ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3058/20, що набрало законної сили 20 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246789, 92200, Луганська область, смт Білокуракине, вул. Історична, буд. 81) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 з квітня 2017 року. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06.04.2017 про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з квітня 2017 року. Зобов`язано Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць.

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66150293 від 26 серпня 2021 року /а.с.15/ вбачається, що 19 березня 2021 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 26 серпня 2021 року видано свідоцтво про право на спадщину. Склад спадкового майна кошти недоотримана пенсія. Іншого майна чи інших спадкоємців зі вказаного витягу судом не встановлено.

26 серпня 2021 року приватним нотаріусом Лук`яновою О. Б. у межах спадкової справи № 67374423 видане свідоцтво про право на спадщину за законом НРМ № 627333, зареєстроване в реєстрі за № 1937. Згідно з наданою копією вказаного свідоцтва, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області, посвідчила факт, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яке складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 194661,12 грн є його дружина ОСОБА_1 /а.с.13/.

24 вересня 2021 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію: щодо того, протягом якого періоду часу ОСОБА_2 не отримував пенсію; про суму невиплаченої (недоотриманої) пенсії, яка значиться за померлим ОСОБА_2 та вказати розмір пенсії по місяцях за відповідний період; щодо того, чи проводився перерахунок пенсії стосовно ОСОБА_2 за його життя /а.с.60/.

Листом від 30 вересня 2021 року № 1200-0202-8/40840 /а.с.16/ на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 представника позивача повідомлено, що пенсію померлому ОСОБА_2 було призупинено з 01 квітня 2017 року. За поновленням виплати пенсії ОСОБА_2 до управління не звертався і про смерть ОСОБА_2 було невідомо. Розмір недотриманої пенсії померлого за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року, не враховуючи статтю 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» склав 273 887,89 грн, а саме: з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року 3 907,43 грн (на місяць), з 01 травня 2017 року по 30 вересня 2017 року 4 102,43 грн (на місяць), з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2019 року 6 473,29 грн (на місяць), з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2020 року 7562,45 грн (на місяць), з 01 травня 2020 року по 31 серпня 2020 року 8 387,02 грн (на місяць). Додатково повідомлено, що 14 вересня 2020 року до управління надійшло рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року № 360/3058/20 з зобов`язанням Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Рішення суду звернено до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць. У жовтні 2020 року було виконано рішення суду в частині виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць за жовтень 2020 року в сумі 8 387,02 грн. Після набрання рішення законної сили пенсія нараховувалася на січень 2021 року 8 387,02 грн, лютий 2021 року 8387,02 грн, березень 2021 року 9 302,29 грн, квітень 2021 року 9 302,29 грн. Згідно з листом управління від 16 квітня 2021 року № 1237-0123-9/2590 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кошти з рахунка ОСОБА_2 були повернуті.

01 жовтня 2021 року адвокат Заботін В. В., як представник ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, вказавши відповідний номер банківського рахунку для перерахування коштів та надавши відповідні погодження /а.с.10/.

Таким чином, судом установлено наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу спадкового майна та спадкової маси, порядку виплати спадкового майна.

Вирішуючи спір, суд висновує таке.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Вирішуючи вимоги про стягнення з відповідача 194661,12 грн, які належали померлому та включені до складу спадкового майна згідно зі свідоцтвом № 193 від 26 серпня 2021 року суд висновує таке.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачка як спадкоємець ОСОБА_2 отримала у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого до неї перейшло право власності на недоотриману пенсію у сумі 194661,12 грн. В той же час відповідачем за зверненням позивачки вказану суму недоотриманої пенсії не виплачено, та зазначено, що буде виплачено недоотриману пенсію у відповідності до окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, у межах відповідних бюджетних призначень.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що право на спадщину позивачки підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане на її ім`я та не є предметом спору в дійсній справі. Відповідно до положення ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду. Відповідачем не надано належних доказів недійсності свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане на ім`я позивачки, тому, в цій частині заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Також суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивачки, як спадкоємиці на отримання всього належного їй спадкового майна.

Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки право позивачки на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано.

За таких обставин, суд ураховує, що сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, та становить 194 661,12 грн.

Що ж до посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, якою затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, суд звертає увагу на такі обставини.

У силу абзацу другого пункту 1 названого Порядку, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційною виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев`ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційною залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Отже, Порядок 1165 визначає додаткові умови виплати недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, що не передбачені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.

Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Суд ураховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.

Суд вважає необхідним звернути увагу на ту обставину, що у разі застосування Порядку 1165 виплата недоотриманої пенсії, належної спадкодавцеві, продовжиться лише з 01 січня 2024 щомісячними платежами у розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і лише у разі достатності відповідних бюджетних призначень. Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання неодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця як внутрішньо переміщеної особи у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб. В силу статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Крім того, відповідно до частин першої-другої статті 8 цього Закону розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов`язковим урахуванням принципу недискримінації; з метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза проектів нормативно-правових актів; результати антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів підлягають обов`язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акт; обов`язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Як визначено статтею 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є одним з головних завдань цивільного судочинства.

Положенням ст. 10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Броньовський проти Польщі» (Заява № 31443/96) зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов`язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Jatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II)..

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про виплату позивачці недоотриманих сум пенсії згідно з Порядком 1165, адже наведене свідчить про невиконання державою взятих на себе позитивних зобов`язань.

Також, представник відповідача, посилаючись на виплату спірних грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача та вказуючи, що на 06 грудня 2023 року невиплачена сума становить 167515,01 грн жодного доказу на підтвердження цього факту не надає. Інших доказів перерахування, нарахування виплати до відзиву не долучає, про витребування таких доказів не просить. Про право подати докази повідомлений ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду. В силу зайняття посади, яка потребує юридичної освіти, обізнаний про наслідки не вчинення таких дій.

Як установлено судом, відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді суми недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 194 661,12 грн, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченої йому за життя, право власності на яку, в порядку спадкування за законом, перейшло до позивачки та посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за законом. Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту. Крім того, вказуючи про здійснення виплати цієї суми різними платежами та розтягуючи таку виплату на невизначений строк відповідач суттєво порушує спадкові та майнові права позивачки, в тому числі і внаслідок знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів.

Таким чином, суд вважає в цій частині вимоги позову обґрунтовані та підлягають задоволенню на суму, визначену позивачем у розмірі 194 661,12 грн.

Щодо вимог про визнання права власності та стягнення з відповідача суми недоотриманої пенсії, яка не увійшла до складу спадкової маси, визначеної нотаріусом та становить суму в розмірі 79 226,77 грн, суд висновує таке.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3058/20, що набрало законної сили 20 листопада 2020 року зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Листом відповідача від 30 вересня 2021 року № 1200-0202-8/40840 позивача повідомлено, що розмір недотриманої пенсії померлого за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року, не враховуючи статтю 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» склав 273 887,89 грн. Доказів виплати вищевказаної суми, як померлому за життя, так і позивачу матеріали справи не містять. У склад спадкової маси нотаріусом включено суму недоотриманої пенсії в розмірі 194 661,12 грн. Доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність підстав для не включення до складу спадкової маси іншої частини грошових коштів не виплаченої пенсії в розмірі 79 226,77 (273887,89 194 661,12) матеріали справи не містять.

Відповідач того, що до складу спадщини увійшов розмір недоотриманої пенсії з обмеженням трьома роками належним розрахунком, іншими доказами не спростував, про невірність розрахунків позивача не заявляв. Доказів надання нотаріусу повних відомостей про спірну заборгованість за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року для видачі свідоцтва про право на спадщину не надавав, посилався у відзиві на строкові обмеження, встановлені ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень та норми, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. За таких обставин суд приходить висновку, що до складу спадкової маси входить і сума недоотриманої спадкодавцем позивача суми пенсії в розмірі 79 226,77 грн, яка не включена до складу свідоцтва про право на спадщину. Відтак, за позивачем підлягає визнанню як право на вказану суму, яка належала померлому так і право на отримання вказаної суми з відповідача з огляду на правове мотивування, вказане судом вище і позов і в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом сплачено судовий збір у сумі 2191,10 грн, тому з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути зазначену суму судового збору.

Також, зважаючи на клопотання позивача, заявлене у позові щодо відстрочення подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу на період протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі, відсутністю доказів понесення таких витрат, поданих до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для подання таких доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 194661 (сто дев`яносто чотири тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 12 копійок, яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НРМ № 627333, зареєстрованого в реєстрі за № 1937 від 26 серпня 2021 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , однак не була одержана ним за життя та не включена до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 79226 гривень 77 копійок.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка належала померлому ОСОБА_2 та не включена до складу спадщини згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом НРМ № 627333, зареєстрованим в реєстрі за № 1937 від 26 серпня 2021 року у розмірі 79226 (сімдесят дев`ять тисяч двісті двадцять шість) гривень 77 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2 191 (дві тисячі сто дев`яносто одну) гривню 10 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Встановити позивачці строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 21 лютого 2024 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ;

відповідач Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9.

Суддя Д. О. Парфьонов